Рішення № 198614, 16.10.2006, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 7-38-36

проспект Миру , 20 тел. 678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

12 жовтня 2006 року Справа № 8/250

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Пирятинський сирзавод”, вул.Сумська 1, м.Пирятин, Полтавська область, 37000

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства „Агрофірма „Відродження”, с.Скороходове, Талалаївський район, 17223

про стягнення 1278грн.55коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Судове засідання переносилося з 03.10.2006р. на 12.10.2006р., про що сторони повідомлялись належним чином

С У ТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення 873грн. поворотної позики, наданої на підставі договору №001/305/05 від 20.07.2005р., 137грн.18коп. інфляційних нарахувань та 268грн.37коп. пені за неналежне виконання відповідачем зобов’язань.

Відповідач відзив на позов не надав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, але представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомлено. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки явка останніх в судове засідання обов’язковою не визнавалась.

Дослідивши подані позивачем докази, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:

20 липня 2005 року між сторонами у справі укладений договір №001/305/05 поворотної позики.

За умовами договору позивач зобов’язався надати відповідачу поворотну позику в сумі 5000грн., терміном повернення до 20.08.2005р.

Факт надання відповідачу поворотної позики в сумі 5000грн. підтверджується копією платіжного доручення №6141 від 26.07.2005р.

Відповідно до п.1.1. договору відповідач зобов’язався повернути позивачу поворотну позику до 22 серпня 2005 року. Як вбачається з позовної заяви, відповідач в порушення умов договору позику повернув частково в розмірі 4127грн. На момент прийняття рішення сума неповернутої позики становить 873грн., яку просить стягнути позивач.

За своєю правовою природою відносини, що виникли між сторонами, є відносинами позики, які регулюються § 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

В силу ст.ст.1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання, на момент вирішення спору доказів повернення поворотної позики в повному обсязі суду не надав, з нього підлягає стягненню 873грн.

Відповідно до п.2.1. договору за несвоєчасне повернення позики у визначений п.1.1. договору термін відповідач зобов’язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості за кожен день прострочки.

З урахуванням зазначеної умови договору позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.08.2005р. по 21.02.2006р. в розмірі 268грн.37коп.

Крім заявленої до стягнення пені, за неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором поворотної позики позивачем до позовних вимог включені вимоги про стягнення з відповідача 137грн.18коп. інфляційних нарахувань, виходячи з того, що за змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем не надані суду докази часткового погашення відповідачем позики, що в свою чергу не дає суду змоги перевірити правильність нарахування позивачем пені та інфляційних нарахувань, оскільки відсутня можливість визначити суми заборгованості, яка існувала у той чи інший період, за який проводиться нарахування, а тому суд доходить висновку, що вимоги про стягнення 268грн.37коп. пені та 137грн.18коп. інфляційних нарахувань задоволенню не підлягають у зв’язку з недоведеністю позивачем обставин, на підставі яких ґрунтуються зазначені вимоги.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1046,1049 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Агрофірма „Відродження”, с.Скороходове, Талалаївський район (ідентифікаційний код 30894354, р/р 260045297 в АППБ “Аваль”, МФО 353241) на користь Закритого акціонерного товариства „Пирятинський сирзавод”, вул.Сумська 1, м.Пирятин, Сумська область (ідентифікаційний код 00446865, р/р 26005110004718 в ПОФ АППБ „Аваль”, МФО 331605) 873грн. неповернутої поворотної позики, 69грн.65коп. державного мита та 80грн.57коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич