Справа № 1407/2-2-587/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"04" квітня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,
за участю: позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей в якому вказувала, що з 31 липня 2004 року вона перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі від якого мають спільних малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою та знаходяться на утриманні останньої.
ОСОБА_2 є працездатною особою, має задовільний стан здоровя, інших осіб на утриманні не має, проте постійної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Враховуючи те, що відповідач має змогу та зобовязаний надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, а тому позивачка просила суд стягувати з ОСОБА_2 кошти (аліменти) в розмірі 1/3 частини його доходу (заробітку) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 28 лютого 2011 року і до їх повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові. Додатково пояснила, що вона не працює, доходів не має. В той же час малолітні мають задовільний стан здоровя.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, судом в силу ч. 5 ст. 74 ЦПК України належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивачка не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд прийшов до наступного.
Зокрема, судом встановлено, що сторони є батьками малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою та знаходяться на утриманні останньої.
В той же час в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_2 матеріально утримує дітей.
Згідно ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Ч. 3 ст. 181 та ст.183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дітей присуджується в частині від доходу її батька або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дітей, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя, матеріальне становище дітей та платника аліментів, наявність в останнього інших осіб на утриманні, тощо (ч. 1 ст.182 СК України).
За таких обставин, враховуючи стан здоровя та матеріальне становище дітей, а також відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо особи відповідача, що б вказували на неможливість виконання ним свого обовязку щодо утримання дітей або могли б вплинути на розмір аліментів, суд дійшов висновку, що останній може сплачувати аліменти на утримання малолітніх у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81, ч.ч.1, 3 ст. 88 ЦПК України, п. 5 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93 з відповідача підлягають стягненню 120 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету м. Вознесенська та 51 грн. державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська.
Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233, 367 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Романова Балка Первомайського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 28 лютого 2011 року і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 51 (пятдесят одну) гривню державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007).
Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень на користь державного бюджету м. Вознесенська: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007).
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 19852916, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 04.04.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1407/2-2-587/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: