Рішення № 19816562, 09.09.2011, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МАКІЇВКИ           ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ          

Справа № 2-427/11 Р І Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 вересня 2011 року                                                             м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                                        головуюча суддя Смєлік С.Г.

                               при секретарі Демченко Г.С.

                                        за участю:

                                        представника ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі відокремленого підрозділу «Макіївський об»єднаний район електричних мереж»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використану електричну енергію

В С Т А Н О В И В :

23 лютого 2011 року ВАТ «Донецькобленерго»в особі відокремленого підрозділу «Макіївський об»єднаний район електричних мереж»звернувся до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 2000,79 грн. за спожиту електроенергію, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка тривалий час не платить за спожиту електроенергію.

Згідно свідоцтва А00 № 664521 про державну реєстрацію юридичної особи від 24 квітня 2011 року змінено найменування юридичної особи на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго»

В судовому засіданні представник позивача- юрисконсульт ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності юридичної особи, уточнила заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини, викладені в позовній заяві, пояснивши, що відповідач ОСОБА_3 є споживачем електроенергії згідно особистого рахунку № 10-18-204 і відповідно до п.п.20, 42, 48 «Правил користування електричною енергією для населення» щомісяця до 10 числа сплачувати за використану електроенергію. Перевіркою енергопостачальною організацією у січні 2010 року було виявлено, що її заборгованість за період з 14 листопада 2002 року по 15 січня 2010 року складає 2054,43 грн. Просила стягнути з відповідачки ОСОБА_3 заборгованість за зазначений період та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., понесені у зв»язку зі зверненням до суду.

Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала частково та пояснила, що у 1996 році отримала квартиру №1, розташовану у будинку № 85/1 по вулиці Металургійній у м. Макіївка, але фактично в ній не проживала протягом 14 років. Вона рідко бувала у квартирі, тому її відсутність, була перешкодою енергопостачальній організації для перевірки стану приладу обліку електроенергії у її квартирі та, відповідно, показників спожитої електроенергії. Вона не згодна із показниками спожитої електроенергії за період 2004 та 2005 років, оскільки такі перевірки з боку позивача у зазначений період не проводилися і, відповідно, вона не могла поставити свій підпис у її особовому рахунку, який зберігається в енергопостачальній організації. Через брак коштів вона не може заявити клопотання про призначення судом почеркознавчої експертизи, тому не заперечує про стягнення з неї суми заборгованості у межах строку позовної давності. Вперше від позивача вона дізналася про наявність заборгованості за спожиту електроенергію 14 грудня 2009 року. Оскільки останній раз вона сплатила за спожиту електроенергію 8 вересня 2009 року –4,90грн., тобто до попередження, то з цих підстав вважає, позивач може вимагати стягнення заборгованості тільки за три останніх роки перед зверненням до суду, на що вона згодна.

Заслухавши пояснення сторін, допитав свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), встановив наступне.

Відповідачка ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 у зв"язку з чим на її ім"я відкрито особистий рахунок № 10-18-204 на який постійно здійснюються перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію згідно показникам електролічильника.

Відповідно до п.35 Правил користуватися електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 ( далі Правила ) енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.

Згідно особового рахунку № 10-18-204, відкритого на ім»я споживача ОСОБА_3 вбачається, що за даними перевірки показників спожитої електроенергії зазначені такі відомості: 23 березня 2003 року -6238квт; 8 жовтня 2004 року -8662 квт; 10 грудня 2004 року -8872 квт; 18 січня 2005 року 8936 квт ; 25 травня 2009 року –7582 квт.

15 січня 2010 року співробітниками енергопостачальної організації у квартирі споживача ОСОБА_3 було перевірено стан розрахункового засобу обліку електроенергії № 5059547 типу Сои446 і станом на цей день було зафіксовано показник спожитої енергії 7498 квт. Крім того, виявлені технічні порушення стану електроприладу, що стало підставою для його направлення на експертизу, зазначені у акті № 108942 від 15 січня 2010 року, який підписала споживач ОСОБА_3

Згідно акту № 452, складеного 9 лютого 2010 року комісією Горлівського відділу ДП «Донецькстандартметрологія»на приладі обліку спожитої електроенергії № 5059547 виявлені порушення, а саме на диску сліди гальмування від стороннього предмета, порушено зчеплення передавальної шестерні лічильного механізма з черв»яком на осі диска, послаблено кріплення на статині лічильника.

Як убачається з квитанції № 122 від 25 червня 2010 року відділення № 7 АКБ «Імексбанк», нараховані позивачем на підставі висновку експертизи і згідно Методики штрафні санкції за порушення стану електроприладу у розмірі 672,02 грн., 25 червня 2010 року ОСОБА_3 були сплачені.

З наданих ОСОБА_2 квітанцій про сплату за спожиту електроенергію вбачається, що перед попередженням - 14 грудня 2009 року енергопостачальної організації про наявність боргу, останній раз, а саме 8 вересня 2009 року, споживач сплатила за спожиту електроенергію.

Відомості про наявність платежів за спожиту електроенергію після 8 вересня 2009 року і до звернення позивача із позовом до суду –відсутні, з чим погодилася представник позивача.

Відповідно до положень ст.257, 264 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку.

У матеріалах справи відсутні відомості про вчинення відповідачкою дій –сплату боргу після попередження з боку позивача, який мав місце 14 грудня 2009 року і до дня пред»явлення позову до суду, що свідчить про відсутність переривання перебігу позовної давності.

Позивач, пред»явивши позов до ОСОБА_3 за період з 2002 по 15 січня 2010 року, не надав суду доказів щодо поважності причин пропуску строку позовної давності і не заявляв клопотання про його поновлення.

Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, оцінивши надані сторонами в сил у ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не надав беззаперечних доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, не просив про його поновлення, а з урахуванням позиції відповідачки, яка позов визнала частково, просила про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача, суд має об»єктивні підстави для задоволення позову частково, у межах строку позовної давності, а саме з 23 лютого 2008 року по 23 лютого 2011 року у розмірі 782,08 грн.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено витрати у розмірі 30 грн., пов»язані із інформаційно - технічним забеспеченням розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 88 Цивільно-процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторонни понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв»язку з тим, що позивач на підставі рішення Макіївської міської ради від 25 січня 2011 року № 4/8 на 2011 рік звільнений від сплати судових витрат у вигляді судового збору, відповідно до положень ч.3 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, він стягується з відповідача у дохід держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 60,81,88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, 27 Закону України «Про енергетику », суд

В И Р І Ш И В:

          Позов публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі відокремленого підрозділу «Макіївський об»єднаний район електричних мереж»задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" ( розрахунковий рахунок 260363011372 ДОУ ОАО Держ. Ощадбанк, МФО 335106, ОКПО 35151993 ) - 782,08 грн. та судові витрати ( розрахунковий рахунок 26000141018400 АКИБ»Укрсиббанк», МФО 351005, ОКПО 3515933 ) у розмірі 30 грн, а всього 812,08 грн.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі - 51 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки десяти днів з дня проголошення рішення.

          Особи,які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя