Ухвала суду № 19781433, 20.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року справа №2а/0570/12480/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєва І. А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/12480/2011 (головуючий І інстанції Маслоід О.С.) за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Об'єднання "Донецькпродторг" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) звернулося 22.07.2011 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Об'єднання «Донецькпродторг» (надалі - відповідач) про стягнення адміністративно- господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році в сумі 55015,04 грн. та пені в сумі 1386,84 грн., на загальну суму 56401,88 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду від 09 серпня 2011 року, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову скасувати внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не прибули, належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до вимог ст. 197 ч.1 п.2 КАС України, апеляційний розгляд здіснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Відповідач є юридичною особою, зареєстрований та обліковується у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 21950711.

24.02.2011 року відповідачем був наданий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік. Відповідно до рядку 01 наданого відповідачем звіту середньооблікова кількість працівників облікового складу складає 266 особи, з яких середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 7 осіб (рядок 02 звіту). Кількість інвалідів - штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закон}- була визначена відповідачем на рівні 11 осіб (рядок 03 звіту). Вказані обставини не спростовувались сторонами.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002 року є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно п. №3 зазначеного Положення, одним із завдань Фонду соціального захисту інвалідів є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами визначені положеннями Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875-Х1ІІ (надалі - Закон).

У відповідності зі статтею 19 Закону для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалід, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 вказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення.

Згідно частини 3 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 вказаного закону.

Статтею 18.1. Закону передбачено, що Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно зі статтею 17 Закону, спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, створюються у разі необхідності за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, при цьому для цього здійснюється адаптація основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно з частиною 3 статті 5 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992р. № 2694-Х11 працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

У відповідності до вимог статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-ХІІІ Державна служба зайнятості має право, зокрема, направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 19 цього Закону Державна служба зайнятості має право також одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані по наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджений Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (надалі - Порядок).

Згідно з Порядком інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Враховуючи викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу, покладається як на роботодавця, так і на державну службу зайнятості.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем протягом 2010 року щомісячно до Будьонівсько-Пролетарської міжрайонної філії Донецького міського центру зайнятості направлялись звіти про наявність вакансій. Вказані звіти були отримані Будьонівсько-Пролетарською міжрайонною філією Донецьким міським центром зайнятості. Відповідачем позивачеві направлялась інформація щодо наявності вакантних місць, на які можуть бути працевлаштовані інваліди. Протягом 2010 року відповідач регулярно приймав участь у масових заходах центру зайнятості. Крім того, відповідачем 14.12.2010р. було розташовано рекламне оголошення в газеті «Салон.Миллион объявлений» щодо запрошення на роботу працездатних інвалідів на посади водія та експедитора.

Судова колегія погоджується з висновокм суду першої інстанції, що відповідач вжив усіх необхідних та можливих заходів для працевлаштування інвалідів, отже підстави для застосування адміністративно-господарьских санкцій відсутні.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/12480/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/12480/2011 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддяІ.А. Васильєва

Судді В.Г.Яманко Е.Г.Казначеєв