Рішення № 19852922, 14.06.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-946/11

РІШЕННЯ

іменем України

"14" червня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей в якому вказувала, що з 31 серпня 1990 року по 02 березня 2010 року вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі від якого мають спільних неповнолітніх дітей доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою та знаходяться на утриманні останньої.

ОСОБА_2 має задовільний стан здоровя, є працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, проте постійної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Враховуючи те, що відповідач має змогу та зобовязаний надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, а тому позивачка просила суд стягувати з ОСОБА_2 кошти (аліменти) в розмірі 1/3 частини його доходу (заробітку) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 17 травня 2011 року і до повноліття дітей.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові. Додатково пояснила, що є приватним підприємцем та отримує мінімальних прибуток, додаткових доходів не отримує.

В той же час неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мають задовільний стан здоровя.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, направивши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та повне визнання позовних вимог.

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим проводити розгляд справи без участі відповідача.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з підстав ст. 174 ЦПК України, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Зокрема судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою та знаходяться на утриманні останньої.

ОСОБА_2 постійної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Згідно ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Ч. 3 ст. 181 та ст.183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дітей присуджується в частині від доходу її батька або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дітей, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя, матеріальне становище дітей та платника аліментів, наявність в останнього інших осіб на утриманні, тощо (ч. 1 ст.182 СК України).

За таких обставин, враховуючи стан здоровя та матеріальне становище дітей, стан здоровя та матеріальне становище відповідача, інші обставини, суд дійшов висновку, що останній може сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх у визнаному ним розмірі - 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81, ч.ч.1, 2 ст. 88 ЦПК України, п.п. 5 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93 з відповідача також підлягають стягненню 120 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету Вознесенського району та 51 грн. державного мита на користь місцевого бюджету Білоусівської сільської ради.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на утримання неповнолітніх дітей доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 17 травня 2011 року і до їх повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень на користь державного бюджету Вознесенського району: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31212259700113).

Стягнути з ОСОБА_2 51 (пятдесят одну) гривню державного мита на користь місцевого бюджету Білоусівської сільської ради (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700115).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: