Ухвала суду № 19777116, 14.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - <Суддя першої інстанції >

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2011 року справа №2а/0570/691/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т. Г. , Геращенка І.В.

при секретарі: Дровніковій К.В.,

за участю:

представників позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю від 02.08.2011р.),

ОСОБА_3 (за довіреністю від 02.08.2011р.),

представника відповідача: ОСОБА_4 (за довіреністю від 06.10.2010р.),

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будіндустрія” до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будіндустрія” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що за наслідками позапланової виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ „Вега” за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2010 р. відповідачем 29.12.2010 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0003323340/0/33426/10/23-213, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 383060 грн., з яких 254615 грн. основний платіж, 128445 грн. штрафні (фінансові) санкції, та № 0003332340/0/33427/10/23-213, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 267719 грн., з яких 178181 грн. основний платіж, 89538 грн. штрафні (фінансові) санкції. Зазначені рішення податкового органу позивач оскаржив до суду, оскільки вважає їх протиправними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. На обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт наполягає на тому, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача податковим органом було встановлено, що договір, укладений позивачем з ТОВ „Вега”, має ознаки нікчемності, оскільки згідно даних, отриманих від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, ТОВ „Вега” не мало господарських відносин з ТОВ „Голденбаум”. Крім того, відповідач зазначає, що з протоколу допиту ОСОБА_5, який є директором ТОВ „Вега”, вбачається, що він не має відношення до господарської діяльності підприємства. Відповідач вказує, що правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків, отже, відсутній обєкт оподаткування. Тобто, наполягає на правомірності своїх дій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Будіндустрія” зареєстровано як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 23.02.2004 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32842732, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 07776526.

Відповідач Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України повноваження.

ДПІ у Київському районі м. Донецька була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ „Будіндустрія” з питань взаємовідносин з ТОВ „Вега” за період з 01.01.2008 р. по 31.09.2010 р., за результатами якої був складений акт № 9136/23-2/32842732 від 15.12.2010 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ТОВ „Будіндустрія” вимог п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 256890 грн.,та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 179076 грн.

На підставі даного акту 29.12.2010 р. відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірність дій податкового органу, оскільки виконання договорів на поставку товарів та надання послуг, укладених між ТОВ „Будіндустрія” та ТОВ „Вега”, підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме, рахунками-фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг), квитанціями до прибуткового касового ордеру, банківськими документами про оплату придбаних товарів (робіт, послуг). Оприбуткування позивачем отриманих від ТОВ „Вега” товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському обліку підприємства підтверджено положеннями акту перевірки, а оплата позивачем за придбані товари (роботи, послуги) здійснена як шляхом перерахування безготівкових коштів, так й внесення готівкових коштів до каси ТОВ „Вега”, що підтверджується виписками про рух коштів по банківському рахунку позивача та квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який діяв на час здійснення спірних господарських операцій, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції, встановивши, що основним видом діяльності ТОВ „Будіндустрія” є виробництво цегли, черепиці, інших будівельних виробів, інші спеціалізовані будівельні роботи, монтажні роботи, будівництво будівель та проаналізувавши надані докази, дійшов до висновку, з яким погоджується судова колегія, що угоди з ТОВ «Вега» укладені позивачем з метою одержання прибутку, відповідно до яких позивач придбав у цього підприємства товари промислового призначення, будівельні матеріали тощо, а також послуги з технічного обслуговування машин, оренди складського приміщення, оренди техніки, виконання будівельних робіт, і в подальшому придбані товари (роботи, послуги) були використані ним у власній господарській діяльності.

Наявні у позивача документи, а саме, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), складені за результатами проведених операцій за вказаними договорами, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Розрахунки позивача з ТОВ „Вега” за придбані товари (роботи, послуги) здійснені шляхом перерахування безготівкових коштів та внесення готівкових коштів у касу.

Таким чином, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, які підтверджують виконання договорів з ТОВ „Вега”, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про відсутність обєкту оподаткування і, в свою чергу, відсутність підстав для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, доводи податкового органу щодо нікчемності укладених позивачем з ТОВ «Вега» угод ґрунтуються на факті порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб ТОВ „Вега”.

Разом з тим, як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи від 05.07.2010 р., підставою для порушення кримінальної справи є внесення ТОВ „Вега” до податкової звітності неправдивих відомостей щодо взаємовідносин з ТОВ „Голденбаум”, при цьому, відповідачем не надано суду доказів про те, що ТОВ „Вега” не поставляло ТОВ „Будіндустрія” товари, роботи, послуги, та це не було підставою для порушення кримінальної справи.

На час виконання договорів між ТОВ „Вега” та ТОВ „Будіндустрія” постачальник товарів (робіт, послуг) ТОВ „Вега” здійснювало господарську діяльність, не було визнане банкрутом, не було ліквідоване, було платником податку на додану вартість, про що свідчать документи цього підприємства, наявні в матеріалах справи.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що, оскільки в даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу, а частина 2 цієї статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій і приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість на нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права , доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови судова колегія не вбачає.

Ухвала в повному обсязі складена 19 вересня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будіндустрія” до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,- залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко