Постанова № 19775604, 27.09.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

27.09.2011 Справа № 2а/2570/3280/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Список >

19 вересня 2011 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіТкаченко О.Є.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Даймлер» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

16.06.2011 року Приватне підприємство «Даймлер» (далі ПП «Даймлер») звернулось до суду з адміністративним позовом до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Прилуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2010 року № 00001002300/0/1730, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 53466,66 грн. та штрафні санкції на суму 26733,33 грн., всього на суму 80199,99 грн. Свої вимоги мотивує тим, що у вересні 2008 року ПП «Даймлер» придбало у ТОВ «Укр-Спец-Транс» паливно-мастильні матеріали згідно усного договору купівлі-продажу на суму 272996,48 грн. Про виконання вказаного договору свідчать належним чином оформлені податкові та видаткові накладні за цей період, товарно-транспортні накладні та платіжні документи по проведених розрахунках за отриманий товар. Позивач вважає, що відсутність письмового договору не є підставою для визнання правочину таким, що не відбувся. Тому ПП«Даймлер» віднесло до податкового кредиту ПДВ в сумі 45499,41 грн., в тому числі за вересень 2008 року 18140,58 грн. та за жовтень 2008 року 27358,82 грн. Позивач вказує, що віднесення до податкового кредиту зазначеної суми ПДВ є правомірним, оскільки податкові накладні оформлені належним чином, підприємство сплатило податок за придбаний товар, обидва підприємства на момент здійснення господарської операції були зареєстровані належним чином як платники податку на додану вартість. Платник скористався своїм правом на податковий кредит в періоді фактичного отримання податкових накладних, які складені відповідно до вимог норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997року № 168, та включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту з дати отримання податкових накладних. Позивач стверджує, що суму податкового кредиту сформовано правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а покупець не несе відповідальності за недотримання іншим учасником правовідносин (ТОВ «Укр-Спец-Транс») вимог податкового законодавства. Також позивач вказує на те, що, оскільки ОСОБА_1 (уповноважений на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на ПП «Даймлер») виготовляв бензин з компонентів, які купував за власні кошти, і залишок незаконно виготовленого бензину збував через автозаправочну станцію як свій власний товар, то гроші за таку реалізацію в касі підприємства не оприбутковувались, а жодних коштів на розрахунковий рахунок ПП«Даймлер» за реалізацію незаконно виготовленого ОСОБА_1 бензину не надходило. На час формування податкового кредиту в 3 кварталі 2009 року ПП «Даймлер» було законно включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за 2009 рік 4542,43 грн., оскільки ПП«Даймлер» не було обізнаним у скоєні злочину ОСОБА_1, який фактично виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обовязки на підприємстві. За наведених обставин позивач вважає, що оскаржуване рішення Прилуцької ОДПІ ґрунтується на неправомірних висновках акту перевірки від 06.12.2010 року №1309/23/31694346, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що в результаті проведеної планової виїзної перевірки ПП «Даймлер з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року встановлено порушення вимог податкового законодавства, в тому числі: пункту 1.7 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168, пунктів 4,6,18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, про що складено акт перевірки від 06.12.2010 року №1309/23/31694346. В ході перевірки ПП«Даймлер» не надавало договір купівлі-продажу між підприємством та ТОВ «Укр-Спец-Транс» на купівлю паливно-мастильних матеріалів та товарно-транспортні накладні на перевезення пилино-мастильних матеріалів вартістю 272996,48 грн. Так, ПП «Даймлер» по операціях з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Укр-Спец-Транс» включено до податкового кредиту ПДВ в розмірі 45499,41 грн., в тому числі за вересень 2008 року 18140,58грн. та за жовтень 2008 року 27358,82 грн., в той час як ТОВ «Укр-Спец-Транс» податкова декларація з ПДВ за вересень 2008 року не подавалась. Тобто, включені ПП«Даймлер» до складу податкового кредиту суми ПДВ за вересень 2008року та жовтень 2008 року не підтверджуються податковими зобовязаннями продавця ТОВ «Укр-Спец-Транс». Також перевіркою встановлено, що податок на додану вартість в сумі 3424,82 грн. не було включено ПП «Даймлер» до податкових зобовязань податкових декларацій з ПДВ за липень 2009 року в розмірі 1218,79 грн. та за вересень 2009 року в розмірі 2206,03 грн. Перевіркою встановлено, що використання пального марки А-76 в кількості 5456 літрів не повязано з господарською діяльністю підприємства, у звязку з чим неправомірно віднесено до податкового кредиту ПДВ в розмірі 4542,43 грн. Тому за вказані порушення Прилуцькою ОДПІ на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010року № 00001002300/0/1730, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 53466,66 грн. та штрафні санкції на суму 26733,33 грн., всього на суму 80199,99 грн. Представник відповідача вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ПП «Даймлер» (ідентифікаційний код-31694346) зареєстровано в якості юридичної особи 12.10.2001 року Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 667855 та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 33697815 НВ № 267803 (а.с. 109,110).

Прилуцькою ОДПІ на підставі направлень від 23.09.2010 року № 906, від 06.10.2010 року № 954, від 30.11.2010 року № 1277, відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на І квартал 2010 року та наказів Прилуцької ОДПІ № 630 від 23.09.2010року, № 673 від 06.10.2010 року, № 925 від 30.11.2010 року проведена планова виїзна перевірка ПП «Даймлер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, за результатом якої складено акт перевірки від 06.12.2010р. за №1309/23/31694346 (а.с.73-108, 194, 195, 196, 197, 198 Т.1).

Перевіркою встановлено порушення вимог податкового законодавства, в тому числі: пункту 1.7 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 4,6,18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165.

Внаслідок наведених порушень визначено суму заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість всього у сумі 53466,66 грн., в тому числі за вересень 2008 року-18140,58 грн., за жовтень 2008 року - 27358,83 грн., за липень 2009 року 3284,40 грн., за вересень 2009 року 4682,85 грн.

За висновками акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010 року № 00001002300/0/1730, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 53466,66 грн. та штрафні санкції на суму 26733,33 грн., всього на суму 80199,99 грн. (а.с. 7 Т.1).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ПП «Даймлер» до Прилуцької ОДПІ, ДПА в Чернігівській області та ДПА України. Рішеннями Прилуцької ОДПІ, ДПА в Чернігівській області, ДПА України про результати розгляду первинних та повторних скарг скарги ПП«Даймлер» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ від 17.12.2010 року № 00001002300/0/1730 без змін (а.с. 39-42, 43-54, 55-62, 63-72 Т.1).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що ПП «Даймлер» у вересні 2008 року придбало у ТОВ «Укр-Спец-Транс» (код ЄДРПОУ-34911891, с. Таценки, Обухівського району Київської області) паливно-мастильні матеріали на суму 272996,48 грн., в тому числі ПДВ 45499,41 грн., згідно усного договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів між ПП «Даймлер» та ТОВ «Укр-Спец-Транс».

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження такого договору, що відбувся, і на меті якого було настання реальних наслідків для обох сторін, є платіжні та бухгалтерські документи, а саме:

- видаткова накладна № РН-0006628 від 01.09.2008 року на суму 64676,50 грн., в т.ч. ПДВ 10779,41 грн. (а.с. 11 Т.1);

- податкова накладна № 09/01-9 від 01.09.2008 року на суму 64676,50 грн., в т.ч. ПДВ 10779,41 грн. (а.с. 12 Т.1);

- товарно-транспортна накладна № 3241 від 01.09.2008 року (а.с. 13 Т.1);

- видаткова накладна № РН-0006766 від 05.09.2008 року на суму 28014,50 грн., в т.ч. ПДВ 4669,08 грн. (а.с. 16 Т.1);

- податкова накладна № 09/05-7 від 05.09.2008 року на суму 28014,50 грн., в т.ч. ПДВ 4669,08 грн. (а.с. 17 Т.1);

- видаткова накладна № РН-0006919 від 10.09.2008 року на суму 57414,00 грн., в т.ч. ПДВ 9569,00 грн. (а.с. 20 Т.1);

- податкова накладна № 09/10-11 від 10.09.2008 року на суму 57414,00 грн., в т.ч. ПДВ 9569,00 грн. (а.с. 21 Т.1);

- товарно-транспортна накладна № 3382 від 10.09.2008 року (а.с. 22);

- видаткова накладна № РН-0007091 від 16.09.2008 року на суму 55363,50 грн., в т.ч. ПДВ 9227,25 грн. (а.с. 25 Т.1);

- податкова накладна № 09/16-12 від 16.09.2008 року на суму 55363,50 грн., в т.ч. ПДВ 9227,25 грн. (а.с. 26 Т.1);

- товарно-транспортна накладна № 3484 від 16.09.2008 року (а.с. 27);

- видаткова накладна № РН-0007208 від 20.09.2008 року на суму 23415,00 грн., в т.ч. ПДВ 3902,50 грн. (а.с. 30 Т.1);

- податкова накладна № 09/20-9 від 20.09.2008 року на суму 23415,00 грн., в т.ч. ПДВ 3902,50 грн. (а.с. 31 Т.1);

- товарно-транспортна накладна № 481575 від 20.09.2008 року (а.с. 32);

- видаткова накладна № РН-0007340 від 25.09.2008 року на суму 44112,98 грн., в т.ч. ПДВ 7352,16 грн. (а.с. 35 Т.1);

- податкова накладна № 09/25-11 від 25.09.2008 року на суму 44112,98 грн., в т.ч. ПДВ 7352,16 грн. (а.с. 36 Т.1).

З вищевказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що ТОВ «Укр-Спец-Транс» виступає в якості вантажовідправника, а ПП«Даймлер» - вантажоодержувача, що підтверджує факт відвантаження та отримання паливно-мастильних матеріалів ПП«Даймлер» у ТОВ «Укр-Спец-Транс» та реальність здійснення господарської операції.

За придбані паливно-мастильні матеріали ПП«Даймлер» згідно рахунків-фактур та виписок Клієнт-банка перерахувало з р/р №26007301715942/980 філії ПАТ «ПІБ» в м. Прилуки Чернігівської обл. на р/р ТОВ «Укр-Спец-Транс» № 26007673129870 «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ кошти в сумі 272996,48грн. (а.с. 10,14,15,18,19,23,24,28,29,33,34,37,38 Т.1).

Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 9 податкові накладні по операціях з ТОВ «Укр-Спец-Транс» № 09/05-7 від 05.09.2008 року, № 09/10-11 від 10.09.2008 року отримані ПП«Даймлер» у вересні 2008 року (а.с. 30-32 Т.2).

З реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 10 вбачається, що податкові накладні по операціях з ТОВ «Укр-Спец-Транс» № 09/25-11 від 25.09.2008 року, № 09/16-12 від 16.09.2008 року, № 09/01-9 від 01.09.2008 року отримані ПП«Даймлер» у жовтні 2008 року (а.с.25-29 Т.2).

В матеріалах справи міститься копія Журналу/ордеру № 6, відомості в якому підтверджують надходження товару (паливно-мастильних матеріалів) від ТОВ «Укр-Спец-Транс» до ПП«Даймлер» та його оплату (а.с. 33-35 Т.2).

У Відомості приходу та розходу товару за вересень 2008 рік по ПП«Даймлер» також відображено взаємовідносини ПП«Даймлер» та ТОВ «Укр-Спец-Транс» (а.с. 188-189 Т.1).

Договір купівлі-продажу між підприємством та ТОВ «Укр-Спец-Транс» на купівлю паливно-мастильних матеріалів вартістю 272996,48 грн. укладено в усній формі.

Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною 1 статті 206 цього Кодексу.

В силу частини 1 статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Недодержання сторонами письмової форми правочину яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом (частина 1 статті 218 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки згідно чинного законодавства України недодержання сторонами письмової форми договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів не має наслідком їх недійсності, а укладений між ПП«Даймлер», як покупцем, та ТОВ «Укр-Спец-Транс», як продавцем, договір купівлі-продажу виконувався сторонами у момент їх вчинення, та враховуючи що недійсність цього договору прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним, то договір в силу приписів статей 204, 205, 206, 218 Цивільного кодексу України є правомірним.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Те, що договір мав на меті реальне настання цивільно-правових наслідків, і що фактично відбулось відвантаження та отримання товару підтверджується також подальшим відображенням в бухгалтерському обліку реалізації ПП«Даймлер» придбаних у ТОВ «Укр.-Спец-Транс» паливо-мастильних матеріалів, а саме:

- 01.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної №451 від 01 вересня 2008 року та податкової накладної №451 від 01.09.2008 року, продавець ПП «Даймлер» продав ВАТ «Племзавод «Тростянець» бензин марки А-76 в кількості 1952,00 л. по ціні 4.92 грн. на суму 9597,33 грн. без ПДВ (а.с.1 Т.1);

- 01.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної № 452 від 01 вересня 2008 року та податкової накладної №452 від 01.09.2008 року, продавець ПП «Даймлер» продав СТОВ «Україна» бензин марки А-92 в кількості 6515,00 л. по ціні 4,50 грн. на суму 29317,50 грн. без ПДВ (а.с. 23 Т.2);

- 03.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної №464 від 03 вересня 2008 року та податкової накладної №464 від 03.09.2008 року, продавець ПП «Даймлер» продав ПМП «Внештранс» бензин марки А-76 в кількості 2000 л. по ціні 4.33 грн. на суму 10400,00 грн. у т.ч. ПДВ 1733,33 грн. (а.с. 5 Т.2);

- 10.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної №474 від 10 вересня 2008 року та податкової накладної № 474 від 10.09.2008 року, продавець ПП «Даймлер» продав ДП «Завод «Пожспецмаш» бензин марки А-76 в кількості 2456,00 л. по ціні 4.33 грн. на суму 10642,67 грн. без ПДВ (а.с. 7 Т.2);

- 11.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної №479 від 11 вересня 2008 року та податкової накладної №479 від 11.09.2008 року, продавець ПП «Даймлер» продав ТОВ «СП «Агродім» бензин марки А-76 в кількості 6005,00 л. по ціні 3.83 грн. на суму 23019,17 грн. без ПДВ (а.с. 9 Т.2);

- 11.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної №481 від 12 вересня 2008 року та податкової накладної №481 від 12.09.2008 року, продавець ПП «Даймлер» продав ДП «ДГ «Івківці» бензин марки А-76 з кількості 4000,00 л. по ціні 4,17 грн. на суму 20000,00 грн. у т.ч. ПДВ 3333,33 грн. (а.с.12 Т.2);

- 16.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної № 487 від 16 вересня 2008 року та податкової накладної № 487 від 16.09.2008 року, продавець ПП «Даймлер» продав ДП «Завод Пожспецмаш» бензин марки А-76 в кількості 2456,00 л. по ціні 4,33 грн. на суму 10642,67 грн. без ПДВ (а.с. 14 Т.2);

- 17.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної № 486 від 17 вересня 2008 року та податкової накладної № 486 від 17.09.2008 року, продавець ПП «Даймлер» продав Дочірньому підприємству НАК «надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» Прилуцька НГРЕ бензин марки А 76 в кількості 2212,00 л. по ціні 4,0 грн. на суму 10617,60 грн. у т.ч. ПДВ 1769,60грн. (а.с. 16 Т.2);

-20.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної № 502 від 20 вересня 2008 року та податкової накладної № 502 від 20.09.2008 року, продавець ПП «Даймлер» продав ТОВ «Козелець кий маслозавод» фракцію легку в кількості 6515,00 л. по ціні 3,33 грн. на суму 26060,00 грн. у т.ч. ПДВ 4343,33 грн. (а.с. 242 Т.2);

- 20.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної № 503 від 20 вересня 2008 року та податкової накладної № 503 від 20.09.2008 року, продавець ІШ «Даймлер» продав СТОВ «Україна» бензин марки А-76 в кількості 6005,00 л. по ціні 3,75 грн. на суму 22518,75 грн. без ПДВ (а.с. 18 Т.2);

- 25.09.2008 року, відповідно до видаткової накладної №513 від 25 вересня 2008 року та податкової накладної №513 від 25.09.2008 року, продавець ПП «Даймлер» продав ВАТ «Яготинський маслозавод » бензин марки А-76 в кількості 6515, 00 л. по ціні 3,92 грн. на суму 30620, 50 грн. у т.ч. ПДВ 5103,42 грн. (а.с.21 Т.2).

Залишок бензину марки А-76 був реалізований в жовтні 2008 року наступним чином:

- 06.10.2008 року, відповідно до видаткової накладної №561 від 06 жовтня 2008 року та податкової накладної № 561 від 06.10.2008 року, продавець ІШ «Даймлер» продав ТОВ «Прогрес» бензин марки А-76 в кількості 2428,00 л. по ціні 4,00 грн. на суму 11654,40 грн. у т.ч. ПДВ 1942,40грн. (а.с. 248 Т.1);

- 13.10.2008 року, відповідно до видаткової накладної №581 від 13 жовтня 2008 року та податкової накладної № 581 від 13.10.2008 року, продавець ІШ «Даймлер» продав ВАТ «Яготинський маслозавод» бензин марки А-76 в кількості 6515,00 л. по ціні 3,92 грн. на суму 30620,50 грн. у т.ч. ПДВ 5103,42 грн. (а.с. 246 Т.1).

Виходячи з вищенаведеного, позивачем підтверджено всіма первинними бухгалтерськими документами відображення в бухгалтерському та податковому обліку взаємовідносини по придбанню паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Укр-Спец-Транс».

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП«Даймлер» по операціях з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Укр-Спец-Транс» включено до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ суму 45499,41 грн., в тому числі за вересень 2008 року 18140,58грн. та за жовтень 2008 року 27358,82 грн., в той час як ТОВ «Укр-Спец-Транс» податкова декларація з ПДВ за вересень 2008 року не подавалась.

Прилуцькою ОДПІ до ДПІ в Обухівському районі в Київській області з метою проведення перевірки підприємства-контрагента ТОВ «Укр-Спец-Транс» з питань правових відносин з ПП«Даймлер» направлений запит по питанню підтвердження взаєморозрахунків. Листом ДПІ в Обухівському районі в Київській області від 13.10.2010 року № 1994/7/232-025 повідомлено, що ТОВ «Укр-Спец-Транс» (код ЄДРПОУ-34911891) знято з обліку 11.01.2009 року, стан платника 11 (припинено, але не знято з обліку) (а.с. 153 Т.1).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року № 755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.07.2011 року ТОВ «Укр-Спец-Транс» зареєстровано в якості юридичної особи 09.07.2007 року та 23.01.2009 року зареєстровано припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не повязане з банкрутством юридичної особи (а.с. 200-202 Т.1).

На момент виписки податкових накладних ТОВ «Укр-Спец-Транс» було належним чином зареєстроване як платник ПДВ, що підтверджується інформацією з бази даних ЦБД ПДС ДПА України, яка міститься на офіційному веб-сайті ДПА України (sta.gov.ua): ТОВ «Укр-Спец-Транс»: номер свідоцтва-100054071, дата анулювання свідоцтва - 30.01.2009 р., причина анулювання свідоцтва-державна реєстрація припинення (ліквідації) юридичної особи, пiдстава анулювання свідоцтва-за ініціативою платника.

Цей факт підтверджує те, що на момент виписки податкових накладних контрагент ТОВ«Укр-Спец-Транс» був належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість, що доводить законність виписки податкових накладних.

Судом встановлено, що ТОВ«Укр-Спец-Транс» в свою чергу придбало паливно-мастильні матеріали у контрагента ТОВ «Укра Макт» (код ЄДРПОУ-32669297).

Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 24.06.2011 року по справі № 1-41-11, яка набрала законної сили, встановлено, що директор ТОВ«Укр-Спец-Транс» ОСОБА_3 в період з 12.07.2007 року по 31.03.2008 року, неналежно виконуючи службові обовязки, через несумлінне ставлення до них, самостійно не проконтролював проведення фінансово-господарських операцій ТОВ«Укр-Спец-Транс» з ТОВ «Укра Макт», наявність та відповідність дійсності первинних бухгалтерських документів та правильне складання податкової звітності підприємства (а.с. 215-217 Т.1).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.02.2006 року по справі № 2-а-224-1/06, яке набрало законної сили, встановлено, що державна реєстрація ТОВ «Укра Макт» була здійснена шляхом внесення недостовірних даних до установчих документів, внаслідок чого визнано недійсними установчі документи ТОВ «Укра Макт» (а.с. 220 Т.1).

Проте, суд не бере до уваги вказані судові рішення, оскільки, період, у якому було встановлено службову недбалість директора ТОВ«Укр-Спец-Транс» ОСОБА_3, охоплює час з 12.07.2007 року по 31.03.2008 року, в той час, коли господарські операції ТОВ«Укр-Спец-Транс» з ПП«Даймлер» відбулись у вересні 2008 року.

Також суд звертає увагу на те, що під час проведення перевірки ПП«Даймлер» та складання акту перевірки від 06.12.2010 року № 1309/23/31694346 Прилуцькою ОДПІ не було досліджено фактичність здійснення фінансово-господарських операцій по придбанню ТОВ«Укр-Спец-Транс» у ТОВ «Укра Макт» паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, визначається, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 визначено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобовязань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, податкові накладні у повній мірі виконують функції, покладені на них Законом України «Про податок на додану вартість». Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарської операції, сплати податку на додану вартість (у складі вартості послуг) та суми цього податку.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту за вересень 2008 року та жовтень 2008 року по взаємовідносинах з ТОВ «Укр-Спец-Транс» підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку.

За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкової накладної.

Позивачем суми ПДВ в розмірі 45499,41 грн., в тому числі за вересень 2008 року 18140,58грн. та за жовтень 2008 року 27358,82 грн. були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

На підставі наданих первинних документів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позивач довів відображення змісту господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Враховуючи правомірність формування податкового кредиту за вересень 2008 року та жовтень 2008 року, у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також винесення податкового повідомлення-рішення від 17.12.2010року № 00001002300/0/1730 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 45499,41грн. за основним платежем та 22749,70грн. за штрафними санкціями.

Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.07.2010 року по справі № 1-140/2010р., який набрав законної сили 28.10.2010 року, встановлено, що з 22.10.2008 року ОСОБА_1, після отримання довіреності на своє імя, наданої директором ПП «Даймлер» Горбач Н.І., фактично виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обовязки по керівництву фінансово-господарською діяльністю ПП «Даймлер». На початку липня 2009 року ОСОБА_1, не маючи дозволу на виготовлення та збут підакцизних товарів, у порушення вимог чинного законодавства України, на території ПП «Даймлер», розташованого за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, пров. Фрунзе, 22, відкрив підпільний цех, де з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, організував незаконне виготовлення підакцизних товарів (бензину автомобільного марки А-76), які в подальшому, з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, збував юридичним та фізичним особам на території Чернігівської та Київської областей (а.с. 142-149).

Так, судом встановлено, що 14.07.2009 року на ПП «Даймлер» незаконно виготовлено, шляхом змішування бензину газового стабільного, продукту коксохімічного виробництва та ферроцену, біля 4 000 літрів підакцизного товару - бензину автомобільного марки А-76, який зберігався на території зазначеного підприємства з метою подальшого збуту.

Перевіркою встановлено, що в 3 кварталі 2009 року, не маючи дозволу на виготовлення та збут підакцизних товарів ПП «Даймлер» здійснило незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів (бензину автомобільного марки А-76) в кількості 11806 літрів, в т.ч. 3500 літрів використовуючи автозаправочну станцію при відсутності дозволу, а саме:

- в липні 2009 року реалізовано 1372 літри незаконно виготовленого бензину автомобільного А-76. Середня ціна реалізації в липні 2009 року даного підакцизного товару становила 5,33 грн.з ПДВ ((12868,40 грн. + 1150 грн.): (2428л +200л);

- в вересні 2009 року реалізовано 2128 літрів незаконно виготовленого бензину автомобільного А-76. Середня ціна реалізації в липні 2009 року даного підакцизного товару становила 6,22грн. з ПДВ (1920,00 грн.+15053,60грн): (300л + 2428л).

Тобто, грошові кошти в сумі 17124,10 грн. + 3424,82 грн. ПДВ, які були отримані від реалізації підакцизних товарів (бензину автомобільного марки А-76) через заправочну станцію, бухгалтерією ПП «Даймлер» не обліковувались.

А, отже, податок на додану вартість в сумі 3424,82 грн. не було включено ПП «Даймлер» до податкових зобовязань податкових декларацій з ПДВ за липень 2009 року в розмірі 1218,79грн. та за вересень 2009 року в розмірі 2206,03 грн.

В ході проведеної перевірки встановлено, що станом на 01.07.2009 року на перевіряємому підприємстві обліковувався бензин марки А-76 в кількості 28801 літрів на суму 104835,64 грн. без ПДВ (середня ціна придбання бензину А-76 за червень 2009р з врахуванням залишку А-76 станом на 01.06.2009 р. становить 3,64 грн. без ПДВ), надійшло в 3 кварталі 2009року 39111 літри бензину А-76 та було реалізовано в 3 кварталі бензину марки А-76 -59200літрів,( в т.ч. реалізовано по накладній № 278 від 15.07.2009 року 2428літрів СТОВ «Линовицьке», реалізовано по накладній № 293 від 17.07.2009 року 200 літрів Сокиринському аграрному ліцею, реалізовано по накладній № 339 від 13.08.2009 року 2528літрів ВАТ «Яготинський маслозавод», реалізовано по накладній № 381/1 від 04.09.2009 року 300 літрів ДП НАК «Надра України» Чернігівнафтогазгеологія.). Станом на 01.10.2009 року обліковувалось 8712 літрів бензину А-76, що відповідає даним обліку. Але враховуючи те, що по видатковим накладним № 278 від 15.07.2009 року, № 293 від 17.07.2009 року, № 339 від 13.08.2009 року та накладній № 381/1 від 04.09.2009 року було реалізовано незаконно-виготовлену підакцизну продукцію - бензин автомобільний марки А-76, то використання бензину марки А-76, який був придбаний у постачальників на відповідну кількість тобто 5456 літрів не відображено в бухгалтерському обліку та не підтверджено документально його використання с господарською діяльністю перевіряємого підприємства, а саме :

- за липень місяць 2009 року 2628л на суму 10328,04грн.(середня ціна придбання бензину А-76 за липень 2009р з врахуванням залишків А-76 станом на 01.07.2009 року становить 3,93грн без ПДВ);

- за серпень місяць 2009 року 2528л на суму 11022,08грн.(середня ціна придбання бензину А-76 за серпень 2009 року з врахуванням залишків А-76 станом на 01.08.2009 року становить 4,36грн без ПДВ);

- за вересень місяць 2009 року 300л на суму 1362грн..(середня ціна придбання бензину А-76 за вересень 2009 року з врахуванням залишків А-76 станом на 01.09.2009 року становить 4,54грн без ПДВ).

Отже, всього за 3 квартал використано бензину марки А-76 не повязано з господарською діяльністю 5456л. на суму 22712,12грн. + 4542,43 грн. ПДВ.

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до підпункту 7.3.1. пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідачем в судовому засіданні доведено, що грошові кошти в розмірі 17124,10 грн. та ПДВ в розмірі 3424,82 грн., які були отримані від реалізації підакцизних товарів (бензину автомобільного марки А-76) через заправочну станцію, бухгалтерією ПП «Даймлер» не обліковувались і в порушення п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не були включені до податкового зобовязання декларації по податку на додану вартість за 2009рік в сумі 3424,82грн., в т.ч. липень 2009р. 1218,79 грн., за вересень 2009 року 2206,03 грн.

Також доведено, що за 3 квартал 2009 року використання бензину марки А-76 в кількості 5456 літрів на суму 22712,12 грн. та 4542,43 грн. ПДВ не повязано з господарською діяльністю ПП «Даймлер».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Прилуцькою ОДПІ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010 року № 00001002300/0/1730 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 7967,25грн. за основним платежем та 3983,63грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень в частині в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 45499,41грн. за основним платежем та 22749,70грн. за штрафними санкціями по податковому повідомленню-рішенню від 17.12.2010 року № 0001002300/1730.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства «Даймлер» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 17.12.2010 року № 0001002300/1730 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 45499,41грн. за основним платежем та 22749,70грн. за штрафними санкціями.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.