Постанова № 19777094, 14.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2011 року справа №2а/0570/6396/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т. Г. , Геращенка І.В.

при секретарі Дровніковій К.В.,

за участю: представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 10.06.2011р.),

представників відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 21.06.2011р.),

ОСОБА_4.(довіреність від 10.05.2011р.),

ОСОБА_5.(довіреність від 21.02.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний союз Донбасу» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний союз Донбасу» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій та податкових повідомлень-рішень від 16 березня 2011 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортний союз Донбасу» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій щодо безпідставного проведення перевірки, визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень від 16 березня 2011 року № 0000602340 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34465670 грн., у тому числі на суму основного платежу у розмірі 27572536 грн., та на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6893134 грн.; від 16 березня 2011 року № 0000772340 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 59946 грн. по декларації за лютий 2010 року; від 16 березня 2011 року № 0000592340 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29214313 грн. 75 коп., у тому числі на суму основного платежу 23371451 грн. та на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5842862 грн. 75 коп. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на прибуток, податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями, а також посилався на неправомірність висновків відповідача щодо відсутності реальних правових наслідків правочинів, вчинених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт, посилаючись на ст..ст.75,78,79 Податкового кодексу України, зазначає, що відповідачем неправомірно перевірено вдруге період з серпня 2009 р. по лютий 2010 року, який перевірявся раніше, при цьому, будь-яких порушень виявлено не було. Крім того, апелянт наголошує, що висновок відповідача щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та безпідставність формування валових витрат у зв'язку з укладенням нікчемних правочинів з ТОВ "Укрмашпром" спростовується наданими до матеріалів справи документами, однак, суд першої інстанції не дослідив кожний Договір окремо, зробив узагальнюючі висновки за всіма правочинами, а отже, неповно з»ясував обставини по даній справі. Апелянт наполягає, що господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ «Укрмашпром» відображені в бухгалтерському обліку позивача з підтвердженням їх здійснення первинними документами, які дозволили ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» сформувати витрати з податку на прибуток та податковий кредит.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортний союз Донбасу» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32321802, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 07291578(а.с.10-12).

Посадовими особами ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Транспортний союз Донбасу» з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при здійснені господарських операцій з ТОВ «Укрмашпром» за період серпень 2009 року - лютий 2010 року. Наслідки проведеної перевірки викладені в акті перевірки від 21 лютого 2011 року № 201/23-2/32321802 (а.с.29-50), за висновками якого відповідачем 16 березня 2011 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000602340, № 0000772340, № 0000592340 (а.с.25-27).

Правовою підставою визначення податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № 0000602340 наведені норми підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Правовою підставою визначення податку на додану вартість та зменшення розміру від»ємного значення суми податку на додану вартість податковими повідомленнями рішеннями № 0000772340 та № 0000592340 наведені норми п. 1.7 ст. 1, п.п.7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», також в акті перевірки встановлене порушення ч. 1, 3, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.21б, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» з постачальником ТОВ «Укрмашпром».

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо реальності господарських операцій з постачання ТОВ «Укрмашпром» позивачеві товарно-матеріалних цінностей, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 14 грудня 2007 року між ТОВ «Укрмашпром», як постачальником, та ТОВ «Транспортний Союз Донбасу», як покупцем, було укладено договір поставки № УМП 12/14, відповідно до п.п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах, передбачених Договором. Згідно з п.1.2 Договору найменування, одиниці виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару визначаються в специфікаціях, які є невідємною частиною даного Договору (а.с.133-136 т.1).

В Специфікації № 3 від 3 серпня 2009 року сторони узгодили товарно-матеріальні цінності, які мають бути поставлені, їх вартість - 731 500,00 грн. (ПДВ 121 916,67 грн.) та узгодили строк поставки - серпень 2009 року.

Специфікацією № 4 від 1 вересня 2009 року сторони узгодили продукцію, яка повинна бути поставлена, її вартість - 2 782 000,00 грн. (ПДВ 463 666,67 грн.) та визначили строк поставки -вересень 2009 року.

В Специфікації № 5 постачальник та покупець встановили товарно-матеріальні цінності, що мають бути поставлені, їх вартість - 2 404 836,00 грн. (ПДВ 400 806,00 грн.) і узгодили строк поставки - жовтень 2009 року.

Виконання даного Договору підтверджується: видатковими накладними № РН-7/08 від 7 серпня 2009 року на суму 731 500,00 грн. та № РН-2/09 від 2 вересня 2009 року на суму 2 782 000 грн., а також податковими накладними № 7/08/1 від 7 серпня 2009 року та № 2/09 від 2 вересня 2009 року (а.с.165-169 т.1).

Згідно з даними накладними, товар видано керівником ТОВ «Укрмашпром» - Тихоновим М.П. і отримано керівником ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» Савченко О.А., Жарковою С.В.

Актом від 1 грудня 2009 року на виконання договору № УМП-12/14 від 14 грудня 2007 року передано вексель серії АА 0212341 номінальною вартістю 7 494 514 грн. Вексель пред'явлено до платежу відповідно акту від 1 грудня 2009 року (а.с.170-172).

Відсутність у ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» документів в підтвердження транспортування товару, отриманого за Договором поставки № УМП 12/14 14 грудня 2007 року, позивач пояснив тим, що 10 липня 2009 року між ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» та ТОВ «Херсонавтотранс» було укладено Договір № ТСД-7/09.

Товарно-матеріальні цінності, передбачені Специфікацією № 3 від 3 серпня 2009 року, Специфікацією № 4 від 1 вересня 2009 року та Специфікацією № 5 від 1 жовтня 2009 року були перепродані ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» на підставі Договору № ТСД-7/09 від 10 липня 2009 року ТОВ «Херсонавтотранс».

Як вбачається з видаткової накладної № РН-7/08 товар, визначений в Специфікації № 3 від З серпня 2009 року, було отримано ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» 7 серпня 2009 року. Цього ж дня на виконання умов Договору № ТСД-7/09 від 10 липня 2009 року, придбані у ТОВ «Укрмашпром» товарно-матеріальні цінності, були перепродані ТОВ «Херсонавтотранс».

Згідно із видатковою накладною № РН-2/09 продукція, зазначена в Специфікація № 4 від 1 вересня 2009 року, була отримана ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» 2 вересня 2009 року і в цей день перепродана ТОВ «Херсонавтотранс».

Відповідно до видаткової накладної № РН-21/10/1, товарно-матеріальні цінності, визначені в Специфікації № 5 від 1 жовтня 2009 року, були отримані ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» 21 жовтня 2009 року та цього ж дня були перепродані ТОВ «Херсонавтотранс».

Вищезазначена обставина підтверджується наданими до матеріалів справи Договором № ТСД-7/09 від 10 липня 2009 року, рахунком фактури № СФ-0708.1 від 7 серпня 2009 року, видатковою накладною № Х-0708.1 від 7 серпня 2009 року, податковою накладною № 708.1 від 7 серпня 2009 року, рахуноком фактури № СФ-0209.1 від 2 вересня 2009 року, видатковою накладною № Х-209.1 від 2 вересня 2009 року, податковою накладною № 209.1 від 2 вересня 2009 року, рахуноком фактури № СФ-2110 від 21 жовтня 2009 року, видатковою накладною № Х-2110 від 21 жовтня 2009 року, податковою накладною № 2110 від 21 жовтня 2009 року (а.с.130-141 т.3).

Оскільки відповідно до п.4.8. Договору № ТСД-7/09 від 10 липня 2009 року, укладеного між ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» та ТОВ «Херсонавтотранс», постачання товару здійснювалось транспортом покупця, то продукція, придбана ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» у ТОВ «Укрмашпром», була вивезена ТОВ «Херсонавтотранс» від ТОВ «Укрмашпром» і фактично не знаходилась у ТОВ «Транспортний Союз Донбасу».

Також, 25 серпня 2009 року між ТОВ «Укрмашпром», як постачальником, та ТОВ «Транспортний Союз Донбасу», як покупцем було укладено Договір поставки № УМТ-25/08, відповідно до п.п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах, передбачених Договором. Згідно з п.1.2 Договору найменування, одиниці виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару визначаються в специфікаціях, які є невідємною частиною даного Договору (а.с.120-130 т.1).

Так, в Специфікації № 1 від 25 серпня 2009 року сторони узгодили товарно-матеріальні цінності, які мають бути поставлені, їх вартість - 7 000 000 грн. (ПДВ 1 166 666,67 грн.).) та узгодили строк поставки - серпень 2011 року.

Специфікацією № 2 від 1 вересня 2009 року сторони узгодили продукцію, яка повинна бути поставлена, її вартість - 24 789 822,94 грн. (ПДВ 4 131 637,16 грн.). та визначили строк поставки -вересень 2011 року.

Специфікацією № 3 від 1 жовтня 2009 року сторони узгодили продукцію, яка повинна бути поставлена, її вартість - 24 775 610,54 грн. (ПДВ 4 129 268,43 грн.) та визначили строк поставки -жовтень 2011 року.

В Специфікації № 4 від 2 листопада 2009 року сторони узгодили товарно-матеріальні цінності, які мають бути поставлені, їх вартість -39 616 524,69 грн. (ПДВ 6 602 754,11 грн.) та узгодили строк поставки - листопад 2011 року.

Специфікацією № 5 від 1 грудня 2009 року сторони узгодили продукцію, яка повинна бути поставлена, її вартість -12 990 234,00 грн. (ПДВ 2 165 039,00 грн.) та визначили строк поставки -грудень 2011 року.

Специфікацією № 6 від 4 січня 2010 року сторони узгодили продукцію, яка повинна бути поставлена, її вартість - 1 987 477,28 грн. (ПДВ 331 246,21 грн.). та визначили строк поставки - січень 2012 року.

В Специфікації № 7 від 1 лютого 2010 року сторони узгодили товарно-матеріальні цінності, які мають .бути поставлені, їх вартість - 21 188 500,00 грн. (ПДВ 3 531 416,67 грн.) та узгодили строк поставки - лютий 2012 року.

Грошові кошти, визначені як вартість товару в Специфікаціях №1-7 до Договору поставки № УМТ-25/08 від 25 серпня 2009 року, були перераховані ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» на поточний рахунок ТОВ «Укрмашпром», що підтверджується банківськими виписками.

На момент перевірки, як і на час розгляду справи судом, строк поставки, визначений в специфікаціях до договорів, ще не настав, що обумовлює відсутність у ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» видаткових накладних, а також документів, на підтвердження відвантаження, транспортування та зберігання товарів.

Також, 4 січня 2010 року між ТОВ «Укрмашпром», як постачальником, та ТОВ «Транспортний Союз Донбасу», як покупцем було укладено Договір поставки № ТСД-10, відповідно до п.п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець в свою чергу прийняти та оплатити його на умовах передбачених Договором. Згідно з п.1.2 Договору найменування, одиниці виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару визначаються в специфікаціях, які є невідємною частиною даного Договору (а.с.131-132 т.1).

Так, в Специфікації № 1 від 4 січня 2010 року сторони узгодили товарно-матеріальні цінності, які мають бути поставлені, їх вартість - на суму 5 000 000 грн. (ПДВ 833 333,33 грн.) та узгодили строк поставки.

Згідно з видатковою накладною № РН-05/01 5 січня 2010 року ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» отримало від ТОВ «Укрмашпром» товар, визначений в Специфікації № 1 до Договору № ТСД-10 (а.с.173 т.1).

Разом з тим, продукцію на суму 2 678 127,47 грн. (ПДВ 446 354,58 грн.) було повернуто позивачем 1 лютого 2010 року ТОВ «Укрмашпром», що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 1 лютого 2010 року (а.с.175 т.1).

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі-Закон №168) , обєктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 4.1 ст.4 цього Закону передбачено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг)…, або дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку , а відповідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг), і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку… Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Крім того, п.п. 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168 встановлює, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата, здійснення першої з подій : - або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг)…, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами платника податку, а також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податків до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатись як нікчемні правочини в силу самого припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо реальності господарських операцій та обґрунтованого фрмування ним валових витрат, оскільки це підтверджується наявними в матеріалах справи документами, на підставі яких здійснювалась господарська діяльність ТОВ «Транспортний Союз Донбасу» у спірний період.

Посилаючись на ст.215 Цивільного кодексу України, якою визначені підстави недійсності правочинів, відповідач не врахував того, що, відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій, оскільки його доводи щодо нікчемності усіх операцій ТОВ «Укрмашпром», який є контрагентом позивача, ґрунтуються на припущеннях, в той час, як судове рішення на припущеннях ґрунтуватись не може.

Стосовно позовної вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо безпідставного проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до наказу від 08.02.11 № 132(а.с.79 т.1) зазначена перевірка була проведена на підставі п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Відповідно до повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки від 08.02.11 № 5693/10/23 підставами для проведення перевірки визначені п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.75.1.2. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначені поняття документальної перевірки, планової та позапланової перевірок, виїзної та невиїзної перевірок, зокрема, документальна позапланова перевірка - це перевірка, яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно статті 79 Податкового кодексу України встановлені особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Статтею 78 Податкового кодексу України встановлений порядок проведення документальних позапланових перевірок, такі перевірки здійснюються за наявності хоча б однієї з обставин передбачених п.78.1 цієї статті. Так, п.п.78.1.1 передбачено таку підставу для проведення перевірки - якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та з метою, з якою це повноваження надано, а наслідком його дій стали конкретні рішення субєкта владних повноважень податкові повідомлення-рішення, які й мають для позивача негативні наслідки, і які оскаржені ним у судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору і є підставою для скасування постанови з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Ухвала в повному обсязі складена 19 вересня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний союз Донбасу» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року в адміністративній справі №2а/0570/6396/2011 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року в адміністративній справі №2а/0570/6396/2011- скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністраптивний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний союз Донбасу» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій та податкових повідомлень-рішень від 16 березня 2011 року ,- задовольнити частково.

Визнати неправомірними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька від 16.03.2011року: № 0000602340 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортний Союз Донбасу» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34 465 670 грн., у тому числі на суму основного платежу у розмірі 27 572 536 грн. та на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 893 134 грн.; № 0000772340 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортний Союз Донбасу» розміру від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмір 59 946 грн. по декларації за лютий 2010 р.; № 0000592340 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортний Союз Донбасу» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29 214 313,75 грн., у тому числі, на суму основного платежу 23 371 451 грн. та на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 842 862,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Союз Донбасу» в рахунок відшкодування судового збору 1 грн. 70 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко