Вирок № 19769240, 09.12.2011, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 1-10/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2011м.Корсунь-Шевченківський Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретарів Порпленко Л.Є., Резніченко І.М.

прокурора - помічника прокурора району юриста другого класу ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну справу по обвинуваченню:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, утриманців не має, працює різником каменю ПП Альбін, невійськовозобов’язаний, не судимий, обраний запобіжний захід - взяття під варту

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.187 КК України,

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, утриманців не має, непрацюючий, невійськовозобов’язаний, не судимий,пенсіонер,інвалід другої групи, обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_6 будучи особою, яка 10 травня 2008 року вчинила крадіжку чужого майна із приміщення бюро технічної інвентаризації КП «ЧООБТІ», тобто скоїв злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України (вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2009 року визнаний винним і засуджений за ч.3 ст.185,ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з іспитовим строком на два роки шість місяців), повторно, 09 липня 2009 року, в 23 год. 12 хв. в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, перебуваючи в приміщенні кафе-бару «Княжий двір»по вул. о.Коцюбинського, шляхом вільного доступу з підвіконника вікна, викрав жіночу сумочку із шкірозамінника ціною 30,00 грн., в якій знаходилися жіноча парасолька ціною 45,00 грн., футляр із окулярами ціною 100,00 грн., гаманець із шкірозамінника ціною 15,00 грн., гроші в сумі 1600,00 грн., мобільний телефон марки -3100»ціною 120,00 грн. із сім картою «Київстар»ціною 15,00 грн. на рахунку якої було 28,00 грн., півлітрова банка із сметаною ціною 8,00 грн., жіночий фартух ціною 10,00 грн., жіноча футболка ціною 20,00 грн., косметичний гаманець ціною 5,00 грн., 2 губні помади ціною 20,00 грн. за помаду на суму 40,00 грн., манікюрний набір ціною 50,00 грн., флакон крему для рук Lotion»ціною 20,00 грн., запальничка із ліхтариком ціною 2,00 грн., флакон дезодоранту ssence»ціною 10,00 грн., а також Чорнобильське посвідчення на ім’я ОСОБА_2, посвідчення ветерана праці на ім’я ОСОБА_2 та пенсійне посвідчення на ім’я ОСОБА_2, завдавши при цьому потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 2118,00 грн..

Крім цього, підсудний ОСОБА_6, 27 листопада 2009 року, приблизно, в 02 год. ночі в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, за ініціативою підсудного ОСОБА_7 з метою повернення боргу ОСОБА_8, разом прийшли до домоволодіння по вул. Жукова буд.17, в якому він мав знаходитися та в якому постійно проживає його баба ОСОБА_3, яка є особою похилого віку. Після чого, почергово підходили до дверей та вікон житлового будинку стукаючи у них з метою розбудити ОСОБА_8. В подальшому, зі слів потерпілої ОСОБА_3, впевнившись, що ОСОБА_8 в будинку не має, у підсудного ОСОБА_6 виник умисел на проникнення в середину з метою заволодіння його майном шляхом грабежу в якості повернення боргу ОСОБА_7. Він, за допомогою невстановленого металевого прута, пошкодив вхідні двері та замок на дверях будинку, і разом із підсудним ОСОБА_7 проник в середину. Після чого, підсудний ОСОБА_6 не узгоджуючи своїх злочинних дій із підсудним ОСОБА_7, здійснив на потерпілу ОСОБА_3 напад, поєднаний із насильством небезпечним для здоров’я потерпілої ОСОБА_3 та з погрозою застосування насильства небезпечного для життя, а саме: в приміщенні будинку підійшов до потерпілої ОСОБА_3, яка на той час виявивши їх в своєму будинку вийшла до коридору будинку, та демонструючи в неї перед обличчя металевого прута, став погрожувати їй фізичною розправою висловившись в її адресу «Приб’ю», а потім рукою штовхнув її в плече, від чого потерпіла впала на підлогу, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівої стегнової кістки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров’я. А далі, підсудний ОСОБА_6 металевим прутом декілька разів вдарив ОСОБА_3 по сідницям, спричинивши при цьому потерпілій тілесні ушкодження у вигляді ран м’яких тканин сідниць, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та зразу ж за нею закрив в кімнаті двері, щоб остання до них не виходила. Далі, підсудний ОСОБА_6 спільно із підсудним ОСОБА_7, який не бачив що ОСОБА_6 відносно ОСОБА_3 вчинив розбійний напад, так як в той момент вийшов із будинку ОСОБА_3, заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_3, а саме разом із ОСОБА_7 викрали кольоровий телевізор марки »ціною 1550,00 грн., DVD-плеєр марки er»ціною 320,00 грн., TV-тюнер до супутникової антени марки lobo-5000»ціною 500,00 грн., 2 колонки до комп’ютера марки bird»ціною 145,00 грн. та покривало ціною 150,00 грн.,завдавши при цьому потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2665,00 грн..

Підсудний ОСОБА_7 27 листопада 2009 року, приблизно, в 02 год. ночі в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, за власною ініціативою разом із підсудним ОСОБА_6, з метою повернення боргу ОСОБА_8, прийшли до домоволодіння по вул. Жукова буд.17, в якому він мав знаходитися та в якому постійно проживає його баба ОСОБА_3, яка є особою похилого віку. Після чого, почергово підходили до дверей та вікон житлового будинку стукаючи у них з метою розбудити ОСОБА_8. В подальшому, зі слів потерпілої ОСОБА_3, впевнившись, що ОСОБА_8 в будинку не має, ОСОБА_6 за мовчазною згодою ОСОБА_7, який таким чином одобряв його дії,усвідомлюючи,що той має умисел на проникнення в середину з метою заволодіння чужим майном шляхом грабежу, за допомогою невстановленого металевого прута, пошкодив вхідні двері та замок на дверях будинку. Після чого, разом проникли в середину, де підсудний ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_3,яка їм вийшла із кімнати назустріч, а він в цей час вийшов із будинку, щоб ОСОБА_3 його не впізнала, та не чув і не бачив,що підсудний ОСОБА_6 здійснив на неї напад, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя, а в подальшому штовхнув її в плече,від чого остання впала на підлогу в кімнаті та наніс їй декілька ударів невстановленим металевим прутом по сідницям та зразу закрив її в кімнаті,щоб ОСОБА_3 не виходила. Далі, підсудний ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом грабежу, в якості повернення боргу ОСОБА_8, знову зайшов до будинку ОСОБА_3 та достовірно знаючи, що в даному будинку знаходиться ОСОБА_3, яка виявила їх присутність у будинку,але при цьому підсудний не бачив в якому стані на той час вона перебувала,він спільно з підсудним ОСОБА_6 здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж),яке належить ОСОБА_3, а саме: кольоровий телевізор марки g»ціною 1550,00 грн., DVD-плеєр марки oneer»ціною 320,00 грн., TV-тюнер до супутникової антени марки »ціною 500,00 грн., 2 колонки до комп’ютера марки embird»ціною 145,00 грн. та покривало ціною 150,00 грн., завдавши при цьому потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2665,00 грн..

Допитаний під час досудового слідства підсудний ОСОБА_6 вину в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.187 КК України не визнав, від дачі показів згідно ст.63 Конституції України відмовився.

Допитаний в суді підсудний ОСОБА_6 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю і щиро розкаявся, вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України не визнав повністю, від дачі показань відмовився посилаючись на те, що ОСОБА_7 його оговорив під примусом працівників міліції. Цивільні позови потерпілих не визнає.

Допитаний під час досудового слідства підсудний ОСОБА_7 вину в скоєнні злочину визнав частково посилаючись на те, що вважав,що скоює крадіжку, а не грабіж.

Допитаний в суді підсудний ОСОБА_7 вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що 26.11.2009 року,близько, 21год. він разом із підсудним ОСОБА_6 пили пиво на автостанції міста, потім вирішили піти постригтися до ОСОБА_9. Машинку для стрижки приніс ОСОБА_6. Там вони випили 3-4 пляшки горілки. Потім ОСОБА_6 відніс додому машинку і коли через 20 хв. повернувся, ОСОБА_7 запропонував підти до ОСОБА_8, який йому винен гроші. Коли прийшли до будинку та постукавши у вікно їм ніхто не відкрив і тоді ОСОБА_6 невідомим йому металічним предметом відкрив вхідні двері. Коли зайшли до будинку, на зустріч їм вийшла потерпіла ОСОБА_3 та запитала: «Хто там?». Він вийшов та обійшов кругом будинку, а ОСОБА_6 залишився в будинку. Потім ОСОБА_6 покликав його в будинок, щоб забрати апаратуру, щоб відшкодувати йому збиток, на що він погодився. Викрадене вони поклали в покривало і віднесли до ОСОБА_6, де склали за гаражем. Крім того, він підтверджує свої показання, які давав раніше. ОСОБА_6 просив його взяти все на себе під психологічним тиском.

Незважаючи на повне визнання своєї вини підсудним ОСОБА_6 його вина у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України стверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 в частині про те, що вона працює в кафе «Княжий двір». 09.07.2009 року вона знаходилась на роботі. Близько, 23год. коли вона зібралась йти додому в коридорі на підвіконнику біля вхідних дверей кафе залишила свою сумку і повернулась на кухню, щоб включити світло на території кафе. Коли повернулась через 2-3хв., сумки на місці вже не було. В той вечір коли закривали бар,бармен ОСОБА_10 повідомила всіх відпочиваючих, що бар закривається. Серед відпочиваючих за столиком сидів підсудний ОСОБА_6. В сумці був зонтик, футляр із окулярами, гаманець із грошима в розмірі 1600,00 грн., мобільний телефон марки «NOKIA-3100»із сім картою «Київстар»на рахунку якої було 28,00 грн., документи, косметика та півлітрова банка з сметаною. На другий день, вранці, вона знайшла свою сумку неподалік від кафе в якій було все, крім гаманця із грошима, документів та мобільного телефонна. Про це вона повідомила міліцію. Із відеокамер, які стоять в кафе було видно, що підсудний ОСОБА_6 зайшов до приміщення кафе із кафе вийшов з сумкою та пішов за територію. Пред’явлений до підсудного цивільний позов підтримує повністю;

- показаннями самого підсудного ОСОБА_6 даними під час досудового слідства про те, що 09 липня 2009 року, біля, 21 год. 30 год. знаходився в кафе «Княжий Двір»міста, де пив пиво. Коли вийшов із туалету то побачив, що на підвіконнику біля вікна в приміщенні кафе лежала жіноча сумка коричневого кольору. Він вирішив її викрасти. Взяв сумку та положив її під руку і вийшов із приміщення кафе та за територію. Потім подивився, що було в сумці. В сумці знаходився мобільний телефон «Нокія», якісь документи та зонт. Він узяв лише мобільний телефон, а сумку залишив за територією кафе на газоні і пішов додому. 13 липня 2009 року до нього зателефонував працівник міліції ОСОБА_9 і сказав принести в міліцію мобільний телефон, що він і зробив (Т.1. а.с.147-148);

- показаннями свідка ОСОБА_11 в частині про те, що дійсно в липні 2009 року в кафе «Княжий двір»у ОСОБА_2 викрали сумку. Перед цим, вона їй розміняла 1600,00 грн. отриманої заробітної плати більшими купюрами. Про крадіжку стало відомо з відео спостереження;

- показаннями свідка ОСОБА_12 оголошеними судом за правилами п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України про те, що він являється співвласником кафе «Княжий двір». 09 липня 2009 року до нього вночі зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила про крадіжку із кафе її сумочки із речами та грошима. Коли він приїхав, то вже були працівники міліції. Продивляючись відеозапис, побачили, що хлопець середньої статури зайшов у кафе, а через декілька хвилин вийшов, і в нього під майкою була сумка. Даний відеозапис не зберігся, тому що пройшло багато часу і технічні параметри не дозволяють довго його зберігати (Т.1. а.с.157);

- даними протоколу явки із повинною ОСОБА_6 від 13 липня 2009 року про те, що саме він викрав жіночу сумочку в ніч з 09 липня на 10 липня 2009 року із кафе «Княжий двір»(Т.1.с.125);

- даними акту добровільної видачі потерпілою ОСОБА_2 викрадених в неї речей про те, що частину викрадених у неї речей вона знайшла 10 липня 2009 року (Т.1. а.с.131);

- даними акту добровільної видачі ОСОБА_6 мобільного телефону »про те, що саме цей телефон він викрав із кафе-бару «Княжий двір»09 липня 2009 року (Т.1. а.с.133);

- даними протоколу очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_2 про те, що обвинувачений підтвердив викрадення ним жіночої сумочки із кафе-бару «Княжий двір»09 липня 2009 року (Т.1. а.с.156);

- даними протоколу виїмки викрадених речей у потерпілої ОСОБА_2 із кафе-бару «Княжий двір»09 липня 2009 року (Т.1. а.с.159);

- жіночою сумочкою, жіночою парасолькою, футляром із окулярами, гаманцем, мобільним телефоном »із сім картою «Київстар», жіночим фартухом, жіночою футболкою, косметичним гаманцем, губною помадою, манікюрним набором, запальничкою, флаконом дезодоранту ence», які були викрадені у потерпілої ОСОБА_2 із кафе-бару «Княжий двір»09 липня 2009 року і приєднаними до справи в якості речових доказів (Т.1. а.с.160-161).

Незважаючи на не визнання своєї вини підсудним ОСОБА_6 вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та повне визнання вини підсудним ОСОБА_7 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України вина їх стверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3 оголошеними судом за правилами ст.308, п.2 ч.1 ст.306 КПК України про те, що 26 листопада 2009 року, біля, 22 год. вона лягла спати, двері будинку із середини заперла на ключ. Вночі почула, що у вікно хтось постукав. Вона піднялася із ліжка, підійшла до вікна та запитала: «Хто там?». Чоловічий голос запитав: «Чи є ОСОБА_8?». Вона відповіла, що не має. Потім почула, що хтось став ламати двері веранди її будинку. Вона пішла до веранди помаленьку, бо вона дуже погано ходить. Коли дійшла до коридору, включила світло. В коридорі побачила двох чоловік. Один чоловік був у в’язаній чорній шапці, а інший був без шапки. Той чоловік який був у шапці, натягнув шапку аж до очей. Інший не закривався. Вона запитала в них, що вони хочуть. Чоловік у шапці запитав: «а Ви що хочете?». Чоловік у шапці був у червоній курточці, одяг іншого не замітила. В того чоловіка, що був у шапці, у правій руці був якийсь металевий предмет довжиною біля 50 см., кінець якого мав форму у вигляді якогось гачка. Чи говорив щось, той чоловік що був без шапки, не пам’ятає. Потім той чоловік у шапці, підняв металевого прута до її обличчя, ним потряс, сказав «Приб’ю»і пхнув в плече. Від цього вона впала на живіт, а він її вдарив металевим прутом в район сідниці. Потім за нею зразу ж закрили двері. Вона трохи піднялася і доповзла до ліжка, із своєї кімнати не виходила і чула що в будинку були сторонні звуки, так як ці хлопці щось шукали в будинку. Всю ніч із кімнати не виходила. Вранці побачила, що в неї із будинку було викрадено телевізор », ДВД-плеєр », TV-тюнер до супутникової антени марки », 2 колонки до комп’ютера марки »та покривало на ліжко темно-червоного кольору із орнаментом чорно-жовтого кольору. На вулиці вона побачила сватів і про все повідомила. Свати викликали міліцію. Чоловік без шапки її не бив і обличчя його не запам’ятала. Вона запам’ятала обличчя чоловіка, який її пхнув і вдарив. На сідниці був синець від того, як її вдарили металевим прутом, та було зламано шийку лівого стегна. Перелом вона отримала від падіння на підлогу, коли її пхнув невідомий чоловік ( Т.1. а.с.34-35);

- показаннями свідка ОСОБА_13, оголошеними судом за правилами п.2 ч.1 ст. 306 КПК України про те, що в середині листопада 2009 року у будинку ОСОБА_14 по вул. Жукова, 10 міста разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ще одним ОСОБА_7 вживали спиртні напої. ОСОБА_14 їх розігнала і він пішов до дому. Останній раз бачив ОСОБА_6 на початку квітня місяця 2010 року, коли той сказав, що разом із ОСОБА_7 в кінці листопада 2009 року обікрали будинок ОСОБА_3. ОСОБА_6 сказав, що він «попав»і може за це отримати сім років, а тому просив що б він підтвердив його «алібі»наче він приходив до нього дому в ніч з 26 на 27 листопада 2009 року, а той спав. На це він погодився, але в дійсності такого не було (Т.2 а.с.31);

- показаннями свідка ОСОБА_15, оголошеними судом за правилами п.2 ч.1 ст. 306 КПК України про те, що 27 листопада 2009 року, вдень, він на автомобілі таксі возив ОСОБА_6 і ОСОБА_16. В них в руках нічого не було. Привіз ОСОБА_6 до нього додому. Потім той повернувся до автомобіля із пакетом червоного кольору, в якому був якийсь предмет схожий по формі на ДВД - плеєр. Разом із ним прийшов іще один чоловік високого росту із перебитим носом. Вони сіли в автомобіль і поїхали в мікрорайон, але потів повернулися. Не доїхавши до вул. О.Кошового вони зупинилися і ОСОБА_6 із високим чоловіком взявши із собою пакета пішли по вул О.Кошового. Через 10-15 хв. вони повернулися з порожнім пакетом і всі разом поїхали на автостанцію. Там до них підійшла якась жінка і дала ОСОБА_6 якісь гроші. ОСОБА_6 йому заплатив 20 чи 30 грн.. Потім вони всі разом поїхали до лікарні, де працівники міліції затримали ОСОБА_16 і ОСОБА_6, а він з іншим пасажиром приїхали до центру міста, де того висадив. Коли він стояв на стоянці таксі, до нього знову в автомобіль сів цей чоловік із перебитим носом і вони поїхали в сторону Універмагу, де забрали ОСОБА_6 і поїхали до нього додому. ОСОБА_6 з будинку виніс ДВД - плеєр марки », якого віддав як плату за проїзд і сказав, що це його плеєр і якщо появляться гроші, то він можливо його забере (Т.1. а.с.43,92);

- показаннями свідка ОСОБА_16, оголошеними судом за правилами п.2 ч.1 ст. 306 КПК України в частині про те, що 27 листопада 2009 року, біля, 11 год. та біля зупинки базару він зустрів ОСОБА_7 і ОСОБА_6,які дали йому 100 грам горілки. Вони втрьох сіли до таксі і поїхали до ОСОБА_6 додому. Через деякий час ОСОБА_6 вийшов із пакетом у руках і вони поїхали до ОСОБА_17. У пакеті щось було прямокутне. Він залишився в таксі, а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 пішли. Через 15 хв. вони вийшли без пакета. Вони приїхали на автостанцію та стали чекати дружину ОСОБА_17. Коли та приїхала, ОСОБА_7 пішов з нею до банкомату, жінка зняла якусь суму грошей і віддала їх ОСОБА_7,які той віддав ОСОБА_6. Потім ОСОБА_6 позичив йому гроші в сумі 40 грн. (Т.2. а.с.32-33);

- показаннями свідка ОСОБА_8 в частині про те, що він дійсно був винен ОСОБА_7 борг в сумі 30-35 грн.. Крім того, підсудний ОСОБА_7 йому говорив, що ОСОБА_6 його залякав і погрожував, щоб той узяв все на себе;

- показаннями свідка ОСОБА_17 в частині про те, що дійсно до нього заходив ОСОБА_6 і пропонував ДВД - плеєр. Попросив залишити пакет. Повернувся через 15-20 хв. і пакета забрав;

- даними протоколу огляду місця події будинку потерпілої ОСОБА_3 про те, що під час огляду виявлено сліди пошкодження вхідних дверей будинку (Т.1. а.с.4-12 );

- даними протоколу пред’явлення потерпілій ОСОБА_3 фотознімків для впізнання, серед яких вона впізнала саме підсудного ОСОБА_6, як особу, що в ніч із 26 на 27 листопада 2009 року перебувала в неї в будинку та нанесла їй тілесні ушкодження (Т.1. а.с.37-39);

- явкою із повинною підсудного ОСОБА_7 про те, що він разом із підсудним ОСОБА_6 дійсно здійснили грабіж відносно ОСОБА_3 в ніч із 26 на 27 листопада 2009 року під час якого заволоділи телевізором, ДВД- плеєром та тюнером (Т.1. а.с.72);

- даними відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного ОСОБА_7 про те, що він підтвердив і показав як разом саме із підсудним ОСОБА_6 в ніч із 26 на 27 листопада 2009 року вчинили злочин відносно потерпілої ОСОБА_3 (Т.1. а.с.86-90);

- даними протоколу виїмки у свідка ОСОБА_15 DVD-плеєра марки », який належить потерпілій ОСОБА_3 і яким підсудний ОСОБА_6 розрахувався з ним, як водієм таксі, за відсутністю коштів (Т.1.а.с.94-97);

- DVD-плеєром марки «Pioneer», якими заволоділи підсудні в ніч із 26 на 27 листопада 2009 року при вчиненні злочинів відносно потерпілої ОСОБА_3 і приєднаними до справи в якості речових доказів (Т.1.а.с.98);

- даними протоколу виїмки медичної картки №020664 та РГ- знімку на ім’я ОСОБА_3 про те, що у потерпілої дійсно виявлені тілесні ушкодження (Т.1.а.с.214);

- медичною карткою №020664 та РГ- знімку на ім’я ОСОБА_3 з виявленими у потерпілої тілесними ушкодженнями і приєднаними до справи в якості речових доказів (Т.1.а.с.215);

- даними судово-медичної експертизи № 86 м/д від 06 травня 2010 року про те,що у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівої стегнової кістки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров’я (Т.2.а.с.84);

- даними очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_7 і ОСОБА_6 про те,що обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив, що саме вони вчинили злочин відносно ОСОБА_3 (Т.2.а.с.34-40);

- даними очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_6 і потерпілою ОСОБА_3 про те, що потерпіла ОСОБА_3 підтвердила перебування ОСОБА_6 в неї в будинку коли здійснювався злочин, який при цьому її пхнув та погрожував металевою палицею (Т.2.а.с.41);

- даними очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_7 і потерпілою ОСОБА_3 про те, що обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив вчинення проти неї злочину разом з ОСОБА_6. При цьому, ОСОБА_7 вона не впізнала і він її не бив (Т.2.а.с.51-52);

- даними додаткової судово-медичної експертизи № 262 від 15 листопада 2011 року про те,що у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівої стегнової кістки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров’я. Тілесні ушкодження у вигляді ран сідниць відносяться до легких тілесних ушкоджень,які як правило спричиняють короткочасний розлад здоров’я. Тілесні ушкодження у вигляд закритого перелому шийки лівої стегнової кістки могли утворитися внаслідок падіння потерпілої з положення стоячи чи наближеного до такого з послідуючим ударом об тупу тверду поверхню. Вони не могли утворитися при ударі металевим прутом в ділянку сідниць. Тілесні ушкодження у вигляді ран сідниць могли утворитися від двох ударів в ділянку сідниць металевим прутом із гачкоподібним кінцем.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, суд вважає, що пред’явлені підсудним обвинувачення повністю доказані.

Дії підсудного ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно та за ч.3 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном,поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло.

Дії підсудного ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.3 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_6 в невизнані ним вини за ч.3 ст.187 КК України як намагання уникнути від покарання, оскільки його вина у вчиненні даного злочину підтверджується показаннями підсудного ОСОБА_7, показаннями потерпілої, свідків та іншими перевіреними у суді доказами, які послідовні і логічні. Розбіжності в показаннях є не суттєвими і не спростовують вину підсудного.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які класифікуються як середньої тяжкості і особливо тяжкий; позитивно характеризується по місцю проживання та думки потерпілих про покарання.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як тяжкий; вчинив злочин вперше; погіршення стану здоров’я за час розгляду справи; позитивно характеризується по місцю проживання та думку потерпілої про покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_6 суд визнає: стан його здоров’я.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_6 суд визнає: рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_7 суд визнає: з’явлення із зізнанням, щире каяття,активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, являється пенсіонером і інвалідом другої групи.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_7 суд визнає: вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Суд виключає зазначені досудовим слідством обтяжуючі обставини «вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння», оскільки сам факт вживання підсудними алкогольних напоїв без висновків медичного освідування на стан сп’яніння не є належним доказом, що підтверджує зазначені обставини. Крім того, самі вони заперечують перебування у такому стані.

З врахуванням зазначених обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_6 можливе з відбуванням покарання у виді позбавленні волі шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю, як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст.ст.69,69-1 КК України при призначенні покарання не має.

Так як, підсудний ОСОБА_6 вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2009 року визнаний винним і засуджений за ч.3 ст.185,ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з іспитовим строком на два роки шість місяців (Справа№1-7/09), але вчинив до постановлення цього вироку інші злочини, за які він засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_6 перебуває під вартою, на підставі ч.5 ст.72 КК України суд зараховує йому у строк покарання попереднє ув’язнення з 07 квітня 2010 року день за день.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишається попередній - взяття під варту з триманням в СІЗО УДДУ ПВП у Черкаській області.

З врахуванням зазначених обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_7 можливе без відбування покарання, звільнивши його від відбування з випробуванням, призначивши іспитовий строк, як необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів та поклавши на нього обов’язки, передбачені ч.1 п.2,3,4 ст.76 КК України.

Підстав для застосування ст.ст.69,69-1 КК України при призначенні покарання не має.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишається попередній - підписка про невиїзд.

Пред’явлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов до підсудного ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином в сумі 1660,00 грн. і моральної шкоди в сумі 1500,00 грн. підлягає до повного задоволення в силу наступного. Саме з вини підсудного потерпілій була завдана матеріальна шкода крадіжкою, яка ним добровільно не відшкодована, що підтверджується дослідженими у суді доказами. Крім цього, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і ця шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з викраденням її майна; така шкода відшкодовується не залежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Як зазначила у своїй заяві позивачка їй було завдану моральну шкоду, яка полягає в моральних переживаннях у зв’язку з викраденням її майна, витрачання чотирьох місяців часу на поновлення втрачених документів, зверненням до суду і юридичної консультації. Так як завдання матеріальної шкоди діями підсудного ОСОБА_6 в суді встановлено, то і є підстави для стягнення також моральної шкоди.

При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує її глибину, тривалість страждань, які є до цього часу, розмір моральної шкоди, визначений самим позивачем, розмір встановленої завданої матеріальної шкоди, установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи та з урахуванням розумності і справедливості, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Пред’явлений потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов до підсудного ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином в сумі 7758,67 грн. і моральної шкоди в сумі 70 000,00 грн. підлягає до часткового задоволення в силу наступного. Саме з вини підсудних потерпілій була завдана матеріальна шкода злочином, яка ними добровільно не відшкодована, що підтверджується дослідженими у суді доказами. Шкода завдана і понесеними витратами на лікування у зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями, ремонтом пошкоджених при вчиненні злочину дверей, саме від дій підсудного ОСОБА_6, до якого і пред’явлені вимоги. Крім цього, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і ця шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з викраденням її майна, перенесеному фізичному болю від отриманих тілесних ушкоджень, стражданнях від цього, необхідності тривалого лікування. Така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Так як завдання матеріальної шкоди діями підсудного ОСОБА_6 в суді встановлено, то і є підстави для стягнення також моральної шкоди.

При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує її глибину, тривалість страждань, які є до цього часу, розмір моральної шкоди, визначений самим позивачем, розмір встановленої завданої матеріальної шкоди, установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджений розмір прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи та з урахуванням розумності і справедливості, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню частково, в сумі 30000,00 грн..

Речові докази:

1. жіноча сумка із шкірозамінника, жіночий фартух, жіноча футболка, жіноча парасолька, футляр із окулярами, манікюрний набір, флакон дезодоранту «Jncandessence», губна помада, запальничка із ліхтариком, косметичний гаманець, мобільний телефон 100»із сімкартою «Київстар», які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишаються в розпорядженні власника;

2. DVD-плеєр марки ioneer», який знаходиться на зберіганні у внука потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_8 - залишається в розпорядженні власника;

3. медична картка №020664 та рентгенівський знімок №3155 на ім’я ОСОБА_3, які знаходяться при матеріалах кримінальної справи - повертаються представнику потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_4.

Суд стягує з кожного підсудного на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати по справі в сумі 319,26 коп. за проведення дактилоскопічних експертиз.

Арешт на майно не накладався.

Підсудний ОСОБА_7 під час досудового слідства під вартою не утримувався.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.187 КК України.

Призначити засудженому ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, за ч.3 ст.187 КК України - позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів засудженому ОСОБА_6 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю.

На підставі ч.4 ст.70 КК України вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2009 року,яким ОСОБА_6 визнаний винним і засуджений за ч.3 ст.185,ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з іспитовим строком на два роки шість місяців виконується самостійно.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання засудженому ОСОБА_6 попереднє ув’язнення день за день.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з часу затримання, тобто з 07 квітня 2010 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 залишити попередній - взяття під варту з триманням в СІЗО УДДУ ПВП у Черкаській області.

Відбування покарання засудженому ОСОБА_6 оприділити у кримінально-виконавчій установі.

Задовольнити повністю цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до підсудного ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, працює різником каменю ПП Альбін, реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер) НОМЕР_1 на користь потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженка, зареєстрована і проживає ІНФОРМАЦІЯ_7, (інші відомості про особу суду невідомі) завдану злочином майнову шкоду в сумі 1660,00 грн. і моральну шкоду в сумі 1500,00 грн..

Задовольнити частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до підсудного ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, працює різником каменю ПП Альбін, реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер) НОМЕР_1 на користь потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженка м. Красний Луч Луганської області, зареєстрована і проживає ІНФОРМАЦІЯ_9, реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер) НОМЕР_2 завдану злочином матеріальну шкоду в сумі 7758,67 грн. і моральну шкоду в сумі 30 000,00 грн..

В іншій частині позову потерпілої ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, працює різником каменю ПП Альбін, реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер) НОМЕР_1 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 35223003000037 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 судові витрати в сумі 319,26 грн. за проведення дактилоскопічних експертиз.

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Призначити засудженому ОСОБА_7 за ч.3 ст.186 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки шість місяців, який рахувати з моменту проголошення вироку.

На підставі п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючий, реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер) НОМЕР_3 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 35223003000037 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 судові витрати в сумі 319,26 грн. за проведення дактилоскопічних експертиз.

Речові докази:

1. жіночу сумку із шкірозамінника, жіночий фартух, жіночу футболку, жіночу парасольку, футляр із окулярами, манікюрний набір, флакон дезодоранту «Jncandessence», губну помаду, запальничку із ліхтариком, косметичний гаманець, мобільний телефон 100»із сімкартою «Київстар», які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишити в її розпорядженні;

2. DVD-плеєр марки ioneer», який знаходиться на зберіганні у внука потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_8 - залишити в розпорядженні власника;

3. медичну картку №020664 та рентгенівський знімок №3155 на ім’я ОСОБА_3, які знаходяться при матеріалах кримінальної справи - повернути представнику потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_4.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_18