Рішення № 19790872, 30.11.2011, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 2-266/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 року Липоводолинський районний суд Сумської області

в складі: головуючого-судді Шульги О.М.

при секретарі Наумко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської районної спілки споживих товариств Сумської області, треті особи: Приватний нотаріус ОСОБА_2, Липоводолинська дільниця Сумського МБТІ про визнання угоди дійсною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 05.09.2011 року звернувся в суд з позовом до арбітражного керуючого ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_2 та Липоводолинська дільниця Сумського МБТІ про визнання угоди дійсною.

Ухвалою Липоводолинського районного суду від 15.11.2011 року за клопотанням позивача замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача Липоводолинська районна спілка споживчих товариств.

Свій позов позивач обгрунтовує тим, що відповідно до Положення про порядок продажу на аукціонах основних фондів підприємств, установ, організацій споживчої кооперації України Липоводолинська районна спілка споживчих товариств (надалі РССТ ) проводила продаж вбудованої нежилої частини приміщення, що належало їй в АДРЕСА_1 (кімнати площею 21 м 2 та місця загального користування площею 24,2 м 2 ). Дана частина вбудованого приміщення належить Липоводолинській РССТ на підставі дублікату свідоцтва про право власності САС 566547 від 14 грудня 2010 року, що стверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Липоводолинською дільницею Сумського БТІ 1 липня 2011 року № 30476260, оцінка даного майна становить 11280 гривень.

Відповідно до діючого законодавства для продажі даного майна було проведено публічні тогри (аукціон) 30 травня 2011 року і переможцем визнаний він позивач по даній справі.

08 червня 2011 року між ним та арбітражним керуючим ОСОБА_3 який діяв від імені Липоводолинської РССТ було укладено в письмовій формі договір купівлі-продажу вказаної частини нежилого приміщення в АДРЕСА_1, який підписано сторонами та 14 червня 2011 року проведено прийом-передачу вказаної частини приміщення про що було складено відповідний акт та підписаний сторонами і скріплений печаткою Липоводолинською РССТ.

По квитанції № 7 від 14.07.2011 року він сплатив за куплену ним частину нежилого приміщення 11280 гривень.

Діюче законодавство передбачає, що такий договір повинен був на протязі місяця нотаріально посвідчений.

Він звертався до приватного нотаріуса ОСОБА_2 для посвідчення даного договору, але відповідач не зявлявся до нотаріуса, чим унеможливлював обовязкове нотаріальне посвідчення даного договору.

Частина 2 ст. 220 ЦК України передбачає, що в разі коли сторони домовились про всі істотні умови договору, що стверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове його виконання, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, то суд може визнати таку угоду дійсною і в такому випадку подальше її нотаріальне посвідчення не вимагається.

В даному випадку всі умови договору виконані, проведений аукціон, майно передано йому, як покупцеві, ним сплачені кошти за куплене майно, що стверджується письмовими доказами, але арбітражний керуючий ОСОБА_3 без поважних причин не являється до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору, тому він вважає що є всі підстави визнати в судовому порядку договір купівлі-продажу частини нежилого приміщення в АДРЕСА_1 дійсним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ліквідатор Липоводолинської РССТ ОСОБА_3 що діє на підставі постанови господарського суду Сумської області від 06.04.09 року по справі № 7/36-09 позов визнав повністю та пояснив, що зявитися до нотаріуса для реєстрації договору купівлі-продажу частини вбудованого нежитлового приміщення не міг, так як у нього як представника Липоводолинської райспоживспілки відсутній кадастровий номер на земельну ділянку під будівлею де вбудовані зазначені приміщення, а без цього документа нотаріус цей договір-купівлі нотаріально не посвідчив-би.

Треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_2 та представник Липоводолинської дільниці Сумського МБТІ в суд не зявилися, але від них надійшли письмові заяви з проханням розглянути справі за їх відсутності.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутності третіх осіб.

Зясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку що даний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України у разі якщо недійсність правочину встановлена законом такий правочин є нікчемним.

У випадках, установлених цим Кодексом нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне чи часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, закон надає суду право визнати дійсним договір, який через недодержання сторонами вимог закону про його нотаріальне посвідчення є нікчемним.

Судом встановлено, що 08 червня 2011 року між позивачем та Липоводолинською РССТ в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_3 був укладений у письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлової кімнати площею 21 м 2 та місця загального користування площею 24, 2 м 2 , що складає 5/100 нежитлових приміщень їдальні на 100 місць ( літ. А-11) загальною площею 906,9 м 2 розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

По квитанції № 7 від 14.06.2011 року позивач сплатив закуплену частину нежилого приміщення 11280 грн.

Зазначений договір не був нотаріально посвідчений з тих підстав, що представник відповідача до нотаріуса не зявився по причині відсутності в нього кадастрового номера на земельну ділянку під будівлею де розташовані продані ним нежитлові кімнати, тобто нерухоме майно.

На підставі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 і ч. 3 ст. 640 ЦК України такий договір є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Отже, до моменту його державної реєстрації договір купівлі-продажу нерухомого майна (кімнати площею 21 м 2 та місця загального користування 24,2 м 2) юридично не є укладеним.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду Українт «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 передбачено, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судом необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210 та 640 ЦК повязується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обовязків для сторін.

У звязку із цим не будучи укладеним, договір не може бути визнаний судом дійсним на підставі ст. 220 ЦК України, а тому даний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1 ст. 210, ч. 2 ст. 215, ст. 220, ч. 3 ст. 640, ст. 657 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 10-11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Липоводолинської районної спілки споживих товариств Сумської області, треті особи: Приватний нотаріус ОСОБА_2, Липоводолинська дільниця Сумського МБТІ про визнання договору купівлі - продажу вбудованого нежилого приміщення в АДРЕСА_1, а саме: кімнати площею 21 м 2 та місця загального користування площею 24.2 м 2 дійсним.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Шульга О. М.