ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, Україна, місто Харків, вул. Володарського, 46

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2008 року Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі : Головуючого - судді Сіренко О.І.

Суддів Подобайло З.Г.

Мельнікової Л.В.

За участю секретаря Касян В.Ю.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову господарського суду Полтавської області від 13 листопада 2007 року по справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» про визнання протиправними, нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 1 серпня 2007 року № 0003082301/0/1658, № 0003102301/0/124 та № 0003092301/0/1657, -

В С Т А Н О В И Л А :

7 січня 2007 року відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький завод технічного вуглецю» звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними, нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 1 серпня 2007 року № 0003082301/0/1658, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання за платежем : податок на прибуток в загальній сумі 1 649 577,00 грн., з яких 883 843,00 грн. основний платіж та 765 734,00 грн. штрафна санкція; № 0003102301/0/124, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в загальній сумі 884 084,00 грн. ; та № 0003092301/0/1657, за яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання за основним платежем : податок на додану вартість в загальній сумі 53 319,00 грн., з яких 35 546,00 грн. основний платіж та 17 773,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Відповідач - Кременчуцька об»єднана державна податкова інспекція Полтавської області проти позову заперечує, посилаючись на правомірність прийнятих рішень.

13 листопада 2007 року постановою господарського суду Полтавської області позов задоволений у повному обсязі. Визнано протиправними, нечинними та скасовано повідомлення - рішення від 1 серпня 2007 року № 0003082301/0/1658, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання за платежем : податок на прибуток в загальній сумі 1 649 577,00 грн., з яких 883 843,00 грн. основний платіж та 765 734,00 грн. штрафна санкція; № 0003102301/0/124, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в загальній сумі 884 084,00 грн. ; та № 0003092301/0/1657, за яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання за основним платежем : податок на додану вартість в загальній сумі 53 319,00 грн., з яких 35 546,00 грн. основний платіж та 17 773,00 грн. штрафна (фінансова) санкція. З державного бюджету на користь ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» стягнуто судовий збір в розмірі 3грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі Кременчуцька об»єднана податкова інспекція Полтавської області просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» в позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом встановлено, що між позивачем по справі та ТОВ «Об»єднання «Хорс» укладено договір № 15/01-06 від 1.02.2006р. на поставку технічного вуглецю. Відповідно до договору загальна сума договору складає 50 000 000 грн., з урахуванням ПДВ.

Додатковими угодами було визначено специфікацію на поставку технічного вуглецю. На кожну марку технічного вуглецю підприємством складались калькуляції собівартості помісячно.

Відповідачем Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області 19.07.2007р. була здійснена виїзна планова перевірка дотримання ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2006р. по 31.12.2006р. за результатами якої було складено акт № 438/23-210/00152299.

За результатами перевірки встановлено порушення з боку позивача :

П. 1.20 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме : заниження валового доходу 2006 року на загальну суму 3 535 369,00 грн. внаслідок реалізації пов»язаній особі - ТОВ «Об»єднання «Хорс» технічного вуглецю за цінами, що нижче собівартості ;

П. 1.18 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме : визначення бази оподаткування податком на додану вартість виходячи з ціни реалізації технічного вуглецю, а не звичайної ціни, якою в даному випадку є собівартість ТМЦ;

На підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області позивачу ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» визначено податкові повідомлення - рішення : з податку на прибуток в загальній сумі 1 649 577,00 грн., з яких 883 843,00 грн. основний платіж та 765 734,00 грн. штрафна санкція, зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в загальній сумі 884 084,00 грн. , визначено податкове зобов»язання з ПДВ і зобов»язано сплатити суму податку в розмірі 884 084,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 884 084,00 грн. ; з податку на додану вартість в загальній сумі 53 319,00 грн., з яких 35 546,00 грн. основний платіж та 17 773,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Висновки ДПІ ґрунтуються на тому, що контрагент позивача - ТОВ «Об»єднання «Хорс» є пов»язаною особою, оскільки співзасновником ВАТ «КТВЗ» є ТОВ СП «Хімопол», яке в той же час є засновником ТОВ «Об»єднання «Хорс». Співзасновником ТОВ «Об»єднання «Хорс» є фізична особа ОСОБА_1, який в той же час є головою наглядової ради ВАТ «КТВЗ».

Задовольняючи позов ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином, законних підстав для застосування до нього штрафних ( фінансових) санкцій немає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно п.п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року , з наступними змінами, - пов»язана особа - це особа, що відповідає будь - якій з наведених нижче ознак :

- юридична особа, яка здійснює контроль за платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку ;

- фізична особа або члени сім»ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім»ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі ( діти або батьки ) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь - якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка ( дружини).

- Посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім»ї.

Під здійсненням контролю розуміється володіння безпосередньо або через більшу кількість пов»язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою ( паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою ( паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку ( голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім»ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім»ї.

За таких обставин, доводи Кременчуцької ОДПІ Полтавської області щодо пов»язаності позивача та ТОВ «Об»єднання Хорс » є неправильним.

Посилання на те, що позивач та ТОВ «Об»єднання Хорс « перебувають під спільним контролем ТОВ СП «Хімопол» спростовується наступним :

ТОВ СП «Хімопол» володіє 19 % акцій ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», кількість належних ТОВ СП «Хімопол» акцій ( частки) у статутному фонді ТОВ «Об»єднання «Хорс» на момент прийняття спірних податкових повідомлень - рішень не досліджувалась, доказів щодо цього на момент прийняття , в порушення імперативного припису п.2 ст. 71 КАС України відповідачем суду не надано. На наявність контролю ТОВ «Об»єднання «Хорс» над позивачем або контролю позивача над ТОВ «Об»єднання «Хорс» в розумінні п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідач не посилається.

Доводи відповідача про те, що позивач та його контрагент - ТОВ «Об»єднання «Хорс» перебувають під спільним контролем фізичної особи - ОСОБА_2 спростовуються тим, що допустимих доказів щодо належної останньому частки статутного фонду платника податку суду не надано, а посада голови наглядової ради не означає наявність голосів ОСОБА_2 у керівному органі. Відповідно до статуту ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» та законодавства, що регулює вказані правовідносини, спостережна рада є органом, який здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства, в своєму складі має шість осіб, рішення спостережної ради приймається більшістю голосів.

Відповідно до п.п. 1.20.10 п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94р. , з наступними змінами, донарахування податкових зобов»язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов»язань за непрямими методами.

Згідно п.п. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 - 111 від 21.12.2000 р. методика визначення суми податкових зобов»язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.

Відповідно до ст.. 19 Конституції України органи державної влади зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Методика визначення суми податкових зобов»язань за непрямими методами, як на момент прийняття спірного рішення так і на момент розгляду справи в суді відсутня.

За таких обставин, при прийнятті рішення щодо визначення позивачу податкових зобов»язань та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідач діяв у спосіб, не передбачений законом.

Згідно п.п. 1.20.8 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обов»язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт та послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару ( роботи чи послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами ( роботами та послугами) у спів ставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов»язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об»активні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому, умови договорів на ринку ідентичних ( у разі відсутності - однорідних) товарів ( робіт та послуг ) визначаються спів ставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладенні угод між непов»язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

Висновки відповідача щодо реалізації позивачем продукції ( технічного вуглецю) у 2006 році за цінами нижче собівартості, що є порушенням позивачем вимог п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» не відповідають вимогам цієї норми, оскільки вказана норма є визначенням доходів та витрат при здійсненні операцій з пов»язаними особами і не ставить у залежність формування їх розміру з ціновою політикою, а також цін на продукцію, які є регульованими.

Згідно акту перевірки, позивач реалізовував продукцію власного виробництва на умовах, передбачених в укладеному договорі.

Відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення» суб»єктам підприємницької діяльності надано гарантії і свободи при здійсненні на власний ризик господарської діяльності, в тому числі і можливість самостійно визначати вартість продукції, що передбачається для продажу, за винятком тієї, що підпадає під державне регулювання. Продукція позивача не є такою, що підлягає державному регулюванню.

Статтею 14 Указу Президента України «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності» № 817/98 від 23.07.1998 р. передбачено, що органи виконавчої влади не можуть приймати рішення щодо запровадження будь - яких заборон або обмежень підприємницької діяльності, якщо повноваження на запровадження таких заборон або обмежень прямо не передбачені законодавством.

Таким чином, держава не здійснює регулювання цін та тарифів на продукцію, яку виробляє підприємство позивач з метою її подальшої реалізації, тому операції з продажу такої продукції проводяться за вільними цінами.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 - ВР база оподаткування операції з поставки товарів ( послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної ) вартості, визначеної за вільними цінами,, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів ( обов»язкових ) платежів, згідно із законами України з питань оподаткування ( за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов»язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв»язку, що включається до ціни товарів (послуг).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про правильне визначення позивачем податкових зобов»язань з податку на додану вартість при здійсненні операцій з реалізації технічного вуглецю контрагенту ТОВ «Об»єднання «Хорс» є правильним.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов2язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 - 111 від 21.12.2000р. - штрафна санкція ( штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов»язання ( без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв»язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується і з висновком суду, що оскільки позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій до позивача.

Доводи апеляційної скарги Кременчуцької ОДПІ Полтавської області про те, що договірні відносини позивача з ТОВ «Об»єднання «Хорс» не були направлені на отримання прибутку позивача, що суперечить вимогам ст.. 79 Господарського кодексу України безпідставні, оскільки не підтверджені доказами.

Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з»ясовані обставини, судове рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасуванням постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 13 листопада 2007 року по справі 3/168 - залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Повний текст ухвали буде виготовлений та підписаний 21 квітня 2008 року.

Головуючий підпис Сіренко О.І.

Судді підпис Подобайло З.Г.

підпис Мельнікова Л.В.

ВІРНО: СУДДЯ: