Рішення № 19803100, 18.11.2011, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 2-632/11 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової Н.Є.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася у вересні 2011 року до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 14 % річних в розмірі 58194,08 грн. за договором позики, збитків за курсовою різницею гривні до долара США в розмірі 60085,00 грн., судових витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору та витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи.

В листопаді 2011 року позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_3 за договором позики за період з 15 жовтня 2007 року по 15 жовтня 2011 року 3 % річних в розмірі 17270,16 грн., 14 % річних в розмірі 80594,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 97300,00 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено 28 вересня 2006 року договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 146450,00 грн., які зобов’язався з урахуванням 14 % річних за користування коштами повернути виплатами: 15000,00 доларів США до 09 жовтня 2006 року, 9000 доларів США до 31 грудня 2006 року, 5000 доларів США до 28 вересня 2007 року, про що було складено розписку. В обумовлені між сторонами строки відповідач суму боргу не повернув.

Рішенням Судацького міського суду від 15 жовтня 2007 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики у сумі 143918,00 грн. За даними відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції заборгованість ОСОБА_3 щодо виконання вказаного рішення суду станом на 15 серпня 2011 року складає 103918 грн.

Посилаючись на зазначені обставини та приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, вважаючи, що ОСОБА_3 не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, ОСОБА_2 звернулася з зазначеним позовом.

Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримав частково, відмовившись від вимоги про стягнення 3 % річних в розмірі 17270,16 грн., наполягав на задоволенні решти позовних вимог, уточнивши, що в позові допущено арифметичну помилку у встановленні інфляційних втрат.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду відомостей не надав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

З огляду на думку представникапозивача суд ухвалюєрішення призаочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали, вивчивши обставини справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами 28 вересня 2006 року було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 146450,00 грн., які зобов’язався з урахуванням 14 % річних за користування коштами повернути виплатами: 15000,00 доларів США до 09 жовтня 2006 року, 9000 доларів США до 31 грудня 2006 року, 5000 доларів США до 28 вересня 2007 року, про що було складено розписку.

Рішенням Судацького міського суду від 15 жовтня 2007 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики у сумі 143918,00 грн.

За даними відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції заборгованість ОСОБА_3 щодо виконання вказаного рішення суду станом на 15 серпня 2011 року складає 103918 грн.

За таких обставин, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов’язання стосовно погашення заборгованості.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов’язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України.

Встановивши, що боржник ОСОБА_3 впродовж тривалого часу з моменту ухвалення рішення суду ухиляється від сплати позивачу решти суми боргу, права ОСОБА_2 були порушені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання, він зазнав збитки у зв’язку з інфляцією, які повинні бути додатково покладені на відповідача, а також 14 % річних, передбачених договором позики,від простроченої суми, встановленої рішенням суду.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за розрахунком позивача 14 % річних від 143918,00 грн., встановлених рішенням суду, становлять суму в розмірі 80594,08 грн., а сума боргу з урахуванням інфляційних витрат становить суму в розмірі 97432,49 грн. за період прострочення з 15 жовтня 2007 року по 15 жовтня 2011 року.

Перевіривши арифметичній розрахунок позивача судом встановлено, що вказані ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача і витрати, понесені ним по сплаті судового збору в розмірі 1182,79 грн. та витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., що підтверджене квитанціями.

Крім того, з відповідача необхідно стягнути в дохід держави несплачену суму судового збору в розмірі 517,21 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 208, 209, 213-215 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 інфляційні втрати в розмірі 97432,49 грн., проценти річних в розмірі 80594,08 грн., судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 1182,79 грн. та витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 179329 (сто сімдесят дев’ять тисяч триста двадцять дев’ять гривень) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 517,21 грн. на розрахунковий рахунок – 31417537700031, одержувач: Місцевий бюджет м. Судак, код платежу – 22090100, ЄДРПОУ – 34740672, банк – ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО – 824026, символ звітності банку – 537.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Судацьким міським судом за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення за формою, змістом та в порядку, передбаченими ст.ст. 228, 229 ЦПК України.

Суддя