Постанова № 19781873, 16.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-3533/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю:

представника позивача

представників відповідачаБорисюк Л.П.,

Собківа Я.М., Усенка В.Г.

Рижковій Ю.О.

ОСОБА_5

ОСОБА_6, ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Київського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року ТОВ «Електропей Україна»звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва та просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2009 № 0002822304.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 29.07.2009 № 0002822304, згідно яким до ТОВ «Електропей Україна»застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в розмірі 3972960 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Електропей Україна»є юридичною особою, що зареєстрована 14.12.2006 Подільською районною державною адміністрацією м. Києва, як платник податків та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва з 18.12.2006 за №17218.

В липні 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції Київської області проведено перевірку діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.12.2006 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2006 по 31.03.2009 (Акт перевірки від 16.07.2010 №123/23-604/34817404).

В ході проведення перевірки встановлено, що позивач у період, за який проводилася перевірка, здійснював реалізацію (електронних одиниць) ваучерів поповнення рахунку мобільного звязку через мережу платіжних терміналів автоматів для прийому платежів.

Як зазначено в акті перевірки, платежі здійснювалися за допомогою електронної платіжної системи EasyPay - електронна платіжна система в мережі Інтернет, яка надає можливість здійснення он-лайн транзакцій. Максимальний обсяг платежу (міні транзакції), який може бути здійснений користувачем, становить 200 євро. Для роботи в системі не потребується встановлення спеціального програмного забезпечення, доступ до віртуальних засобів платежу здійснюється через єдиний інтернет-ітерфейс. До додаткових можливостей системи відноситься SMS-сервіс. Реєстрація користувачів здійснюється на офіційному сайті системи EasyPay, спосіб підтвердження платежу користувач обирає самостійно.

Термінали миттєвої оплати найчастіше використовувались для здійснення платежів за послуги мобільного звязку, доступу до Інтернет, кабельного телебачення. Процесингова система EasyPay забезпечує високу швидкість обробки транзакцій і безперебійність роботи: процесинговий центр у режимі реального часу обробляє необмежену кількість інформації та працює одночасно з будь-якою кількістю терміналів. Робота процесингового центру побудована таким чином: з терміналу на сервер надходить інформація по зашифрованому каналу, сервер обробляє отриману інформацію про здійснення платежу, шифрує і передає на сервер постачальника послуг (наприклад, оператора мобільного звязку). Після чого гроші зараховуються на рахунок клієнта (наприклад, абонента мобільного звязку). Процесингова система EasyPay дозволяє працювати з пристроями, які приймають як готівкові гроші, так і платіжні картки, що робить автомат універсальним і досконалим платіжним пристроєм.

Як встановлено посадовими особами податкового органу, які здійснювали перевірку позивача, останній використовував у своїй діяльності 497 платіжних терміналів, з яких: 254 було передано в оренду іншим юридичним та фізичним особам; 243 передано фізичним особам підприємцям на підставі договорів доручення.

Відносно платіжних терміналів, переданих фізичним особам підприємцям на умовах договорів доручення, перевіркою встановлено, що повірений (фізична особа підприємець) зобовязувався від імені та за рахунок довірителя (позивача), зокрема, здійснювати за допомогою апаратів з прийому платежів (платіжних терміналів) прийом готівкових коштів від споживачів з метою поповнення абонентських рахунків операторів мобільного (стільникового) звязку.

На підставі вказаних обставин, посадовими особами податкового органу було зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України від 23.03.1996 №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що виявилось у реалізації за готівковий рахунок через платіжні термінали товарів електронних ваучерів без торгових патентів на ці товари, а саме: у період з 01.02.2007 по 01.07.2008 через 497 платіжних терміналів; з 01.07.2008 по 01.09.2008 через 442 платіжних терміналів; з 01.09.2008 по 01.10.2008 через 426 платіжних терміналів; з 01.10.2008 по 01.12.2008 через 226 платіжних терміналів; з 01.12.2008 по 01.01.2009 через 251 платіжних терміналів; з 01.01.2009 по 01.03.2009 через 247 платіжних терміналів.

Як зазначив відповідач, місячна вартість торгового патенту у ці періоди становила 180,00грн.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Подільському районі м.Києва прийнято рішення від 29.07.2009 № 0002822304 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3972 960,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до податкових органів в адміністративному порядку. Проте, за результатами розгляду його скарг вищестоящими податковими органами оскаржуване рішення відповідача було залишено без змін, а скарги без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність, яку здійснював позивач є діяльністю з наданням фінансових послуг по переказу грошей, а не торгівельною діяльністю, як це вважає відповідач.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності визначається Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 № 98/96-ВР (далі Закон України № 98/96-ВР).

Частинами 1, 2, 3 ст. 3 Закону України № 98/96-ВР передбачено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти: магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі; лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності; стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування; оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

Відповідно до п. 1 Постанови Правління Національного банку України «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування»від 05.03.2008 № 53, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.2008 № 265/14956, операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.

Разом з тим, приписами ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР встановлено, що реєстратор розрахункових операцій це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Виходячи з приписів вказаних норм, платіжний термінал як і автомат з продажу товарів (послуг) є програмно-технічним комплексом, який обладнаний таким чином, що функціонує самостійно за заданою програмою, а відтак, є пунктом продажу товарів (без продавця) безпосереднім покупцям фізичним особам.

У відповідності до п. 3 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних звязків і торгівлі України від 08.07.1996 № 369, торговельні автомати відносяться до пунктів некапітальної забудови дрібнороздрібної торговельної мережі, тобто роздрібної торгівлі, яка є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів.

Крім цього, у відповідності до розяснення, викладеного в листі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 10.06.2002 № 56-38/243, торгові автомати також являються обєктами торгівлі.

Частиною 6 статті 3 Закону України № 98/96-ВР визначений вичерпний перелік товарів, що можуть бути реалізовані без придбання торгового патенту. При цьому, електронних ваучерів даний перелік не містить.

Отже, при роздрібній торгівлі електронних ваучерів через пункти продажу у вигляді платіжних терміналів необхідно придбавати торговий патент на кожний термінал.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України № 98/96-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ТОВ «Електропей Україна»через термінали, за готівковий розрахунок були реалізовані без торгових патентів товари (електронні ваучери), а саме: з 01.02.2007 по 01.07.2008 на 497 терміналах, з 01.07.2008 по 01.09.2008 на 442 терміналах, з 01.09.2008 по 01.10.2008 на 426 терміналах, з 01.10.2008 по 01.12.2008 на 266 терміналах, з 01.12.2008 по 01.01.2009 на 251 терміналах, з 01.01.2009 по 01.03.2009 на 247 терміналах.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При перевірці ТОВ «Електропей Україна»встановлено триваюче, систематичне здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту, а тому колегія суддів погоджується з твердженням відповідача, що в даному випадку ст. 250 ГК України не може застосовуватися в частині річного терміну з дня порушення, а повинна застосовуватись з врахуванням шести місяців з дня виявлення порушення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття ДПІ у Подільському районі м. Києва рішення від 29.07.2009 № 0002822304 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3972960,00 грн. за порушення приписів п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Київського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2009 № 0002822304 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

В.Г. Усенко Повний текст постанови складено та підписано 21.11.2011