Рішення № 19761248, 06.12.2011, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2/1522/9379/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, Головного управління державного казначейства України в Одеській області про визнання власником майна, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобовязання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, визнання стажу безперервним, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2008 року позивачка звернулась до суду і просила встановити юридичний факт не виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2006 року по справі № 2-332/06 на момент прийняття рішення по даній справі;

визнати Одеську обласну державну адміністрацію власником майна ліквідованого управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації як юридичний факт;

стягнути з Одеської обласної державної адміністрації, як власника майна ліквідованого Управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації, на її користь середній заробіток за вимушений прогул у сумі 19409грн. 95коп. на 21 лютого 2006 року по справі 2-332/06, з 21 лютого 2006 року на момент прийняття рішення у даній справі суму з розрахунку 1211грн. 70коп. за кожний місяць вимушеного прогулу, у відповідності до ч.2 ст. 235 КЗпП України, оскільки її звільнення відбулося без законних підстав та його протиправність доведено судом;

зобовязати Одеську обласну державну адміністрацію, як власника майна ліквідованого Управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації, внести запис до трудової книжки у відповідності до чинного законодавства та скасувати ті, що не відповідають дійсності;

стягнути з Одеської обласної державної адміністрації, як власника майна ліквідованого Управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації, на її користь десять тисяч гривень за нанесення відчутної моральної шкоди через порушення її прав на працю та опір виконанню судового рішення;

визнати безперервність всіх видів стажу за час вимушеного прогулу на момент прийняття рішення по даній справі;

звільнити її від сплати будь-яких судових витрат у звязку з важким матеріальним становищем, що склалося у звязку з вимушеним безробіттям через невиконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 лютого 2006 року по цивільній справі №2-332/06 про поновлення її на роботі на посаді завідуючої Одеської центральної обласної психолого-медико-педагогічної консультації та про стягнення з відповідача середнього заробітку за вимушений прогул та віднести всі судові витрати на адресу Одеської обласної державної адміністрації, як відповідача.

26 вересня 2008 року позивачка уточнила свої вимоги та звернулась до суду з заявою про уточнення позовних вимог і просила: визнати Одеську обласну державну адміністрацію власником майна ліквідованого Управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації;

стягнути з Одеської обласної державної адміністрації, як власника майна ліквідованого Управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації, на її користь середній заробіток за вимушений прогул у сумі 19409грн. 95коп. на 21 лютого 2006 року по справі 2-332/06, з 21 лютого 2006 року на момент прийняття рішення у даній справі суму з розрахунку 1211грн. 70коп. за кожний місяць вимушеного прогулу, у відповідності до ч.2 ст. 235 КЗпП України, оскільки її звільнення відбулося без законних підстав та його протиправність доведено судом;

зобовязати Одеську обласну державну адміністрацію, як власника майна ліквідованого Управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації внести записи до трудової книжки про поновлення її на роботі на посаді завідуючої Одеської центральної обласної психолого-медико-педагогічної консультації у відповідності до чинного законодавства, а саме рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 лютого 2006 року по цивільній справі №2-332/06 та скасувати ті, що не відповідають дійсності;

стягнути з Одеської обласної державної адміністрації, як власника майна ліквідованого Управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації на її користь десять тисяч гривень за нанесення відчутної моральної шкоди через порушення її прав на працю та опір виконанню судового рішення;

звільнити її від сплати будь-яких судових витрат, у звязку з важким матеріальним становищем, що склалося у звязку з вимушеним безробіттям через невиконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 лютого 2006 року по цивільній справі №2-332/06 про поновлення її на роботі на посаді завідуючої Одеської центральної обласної психолого-медико-педагогічної консультації та про стягнення з відповідача Одеської обласної державної адміністрації середнього заробітку за вимушений прогул та віднести всі судові витрати на адресу Одеської обласної державної адміністрації, як відповідача.

При цьому позивачка не вказала жодної норми права, відповідно до якої слід задовольнити її позовні вимоги.

23.11.2011 року позивачка звернулася до суду із заявою про відмову від вимог щодо встановлення юридичних фактів.

У судовому засіданні позивачка підтримала уточнені позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі, при цьому посилалась на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 лютого 2006 року по цивільній справі №2-332/06, як таке, що набрало законної сили.

Представник відповідача Одеської обласної державної адміністрації позовні вимоги не визнала у повному обсязі, виходячи з того, що Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації було самостійною юридичною особою і було підпорядковане облдержадміністрації, та 10 травня 2006 року припинило свою діяльність в результаті ліквідації. Одеська обласна психолого-медико-педагогіча консультація була структурним підрозділом Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації та на підставі розпорядження голови облдержадміністрації від 21 червня 2005 року №2299/А-2005 і наказу Управління освіти і науки від 01 липня 2005 року №188-к була ліквідована. Також відповідач посилався на те, що ОСОБА_1 не зверталась до ліквідаційної комісії з вимогами про виплату їй заборгованості повязаної з трудовими відносинами та те, що облдержадміністрація не є учасником вказаних позивачкою спірних відносин.

Представник відповідача Головного управління державного казначейства України в Одеській області у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про поважність причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши сторін, що беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні і матеріалів, що є в справі, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Так, у судовому засіданні встановлено:

Відповідно до рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.02.2006 року, справа № 2-332\06, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено у повному обсязі та поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача Одеської обласної психолого-медико-педагогічної консультації Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації; стягнено з Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.06.2004 року до 21.02.2006 року в сумі 19409(девятнадцять тисяч чотириста девять) гривень 95 копійок. Рішення підлягало негайному виконанню.

Згідно з розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 21.06.2005 року №299\А-2005 «Про затвердження структури обласної державної адміністрації, розподіл основних обовязків та галузей народногосподарського комплексу, сфер соціально-економічного, політичного, культурного життя Одеської області між головою облдержадміністрації та його заступниками для здійснення власних і делегованих повноважень виконавчої влади», відповідно до ст.118 Конституції України, ст.5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Указу Президента України від 03.04.205 року № 593\2005 «Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій», постанов Кабінету Міністрів України від12.03.2005 року №179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій», від 11.05.2005 року №328 «Про структуру місцевих державних адміністрацій», з метою впорядкування та оптимізації структури обласної державної адміністрації, підвищення ефективності роботи, ліквідації дублювання функцій, унормування штатної чисельності і професіоналізації державної служби було ліквідовано Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації.

На підставі вищевказаного розпорядження Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації видало наказ від 01.07.2005 року № 188-к «Про заходи щодо ліквідації Управління освіти і науки та структурних підрозділів, створених при управлінні освіти і науки». Відповідно до пункту 6 цього наказу була створена ліквідаційна комісія.

Згідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.04.2006 року, виконавче провадження №107 з примусового виконання виконавчого листа № 2-332, виданого 28.03.2006 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.06.2004 року до 21.02.2006 року в сумі 19409(девятнадцять тисяч чотириста девять) гривень 95 копійок, що підлягало негайному виконанню закінчено.

Відповідно до листа Головного управління юстиції в Одеській області вих..№ Ш-188-09 від 29.12.2008 року, виконавчі листи з копіями постанов про закінчення виконавчого провадження були направлені на адресу ліквідаційної комісії Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації 28.04.2006 року.

04.05.2006 року було затверджено акт з ліквідації Управління освіти і науки облдержадміністрації.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 29.01.2008 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні зави про зміну способу виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.02.2006 року та заміну сторони виконавчого провадження, при цьому судом було встановлено, що Одеська обласна державна адміністрація не несе відповідальності за зобовязаннями Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 11.06.2010 року ОСОБА_1 було відмолено у задоволенні зави про розяснення порядку виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.02.2006 року, при цьому судом було встановлено, що іншого способу виконання рішення суду під час роботи ліквідаційної комісії Законом України «Про виконавче провадження»не передбачено.

Відповідно до положень ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Як вбачається з пункту 3 Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 299\А-2005 від 21.06.2005 року - Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації ліквідовано. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, наданих державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації (ідентифікаційний код 02145062) припинено; відомості щодо правонаступників відсутні; державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, що не повязана з реорганізацією, проведена 10.05.2006 року.

Так, юридична особа - Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації була припинена шляхом ліквідації без правонаступництва. Згідно до положень ч.3 ст.96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобовязаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобовязаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами. Однак, такі випадки Положенням про Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації, що затверджено розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 08.06.2001р.№548\А-2001, - не передбачені.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.01.2006 року, 02.06.2006 року та 15.09.2006 року ОСОБА_1 зверталась до Одеської облдержадміністрації із заявами щодо виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.02.2006 року, на які отримувала письмові відповіді листи від 23.06.2006 року, від 27.11.2006 року, від 07.03.2007 року та 29.12.2007 року.

Відповідно до ч.3 ст.112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Відповідно до ч.5 ст.113 ЦК України, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Так, до затвердження ліквідаційного балансу Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації, ОСОБА_1 з позовними вимогами до ліквідаційної комісії Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації про задоволення її вимог відповідно до рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.02.2006 року не зверталась.

Враховуючи те, що діяльність Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації була припинена шляхом ліквідації, без правонаступництва, а позивачка у встановленому законом порядку з позовними вимогами до ліквідаційної комісії не зверталась суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про стягнення моральної шкоди відсутні.

Таким чином , суд приходить до висновку, що вимоги позивачки за позовом до Одеської обласної державної адміністрації про визнання власником майна, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобовязання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, визнання стажу безперервним, - не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України та ст.ст.96, 104, 110,111,112 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя

06.12.2011