Ухвала суду № 19784142, 10.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 р.Справа № 2-а-4951/10/2170 Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Ексузяна М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сигма»до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Сигма»звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні про визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні по зменшенню суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 805580 грн., визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.10року № 0002250700/0 (справа № 2а-4951/10/2170).

Вищенаведена справа була об'єднана зі справами:

-за позовом АТ "Сигма" до ДПІ у м. Херсоні про визнання протиправними дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1440269 грн., визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.10 року № 0002110700/0 (справа № 2а-4944/10/2170);

-за позовом АТ "Сигма" до ДПІ у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.09 року № 0005492301/0, від 26.02.10 року № 0005502301/1 (справа № 2-а-2611/10/2170);

-за позовом АТ "Сигма" до ДПІ у м. Херсоні про визнання протиправними дій по зменшенню бюджетного відшкодування, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року № 0004960700/0 (справа № 2а-833/11/2170).

Свої позовні вимоги ПАТ «Сигма»обґрунтувало незаконністю спірних рішень відповідача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року вищенаведений позов було частково задоволено. Скасовано спірні рішення. В решті позовних вимог провадження було закрито.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 05.08.10 року № 00022500700/0, яким було зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на суму 805580 грн., в тому числі за квітень 2010 року на 487000грн., за травень 2010 року - на 318580 грн., прийнято за висновками акту перевірки від 29.07.10 року № 3401/07-01/14120788 про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яким встановлено порушення підпункту 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) щодо завищення податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з бюджету. В акті зазначено, що АТ "Сигма" подана податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 року, в якій сума бюджетного відшкодування зазначена 487000 грн., в декларації за травень 2010 року вказана сума бюджетного відшкодування 349470 грн. ДПІ вважає, що позивачем завищено суму відшкодування за квітень на 487000грн., за травень - на 318580 грн. На заявлене бюджетне відшкодування вплинула сума від'ємного значення ПДВ за листопад-грудень 2009 року, позивачем до податкового кредиту відносились суми ПДВ по господарським операціям з СФГ "Вереск" (Одеська область, Ізмаїльський район, с. Сафьяни). З листопада 2009 року по січень 2010 року СФГ "Вереск" поставило позивачу різної продукції (яблука, насіння льону, соняшника, гарбуза, горіхів) на загальну суму 13977288 грн., в тому числі 2329548 грн. ПДВ. Поставка підтверджена належним чином складеними первинними та податковими документами. За висновком податкової інспекції суму бюджетного відшкодування, яка задекларована товариством, неможливо підтвердити, оскільки при проведенні зустрічної перевірки постачальника продукції СФГ "Вереск" було встановлено відсутність власних чи орендованих основних фондів, транспортних засобів, сільгосптехніки, земельну ділянку тільки площею 2,38 га, чисельність працюючих 2 особи; що унеможливлює фактичне здійснення сільгоспдіяльності. Господарство не знаходиться за юридичною адресою, посадові особи відсутні. На думку ДПІ, СФГ Вереск" не мало можливості виростити дану продукцію, постачальниками СФГ "Вереск" були підприємства, які не звітували до податкових органів, податок на додану вартість не сплачували, знайти їх за юридичними адресами неможливо, всі угоди з даним фермерським господарством визнано нікчемними.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 28.07.10 року № 0001100700/0, яким було зменшено АТ "Сигма" бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на суму 12884 грн. за декларацією січня 2010 року, на 1427385 грн. за декларацією березня 2010 року, було прийнято за наслідками позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету за період листопад 2009 року - березень 2010 року (акт перевірки від 22.07.10 року № 32299/07-0/14120788). ДПІ керувалась висновками акту невиїзної документальної перевірки СФГ "Вереск" від 20.04.10 року № 08442304, яким визнано нечинними правочини СФГ з підприємством АТ "Сигма" у листопаді, грудні 2009 року, оскільки у СФГ "Вереск" не було трудових ресурсів, транспортних засобів, сільгосптехніки, нерухомості, основних фондів, що унеможливлює господарську діяльність. Основним постачальником СФГ "Вереск" було ФГ "Південний хлібороб", м. Одеса, яке не звітувало до податкової інспекції, не мало трудових та матеріальних ресурсів для поставки сільгосппродукції, ПП "Агро-мост", м. Херсон, яке не могло вирощувати власну продукцію, оскільки зареєстровано тільки в липні 2009 року, податковий кредит в грудні 2009 року сформовано за рахунок одного підприємства, місцезнаходження якого не встановлено, ДПІ не підтвердила ні податкові зобов'язання, ні податковий кредит СФГ "Вереск", хоч декларації здавались до податкової інспекції з показниками діяльності.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 09.12.09 року № 0005492301/0 про визначення акціонерному товариству "Сигма" податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 663 589 грн. та застосування 229472,40 грн. штрафних санкцій; від 26.02.10 року № 0005502301/1 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 498683,66 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 249341.83 грн. були прийняті за наслідками акту перевірки ДПІ у м. Херсоні від 27.11.09 року та рішення ДПІ у м. Херсоні від 10 лютого 2010 року про результати розгляду скарги, яким в частині застосування штрафної санкції з податку на додану вартість у розмірі 92 508,24 грн. податкове повідомлення- рішення 0005502301/0 було скасоване. В листопаді 2009 року фахівцями ДПІ у м. Херсоні проводилась документальна невиїзна перевірка АТ "Сигма" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з селянським фермерським господарством "Росток-Агро" (акт від 27.11.09 № 3656/23-2/14120788). Перевіркою виявлені порушення п.5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ та ч.І ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на 757101 грн. 69 коп. за березень, квітень, вересень 2008 року, травень - вересень 2009 року, занижено податок на прибуток на 663589 грн., завищено від'ємне значення по даному податку на 397028 грн., несвоєчасно сплачено податку на прибуток на суму 145112 грн. Перевіркою встановлено, що 10 червня 2008 року та 01 лютого 2009 року між фермерським господарством "Росток-Агро" (продавець) та акціонерним товариством "Сигма" (покупець) укладались договори купівлі-продажу, відповідно до умов яких продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар - сільськогосподарську продукцію. Договором передбачено доставка транспортом покупця. Здійснення господарських операцій за вказаними договорами і отримання товару в лютому, березні 2008 року, лютому - липні 2009 року підтверджується первинними документами - товарними та податковими накладними. Транспортування товару здійснювалося згідно додаткових угод до договорів купівлі-продажу транспортом покупця (АТ "Сигма"). Оплата за отриману сільгосппродукцію була здійснена позивачем в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, заборгованість відсутня. Разом з тим, відповідач вважає правочини між даними юридичними особами такими, що не відбулись в реальності. При проведені перевірки використовувались відомості, отримані від Каховської ОДПІ, в тому числі акт перевірки СФГ "Росток Агро" від 30.04.10 року, яким зафіксовано, що СФГ "Росток Агро" з листопаду 2009 року відсутнє за юридичною адресою, свідоцтво платника ПДВ анульовано 26.04.10 року, має ділянку 38,4 га на території с. Розо - Люксембургської сільської Ради Каховського району, але протягом 2008- 2009 рр. ділянка не оброблялась. Звітність про найманих працівників вказане СФГ не подавало до податкової інспекції, що свідчить про відсутність офіційно найманих працівників. В цьому періоді господарством придбавались добрива, ядохімікати та дизельне паливо, які зі слів керівника, використовувалися для ведення сільського господарства. За даними Держтехнагляду за господарством обліковується 16 одиниць тракторів та 3 причепи, техніку при перевірці не виявлено. Було встановлено неведення головою ФГ бухгалтерського обліку, керівник господарства в поясненні зазначає, що продукція частково вирощена, а частково придбана. Яка саме частка вирощена та придбана та яка продукція вирощена керівником не повідомлено. Інформацію щодо постачальників придбаної продукції також не повідомлено. Декларацію по податку на прибуток СФГ не подавало. Каховською ОДПІ встановлено заниження податку на прибуток СФГ на 1480652 грн., визнано нікчемними угоди з постачальниками та покупцями, в тому числі з АТ "Сигма".

ДПІ вважає, що позивачем завищено валові витрати на 3051384 грн. за 3-й квартал 2008 року - 2-й квартал 2009 року з господарських операцій з СФГ "Росток-Агро". Також ДПІ дійшла до висновку про завищення податкового кредиту на суму 757109,99 грн. за лютий, березень, липень 2008 року, лютий - липень 2009 року.

В лютому 2011 року АТ "Сигма" звернулась до суду з позовом про визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні по зменшенню бюджетного відшкодування на 420623 грн. 67 коп. визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні № 0004960700/0 від 21 грудня 2010 року, яким акціонерному товариству Сигма було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розміри 42. 623,67 грн., в тому числі: по декларації за 12 міс. 2009 р. - 199 500 гри.; по декларації за 1 міс. 2010 р. - 115 567 грн.; по декларації за 2 міс. 2010 р. - 74 666,67 грн.; по декларації за 5 міс. 2010 р. на 30890 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було видане на підставі акту невиїзної документальної перевірки №5418/08-0/14120788 від 17.12.2010, яким зафіксовано, що позивачем порушені п.п.7.7.1 та 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", завищено бюджетне відшкодування у грудні 2009 року, січні-лютому, травні 2010 року через неможливість підтвердити сплату ПДВ до бюджету внаслідок вчинення господарських операцій по купівлі товару (яблук) у фермерського господарства "Південний хлібороб-2008". В основу такого висновку ДПІ покладена відповідь від 31.03.10 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про те, що провести зустрічну перевірку ФГ неможливо, так як підприємство має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.04.2010. Про дане фермерське господарство є відомості в акті перевірки СФГ "Вереск" від 20.04.10, в якому ФГ "Південний хлібороб 2008" зазначено в якості одного з постачальників. ФГ звітувало до податкової інспекції включно по серпень 2009 року, за вересень 2009 року звітувало з нульовими показниками, директором ФГ є гр-н ОСОБА_1, основні засоби відсутні, чисельність працюючих - 1 особа.

Позивач подав декларацію з ПДВ за грудень 2009 року, в якій зазначив суму бюджетного відшкодування 346317 грн. За висновком ДПІ ум. Херсоні позивачем завищено бюджетне відшкодування в грудні 2009 року на 199500 грн. ДПІ виявлено, що фермерським господарством "Південний хлібороб-2008" в листопаді 2009 року поставлено товару на загальну суму 69030 грн. (т.ч. ПДВ 11505 грн.), у листопаді 2009 АТ "Сигма" здійснено погашення кредиторської заборгованості, яка станом на 30.11.09 складала 1581980,52грн. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, сума ПДВ склала 199500,10 грн.

По декларації за січень 2010 року позивачем задекларовано до відшкодування 129483грн., від'ємне значення попереднього податкового періоду виникло внаслідок погашення позивачем кредиторської заборгованості постачальнику жовтня 2009 року, а саме: ФГ "Південний хлібороб - 2008" за придбаний товар (яблука) на загальну 2709950 грн., у т.ч. ПДВ 451658,42грн., фактична сплата у жовтні 2009 року відсутня, оплату здійснено у грудні 2010 на суму ПДВ 115567 грн. По декларації за січень 2010р. зменшено суму бюджетного відшкодування на 115567 грн., оскільки перевірити ФГ неможливо.

Згідно з декларацією лютого 2010 року позивач заявив до бюджетного відшкодування суму 83109" грн. ДПІ встановлено, що позивач в січні 2010 року погашав кредиторську заборгованість за придбаний у ФГ "Південний хлібороб - 2008" товар (яблука) в жовтні 2009 року на суму 2709950 грн. (ПДВ 451658,42 грн.). Оплата здійснена в січні 2010 року на суму ПДВ 74666,67грн. По декларації за лютий 2010р. зменшено суму бюджетного відшкодування на 74666,67грн. по постачальнику ФГ "Південний хлібороб - 2008".

По декларації за травень 2010 зменшено суму бюджетного відшкодував 30890 грн. по постачальнику СФГ "Вереск". Усього було заявлено до відшкодування 487000 грн. АТ "Сигма" у квітні 2010 року здійснювалося погашення кредиторської заборгованості по СФГ "Вереск" за січень 2010 року за придбаний товар (яблука, насіння) на загальну суму 319800грн., у т.ч. ПДВ 53300 грн. Оплату здійснено у квітні 2010 року на суму ПДВ 30890грн. Даною перевіркою встановлено, що згідно бази даних СФГ "Вереск" подано до Ізмаїльської ОДПІ декларацію з ПДВ за січень 2010 з показниками по податковим зобов'язанням - 0,00 грн., по податковому кредиту - 3486,00грн. Даний факт свідчить про те, що товар реалізований на адресу АТ "Сигма", був придбаний (вироблений) раніше та були залишки товару на складі. Ізмаїльською ОДПІ направлено до ДПІ у м. Херсоні акт невиїзної документальної перевірки СФГ "Вереск" від 20.04.2010 року № 08442304, за результатами якої визнано не чинними правочини з підприємством АТ "Сигма" (код 14120788) листопаді, грудні 2009 року.

В актах перевірок позивача № 3656/23-2/14120788 від 27.11.2009, №3299/07-0/14120788 від 22.07.2010, №3401/07-0/14120788 від 29.07.2010, №5418/08-0/14120788 від 17.12.2010 здійснено висновок про нікчемність договорів, укладених АТ "Сигма" з фермерським господарством "Росток-Агро", ФГ "Південний хлібороб-2008", СФГ "Вереск". При цьому ДПІ обґрунтовує свою позицію при кваліфікації договорів як нікчемних посиланням на інформацію, отриману від Каховської ОДПІ про те, що ФГ "Росток-Агро" не вирощувало, не отримувало та не зберігало реалізовану продукцію, про відсутність у господарства найманих працівників, автотранспорту, тракторів, складських приміщень, дані Ізмаїльської ОДПІ про те, що СФГ "Вереск" не мало власних чи орендованих основних фондів і транспортних засобів, відсутність за місцезнаходженням ФГ "Південний хлібороб-2008" та інші дані, в тому числі пояснення, матеріали інших перевірок, оперативну інформацію. Зазначаючи в актах перевірки про нікчемність договорів, укладених АТ "Сигма" з вказаними господарствами, ДПІ вказує на протиправний характер угод та про те, що ці угоди не створюють для АТ "Сигма" будь-яких наслідків, в тому числі і податкових, пов'язаних з укладанням та виконанням угод. Таким чином, згідно висновків актів перевірки ДПІ визнає нікчемними угоди на підставі статей 203,215, 228 ЦК України як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та відсутність об'єктів які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України "Про податок па додану вартість".

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно і ч 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочинами). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином до правочинів. які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини. спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо. Разом з тим акти перевірки не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб АТ "Сигма" або посадових осіб фермерських господарств на порушення публічного порядку, не пояснюють, в чому саме таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення. Отже, відповідач, зробивши висновок у актах перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Будь-якого закону, в якому було б вказано про нікчемність угод позивача з постачальниками, відповідач суду не навів. Положеннями законодавства, яке регламентує права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тому правочини між позивачем та фермерськими господарствами є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

На думку колегії суддів відповідач не довів, що сторони укладали формальний договір, на виконання якого склали формальні документи, що фактичного виконання договору не відбулось. Сам факт сплати позивачем коштів за продукцію через установи банків, факт подальшої відправки продукції за кордон, проти якого податкова інспекція не заперечує, вже є ознакою того, що правочини не є фіктивними, оскільки за фіктивними правочинами не відбуваються ніякі дії зі сторони учасників правочину.

Суд звертає увагу на те, що при перевірці АТ "Сигма" податковою інспекцією дані бухгалтерського обліку не використовувалися, посилання на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства відсутні. Про це свідчить зміст актів перевірок, висновок судової експертизи, яка призначалась по справі. Фактично в якості беззаперечних доказів порушення позивачем податкового законодавства прийняті акти перевірок контрагентів АТ "Сигма". Це підтверджується висновком судової експертизи, який свідчить, що при перевірці взаємовідносин позивача з селянськими фермерськими господарствами не використовувались дані бухгалтерського обліку, тому що в актах відсутні посилання регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Так, не чинність правочинів між позивачем та СФГ "Вереск" визначена виключно на даних податкової звітності в ході проведення перевірки СФГ "Вереск". Цей акт від 20.04.10 суду був наданий, Так, в акті від 20.04.10 про результати невиїзної документальної перевірки СФГ "Вереск" за серпень-грудень 2009 року, зазначено, що дане фермерське господарство зареєстровано як юридична особа в 2001 році, тоді ж взято на облік як платник податків, є платником ПДВ з 2003 року. В лютому 2010 року за юридичною адресою СФГ не виявлено, не розшукано посадових осіб, відповідно документи самого господарства при перевірці не використовувались. Суд приймає до уваги, що 29.04.10 до Єдиного реєстру підприємств внесений запис про рішення засновника про припинення юридичної особи, але суд так за недостачею доказів так і не з'ясував питання, чому не розшукано керівника господарства і не відібрані пояснення по питанню, де знаходяться документи господарства. Тільки на підставі запитів ДПІ та отриманих відповідей та податкової звітності господарства було виявлено, що у господарства відсутня виробнича база, складські приміщення, транспортні засоби, всього 2 особи працюючих. Було виявлено розбіжності при співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту з основним постачальником сільгосппродукції - ФГ "Південний хлібороб". Ці висновки колегія суддів оцінює критично, тим паче, що позивач до проведення перевірки іншого підприємства не має відношення і не може оскаржувати висновки такого акту. Даний акт перевірки містить суперечливі дані, оскільки складений не у відповідності до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 10.08.05 № 327, в акті не зазначено первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наведені кореспонденції рахунків, не має пояснень осіб, які були відповідальні за облік. З акта вбачається, що документи, які складались при здійсненні господарських операцій СФГ "Вереск" з позивачем, не досліджувались, оскільки СФГ не було надано жодного документа, пояснення у керівника не відбирались. Відсутні докази ознайомлення керівника СФГ з актом перевірки.

Протоколом допиту слідчими органами свідка ОСОБА_2 підтверджено господарські відносини з АТ "Сигма", хоч він і заперечував належність йому підпису на податкових накладних за листопад на поставку АТ "Сигма" яблук та іншої продукції. Саме керівник подавав до ДПІ декларації з розшифровкою постачальників та покупців, серед яких був позивач. Підтвердив складання податкових документів та накладних на поставку продукції від ФГ "Південний хлібороб-2008", хоч продукцію в реальності не бачив. Суд вважає, що такі дії містять ознаки кримінального злочину, хоч податкова інспекція не надала суду належних доказів притягнення до відповідальності ОСОБА_2 або інших осіб, які підробляли податкові та видаткові накладні від імені ФГ "Вереск", про таку підробку свідчить висновок спеціаліста міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" від 14.04.11. ДПІ не заперечує тієї обставини, що в періоді, коли відбувались господарські операції з позивачем, СФГ "Вереск" звітувало до податкового органу з показниками господарської діяльності. ДПІ не заперечує, що дане господарство має земельну ділянку 2,38 га ріллі. Сафьнівська сільська рада на запит суду повідомила, що СФГ "Вереск" орендувало ділянку площею 15,15 га за договором від 11.04.05 (термін дії договору 02.01.11), а також з 01.01.07 орендувало 25 га на 5 років. В 2010 році дані ділянки заходились під паром. Також суд приймає до уваги товарно-транспортні накладні, які підтверджують перевезення яблук та іншої продукції від с.Сафьяни до м.Херсон. Претензій до оформлення ТТН немає, вони підтверджують доводи представників позивача про те, що поставка відбувалась за рахунок позивача, який зазначений в ТТН як замовник. Отже, оцінюючи ці докази у сукупності, суд не може підтвердити, що дане фермерське господарство разом з позивачем займалось тільки фіктивним підприємництвом. Такий факт міг бути підтверджений слідчими органами, але суду не надано жодного вироку по кримінальній справі чи докази притягнення будь-якої особи до обвинувачення.

Що стосується оцінки в якості доказу акту перевірки податковою інспекцією СФГ "Росток Агро" від 30.04.10, з акту вбачається, що дане фермерське господарство було зареєстровано в грудні 1998 року, тобто, працювало достатньо часу, керівник ОСОБА_6 З листопада 2009 року дане господарство відсутнє за юридичною адресою: с.Федорівка Каховського району, свідоцтво платника ПДВ анульовано 26.04.10. Разом з тим керівник господарства мешкає за місцем своєї реєстрації. При проведені перевірки були використані документи, які вилучені слідчими органами в межах кримінальної справи при обшуку у голови СФГ в лютому 2010 року. Встановлено, що СФГ є платником фіксованого сільгоспподатку, має ділянку 38,4 га на території с. Розо - Люксембургської сільської Ради Каховського району, але протягом 2008-2009 рр. ділянка не оброблялась за відомостями сільської Ради. Звітність про найманих працівників СФГ не подавало до податкової інспекції, офіційно найманих працівників не було. В цьому періоді господарством придбавались добрива, ядохімікати та дизельне паливо, які зі слів керівника, використовувалися для ведення сільського господарства. За даними Держтехнагляду за господарством обліковується техніка. Було встановлено неведення головою ФГ бухгалтерського обліку, до перевірки були надані тільки первинні документи. Згідно податкової звітності СФГ зазначила АТ "Сигма" як покупця, загальна сума поставки 942456 грн. в 2008 році, 3394943 грн. в 2009 році, поставлялись овочі (цибулю, моркву, буряк, капусту, насіння соняшника, інше). Було виявлено, що СФГ придбавались добрива, ПММ, саджанці, посівний матеріал. Факт того, чи є суб'єкт господарювання, що перевіряється, виробником реалізованої продукції встановити неможливо, оскільки керівник господарства в поясненні зазначає, що продукція частково вирощена, в тому числі на власній земельній ділянці, а частково придбана. Яка саме частка вирощена та придбана та яка продукція вирощена керівником не повідомлено. Декларацію по податку на прибуток СФГ не подавало. Каховською ОДПІ встановлено заниження податку на прибуток СФГ на 1480652 грн., визнано нікчемними угоди з усіма постачальниками та покупцями, в тому числі з АТ "Сигма". Акт перевірки не підписаний керівником СФГ "Росток Агро".

З протоколу допиту підозрюваного від 20.04.10 року ОСОБА_3 вбачається, що він підтверджує виконання в 2008-2009 рр. його фермерським господарством послуг по обробці землі, вирощування сільгосппродукції, купівлі-продажу сільгосппродукції, факт продажу АТ "Сигма" насіння тикви, моркви, цибулі, буряку, капусти, насіння соняшника, насіння гарбуза. Згідно пояснень керівника ФГ "Росток-Агро", транспортування товару та вантажні роботи проводились АТ "Сигма" за власний рахунок. Товарно-транспортні накладні на перевезення товару, поставленого ФГ "Росток-Агро" позивачу, суду надано. Доводи ДПІ про те, що СФГ "Росток Агро" в 2008-2009 роках, маючі земельну ділянку площею 38,4 га на правах власності, не могло бути виробником сільськогосподарської продукції, не підтверджено належними доказами, тому до уваги не приймаються. Якщо б СФГ "Росток-Агро" займалось фіктивним підприємництвом, ДПІ не визначало б такому платнику податкові зобов'язання податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2010 року № 0000592301/0, не зверталось би до суду з позовом про стягнення донарахованого податкового зобов'язання, яке набуло статусу податкового боргу.

Акту перевірки ФГ "Південний хлібороб-2008" суду не надано. Ізмаїльською ОДПІ направлено до ДПІ у м. Херсоні акт невиїзної документальної перевірки СФГ "Вереск" від 20.04.2010 року № 08442304, за результатами якої визнано нечинними правочини з підприємством АТ "Сигма" (код 14120788) листопаді, грудні 2009 року, та угоди з ФГ "Південний хлібороб-2008". В цьому акті перевірки згадується ФГ "Південний хлібороб 2008", як один з постачальників СФГ "Вереск", підприємство звітувало по ПДВ останній раз за вересень 2009 року, по податку на прибуток - за 1 півріччя 2009 р. Основні засоби відсутні, транспорту не зареєстровано, працюючих 1 особа. Пояснень або протоколів допиту керівника господарства суду не надано.

В якості доказу нікчемності правочинів відповідачем надано копію постанови про порушення кримінальної справи 28.09.10 року відносно гр.-н ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які створили ряд фіктивних підприємств, в тому числі ФГ "Південний хлібороб 2008". Як в подальшому йшло розслідування кримінальної справи невідомо.

Відповідачем надано суду пояснення декількох водіїв, прізвища яких зазначені в товарно-транспортних накладних на перевезення продукції та ВМД. Так, деякі водії пояснюють, що возили продукцію до м. Москва, до м.Брянськ, до м.Санкт-Петербург, але не знали, що дана продукція належала позивачу. Суду надано ТТН та ВМД, в яких дані особи зазначені водіями, а замовником транспорту, відправником вантажу на експорт вказано АТ "Сигма", що суперечить свідченням водіїв, оскільки бути обізнаним зі змістом ТТН та ВМД, іншими документами, які супроводжували вантаж, є обов'язком водія, перетинаючого кордон з вантажем. Ці суперечності слідчий орган повинен був встановити та усунути, чого не вбачається з письмових пояснень.

Допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які працюють брокерами в АТ "Сигма", пояснили, що товар привозився до Цюрупинську, транспорт наймав продавець за рахунок АТ "Сигма", представники позивача перевіряли якість товару, документи, потім проходило оформлення в митниці, іноді тим самим транспортом відправлялась продукція за кордон.

Судом першої інстанції встановлено, що фактично підставою для визначення позивачеві оспорюваних сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за названими податковими повідомленнями-рішеннями слугували висновки контролюючого органу, викладений в актах перевірок про безпідставне включення позивачем до валових витрат вартості продукції, придбаної у СФГ "Росток-Агро", а також до податкового кредиту - сум ПДВ у складі вартості цієї продукції, та вартості продукції, яку придбано у СФГ "Вереск" та ФГ "Південний хлібороб-2008". Вказані висновки контролюючого органу ґрунтується на висновках актів перевірок даних фермерських господарств, на відсутності товарно-транспортних накладних, відсутності реальності поставок, з огляду на те, що господарства фактично не поставляли продукцію, а займались тільки видачею паперів, не виконуючи роботу в реальності.

Нормами п. 5.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно з п. 1.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 08.07.97 року № 214, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угоди витрати.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначені виключно Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року № 168/97-ВР (надалі Закон № 168/97). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаної сільгосппродукції, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість продукції, є факт реального придбання товару та безпосередній зв'язок витрат на оплату вартості товару з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання, наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Доводи апелянта про те, що обґрунтованість віднесення позивачем згаданих витрат до валових та сум ПДВ до податкового кредиту нічим не підтверджена, колегія суддів не приймає до уваги через відсутність доказів. Такі витрати у розумінні підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону № 334/94-ВР повинні бути підтверджені певними документами, складеними у відповідності до вимог, які пред'являються до них діючим законодавством.

Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99 №996 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, повинні бути складені під час здійснення господарської операції. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції та складання первинного документа. В актах перевірок не зазначено факту відсутності документального підтвердження правочинів купівлі-продажу сільгосппродукції, ДПІ не має заперечень до оформлення документів, на підставі яких позивач відніс витрати по придбанню сільгосппродукції до валових витрат. ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем податкового кредиту. Аналіз наданих позивачем податкових накладних, декларацій та зміст актів перевірок свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту за періоди, які були предметом перевірок.

В даному випадку ДПІ не наведено аргументів, які б спростовували доводи позивача про реальність господарських операцій. Навпаки, ДПІ в актах перевірки підтверджує факти повної сплати позивачем вартості товару з урахуванням ПДВ, не заперечує відповідач проти фактів подальшого продажу сільгосппродукції за кордон та отримання від цього доходу, який був включений до валового доходу позивача. Доводи податкової інспекції про відсутність товаротранспортних накладних спростовані фактом надання цих ТТН в судове засідання. Суд приймає до уваги, що фермерські господарства декларували свої господарські стосунки з позивачем. Якщо такі фермерські господарства допускали якісь шахрайські дії, то їх вплив на право позивача на податковий кредит або формування валових витрат слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин. Саме по собі невиконання контрагентами платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету не є достатньою підставою для відмови у праві на податковий кредит. У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про податкові порушення фермерських господарств, якщо такі були в наявності, в матеріалах справи відсутні. Кримінальних справ по факту ухилення від сплати податків відносно посадових осіб позивача не було відкрито. Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість зясувати всі обставини діяльності постачальників на момент придбання цього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. За таких обставин наведені в акті перевірки обставини діяльності постачальників позивача не можуть бути причинами для відмови в податковому кредиті. Зясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Податкові накладні, видані позивачу фермерськими господарствами, відповідно до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", видані платниками ПДВ, містять всі необхідні реквізити, підписані офіційними керівниками. Доказів того, що підписи директорів на податкових накладних та інших документів, складених від імені СФГ "Росток Агро", ФГ "Південний хлібороб 2008", є підробленим, суду не надано. Така експертиза була проведена щодо документів СФГ "Вереск", але з експертного висновку невідомо, хто саме підробляв документи. Тільки наявність протоколів допиту свідків, або підозрюваних, без постановляння обвинувального вироку не є достатньою підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування такого кредиту. ДПІ не заперечує тієї обставини, що фермерські господарства декларували в податкових деклараціях господарські операції з позивачем. Посилання ДПІ на те, що ФГ "Південний хлібороб 2008" створила група осіб з метою прикриття власної незаконної діяльності, не підтверджено належними доказами, тому має характер припущень, а не достовірно встановленим фактом. Відсутні докази завершення кримінальної справи, передачі її до суду та постановляння вироку відносно осіб, які використовували документи даного підприємства. Суд приймає до уваги, що немає жодного доказу того, що хто-небудь був засуджений за фіктивне підприємництво або інші злочинів сфері оподаткування по вищевказаним угодам, приймаючи до уваги пробіг достатньо значного часу з моменту виявлення фактів податкових порушень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірних рішень відповідача та необхідність їх скасування.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сигма»до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання дій щодо зменшення суми бюджетного відшкодування протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 5 серпня 2010 року № 0002250700/0, від 28 липня 2010 року № 0002110700/0, від 9 грудня 2009 року № 0005492301/0, від 26 лютого 2010 року № 0005502301/1 та від 21 грудня 2010 року № 0004960700/0 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена та 14 листопада 2011 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/