Рішення № 19770395, 12.12.2011, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 2-379/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року                               Жданівський міський суд Донецької області

                                                            у складі:

                                        головуючого судді:                     Бузанова П.М.

                                        при секретарі:                     Широкової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

так, під час виконання трудових обов'язків у відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»24.08.2010 року о 15.30 годині, після огляду електроапаратури на розподільному пункті він пере двигаючись по 6 східному конвеєрному штреку № 2 пласта Л7, спіткнувся та впав на праву руку. Внаслідок чого отримав травму –закритий оськольчатий усередині суглобовий перелом правої променевої кісті в типовому місці із зсувом, больовий синдром, про що відповідачем складено акт за формою Н-1.

Після виписки із лікарні він продовжував працювати у відповідача, однак стан його здоров’я не поліпшувався. Внаслідок чого 09.11.2010 року висновком МСЕК він визнаний таким, що втратив професійну працездатність на 40 % за сукупністю: 20 % за трудовим каліцтвом від 14.02.2001 року повторно, 5 % за трудовим каліцтвом від 25.02.2004 року повторно, 15 % за трудовим каліцтвом від 24.08.2010 року первинно. Протипоказана тяжка праця, підняття важкого.

За висновками МСЕК відповідач перевів його з видобуткової ділянки на допоміжну ділянку, де заробітна плата значно менша.

          Через отриману травму він був вимушений змінити свій спосіб життя, його хвороба прогресує, він вимушений постійно лікуватися. Відновлення його здоров’я, що підірване при виконанні трудових обов’язків на підприємстві відповідача, є неможливим. Внаслідок травми він був вимушений відмовитися від занять спортом та активного способу життя. Спілкування з близькими та друзями майже припинились. Його постійно мучить почуття особистої неповноцінності.

Крім того, він має неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на його утриманні і який потребує уваги як матеріально характеру так і морального, однак він в силу свого стану не може у повному обсязі забезпечувати його цим, що призводить його до моральних переживань та страждань.

          Втрата працездатності спричиняє йому моральні страждання і переживання, порушені нормальні життєві зв’язки внаслідок неможливості продовження активного способу життя. Внаслідок всього цього він вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. До теперішнього часу він ні до ВВДФСС ні до відповідача з заявами про відшкодування моральної шкоди, внаслідок отриманого трудового каліцтва, не звертався. Тобто, йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі на його користь.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, хоча про день та час слухання справи був належним чином повідомлений. Надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, хоча про день та час слухання справи був належним чином повідомлений. Надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судовою повісткою, письмових заперечень не надавав. Надав суду заяву з прохання розглянути справу за його відсутністю.

          Судом, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 працюєу відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»з 09.06.2000 року на різних посадах з повним робочим днем у шахті (а.с. ).

Відповідно до акту № 116 від 26.08.2010 року про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_1, працюючи у ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» та виконуючи обов’язки електрослюсаря підземного, 24.08.2010 року о 15.30 годині, після огляду електроапаратури на розподільному пункті, передвигаючись по 6 східному конвеєрному штреку № 2 пласта Л7, спіткнувся та впав на праву руку.

Висновком МСЕК від 09.11.2010 року (а.с. ) ОСОБА_1 визнаний таким, що втратив професійну працездатність на 40 % за сукупністю: 20 % за трудовим каліцтвом від 14.02.2001 року повторно, 5 % за трудовим каліцтвом від 25.02.2004 року повторно, 15 % за трудовим каліцтвом від 24.08.2010 року первинно. Протипоказана тяжка праця, підняття важкого.

Відповідно до виписок з історій хвороб ОСОБА_1 (а.с. ) видно, що він систематично проходив лікування у ЦМЛ м. Жданівка з приводу отриманого трудового каліцтва, яке вимушений проходити на даний час (а.с. ).

          Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

          Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

          Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

          Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені у ст.1167 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що на час отримання позивачем трудового каліцтва 24.08.2010 року, він працював на ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська»електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті. Втрата позивачем працездатності –15 % настала внаслідок трудового каліцтва, отриманого 24.08.2010 року, під час виконання позивачем трудових обов’язків у відповідача.

Отже, роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці робітнику.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з трудовим каліцтвом та втратою здоров’я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, постійному лікуванні, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, висновком МСЕК, виписками з історій хвороб, актом про нещасний випадок та актом розслідування нещасного випадку на виробництві (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності – 15 %, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача та умови отримання трудового каліцтва.

Крім того суд враховує той факт, що на утриманні у позивача знаходиться син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с. ), що поза сумнівів свідчить про моральні переживання позивача пов’язані з відсутністю належного їх матеріального забезпечення у відсутність втраченого здоров’я.

           З урахуванням його конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, і тому позов є таким, що підлягає частковому задоволенню у вигляді стягнення суми достатньої і необхідної для відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 94,10 грн. на користь держави.

          На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23, ст.1167 ч.2 ЦК України, суд, -

          ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 94,10 грн. (дев’яносто чотири гривні 10 копійок) на р/р 3123206700050, м.Жданівка 22030001, ЕДРПОУ 34686626, банк отримувача: ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           заяву задоволено частково

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області                                                                                 ОСОБА_4