Ухвала суду № 1975569, 01.07.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

  ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

         УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01липня 2008 року                                                                  м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача –  Довгополова О.М.,

суддів: Яворського І.О., Любашевського В.П.

при секретарі судового засідання: Каблаку Т.П.

за участю осіб:

від позивача –Ткач М.М.;

від відповідача Управління майном спільної власності Львівської обласної ради – Літинський І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу

за апеляційною скаргою– Управління майном спільної власності Львівської обласної ради

на постанову господарського суду Львівської області від 21.02.2008р. у справі № 21/331 А

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вітаконс"    

доУправління майном спільної власності Львівської обласної ради та Регіонального відділення Фонду держмайна України по Львівській області

прозобов’язання виконати рішення та здійснити приватизацію, -

 В С Т А Н О В И Л А :

Суддя у І-й інст. –Масловська Л.З.

Господарський суд Львівської області

Справа № 21/331 А

Суддя-доповідач – Довгополов О.М.22-а-6935_08.doc

Реєстр   .  .08Справа № 22-а-6935/08

Рядок статзвіту № 48

         У позовній заяві до суду першої інстанції ТзОВ "Вітаконс" просило - визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду держмайна України у Львівській області та Управління майном спільної власності Львівської обласної ради щодо вчинення дій по приватизації способом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітаконс" (код ЄДРПОУ 19329903) нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124.; - зобов’язати Регіональне відділення Фонду держмайна України у Львівській області передати Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради всю документацію та матеріали щодо нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124; - зобов’язати Управління майном спільної власності Львівської обласної ради прийняти у Регіонального відділення Фонду держмайна України у Львівській області всю документацію та матеріали щодо нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124; - зобов’язати Управління майном спільної власності Львівської обласної ради виконати Рішення Львівської обласної ради № 199 від 04.12.2003р. "Про приватизацію об’єктів власності територіальних громад області" в частині проведення приватизації способом викупу Товариством з обмеженою відповідальність "Вітаконс" (код ЄДРПОУ 19329903) нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124; - зобов’язати Управління майном спільної власності Львівської обласної ради здійснити приватизацію нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124, загальною площею 1068,1 (одна тисяча шістдесят вісім цілих одна десята) кв. м, способом викупу Товариством з обмеженою відповідальність "Вітаконс" (код ЄДРПОУ 19329903).

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Позивач є орендарем приміщень, які знаходяться за адресою м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124. Право оренди у Позивача виникло на підставі договору оренди від 12.06.1997 року та продовжувалося на підставі наступних договорів оренди. Чинним на момент розгляду справи є договір оренди № 304/07 від 06.11.2007 р.

Уповноваженим власником вказаних приміщень є Львівська обласна рада, згідно свідоцтва про право власності, виданого Львівською обласною радою 01.10.2007 року на підставі рішення VIII сесії V- го демократичного скликання від 25.10.2006 року за № 101.

Рішенням Львівської обласної ради № 199 від 04.12.2003р. "Про приватизацію об’єктів власності територіальних громад області" орендовані позивачем приміщення були включені до переліку об’єктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації (способом викупу позивачем); обов’язок щодо проведення приватизації покладено на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

На час звернення позивача до суду і розгляду справи судом першої інстанції рішення Львівської обласної ради № 199 від 04.12.2003р. "Про приватизацію об’єктів власності територіальних громад області" не виконане, орендовані позивачем приміщення не приватизовані.

Господарським судом Львівської області постановою від 21.02.2008 р. у справі № 21/331А вимоги позивача були задоволені.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, Управління майном спільної власності Львівської обласної ради подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду з вимогою скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Регіональне відділення Фонду держмайна України по Львівській області апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції не подавало, повноважний представник у судове засідання не з'явився.

         ТзОВ "Вітаконс" подало заперечення на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Управління майном спільної власності Львівської обласної ради стверджує, що приватизація орендованих позивачем приміщень є неможливою, оскільки частина з цих приміщень є пам’яткою архітектури, приватизація яких заборонена Законом України "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини".

З такою позицією скаржника колегія суддів не погоджується.

Рішення про включення орендованих позивачем приміщень до переліку об’єктів, що підлягають приватизації (способом викупу позивачем) було прийнято ще 04.12.2003р. (Рішення Львівської обласної ради № 199 від 04.12.2003р. "Про приватизацію об’єктів власності територіальних громад області").

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Після спливу двохмісячного строку з моменту прийняття рішення Львівської обласної ради № 199 від 04.12.2003р., орендовані позивачем приміщення не були приватизованими, що свідчить про порушення з боку суб’єктів владних повноважень законодавства у сфері приватизації та прав позивача.

01.02.2005р. був прийнятим Закон України "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини", на який посилається скаржник. Відповідно до ст. 1 названого Закону заборонено приватизацію пам’яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Термін "пам'ятка" законодавчо визначений ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та означає об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини", належним доказом того, що частина спірних приміщень відноситься до пам’яток в розумінні Закону України "Про охорону культурної спадщини", є свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки чи витяг з Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Якщо ж питання про включення (невключення) відповідних об’єктів до Реєстру ще не вирішено, то таким доказом є перелік пам'яток місцевого значення, затверджений виконавчим комітетом Львівської обласної ради, оскільки згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону, а відповідно  ст. 17 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" від 13.07.1978 р., перелік пам'яток місцевого значення затверджується виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

У матеріалах справи відсутні належні докази, а саме: свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки, витяг з Державного реєстру нерухомих пам'яток України чи затверджений виконавчим комітетом Львівської обласної ради перелік пам'яток місцевого значення, які б стверджували про те, що відповідні конкретні приміщення відносяться до пам'яток архітектури.

Натомість відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач 1 вимог ч 1, 2 ст. 71 КАС України не виконав, в обґрунтування своїх заперечень належних доказів віднесення частини орендованих позивачем приміщень до пам'яток архітектури суду не надав.

Отже, посилання відповідача на належність частини орендованих позивачем приміщень до пам’ятки архітектури і поширення на їх приватизацію заборони, встановленої Законом "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини", є безпідставним.

Окрім того, Закон України "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини", був прийнятим 01.02.2005р. та через опублікування в газеті "Голос України" набрав чинності 23.02.2005р.

ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачає, що, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують відповідальність.

Отже, до правовідносин щодо приватизації орендованих позивачем приміщень Закон України "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини" та накладена ним заборона приватизації не застосовується, оскільки цей Закон набрав чинності набагато пізніше, аніж було прийняте рішення Львівської обласної ради № 199 від 04.12.2003р., на підставі якого мала відбутися приватизація.

Таким чином, відмова відповідачів у приватизації орендованих позивачем приміщень є безпідставною. З 04.12.2003 року (дня прийняття рішення про приватизацію), позивач через бездіяльність відповідачів не має можливості здійснити своє право на приватизацію орендованого ним з 12.06.1997 року майна.

Відповідачі безпідставно затягують зумовлений перерозподілом компетенції між ними процес приймання - передачі від відповідача 2 до відповідача 1 документації та матеріалів щодо орендованих позивачем приміщень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у процесі приватизації факту порушення прав позивача з боку відповідачів - суб’єктів владних повноважень при відсутності будь-яких порушень з боку позивача.

Права позивача у публічно – правових відносинах із суб’єктами владних повноважень є порушеними та підлягають судовому захисту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова судупершої інстанціїприйнятаз додержанням норм матеріального тапроцесуального права, а тому відсутні підстави для скасування постанови та задоволення апеляційної скарги.

       Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

         Апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної радизалишити без задоволення, постановугосподарського суду Львівської області від 21.02.2008р.– без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  

Головуючий                                                                     О.М. Довгополов

Судді                                                                                 І.О. Яворський

                                                                                           В.П. Любашевський