Постанова № 19775885, 21.11.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

21.11.2011 Справа № 2а/2570/5739/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючоїсудді - ЖитнякЛ.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу№2а/2570/5739/2011

за позовомДержавної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Менська житлово-експлуатаційна дільниця»

простягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В :

03.11.2011 Державна податкова інспекція у Менському районі (далі ДПІ у Менському районі) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менська житлово-експлуатаційна дільниця» (далі ТОВ«Менська ЖЕД») про стягнення податкового боргу по податку на прибуток у сумі 1190грн. з відкритих рахунків в установах банків, згідно Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до ч.4 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом за адресою реєстрації, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та матеріалах справи. 21.11.2011 повернувся конверт, який направлявся відповідачу, з довідкою поштового відділення від08.11.2011 «за зазначеною адресою не існує».

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, враховуючи ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ«Менська ЖЕД» як юридична особа, 25.07.1997 зареєстровано Менською районною державною адміністрацією Чернігівської області, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (кодЄДРПОУ05523731) і взято на облік до ДПІ у Менському районі як платника податків 25.07.1997.

В силу пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. А згідно ст.14.1.175 ст.14 Кодексу - податковий борг, це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно п.14.1.156 ст.14 Кодексу визначено термін «податкове зобов'язання», як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

При цьому, перевіряючи підстави звернення до суду субєкта владних повноважень, суд враховує, що згідно п.109.2 ст.109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Досліджуючи позовні вимоги судом встановлено, що відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, що кореспондується із п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від16.10.2009 №1/64 у розмірі130,00грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 20.10.2009 та друга податкова вимога від23.11.2009 №2/70 у розмірі514,47грн. (повернулась без вручення).

А отже податкове зобовязання визнається узгодженим в силу п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України.

Крім того судом встановлено, що податковими повідомленнямирішеннями ДПІу Менському районі:

від20.09.2011 №0000651500/205, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00грн.

від20.09.2011 №0000661500/206, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00грн.

Вказані податкові повідомленнярішення повертались з довідками поштового відділення «за зазначеною адресою не існує», а тому в силу норм Податкового кодексу України зазначені рішення субєкта владних повноважень суд визнає узгодженими.

Отже, загальна сума податкового боргу станом на момент подання позову згідно розрахунку позивача складає 1190грн. (витяг з картки обліку платника податку додано до матеріалів справи).

Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Таким чином оскільки встановлено порушення відповідачем пп.14.1.153, п.14.1.156, пп.14.1.175 ст.14, пп.16.1.4 ст.16, ст.36 та ст.59 Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із ст.20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд визнає, що кошти платника податків з рахунків у банках, як активи, можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Тому враховуючи п.54.3 ст.54, п.87.1 ст.87 та пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

При цьому згідно з п.8 ч.6 ст.1832 та ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.160-163, ч.4 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю«Менська житлово-експлуатаційна дільниця» (вул.Чехова,35, м.Мена Чернігівської області, 15600, кодЄДРПОУ05523731) з відкритих розрахункових рахунків в установах банків податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1190,00грн. (одна тисяча сто девяносто гривень) та перерахувати до Державного бюджету на р/р31115009700276, банк ГУДК в Чернігівській області, кододержувача3011021000, МФО853592.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч.8-10 ст.1832 та ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О.Житняк