Постанова № 19850514, 12.06.2009, Березанський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-а-113 2009р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2009 року смт. Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старчеус О.П.

при секретарі - Максименко С.Ф.

за участю представників позивача - ОСОБА_1

• - ОСОБА_2 представників відповідача - ОСОБА_3

• - ОСОБА_4

• - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка адміністративну справу за позовом ТОВ «їм. КЛ. Петровського» Березанського району Миколаївської області до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Березанському районі Миколаївської області від 21.04.2008р. №0000172301/1 про сплату 1929330, 00грн. податку на прибуток приватних підприємств та 964665, 00грн. штрафних (фінансових) санкцій, -

встановив:

ТОВ «ім. КЛ. Петровського» Березанського району Миколаївської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Березанському районі Миколаївської області від 21.04.2008р. № 0000172301/1 про сплату 1929330, 00грн. податку на прибуток приватних підприємств та 964665, 00грн. штрафних (фінансових) санкцій застосованих за порушення пп.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.4.1 ст.4, пп.4.1.5 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., п.17.1.2, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, мотивуючи тим, що з 18 грудня 2007 року по 21 січня 2008 року ДПІ у Березанському районі Миколаївської області було проведено виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого не податкового законодавства ТОВ «їм. КЛ. Петровського» за період з 1 липня 2006 року по 30 березня 2007 року.

З цього приводу в акті перевірки зазначено, що 23.01.2007 року підприємством до ДПІ у Березанському районі за вхідним номером 227 надано „Розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за 2006 рік". Відповідно до рядка 8 підприємством задекларовано загальну суму доходу - 59100 грн., з якої 45500 грн. (рядок 7 Розрахунку), або 77 % (рядок 9 Розрахунку) - сума, отримана сільськогосподарським підприємством від реалізації сільськогосподарської продукції."

„Визначення продукції власного виробництва надано Наказом Міністерства ЗЕЗ „Про затвердження порядку визначення продукції, робіт і послуг, що відносяться до власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями" від 07.07.1993 N 127. Вважається власно виробленою продукція, якщо вона була повністю вироблена або піддана достатній переробці чи обробці з використанням виключно власного майна та власної або найманої робочої сили.

Аналізом правомірності та повноти відображення суми доходу отриманого сільськогосподарським підприємством від реалізації сільськогосподарської продукції встановлено, що підприємством, відповідно до податкових накладних № 1 від 27.10.06 р. на суму 6000 грн., де ПДВ 1000 грн. (покупець - СГВК „Колос") та № 2 від 26.12.06 р. на суму 48600 грн., де ПДВ 8100 грн. (покупець - ПП ОСОБА_6Є.) проведено реалізацію сіна суданки.

Державна реєстрація підприємства проведена 21.09.2006 року, договори оренди земельних ділянок підприємством з фізичними особами - власниками земельних паїв заключено 15.10.06р., тож реалізована суданка не є продукцією власного виробництва підприємства.

Визначення звітного податкового періоду (податкового року) надано в Наказі ДПА України „Про затвердження Інструкції про податковий кредит" від 22.09.2003 p. N 442, відповідно до якого це проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду (року) та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (року).

Так як підприємство не отримувало доходи протягом податкового року (а лише З місяці, виходячи з дати державної реєстрації) та не мало в 2006 році 75 % питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства - в 2007 році воно не може бути платником фіксованого сільськогосподарського податку".

За результатами даної перевірки складено акт № 2-2300/34559826 від 26 січня 2008 року, на підставі якого відповідачем було прийнято повідомлення-рішення від 12 лютого 2008 року № 0000052301/0 про сплату 2214694грн. податку на прибуток приватних підприємств та 1107347грн. штрафних (фінансових) санкцій застосованих за порушення пп.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.4.1 ст.4, пп.4.1.5 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., п. 17.1.2, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІП.

Вищезазначене повідомлення-рішення позивачем було оскаржено 26 лютого 2008 року до ДПІ у Березанському районі, 5 травня 2008 року було подано повторну скаргу до ДПА у Миколаївській області, 10 липня 2008 року це рішення було оскаржено до ДПА України.

На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги від 21.04.2008 року № 1637/10/23-011 відповідачем було виписано нове повідомлення-рішення ДПІ у Березанському районі від 21 квітня 2008 року № 0000172301/1 про сплату 1929330грн. податку на прибуток приватних підприємств та 964665грн. штрафних (фінансових) санкцій застосованих за порушення пп.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.4.1 ст.4, пп.4.1.5 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., п.17.1.2, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-111.

Посилаючись на те, що вищезазначене повідомлення-рішення є незаконним і таким, що порушує їх законні права та інтереси, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення-повідомлення від 21 квітня 2008 року № 0000172301/1.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і пояснила суду, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято незаконно. ДПІ у Березанському районі вважає, що позивач набув статусу платника ФСП в 2007 році без достатніх підстав. Статус платника ФСП є похідним від статусу сільськогосподарського підприємства будь-якої організаційно-правової форми, суб’єкта господарювання, в якого показник суми, одержаний від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітній (податковий) рік більше ніж 75 відсотків загальної суми валового доходу, власника або землекористувача, в тому числі на умовах оренди площ сільськогосподарських угідь. ТОВ «їм. КЛ. Петровського» є сільськогосподарським підприємством основним видом діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур. На 1 січня 2007 року у нього були в наявності орендовані землі. Відповідач не погоджується з тим, що у підприємства показник питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за 2006 рік склав 77 відсотків. Визнаючи факт реалізації сіна суданки відповідач заперечує, що ця продукція є власного виробництва. Визначення поняття продукції власного виробництва міститься в Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями» від 5 вересня 1996 року № 1061. Відповідач вважає, що до повністю виробленої підприємством належить рослинна продукція вирощена та зібрана на земельних ділянках, що належить підприємству або орендованих цим підприємством. Вважає, що таке трактування є не вірним, оскільки в п. 2 цієї ж Постанови визначено, що продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була вироблена, або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна. За правилом п.4 цієї Постанови переробка чи обробка продукції підприємством визнається достатньою, якщо виготовлена продукція класифікується в іншій тарифній позиції (на рівні перших чотирьох знаків цифрового коду Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності), ніж вироби і матеріали придбані підприємством і використанні ним для виготовлення цієї продукції або частка добавленої вартості продукції під час її переробки чи обробки становить не менше як 50 відсотків, якщо інше не передбачено законодавством. При цьому добавленою вартістю є різниця між собівартістю продукції та вартістю використаних матеріалів, сировини, комплектуючих. За цих підстав сіно суданки підпадає під ознаки продукції власного виробництва за двома ознаками передбаченого п. 4 вищезазначеної постанови. Суду надані докази, що доводять факт доробки трави суданки до сіна. І таким чином позивач правомірно використав суму від реалізації сіна суданки при здійснені розрахунку питомої ваги за 2006 рік. Методика визначення права використовувати ФСП та методика визначення право переходу сільгоспвиробника на пільговий режим оподаткування ПДВ в обох випадках базується на наявності у сільгосппідприємства певної частки сільськогосподарської продукції власного виробництва в загальному обсязі реалізації, оскільки підприємство в 2007 році знаходилося на пільговому режимі оподаткування ПДВ та ДПІ не виявила порушень закону про додану вартість то значить нею визнано сіно суданки продукцією власного виробництва і саме за таких умов перехід на пільговий режим оподаткування податку на додану вартість правомірним. Оскільки платники ФСП не є платниками податку на прибуток підприємств та не мають обов’язку подавати декларації на прибуток підприємства і позивач у 2007 році на законних підставах був платником ФСП, то рішення № 0000172301/1 є незаконним. Правомірність переходу на ФСП в 2007 році є наявність прибутку, що підлягає оподаткуванню у І - III кварталах 2007 році. Вважають, що прийняте відповідачем рішення було винесено на підставі здійснення ним некоректного та не правильного розрахунку оподатковуваного доходу підприємства в трьох кварталах 2007 року. Об’єктом оподаткування, згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та сум амортизаційних відрахувань. Зроблений відповідачем розрахунок прибутку не відповідає вимогам вищезазначеного закону, як в частині визначення суми валових доходів так і в частині валових витрат. Валові витрати відповідач не врахував взагалі. Підтвердженням невірності нарахування відповідачем суми доходу, що підлягає оподаткуванню та наявність у підприємства валових витрат в понятті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є Постанова прокуратури Миколаївської області від 02.06 2008 року «Про закриття кримінальної справи». Відповідач не заперечує, що у позивача є понесені витрати, але вважає, що вони не можуть бути включені до складу валових у зв’язку з відсутністю земельних ділянок в оренді у підприємства на початку 2007 році, в зв’язку з чим, понесені підприємством витрати не пов’язані з його господарською діяльністю. Це суперечить п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідно до якого, валовими витратами вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Закон має чіткий перелік витрат, які можуть або не можуть бути включені до валових, а також визначення поняття господарської діяльності. Вважає, що ДПІ не правомірно не врахувало в розрахунку оподаткованого доходу позивача за І - III квартал 2007 року валові витрати, через відсутність у підприємства договорів оренди землі, оскільки у підприємства в оренді було майже 7 тис.га. землі на 30.09.2007 року. За цих обставин вважає, що позов підлягає задоволенню а рішення-повідомлення скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача - Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області позовні вимоги не визнав, та пояснив суду, позивач не погоджується з прийнятим рішенням ДПІ у Березанському районі і вважає, що ним дотримано всіх встановлених законодавством вимог для набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку в 2007 році, в зв’язку з чим він не був платником податку на прибуток підприємств та не мав обов’язку подавати декларації на цей прибуток. ДПІ у Березанському районі заперечує проти таких висновків позивача виходячи з наступного. Відповідно до ст.2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998р. № 320-XIV особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітній (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу. Відповідно до п.2 ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» перший звітній період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більше як 15 місяців. Отже підприємство, що було створене протягом звітного (податкового) періоду, а саме 2006 року, мало право бути платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2007 році, за умови виконання всіх інших вимог, необхідних для набуття і підтвердження статусу платника цього податку. За видами економічної діяльності, зазначеними в Довідці про включення до ЄДРПОУ згідно з державним класифікатором України «класифікація видів економічної діяльності» ДК 009-96, затвердженим наказом Держстандарту України від 22.10.1996р. № 441 ТОВ «їм. КЛ. Петровського» здійснює діяльність за кодом 01.11.0 -вирощування зернових та технічних культур та належить до сільськогосподарських підприємств. Згідно з «Розрахунком питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за 2006 рік», наданим підприємством до ДПІ у Березанському районі, загальна сума доходу - 59100, 00грн., з якої 45500, 00грн. або 77 % від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва. Відповідно до п.п. б) п.3 Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996р. № 1061 до повністю виробленої підприємством належить рослинна продукція, вирощена та зібрана на земельних ділянках, що належать підприємству або орендованих цим підприємством. Перевіркою встановлено, що до доходу від реалізації продукції власного виробництва в сумі 45500, 00грн. підприємством віднесено дохід від реалізації сіна суданки згідно з податковими накладними від 27.10.2006р. № 1 на суму 5000, 00грн. без ПДВ та від 26.12.2006р. № 2 на суму 40500, 00грн. без ПДВ. При цьому, державна реєстрація ТОВ «їм. КЛ. Петровського» проведена 21.09.2006 року. Договори купівлі-продажу незавершеного виробництва суданки з фізичними особами укладено 29.09.2006р. (акти приймання-передачі незавершеного виробництва від 29.09.2006р.), договори оренди земельних часток (паїв) з фізичними особами укладено 15.10.2006р. Таким чином, сіно суданки не може бути віднесене до продукції власного виробництва, оскільки засіяне та вирощене воно було іншими суб’єктами господарювання. Враховуючи зазначене, ТОВ «їм. КЛ. Петровського» не могло бути у 2007 році платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі по слідуючим підставам:

Довідкою № 199 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підтверджується те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «їм. КЛ. Петровського» є юридичною особою з приватною формою власності, видом діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур, яке зареєстроване 21.09.2006р. (том 1 а.с.98)

Те, що ТОВ «ім. КЛ. Петровського» являється платником фіксованого сільськогосподарського податку вбачається з довідки ДПІ у Березанському районі № 631 від 16 лютого 2007 року (том 1 а.с. 105).

Те, що ДПІ у Березанському районі була проведена перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого не податкового законодавства за період з 1 липня 2006 року по 30 вересня 2007 року ТОВ «ім. КЛ. Петровського» підтверджується актом від 26 січня 2008 року за № 2-2300/34559826 (том 1 а.с.33-51).

З податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2008 року № 0000052301/0 ДПІ у Березанському районі вбачається, що ТОВ «ім. КЛ. Петровського» за порушення пп.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.4.1 ст.4, пп.4.1.5 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., п.17.1.2, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІП, встановлених актом перевірки № 2-2300/34559826 від 26.01.2008 року визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 2214694грн. (том 1 а.с.24).

З податкового повідомлення-рішення від 21 квітня 2008 року № 0000172301/1 ДПІ у Березанському районі вбачається, що на підставі акта перевірки встановлено порушення пп.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.4.1 ст.4, пп.4.1.5 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., п.17.1.2, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ ТОВ «ім. КЛ. Петровського» визначено податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем складає 1929330грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 964665грн. (том 1 а.с.25).

Оскарження позивачем податкового рішення-повідомлення підтверджується його скаргами до ДПІ у Березанському районі Миколаївської області від 26 лютого 2006 року (том 1 а.с.63-69), до Державної податкової адміністрації Миколаївської області від 5 травня 2008 року (а.с.77-84), до Державної податкової адміністрації України від 10 липня 2008 року (том 1 а.с.91-97).

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що підприємство набуло статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку незаконно, оскільки його заперечення спростовується наявними в справі доказами.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня 1998 року, особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП), якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно - правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Розрахунком прибутку підприємства за 9 місяців 2007 року підтверджується, що прибуток ТОВ «їм. КЛ. Петровського» склав 59, 1тис.грн. (том 1 а.с.125-141)

Видатковими накладними № РН-0000001 від 27.10.2006 року та № РН-0000002 від 26.12.2006р. підтверджується, що ТОВ «їм. КЛ. Петровського» реалізувало відповідно СГВК «Колос» та ПП ОСОБА_6 сіно суданки на загальну суму 54, 6 тис. грн.(том 13 а.с.25-26).

З розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за 2006 рік вбачається, що питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний період складає 77 % (том 1 а.с. 104).

Цей розрахунок зроблено відповідачем відповідно до Методичних рекомендацій для визначення питомої ваги доходу від реаліізації продукції сільського та рибного гоподарства власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики від 12 січня 2007 року № 6.

З преамбули цього Наказу вбачається, що він виданий на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року.

З частини першої статті 13 цього Закону вбачається, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Ч.2 цієї статті передбачає перший звітний період новоствореного підприємства терміном менше як 12 місяців, але не більше як 15 місяців.

Виходячи з цього суд вважає, що позивач мав всі законні підстави скористатися правом визначення звітного періоду тривалістю 3 місяці і 10 днів (з дня реєстрації підприємства - з 21 вересня по 31 грудня 2006 року).

При цьому суд дійшов висновку, що відповідачем помилково при визначенні тривалості звітного періоду в 1 календарний рік застосовано п. 1.4 Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 22.09.2003р. № 442, оскільки нею встановлюється порядок нарахування платником податку податкового кредиту для повернення надміру сплаченого податку, а Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підлягає застосуванню при визначенні звітного періоду для здійснення розрахунку, передбаченого Накозом Міністерства аграрної політики від 12.01.2007 року №6.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями» від 05.09.1996 року № 1061, продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була вироблена, або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна.

За правилами п. 4 вищезазначеної постанови переробка чи обробка продукції підприємством визнається достатньою, якщо виготовлена продукція класифікується в іншій тарифній позиції (нарівні перших чотирьох знаків цифрового коду Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності), ніж вироби і матеріали, придбані підприємством і використанні ним для виготовлення продукції, або частка добавленої вартості продукції по її переробці чи обробці становлять не менше як 50 відсотків, якщо інше не передбачено законодавством. При цьому добавленою вартістю є різниця між собівартістю продукції та вартістю використаних матеріалів, сировини, комплектуючих.

Відповідно п.2 ст. 15 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 року сільськогосподарська продукція - це товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД.

Законом України „Про митний тариф" від 05.04.2001 року № 2371 - III затверджено Митний тариф України, до складу якого входить розділ II УКТ ЗЕД „Продукти рослинного походження".

Договорами купівлі-продажу незавершеного виробництва від 29 вересня 2006 року підтверджується, купівля ТОВ «їм. КЛ. Петровського» у ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, незавершеного виробництва посівів суданки на площі 10 га. за 2298грн. 80коп. (том 1 а.с. 106-121).

В суді знайшло своє підтвердження те, що частка добавленої вартості сіна під час його переробки з трави склала 77, 3 % (вартість придбаного незавершеного виробництва 2298, 80грн. + вартість внесених під посів добрив 1095, 83грн. + вартість використаних паливно-мастильних матеріалів для проведення робіт по внесенню добрив, культивацію, косовицю, збирання 680, 17грн. (1095, 83 + 680, 17) / 2298, 8 х 100 + 77 %.

Доказом цього є акти приймання передачі незавершеного виробництва від 29.09.2006 року (том 1 а.с. 108, 112, 116, 120), форма № 119 «Звіт про використання добрив» (том 1 а.с. 122), нарядами трактористів про виконані роботи та використане пальне) (том 1 а.с.123, 124)

За цих обставин реалізована продукція підпадає під ознаки сільськогосподарської, відповідно до Закону «Про державну підтримку сільського господарства України та продукції власного виробництва» відразу за двома ознаками, передбаченими п.4 Постанови КМУ «Про затвердження порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями».

Суд не бере до уваги заперечення представника позивача про те, що ТОВ «їм. КЛ. Петровського» не може бути платником фіксованого сільськогосподарського податку через відсутність у нього на той час в користуванні земельних ділянок.

Ці заперечення спростовуються довідкою Данилівської сільської ради від 9 січня 2008 року, з якої вбачається, що позивачем орендуються земельні ділянки площею 176, 12га. і що договори оренди цих земельних ділянок в кількості 17 штук зареєстровані 15 жовтня 2006 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Данилівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)» від 24 січня 2000 року № 119 (том 1 а.с.99)

Оскільки ТОВ «їм. КЛ. Петровського» Березанського району Миколаївської області є сільськогосподарським підприємством, яке займається вирощуванням зернових та технічних культур і сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу, то воно правомірно набуло статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, в зв’язку з чим повідомлення-рішення про сплату податку на прибуток приватних підприємств та штрафних (фінансових) санкцій є протиправним і підлягає скасуванню.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, щодо неможливості врахування до розрахунку оподаткованого доходу позивача за І - III квартали 2007 року валових витрат через відсутність у підприємства договорів оренди землі, оскільки суду позивачем надано довідку № 8 Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» з якої вбачається, що у ТОВ «їм. КЛ. Петровського» станом на 30 вересня 2007 року в оренді перебувають земельні ділянки загальною площею 6699, 94га. (том 13 а.с. 15)

За правилом п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами вважається сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання в власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 11.2 зазначеного Закону дата збільшення валових витрат визначається за правилом першої події - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податків результатів робіт (послуг).

На підтвердження виникнення у позивача першої з подій за якою витрати можуть бути віднесені до валових, позивачем надані докази, а саме: договори, банківські виписки, видаткові накладні, акти виконаних робіт і наданих послуг, видаткові касові ордери, які були дослідженні в ході судового розгляду справи (том 2 а.с.31-250, томи 3-11 а.с.1-250, том 12 а.с. 1-226)

Доказом того, що документальна перевірка ДПІ у Березанському районі ТОВ «їм. КЛ. Петровського» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого не податкового законодавства за період з 1 липня 2006 року по 30 вересня 2007 року була проведена не об’єктивно та однобічно і, що висновок про наявність порушень податкового законодавства з боку посадових осіб ТОВ «їм. КЛ. Петровського» перевіряючими зроблено всупереч вимогам діючого законодавства та у зв’язку з невірним трактуванням його положень є Постанова начальника відділу прокуратури Миколаївської області від 2 червня 2008 року.

Відсутність скарги ДПІ у Березанському районі Миколаївської області на цю постанову дає підстави вважати, що ДПІ погодилася з таким висновком прокуратури Миколаївської області.

На основі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, -

постановив:

Позовні вимоги ТОВ «їм. КЛ. Петровського» Березанського району Миколаївської області до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Березанському районі Миколаївської області від 21.04.2008р. № 0000172301/1 про сплату 1929330, 00грн. податку на прибуток приватних підприємств та 964665, 00грн. штрафних (фінансових) санкцій застосованих за порушення пп.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.4.1 ст.4, пп.4.1.5 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., п. 17.1.2, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III - задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Березанському районі Миколаївської області від 21.04.2008р. № 0000172301/1 про сплату 1929330, 00грн. податку на прибуток приватних підприємств та 964665, 00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Березанському районі Миколаївської області від 21.04.2008р. № 0000172301/1 про сплату 1929330, 00грн. податку на прибуток приватних підприємств та 964665, 00грн. штрафних (фінансових) санкцій - скасувати.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі заяви через Березанський районний суд.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею апеляції через Березанський районний суд, або без попереднього подання заяви в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.