Постанова № 19771674, 28.07.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/1899/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача Замлинського С. С., представника відповідача Луцької ОДПІ Сахарчука А. А., представника відповідача ГУДКУ у Волинській області Манчик О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цунамі» звернулося в суд із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 05.07.2011 року № 0001792301 та стягнення з Державного бюджету України заборгованості по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 4068 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить законодавству. Позивач посилається на відсутність у своїх діях порушень податкового законодавства при визначенні сум бюджетного відшкодування, а також на помилковість висновків Луцької ОДПІ щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник Луцької ОДПІ позов не визнав, зазначаючи, що позивач здійснював свою діяльність із товариством з ознаками фіктивності, а тому неможливо підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету. Також у звязку з наведеним зазначає, що відсутність підтвердження надмірної сплати ПДВ до бюджету виключає можливість його повернення з бюджету позивачу.

Відповідач ГУДКУ у Волинській області у поясненні від 22.07.2011 року № 15-08/307-4505 позовних вимог не визнав, зазначаючи, що Луцькою ОДПІ не подавались висновки щодо проведення бюджетного відшкодування ПДВ позивачу, а тому відшкодування не проводилось.

У судовому засіданні представник ГУДКУ у Волинській області підтримала наведені у запереченнях доводи, просила в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено наступне.

У червні 2010 року ТзОВ «Цунамі» подало до Луцької ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, в якій відображено суму податку, належного до відшкодування у розмірі 550262 грн.

15 червня 2011 року службовими особами Луцької обєднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Цунамі» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки був складений акт від 15.06.2011 року № 4718/23-2/31572226, яким встановлено порушення ТзОВ «Цунамі» п. п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.7, 5.8 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166, а саме: завищено залишок відємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за травень 2010 року у сумі 4068 грн.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2011 року № 0001792301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 4068 грн.

У акті перевірки також зазначено, що ТзОВ «Цунамі» зайво включило до податкового кредиту у квітні 2010 року 4068 грн., сплачених при придбанні товару у ТзОВ «Технолоджігруп». Такий висновок Луцькою ОДПІ зроблено на підставі листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.05.2011 року № 10565/7/23-1106, згідно якого ТзОВ «Технолоджігруп» є фіктивним, зареєстроване на підставну особу. Опитаний директор, засновник гр. ОСОБА_4 пояснив, що зареєстрував вказане товариство за винагороду, без мети зайняття підприємницькою діяльністю, податкову звітність чи будь які документи не підписував. Даний громадянин засуджений за скоєння злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що у квітні 2010 року ТзОВ «Цунамі» було здійснено купівлю у ТзОВ «Технолоджігруп» лісопродукції, що підтверджується договором купівлі-продажу лісопродукції від 18.01.2010 р. № 18-01-3/10 та накладною від 14.04.2010 р. № 23. Товар було доставлено позивачу Приватною фірмою «Ранал», про що свідчать товарно-транспортна накладна та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.04.2010 року № 276.

Згідно з п. п. 7.2.6 п. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент подання декларації з податку на додану вартість, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Факт здійснення господарської операції підтверджується договором купівлі-продажу лісопродукції від 18.01.2010 р. № 18-01-3/10, накладною від 14.04.2010 р. № 23, товарно-транспортною накладною та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.04.2010 року №276.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту у травні 2010 року 4068 грн. податку на додану вартість, сплаченого при купівлі лісопродукції у ТзОВ «Технолоджігруп».

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, зокрема, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктів 7.7.2 та 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Оскільки матеріалами справи підтверджено правомірність формування позивачем у квітні 2010 року податкового кредиту внаслідок здійснення операцій з ТзОВ «Технолоджігруп», суд вважає, що Луцькою ОДПІ безпідставно зменшено суму, яка підлягала бюджетному відшкодуванню у травні 2010 року, на 4068 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 05.07.2011 року № 0001792301, а тому останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до п. п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Враховуючи те, що станом на 28.07.2011 року товариству не відшкодовано 4068 грн. ПДВ, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України даної суми бюджетного відшкодування є підставними та підлягають до задоволення.

Судом не приймається до уваги посилання Луцької ОДПІ на те, що ТзОВ «Технолоджігруп» є фіктивним та зареєстроване на підставну особу, а директор товариства гр. ОСОБА_4 засуджений за скоєння злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, оскільки фактично господарська операція відбулася, товар оплачено і поставлено, а позивач не може нести відповідальності за недобросовісного контрагента.

Крім того, судом встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість, видане ТзОВ «Технолоджігруп», було скасовано ДПА України лише 24.01.2011 року. Отже, поставка товару відбулась у квітні 2010 року, тому на момент здійснення операції ТзОВ «Технолоджігруп» було належним чином зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 40,68 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову.

Керуючись ч. 1 ст. 94, ст. ст. 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 05.07.2011 року № 0001792301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» 4068 (чотири тисячі шістдесят вісім) грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» 40 (сорок) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 02 серпня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко