Рішення № 19864509, 22.02.2011, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-595/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року                                                            місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Дандик С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»(далі ПАТ КБ «ПриватБанк») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на наступні обставини. 22 липня 2010 року приблизно об 11:30 годині на вулиці Харлампіївській, в районі перехрестя з проспектом Леніна, в Жовтневому районі міста Маріуполя сталося зіткнення автомобіля «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ПАТ КБ «ПриватБанк», під керуванням водія-охоронця ОСОБА_2 та автомобіля «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_1 ДТП сталося з вини ОСОБА_2, якого постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 16.09.2010р. притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаним фактом за ст.124 КУпАП. В наслідок ДТП автомобіль «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження. Оскільки автомобіль відповідача був застрахований в ТДВ СК «Кредо», на підставі ОСОБА_3 огляду експертом транспортного засобу від 23.07.2010р., вартість якого у сумі 200 гривень, була ним оплачена, було складено Страховий акт, яким визначена сума страхового відшкодування у розмірі 11317 гривень, яку він отримав. Оскільки йому не була виплачена франшиза у сумі 510 гривень, а також не відшкодовані витрати на оплату експерту ОСОБА_3 технічного огляду автомобіля у сумі 200 гривень, просить стягнути вказані суми на свою користь, як матеріальні збитки. Також просив стягнути у рахунок відшкодування матеріальної шкоди вартість оплати послуг нотаріуса по оформленню довіреності на ім’я ОСОБА_4, у сумі 250 гривень, яка має представляти його інтереси, у тому числі у даній справі, оскільки він є громадянином ОСОБА_5 Федерації та постійно проживає в місті Челябінську.

Також просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, яку обґрунтував наступним. В липні 2010 року на належному йому автомобіля він приїхав у відпустку для побачення з родичами в місті Маріуполі та подальшого відпочинку у Криму, але в наслідок пошкодження автомобіля вказані плани були порушені та були створені суттєві незручності. Так, певний час він витратив на оформлення документів для подальшого отримання страхового відшкодування. Через пошкодження правої частини автомобіля він був вимушений вживати додаткові заходи для попередження проникнення сторонніх осіб в салон автомобіля під час паркування, а під час руху його автомобіль неодноразово зупиняли працівники міліції для з’ясування причини незадовільного технічного стану автомобіля. Під час ДТП в автомобілі знаходилися його дружина, малолітня дитина та двоє родичів, які разом з ним злякалися та отримали нервовий стрес. Був порушений його звичайний спосіб життя, він був вимушений звертатися в різні інстанції для поновлення свого порушеного права.

Вважає, що вказану шкоду йому повинно відшкодувати ПАТ КБ «ПриватБанк», яке є власником автомобіля, яким керував його працівник під час виконання службових обов’язків. Стягнуті суми просить перерахувати на розрахунковий рахунок №29244825509100, МФО 305299, ОКПО 14360570, ПАТ КБ «ПриватБанк», який належить його довіреній особі ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала та дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк»позовні вимоги не визнала. Не заперечувала, що під час ДТП водій –інкасатор-охоронець ПАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_2 керував автомобілем, який належить банку. Проте у вказаному ДТП наявна вина позивача, який проїжджаючи мимо припаркованого не обрав безпечний інтервал. Крім того, позивач не звертався до банку для врегулювання спору в позасудовому порядку.

Третя особа ОСОБА_2 вважає себе невинуватим у ДТП. Зазначив, що з 16 липня 2010 року працював на посаді водія –інкасатора-охоронця ПАТ КБ «ПриватБанк». 22 липня 2010 року з 08:30 години, на підставі Подорожнього листа службового автомобіля «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ПАТ КБ «ПриватБанк», він керував вказаним транспортним засобом для перевезення цінностей. Разом з ним в автомобілі знаходилися два співробітники спецпідрозділу охорони і супроводу майна та цінностей та співробітник інкасаторської служби. Приблизно об 11:30 годині вони під’їхали до будівлі, в якій розташований «ШведБанк», по вулиці Харлампіївській, та зупинилися для проведення обслуговування. Інкасатор та охоронець вийшли з автомобіля, а другий охоронець ОСОБА_6, який знаходився на задньому лівому пасажирському сидінні почав відкривати ліву задню двері і в цей час, сталося зіткнення з автомобілем позивача, який проїжджав поруч. Вважає, що оскільки автомобіль банку обладнаний спеціальними знаками та стояв, то позивач мав його бачити та обрати безпечний інтервал, чим би запобіг зіткненню. Не заперечував, що як водій, саме він відповідає за безпеку автомобіля та осіб, які в ньому знаходяться, а ОСОБА_6 намагався вийти з автомобіля без його дозволу. Зазначив, що внаслідок ДТП, через чисельні хвилювання, суттєво погіршився стан його здоров’я.

Від третьої особи ТДВ «Страхова компанія «Кредо»до суду надійшла письмова заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_2

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з паспортом громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданого МРЕВ міста Челябінська ОСОБА_5 Федерації, ОСОБА_1 є власником автомобіля «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно з страховим полісом Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»ОСОБА_1 застрахував автомобіль «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_2, на один місяць з 19.07.2010р. по 18.08.2010р.

Відповідно до Довіреності, посвідченої 05 серпня 2010 року в місті Маріуполі приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси перед будь-якими юридичними та фізичними особами з питань, пов’язаних із дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі у судах, з правом отримувати належні йому гроші. Згідно з довідкою нотаріуса ОСОБА_1 оплатив за посвідчення вказаної довіреності 250 гривень.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданого 2-го ВРЕР міста Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 25.12.2009р. власником автомобіля «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, є ПАТ КБ «ПриватБанк». Особливі відмітки: спеціальний оперативний інкасації з зеленою смугою РСА 839711 від 12.01.2007р.

Згідно з Полісом №ВЕ/3180664 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТДВ «Страхова компанія «Кредо»08.05.2001р. застрахувала строком на 1 рік транспортний засіб «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідного з Наказом ПАТ КБ «ПриватБанк»від 16 липня 2010 року ОСОБА_2 прийнято на посаду водія –інкасатора-охоронця Маріупольської філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з Подорожнім листом службового автомобіля від 22 липня 2010 року з 08:30 години ОСОБА_2 керував автомобілем «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ПАТ КБ «ПриватБанк», для перевезення цінностей.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 16 вересня 2010 року ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

Постановою суду встановлено, що 22 липня 2010 року приблизно об 11:30 годині ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, на вулиці Харлампіївській в місті Маріуполі, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та при зупинці допустив відкриття пасажиром задньої лівої двері свого автомобіля, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 «б», 15.13 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до вимог ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 22.07.2010р. з вини ОСОБА_2, яка встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, позивачу спричинена матеріальна та моральна шкода.

23.07.2008р. суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 складено ОСОБА_3 технічного огляду дорожнього транспортного засобу «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1 Огляд проводився 22.07.2010р. у присутності ОСОБА_1 та представника ТДВ «СК «Кредо»ОСОБА_3 В ОСОБА_3 зафіксовані виявлені пошкодження.

Згідно з Квитанцією від 23.07.2010р. ОСОБА_1 оплачено 200 гривень ФЛП ОСОБА_9 за проведення огляду транспортного засобу.

Згідно страхового акту №ОСГПО-734 від 24.09.2010р., складеного ТДВ «Страхова компанія «Кредо», на підставі ОСОБА_3 огляду транспортного засобу від 22.07.2010р., сума страхового відшкодування ОСОБА_1 за умовами страхування становить до сплати 11317 гривень, виходячи з розрахунку 11827 гривень (розмір збитку) –510 гривня (безумовна франшиза).

Згідно платіжного доручення №8829 від 27.09.2010р. ТДВ «Страхова компанія «Кредо»перерахувала ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 11317 гривень.

Статтями 22, 1166 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, у тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв’язку з пошкодженням речі, витрати, які особа здійснила або повинна була здійснити для поновлення своїх порушених прав. Майнова шкода, завдана бездіяльністю майну фізичної або юридичної особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, яка спричинена їх працівником під час виконання їм своїх службових обов’язків.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право, тощо) володіє об’єктом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п.3, п.4, п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(з подальшими змінами та доповненнями) володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, але не його вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.), незалежно від виду трудового договору.

Згідно роз’яснень, даних у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 станом на 22.07.2010р. тобто на час ДТП перебував у трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме на підставі подорожнього листа виконував роботу водія транспортного засобу і здійснював перевезення цінностей на автомобілі, власником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», в зв’язку з чим обов’язок по відшкодуванню заподіяної позивачу матеріальної та моральної шкоди має бути покладений на володільця джерела підвищеної небезпеки відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума не виплаченої франшизи у розмір 510 гривень, на яку була зменшена сума виплаченого страхового відшкодування, а також документально підтверджені витрати на проведення технічного огляду транспортного засобу у сумі 200 гривень, які суд вважає витратами для відновлення порушеного права.

Витрати на оплату послуг нотаріуса по оформленню довіреності на ім’я ОСОБА_4, у сумі 250 гривень, яка має представляти інтереси позивача, задоволенню не підлягають, оскільки не є матеріальною шкодою і не пов’язані з дорожньо-транспортною пригодою.

Виходячи з вимог розумності та справедливості, суд враховує моральні страждання позивача, а саме перенесення стресу, неможливість користування автомобілем через необхідність проведення відновлювального ремонту, для чого він вживав додаткові заходи для організації нормального життєвого укладу його сім’ї, в зв’язку з чим вважає можливим стягнути в рахунок заподіяної позивачу моральної шкоди 500 гривень, оскільки факт її спричинення судом встановлений.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача понесені позивачем судові витрати державного мита у сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-судове забезпечення у сумі 120 гривень.

На підставі Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», –задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 510 гривень, витрати для відновлення порушеного права у сумі 200 гривень, у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 гривень, затрати по оплаті державного мита у сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-судове забезпечення у сумі 120 гривень, а всього 1381 гривня.

В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

Стягнені суми перераховувати на розрахунковий рахунок №29244825509100, МФО 305299, ОКПО 14360570, ПАТ КБ «ПриватБанк», який належить довіреній особі - ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя