Постанова № 19775448, 30.08.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

30.08.2011 Справа № 2а/2570/3992/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріТищенкоМ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а/2570/3992/2011

за позовомПриватного підприємства «Земля і воля Агро»

доДержавної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області

проскасування податкового повідомленнярішення від25.06.2011 №0000191600,

В С Т А Н О В И В :

28.07.2011 позивач (ПП«Земля і воля Агро») звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомленнярішення від25.06.2011 №0000191600 відповідача (ДПІ), яким збільшено суму грошового зобовязання по сплаті штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 1020,00грн., за порушення п.1 ст.120 Податкового кодексу України, яке визначене в Акті перевірки від14.06.2011 №271/15-019/36213950, як такого, що не відповідає діючому податковому законодавству.

ПП«Земля і воля Агро» свої вимоги обґрунтовує тим, що за результатами камеральної перевірки ДПІ від07.04.2011 було прийнято рішення від08.04.2011 №2 про виключення ПП«Земля і воля Агро», як спеціального режиму оподаткування з анулюванням 15.04.2011 відповідного свідоцтва №100287964. Таке рішення ДПІ було оскаржене позивачем в судовому порядку, за результатами оскарження вказане рішення скасоване. Але незважаючи на такі обставини ДПІ винесено спірне рішення. Позивач вказує на те, що у звязку зі скасуванням зазначеного рішення, в податковій звітності зазначався номер дійсного на його думку свідоцтва платника ПДВ, але ДПІ в своїх повідомленнях звертає увагу на формування нового свідоцтва за процедурою перереєстрації під №100333738, з чим категорично не погоджується позивач, а тому вважає застосування штрафних санкцій незаконним.

Позивач вважає, що ним не допущено жодних порушень Податкового кодексу України, про які зазначено в акті перевірки, тобто відсутні жодні підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, надавши заперечення проти позову та додатково зазначили, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене із дотриманням норм чинного податкового законодавства та п.1 ст.120 Податкового кодексу України і не підлягає скасуванню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у позові необхідно відмовити з наступних підстав.

В силу п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України від02.12.2010 №2755-VІ - сільськогосподарським підприємством вважається підприємство, основною діяльністю якого с постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який проводить господарську діяльність менш ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремо звітного податкового періоду.

При цьому, п.209.12 ст.209 Податкового кодексу України зазначено, що свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню в разі, якщо:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником податку на загальних підставах;

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з податку протягом останніх 12 послідовних звітних податкових періодів.

У таких випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути органу державної податкової служби свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Слід враховувати, що відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України - під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПК України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. У разі подання платником податків до органів державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПК України, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. (п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.1 ст.120 Податкового кодексу України - неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже досліджуючи фактичні обставини справи щодо збільшення суми грошового зобовязання по сплаті штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 1020,00грн., встановлено наступне:

19.02.2010 ПП«Земля і воля Агро», як юридична особа зареєстровано Носівською районною державною адміністрацією Чернігівської області, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до ДПІ як платник податків, в тому числі як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. (а.с.6,7).

При цьому судом встановлено, що 07.04.2011 ДПІ проведена перевірка поданих податкових декларацій з податку на додану вартість ПП«Земля і воля Агро» з питання правомірності перебування на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість. За результатами перевірки складено довідку від07.04.2011 №191/15-019/36213950, у висновку якої зазначено про необхідність зняття з реєстрації як субєкта спеціального режиму оподаткування ПП«Земля і воля Агро» та реєстрації платником ПДВ на загальних підставах. (копія якої знаходиться в матеріалах справи).

В ході перевірки з'ясовано, що ПП«Земля і воля Агро» зареєстроване добровільно платником податку на додану вартість з 15.04.2010, з 01.07.2010 перейшло на спеціальний режим оподаткування ПДВ на підставі поданої заяви за формою №1-РС від10.06.2010 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Згідно поданої ПП«Земля і воля Агро» податкової звітності з ПДВ за період: липень2010року лютий2011року, по п'яти періодах задекларовано відсутність обсягів постачання сільськогосподарської продукції, що суперечить вищевикладеним нормам податкового законодавства. У звязку з чим, на підставі п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України, ДПІ 08.04.2011 прийнято рішення №2 про виключення з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування ПП«Земля і воля Агро» та перереєстровано платником ПДВ на загальних підставах.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від15.06.2011 по справі №2а/2570/2716/2011 за адміністративним позовом ПП«Земля і воля Агро» до ДПІ у Носівському районі про скасування рішення від08.04.2011 №2 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціально режиму оподаткування, позов задоволено в повному обсязі. Не погоджуючись з вказаною постановою, 23.06.2011ДПІ подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду №328/9/15-205. Дана обставина підтверджується листом Чернігівського окружного адміністративного суду від30.06.2011. Тобто, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від15.06.2011 по справі №2а/2570/2716/2011 не набрала законної сили.

Таким чином на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень - Свідоцтво про реєстрацію ПП«Земля і воля Агро» як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №100287964, видане 01.07.2010, анульовано 15.04.2011 згідно рішення від08.04.2011 №2 та сформовано нове Свідоцтво за процедурою перереєстрації №100333738. При цьому анульоване Свідоцтво, згідно вимог Податкового кодексу України підлягає поверненню до ДПІ.

На спростування позиції позивача, суд зазначає, що в судовому засіданні встановлено невиконання вимог п.209.12 ст.209 Податкового кодексу України, що також підтверджується копіями інформаційних листів ДПІ до ПП«Земля і воля Агро» від30.05.2011 №367/10/28-032, від08.06.2011 №398/10/28-032, від09.06.2011 №399/10-15-205, від20.06.2011 №414/10-28-032, від22.07.2011 №463/10/28-032. (копії листів та поштових повідомлень про вручення останніх знаходяться в матеріалах справи).

Незважаючи на зазначені листи, ПП«Земля і воля Агро» подано декларації за три звітні періоди (місяць) із зазначенням номеру анульованого свідоцтва, які згідно норм Податкового кодексу України не визнаються як податкова звітність. У звязку з чим, податкова декларація з податку на додану вартість за квітень2011року №9003453858 була перевірена посадовими особами ДПІ.

За результатами камеральної перевірки складено Акт перевірки ДПІ від14.06.2011 №271/15-019/36213950, де в пункті «Висновки» зазначено, що:

- дані камеральної перевірки свідчать про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість. Відповідальність платника передбачена п.120.1 ст.120 розділу 2 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного висновку прийнято податкове повідомлення-рішення від25.06.2011 №0000191600 ДПІ, яким збільшено суму грошового зобовязання по сплаті штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 1020,00грн., за порушення п.1 ст.120 Податкового кодексу України. (а.с.5).

Суд визнає безпідставним посилання позивача на правомірність своїх дій, оскільки на його думку, ДПІ не було враховано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від15.06.2011 по справі №2а/2570/2716/2011, тому, що згідно з п.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

З огляду на встановлене, суд погоджується із обґрунтуванням позиції відповідача про те, що ПП«Земля і воля Агро» не мало права відображати в податковій звітності номер анульованого Свідоцтва платника ПДВ (№100287964), оскільки на період оскарження в судовому порядку рішення від08.04.2011 №2 про анулювання Свідоцтва №100287964, позивач був зобовязаний використовувати при складанні податкової звітності саме нове Свідоцтво №100333738, сформоване за процедурою перереєстрації.

Отже, у звязку із помилковим неврахуванням позивачем п.209.12 ст.209 Податкового кодексу України, відповідачем було нараховано штрафні санкції у розмірі 1020,00грн.

За наведених обставин, суд визнає правомірність винесення спірного податковогоповідомлення-рішення від25.06.2011 №0000191600 ДПІ, яким збільшено суму грошового зобовязання по сплаті штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 1020,00грн., за порушення п.1 ст.120 Податкового кодексу України.

В силу ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. А оскільки в судовому засіданні позивач не довів правомірність своїх дій, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлене та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О.Житняк