Рішення № 19787556, 15.11.2011, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №2-4917/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року          місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Соловйова О.Л.,

при секретарі Рояновій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль»до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецької області про звільнення майна з-під арешту, треті особи по справі -ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль»(далі - за текстом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль») звернулось до суду із позовом, за яким просило звільнити майно з-під арешту накладеного Жовтневим відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецької області (далі -ВДВС), в обґрунтування позовних вимог зазначило, що постановою державного виконавця ВДВС від 13 січня 2011 року накладено арешт на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 у М.Маріуполі. ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»вважає постанову незаконною та такою, що зачіпає їх інтереси, оскільки зазначене майно є предметом іпотеки. 12 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»було укладено договір про іпотечний кредит, згідно якого позичальник отримав у кредит грошові кошти. В забезпечення виконання зобов'язань, 12 червня 2008 року був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_2 надав в іпотеку належну йому квартиру. Крім того, дані про таке обтяження були своєчасно внесені до державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»просило звільнити з під арешту вказане нерухоме майно, накладеного постановою ВДВС.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 позов підтримав у повному обсязі, зазначивши, що відповідач безпідставно наклав арешт на належну ОСОБА_2 квартиру, оскільки ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», як іпотекодержатель, має вищий пріоритет на предмет іпотеки, у тому числі і на його реалізацію в рахунок погашення боргу перед іншими кредиторами ОСОБА_2 Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача - державний виконавець ВДВС ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що нею при вчиненні дій спрямованих на стягнення коштів на користь ОСОБА_3 за виконавчим листом, було встановлено наявність у боржника нерухомого майна, на яке 13.01.2011 року було накладено арешт. В подальшому при зверненні стягнення на майно боржника було встановлено, що квартира знаходиться в іпотеці Банку. З метою отримання згоди іпотекодержателя на примусове реалізацію майна, до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»було спрямовано лист, реакцією на який стало звернення до суду з позовом. Вважає, що ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»має першочергове право на отримання відшкодування у випадку не повернення кредиту у зв'язку з чим одночасний арешт квартири боржника ОСОБА_2 постановою ВДВС є недоцільним.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Третя особа по справі ОСОБА_3 до залу судового засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим суд розглянув справу за її відсутності.

Вислухавши представника позивача, відповідача та третю особу по справі ОСОБА_2, дослідивши надані матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір про іпотечний кредит, відповідно до якого останній отримав у банку кредит у розмірі 18 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік. Кредит наданий строком погашення не пізніше 12 червня 2018 року на ремонт квартир №41 будинку №76 по пр-ту Будівельників у м. Маріуполі (а.с. 10-13).

В забезпечення виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит, ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2 12 червня 2008 року уклали між собою договір іпотеки, згідно якого останній надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: №41 будинку №76 по пр-ту Будівельників у м. Маріуполі, (а.с.8-9).

На підставі укладеного договору іпотеки та у відповідності до тимчасового порядку державної реєстрації іпотек (затверджений постановою КМ України № 410 від 31 березня 2004 року), іпотека зареєстрована 12 червня 2008 року у Державному реєстрі іпотек (а.с. 18); в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстрована 12 червня 2008 року заборона на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Постановою державного виконавця ВДВС ОСОБА_5 від 13 січня 2011 року серія ВП №22527759, при примусовому виконанні в/л № 2-32 виданого 13.05.2010р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 59 499грн. 85 коп. накладений арешт на майно боржника та оголошена заборона на його відчуження.

На підставі зазначеної постанови, винесеної державним виконавцем ВДВС ОСОБА_5, здійснено обтяження, яке зареєстроване в державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 19113542 від 12 червня 2008 року.

Враховуючи те, що право застави у ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»виникло раніш, а саме 12 червня 2008 року, а виконавчий лист № 2-32/10 та постанова про накладення арешту на майно боржника і оголошення заборони на його відчуження видано пізніше ніж дата укладення договору іпотеки між позивачем та ОСОБА_2, суд вважає за необхідне скасувати постанову ВДВС від 13 січня 2011 року, з чим фактично погодився представник відповідача.

Як встановлено судом, ВДВС не мав правових підстав накладати арешт на заставне майно на користь ОСОБА_3, оскільки майно ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_1 у М.Маріуполі) вже перебувало у заставі на час накладення арешту, що не було перевірено ВДВС.

Згідно ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження»передбачено право заставодержателя звернутися у суд із заявою про звільнення заставленого майна з-під арешту.

У відповідності до ст.59 цього ж закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладене арешт, належить їй, а не боржникові може звернутися у суд із позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, що і вимагає позивач ПАТ «ОСОБА_1 Аваль».

Враховуючи зазначене та відсутність спору між сторонами по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати понесенні ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»при подачі позову до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 60, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль»до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецької області про звільнення майна з-під арешту, третя особа по справі ОСОБА_2- задовольнити.

Постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецької області від 13 січня 2011 року серія ВП №22527759 про арешт майна боржника ОСОБА_2 - скасувати в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 та оголошення заборони на її відчуження.

Звільнити квартиру АДРЕСА_2 з-під арешту, накладеного згідно постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецької області від 13 січня 2011 року у виконавчому провадженні по примусовому виконанні виконавчого листа № 2-32, виданого 13 травня 2010 року Орджонікідзевським районним судом М.Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 59 499 грн. 85 коп.

Стягнути Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецької області на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» судові витрати пов'язані зі сплатою державного мита у розмірі 8 грн. 50 коп. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                    О-Л. Соловйов