Постанова № 19776040, 22.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2011 року 11:08 № 2а-16147/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.

Секретаря судового засідання Юзини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРТС»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011 р. № 00141221506/0

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 25.10.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 6737/9/10-214 від 01.11.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРТС»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування наказу про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011 р. № 00141221506/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16147/11/2670 та призначено справу до судового розгляду на 22.11.2011 р.

В судовому засіданні 22.11.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд:

- визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 р. № 00141221506/0, яким визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) ТОВ «АВТОПАРТС»у розмірі 5100, 00 грн.

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір (державне мито) в сумі 3, 40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, щодо проведення камеральної перевірки з порушенням відведеного (встановленого) законом строку для проведення такого роду перевірок, хоча саме порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, що встановлено в Акті про результати камеральної перевірки, а саме щодо порушення строку подання податкової декларації (за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю) - представником позивача не заперечувалося.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, зважаючи на те, що податковим органом у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а саме у відповідності до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1900 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р., квітень 2011 р., травень 2011 р., та за наслідками встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р., квітень 2011 р., травень 2011 р., було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 р. № 00141221506/0, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5100, 00 грн., згідно вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість підприємств з іноземними інвестиціями та представництв іноземних юридичних осіб, акціонерних товариств управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Макаревич Інною Вікторівною, 17 жовтня 2011 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень-травень 2011 року ТОВ «АВТОПАРТС»(код ЄДРПОУ 34184200) на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 Податкового кодексу України.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом було складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 17 жовтня 2011 року № 79/15-06/34184200.

Згідно висновків даного Акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «АВТОПАРТС»вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, щодо несвоєчасного подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р., квітень 2011 р., травень 2011 р.

На підставі вказаного Акту перевірки, та встановлених в ньому порушень позивачем вимог податкового законодавства, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 р. № 00141221506/0, яким ТОВ «АВТОПАРТС» нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 100,00 грн., відповідно до вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 18.10.2011 р. № 00141221506/0 протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В Листі Державної податкової адміністрації України від 16.03.2011 р. № 7273/7/16-1117 «Щодо податкової звітності з ПДВ», зазначено, що Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість складається у випадках: неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість або виявлення помилок (порушень) у поданій платником звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було заперечено позивачем в судовому засіданні, податкової декларації ТОВ «АВТОПАРТС»з податку на додану вартість за січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р., квітень 2011 р., травень 2011 р., були несвоєчасно подані позивачем до податкового органу, а отже з порушенням вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Відповідальність платника податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності, передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що податковим органом було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 р. № 00141221506/0, яким ТОВ «АВТОПАРТС»було нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 100,00 грн., внаслідок порушення платником податків вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, щодо несвоєчасного подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р., квітень 2011 р., травень 2011 р.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти наявності самого порушення ТОВ «АВТОПАРТС»п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, що встановлено в Акті про результати камеральної перевірки, щодо порушення позивачем строків подання податкових декларацій за січень-травень 2011 р., проте, як на підставу визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011 р. № 00141221506/0 посилався виключно на порушення відповідачем п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, щодо проведення камеральної перевірки з порушенням відведеного (встановленого) законом строку для проведення такого роду перевірок.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Однак, як видно з наявних матеріалів справи, контролюючим органом було проведено саме камеральну перевірку щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень-травень 2011 року ТОВ «АВТОПАРТС».

Проте, чинним законодавством України не передбачено чітко встановлених строків щодо проведення камеральної перевірки з питань несвоєчасного подання податкової звітності.

Таким чином, позивач, як на єдину підставу скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення, посилається виключно на порушення податковим органом визначеного 30-денного строку для проведення відповідного роду перевірок, хоча проти наявності самого порушення податкового законодавства щодо строків подання податкових декларацій, позивач не заперечує.

Однак, суд не може взяти до уваги такі посилання позивача, оскільки п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України визначено 30-денний строк для проведення податковим органом камеральної перевірки саме заявлених в податковій звітності даних, натомість як відповідачем було проведено перевірку з питань несвоєчасного подання податкової звітності.

Також, в Акті перевірки від 17 жовтня 2011 року міститься запис про попереднє порушення позивачем вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України щодо несвоєчасного подання податкової звітності (декларацій з податку на додану вартість) та відповідного винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 12.03.2011 р. № 1699/1506 на суму 510 грн.

Таким чином, оскільки п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій, що вчинено платником податків повторно - застосовується штраф за кожне таке порушення в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а отже відповідачем за несвоєчасну подачу декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р., квітень 2011 р., травень 2011 р. було правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову санкцію) у розмірі 5100 грн. (5*1020=5100 грн.)

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог, що були спростовані відповідачем, зважаючи на що, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в адміністративному позові.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст.2, 71, 86, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В позові відмовити повністю.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 24.11.2011 р.