Справа № 9412/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Кирилюк Н.Ю.
За участю сторін:
Представників позивача: Полякова Ю.М., Прохорової Н.В.
Представника відповідача: Румлянського А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом будівельно-монтажного «Концерну «Одеса»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними висновків, визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Будівельно-монтажний «Концерн «Одеса»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі БМ «Концерн «Одеса»ТОВ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області (далі ДПІ у Комінтернівському районі), в якому (з урахуванням заяви про зміни до адміністративного позову від 01.08.2011 року) позивач просить визнати протиправними висновки, викладені в акті від 10.09.2010 року №1973/23/13898267 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки БМ «Концерн «Одеса»ТОВ з питань дотримання вимог земельного законодавства за період з 01.01.2008 року по 01.09.2010 року; визнати протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі по складанню акту від 10.09.2010 року № 1973/23/13898267; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003142301/0 від 22.09.2010 року, згідно якого БМ «Концерн «Одеса» ТОВ визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: земельний податок з юридичних осіб, в сумі 2504959,40 грн.: за основним платежем 1709035,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 795923,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 09.09.2010 року по 10.09.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі проведено позапланову невиїзну документальну перевірку БМ «Концерн «Одеса»ТОВ з питань дотримання вимог земельного законодавства за період з 01.01.2008 року по 01.09.2010 року. За результатами перевірки було складено акт №1973/23/13898267 від 10.09.2010 року, у висновках якого відображено порушення позивачем п.1 ст. 7, п. 1 ст. 8 Закону України «Про плату за землю», внаслідок чого встановлено заниження зі сплати податку на землю у сумі 1709035,53 грн., у тому числі за 2008 рік у сумі 576409,57 грн., за 2009 рік у сумі 663874,37 грн., за 8 місяців 2010 року у сумі 468751,59 грн. В зазначеному акті перевірки відповідачем зазначено, що БМ «Концерн «Одеса»ТОВ не використовує земельні ділянки площею 3,91 га та площею 7,0 га в с.Вапнярка для провадження власної підприємницької діяльності, а здає в оренду згідно з договором від 15.05.2003 року дочірньому підприємству «ВМВ-Турист»товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ»(далі ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»). На підставі акту перевірки №1973/23/13898267 від 10.09.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Одеси було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003142301/0 від 22.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: земельний податок з юридичних осіб в сумі 2504959,40 грн., у тому числі за основним платежем 1709035,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 795923,86 грн.
Позивач вважає необґрунтованими та протиправними висновки, викладені у акті перевірки №1973/23/13898267 від 10.09.2010 року, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0003142301/0 від 22.09.2010 року протиправним та такими, що підлягають скасуванню. Зазначає, що БМ «Концерн «Одеса»ТОВ використовуються земельні ділянки площею 3, 91 га та площею 7,0 га в с. Вапнярка у власній підприємницькій діяльності. Так, позивач на підставі договору оренди від 01 грудня 2008 року надав в оренду ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»майновий комплекс бази відпочинку «Одеса», розташований на зазначених земельних ділянках та таким чином створив умови для відпочинку громадян, що є одним з видів його підприємницької діяльності. Крім того позивач здійснює забезпечення належного санітарного стану майнового комплексу бази відпочинку «Одеса»та отримує доходи за ці послуги. Оскільки БМ «Концерн «Одеса» ТОВ є платником єдиного податку та використовує земельні ділянки для своєї господарської діяльності, він відповідно до п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727 та п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 507 від 16.03.2000 року «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727»звільняється від сплати земельного податку. При цьому позивач вважає таким, що суперечить законодавству України, твердження відповідача щодо того, що одночасно з правом найму будівель позивач передав наймачеві право користування усією земельною ділянкою, розташованою під орендованими будівлями, якою володів наймодавець, оскільки передбачені законом документи, які посвідчують право ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»користування земельними ділянками площею 7,0 га та площею 3,91 га в с. Вапнярка, а саме зареєстрований у встановленому законом порядку договір оренди землі відсутній. Отже, на думку позивача, ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»не є орендарем зазначених земельних ділянок та не використовує їх у своїй господарській діяльності. Окрім цього, позивач зазначив, що в порушення ст. 18 Закону України «Про плату за землю», розрахунок донарахованого податку на землю було здійснено відповідачем майже за три роки.
Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримали уточнені позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення проти пощзову наступним:
Під час перевірки позивача було встановлено, що БМ «Концерн «Одеса»ТОВ не використовує земельні ділянки площею 7,0 га та 3,91 га в с. Вапнярка, які знаходяться у нього на праві постійного користування, для провадження власної підприємницької діяльності, а здає в оренду ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ». БМ «Концерн «Одеса»ТОВ за перевіряємий період був платником єдиного податку та у відповідності до Указу Президента від 03.07.1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727»від 16.03.2000 року №507 не повинен був сплачувати земельний податок лише за ті земельні ділянки, які ним використовуються у власній підприємницькій діяльності. Оскільки позивач здавав в оренду майновий комплекс бази відпочинку «Одеса», розташований на вищезазначених земельних ділянках, то згідно ст. 796 Цивільного кодексу України до ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»(наймача) одночасно з правом найму бази відпочинку перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вона знаходиться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівель чи споруд бази відпочинку, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Тому при наданні в оренду майнового комплексу бази відпочинку «Одеса», земельні ділянки під ним використовувались наймачем і відповідно не використовувалися в підприємницькій діяльності БМ «Концерн «Одеса»ТОВ (наймодавця). При цьому підприємницька діяльність позивача полягала у здачі в оренду майна, а не земельних ділянок. Отже, на думку відповідача, позивач повинен сплачувати земельний податок за належні йому на праві постійного користування земельні ділянки на загальних підставах.
Судом під час офіційного зясування обставин у справі встановлено наступне:
16.02.1990 року Приморською районною Радою народних депутатів м. Одеси було зареєстровано будівельно-монтажний кооперативний концерн «Одеса»та 18.08.1998 року перереєстровано в будівельно-монтажний «Концерн «Одеса»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 13898267 (а.с. 37-45, 113-115).
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; будівництво будівель; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; послуги з організації подорожувань; здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с. 102).
Як вбачається із розрахунків сплати єдиного податку БМ «Концерн «Одеса»ТОВ на протязі 2008 -2010 років був платником єдиного податку (а.с.116-120, 121,122-126).
На підставі Державного акту на право постійного користування землею ОД 13-330 від 05.10.1995 року (а.с.26-30), виданого Комінтернівською районною радою народних депутатів згідно розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації № 39 від 04.10.1995 року (а.с. 31), позивач володіє на праві постійного користування земельною ділянкою площею 7,0 га, що розташована на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.
На підставі Державного акту на право постійного користування землею ОД 13-358 від 28.07.1997 року (а.с.32-35), виданого Комінтернівською районною радою народних депутатів згідно розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 325/А-96 від 06.06.1996 року (а.с. 36), БМ «Концерн «Одеса»ТОВ володіє на праві постійного користування земельною ділянкою площею 3,91 га, розташованою на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.
На зазначених земельних ділянках розмішено базу відпочинку «Одеса», адреса обєкта: Одеська область, Комінтернівський район, с. Вапнярка, вул. Берегова,1, яка належить позивачу згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 30.05.2003 року виконкомом Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (а.с. 146).
14.07.2009 року до ДПІ у Комінтернівському районі надійшов лист голови Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області № 01-01-12-1159 від 09.07.2010 року, в якому зазначалось, що БМ «Концерн «Одеса»ТОВ здійснює обслуговування узбережжя Чорного моря на території Новодофінівської сільської ради без належно оформлених документів та підстав щодо збору коштів з відпочиваючих, у звязку з чим голова Комінтернівської РДА просить здійснити перевірку господарської діяльності БМ «Концерн «Одеса»ТОВ (а.с. 153).
01.07.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі був вручений БМ «Концерн «Одеса»ТОВ виклик № 7308/10/15 від 01.07.2010 року, яким було зобовязано керівника чи головного бухгалтера підприємства зявитися до ДПІ у Комінтернівському районі для проведення невиїзної документальної перевірки стосовно неподання податкової звітності по платі за землю за 2010 рік та надання пояснень та їх документальних підтверджень.
На підставі звернення голови Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, в період з 09.09.2010 року по 10.09.2010 року начальником управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Комінтернівському районі Кмитюком М.А. згідно із п. 1 ст. 11 та п. 3 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 року проведено документальну невиїзну перевірку БМ «Концерн «Одеса»ТОВ з питань дотримання вимог земельного законодавства за період з 01.01.2008 року по 01.09.2010 року. Оскільки керівник БМ «Концерн «Одеса»ТОВ до ДПІ у Комінтернівському районі не зявився, жодних пояснень стосовно неподання податкової звітності по платі за землю та документів не надав, контролюючим органом при проведенні перевірки було використано документи, наявні в особовій справі БМ «Концерн «Одеса»ТОВ щодо сплати єдиного податку, а саме: державні акти на право постійного користування землею серії ОД № 13-358 та серії ОД № 13-330, договір оренди бази відпочинку «Одеса»від 15.05.2003 року.
За результатами перевірки складено акт про результати проведення перевірки №1973/23/13898267 від 10.09.2011 року (а.с.9-15), у висновках якого відображено порушення БМ «Концерн «Одеса»ТОВ п. 1 ст. 7 та п. 1 ст. 8 Закону України «Про плату за землю», на підставі чого встановлено заниження податку на землю у сумі 1709035,53 грн., у тому числі за 2008 рік у сумі 576409,57 грн., за 2009 рік у сумі 663874,37 грн., за 8 місяців 2010 року у сумі 468751,59 грн.
В акті перевірки ДПІ у Комінтернівському районі зазначено, що в ході проведення інвентаризації використання земельних ділянок на території Новодофінівської сільської ради встановлено, що БМ «Концерн «Одеса»ТОВ не використовує земельні ділянки для власної підприємницької діяльності, а здає в оренду згідно договору оренди від 15.05.2003 року (термін дії договору з 15.05.2003 року по 31.12.2013 року) ДП «ВМВ-Турист ТОВ «ВМВ», а тому повинно було сплачувати земельний податок на загальних підставах.
Також в зазначеному акті контролюючим органом у відповідності до п.1 ст. 7, п. 1 ст. 8 Закону України «Про плату за землю»було розраховано суму земельного податку, який підлягає сплаті позивачем за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року у загальному розмірі 1709035,53 грн., у тому числі за 2008 рік у сумі 576409,57 грн., за 2009 рік у сумі 663874,37 грн., за 8 місяців 2010 року у сумі 468751,59 грн. Зазначений розрахунок здійснено на підставі довідок Новодофінівської сільської ради від 05.07.2010 року № 343 та від 06.09.2010 року № 441 (а.с. 164-165) та витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 01.01.2008 року, станом на 01.01.2009 року та станом на 01.01.2010 року (а.с. 157-162), які були надані представником відповідача до суду.
Акт перевірки ДПІ у Комінтернівському районі №1973/23/13898267 від 10.09.2011 року був підписаний директором БМ «Концерн «Одеса»ТОВ, який, підтвердив, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання чи спростовують викладені в акті перевірки факти за період, що перевірявся, відсутні.
Разом з тим листом від 14.09.2010 року № 14-09 БМ «Концерн «Одеса»ТОВ було подано до ДПІ у Комінтернівському районі заперечення до акту перевірки №1973/23/13898267 від 10.09.2011 року (а.с. 16-19), за результатами розгляду якого ДПІ у Комінтернівському районі листом від 20.09.2010 року № 1105А/10/23-033 повідомило БМ «Концерн «Одеса»ТОВ, що викладені в акті перевірки висновки обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 20-24).
На підставі висновків вищевказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003142301/0 від 22.09.2010 року, згідно якого БМ «Концерн «Одеса»ТОВ визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: земельний податок з юридичних осіб, в сумі 2504959,40 грн., в тому числі за основним платежем 1709035,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 795923,86 грн. (а.с. 25).
Заслухавши представників позивача та представників відповідача, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги БМ «Концерн «Одеса»ТОВ підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-XII в редакції Закону України від 19.09.1996 року № 378/96-ВР (далі Закон України № 378/96-ВР) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Статтею 5 цього Закону визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до ст.15 Закону України № 378/96-ВР власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98 (в редакції Указу Президента № 746/99 від 28.06.1999 року)суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів), як плата (податок) за землю.
У відповідності до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98»суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним із видів господарської діяльності позивача за КВЕД є здавання в оренду власного нерухомого майна.
Судом під час судового розгляду справи встановлено, що 15.05.2003 року між БМ «Концерн «Одеса»ТОВ (орендодавець) та ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»(орендар) був укладений договір оренди бази відпочинку «Одеса», за яким орендодавець здає, а орендар приймає в користування приміщення бази відпочинку «Одеса», розташовану за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Вапнярка, вул. Берегова, 1, строком з 15.05.2003 року по 31.12.2013 року (а.с. 198).
При цьому 01.12.2008 року між БМ «Концерн «Одеса»ТОВ (орендодавець) та ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»(орендар) був укладений новий договір оренди, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майновий комплекс бази відпочинку «Одеса», розташований за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Вапнярка, вул. Берегова, 1 з метою використання його для організації роботи бази відпочинку, строком до 01.11.2011 року (а.с. 147).
Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розміру земельної ділянки у договорі не визначено, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Статтею 797 ЦК України передбачено, що плата, що справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно ч.2 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Як встановлено судом під час судового розгляду справи, ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»договорів оренди земельних ділянок з позивачем у встановленому законом порядку оформлено не було. Згідно договорів оренди від 15.05.2003 року та 01.12.2008 року, плата за користування земельними ділянками, на яких розміщений майновий комплекс бази відпочинку «Одеса», з орендаря орендодавцем не справлялась. Як зазначено в зазначених договорах в рахунок орендної плати приміщень бази орендатор здійснює їх капітальний ремонт.
Отже, з урахуванням вищезазначених правових норм та встановлених в ході судового засідання обставин, суд приходить до висновку, що самі земельні ділянки не були обєктами оренди в господарських взаємовідносинах позивача з ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ», та не передавались позивачем цьому підприємству в межах здійснення ним підприємницької діяльності по передачі в оренду нерухомого майна.
Представники позивача у судовому засіданні підтвердили факт того, що БМ «Концерн «Одеса»ТОВ дійсно не передавались в оренду ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»земельні ділянки, на яких розташований майновий комплекс бази відпочинку «Одеса». Посилаючись на п 5.6 та п. 7.3 договору оренди від 01.12.2008 року, пояснили, що зазначені земельні ділянки використовувались позивачем для здійснення своєї підприємницької діяльності, а саме ним створювалися умови для відпочинку громадян шляхом забезпечення належного санітарного стану території майнового комплексу бази відпочинку «Одеса», за що отримувався дохід.
На підтвердження здійсненням робіт та послуг по забезпеченню належного санітарного стану майнового комплексу бази відпочинку «Одеса»представники позивача надали до суду наступні документи: договори доручення від 11.01.2010 року (а.с. 50, 51), довідки-акти виконаних робіт ТОВ «Клинтранссервіс»(а.с. 46-47, 138-145), прибуткові та видаткові касові ордери про отримання доходів від діяльності з забезпечення належного екологічного та санітарного стану (а.с.176-186).
Разом з тим, із зазначених документів вбачається лише факт здійснення третіми особами за дорученням позивача прибирання території бази відпочинку «Одеса»та вивіз і захоронення сміття з її території. При цьому, на думку суду, ці документи не можуть свідчити про здійснення позивачем таким чином власної підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, а інших документів на обґрунтування свого твердження в цій частині представниками позивача надано не було. Крім того виконання послуг з прибирання територій та сміття не є видом господарської діяльності позивача згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а тому виконання таких робіт на власній території не свідчить про використання позивачем цих земельних ділянок провадження підприємницької діяльності.
Крім того судом встановлено, що зазначені земельні ділянки використовувались з метою організації відпочинку населення саме орендарем майнового комплексу бази відпочинку «Одеса»- ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ». Так згідно наданого до суду договору про організацію послуг від 08.04.2010 року, укладеним між ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»та ПП Романюк (підприємець). При цьому згідно цього договору ДП «ВМВ-Турист»ТОВ «ВМВ»зобовязується надати підприємцю в тимчасове користування частину території бази відпочинку «Одеса»для організації відпочинку туристів, торгівлі продовольчими товарами з метою отримання прибутку та взаємної вигоди. Участь сторін в цьому договорі може виражатися, зокрема, в наданні права користування земельними ділянками (а.с. 148-149).
Таким чином суд погоджується із твердженням ДПІ у Комінтернівському районі щодо того, що з передачею в оренду майнового комплексу бази відпочинку «Одеса»до орендаря перейшло право користування зазначеними земельними ділянками та вони використовувалися саме ДП «ВМВ-Турист» ТОВ «ВМВ». Однак при цьому право користування земельними ділянками не було оформлено у встановленому законом порядку між сторонами саме як оренда землі, а тому суд вважає, що позивач зазначені земельні ділянки шляхом передачі їх в оренду як власного нерухомого майна, що є одним із видів його господарської діяльності, не використовував.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що земельні ділянки площею 7,0 га та 3,91 га, на яких розташований майновий комплекс бази відпочинку «Одеса», не використовувалися БМ «Концерн «Одеса»ТОВ для провадження своєї підприємницької діяльності, а тому відповідно до вимог чинного законодавства позивач мав сплачувати земельний податок за користування зазначеними земельними ділянками на загальних підставах.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
На підставі викладеного суд вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість визначення ДПІ у Комінтернівському районі порушень з боку БМ «Концерн «Одеса»ТОВ вимог Закону України «Про плату за землю», у результаті чого позивачем було занижено сплату цього податку.
Разом з тим, на думку суду, відповідачем при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0003142301/0 від 22.09.2010 року було невірно визначено розмір податкового зобовязання по земельному податку і штрафних санкцій, нарахованих на суму цього зобовязання, та які підлягають сплаті БМ «Концерн «Одеса»ТОВ з огляду на вимоги ст. 18 Закону України № 378/96-ВР.
Відповідно до цієї норми Закону України «Про плату за землю»платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.
Як вбачається із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу було донараховано податок на землю та штрафні санкції за несплату земельного податку за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року, тобто більше ніж за 2 попередні роки з моменту виявлення порушення. Заперечень з цього приводу представниками відповідача надано не було.
Тому суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0003142301/0 від 22.09.2010 року в частині визначення БМ «Концерну «Одеса»ТОВ податкового зобовязання за сумою основного платежу та штрафних санкцій за платежем: земельний податок з юридичних осіб, за період з 01.01.2008 року по 31.08.2008 року є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з тим податкове повідомлення-рішення № 0003142301/0 від 22.09.2010 року в частині визначення позивачу податкового зобовязання за сумою основного платежу та штрафних санкцій за платежем: земельний податок з юридичних осіб, за період з 01.09.2008 року по 31.08.2010 року є правомірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги БМ «Концерну «Одеса»ТОВ щодо скасування рішення податкового органу в цій частині задоволенню не підлягають.
У відповідності до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка (п.1.3). Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення законодавства. Зважаючи на той факт, що ДПІ у Комінтернівському районі було проведено невиїзну документальну перевірку БМ «Концерн «Одеса»ТОВ, в ході якої було встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, внаслідок чого було складено акт перевірки, суд вважає дії податкового органу щодо складання зазначеного акту перевірки правомірними, а позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій ДПІ у Комінтернівському районі по складанню акту від 10.09.2010 року № 1973/23/13898267 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки БМ «Концерн «Одеса»ТОВ з питань дотримання вимог земельного законодавства за період з 01.01.2008 року по 01.09.2010 року необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними висновків, викладених в зазначеному акті, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки вони є фактично вимогами щодо незаконності оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов будівельно-монтажного "Концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними висновків, викладених в акті перевірки, визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 0003142301/0 від 22.09.2010 року в частині визначення будівельно-монтажному "Концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю податкового зобов'язання за сумою основного платежу та штрафних санкцій за платежем: земельний податок з юридичних осіб, за період з 01.01.2008 року по 31.08.2008 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14 листопада 2011 року.
Суддядпис/ Білостоцький О.В.
14 листопада 2011 року
Судове рішення № 19773294, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 14.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9412/10/1570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: