Постанова № 19771251, 06.09.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/4025/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі ДПІ у м.Вінниці) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтаір” (далі ТОВ “Альтаір”) про погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків

в с т а н о в и в :

В серпні 2011 року ДПІ у м. Вінниці звернулась в суд з позовом до ТОВ “Альтаір” про погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Позов мотивовано тим, що станом на 25.08.2011 року за відповідачем рахується податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1496,21 грн., який виник на підставі самостійно поданої податкової декларації № 9001219253 від 18.03.2011 року.

Посилаючись на те, що усі заходи, направленні на добровільне погашення податкової заборгованості не привели до задовільного результату, відповідач борг не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету Держави, позивач вимушений звернутись до суду.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень суду не направив, хоча ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 31.08.2011 року, направлялась на адресу, що вказана в позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, проте конверт повернувся до суду із позначкою: “за зазначеною адресою установа не існує”(а.с.16,17). Згідно відомостей витягу з ЄДРПОУ місце реєстрації відповідача є м. Вінниця, Ленінський район, вул. Мечнікова, 4 (а.с. 6).

Частиною восьмою статті 35 КАС України передбачено, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Крім того, відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, не надходили.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Альтаір»зареєстроване Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 14.01.2003 року (а.с.13).

Судом встановлено, що станом на 25.08.2011 року за відповідачем рахується податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1496,21 грн.

Заборгованість виникла на підставі самостійно поданої платником податкової декларації з податку з доходів фізичних осіб № 9001219253 від 18.03.2011 року, а саме вбачається з Рядка 15 Декларації “Сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 року за даними обліку податкового агента” вказано борг в сумі 1496,21 грн. (а.с.12).

Задовольняючи позов суд виходив з наступного.

Податкові органи є контролюючими органами та органами стягнення стосовно податків та зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, відповідно до ст. 11 Закону України "Про податкову службу в Україні", в редакції закону чинній на момент звернення до суду.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України 14.1.180. податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом 162.1.3 пункту 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України визначено, що платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент. Відповідно до пп. пп. 168.1.2, 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховуєтъся) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Розділом XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, а саме п. 1 підрозділу 1 “Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб” визначено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

На виконання пункту 59.1. статті 59 Податкового Кодексу України, відповідачу 01 квітня 2011 року на адресу реєстрації відповідача направлялась податкова вимога № 597, що підтверджується копією корінця податкової вимоги (а.с. 8), проте конверт повернувся на адресу відправника із позначкою: «за закінченням терміну зберігання»(а.с.9). Заборгованість Зазначена податкова вимога залишена відповідачем без виконання та не є відкликаною на даний час.

Відповідно до п 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг є сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Таким чином, станом на 11.04.2011 року відповідач має непогашений борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 1496,21 грн., який станом на день розгляду судом справи не погашений.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобовязання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обовязків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, дійшов висновку, що позивач має право на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Надати Державній податковій інспекції у м. Вінниці дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 1496 (одна тисяча чотириста девяносто шість) гривень 21 (двадцять одна) копійка за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтаір” (вул. Мечнікова, 4, м. Вінниця, код 32340762), що перебуває у податковій заставі.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя /підпис/ Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: