Справа № 4с-1/ 2007

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2007 року смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді - Проскурні С.М.,

при секретарі - Корнацькій І.В.,

за участю: представника заявників - ОСОБА_3,

представника державної виконавчої служби у Красногвардійському районі АР Крим - Саледінової Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення та дії державної виконавчої служби у Красногвардійському районі АР Крим,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15 листопада 2006 року звернулись до суду із скаргою на постанову, прийняту державним виконавцем Саледіновою Г.К. від 24 жовтня 2006 року про повернення виконавчого листа № 2-423 від 21.03.05 та виконавчого листа № 2-472 від 14.10.05 про стягнення з боржника ВАТ “Красногвардійський масловиробничий завод” на користь ОСОБА_1 20855,82 грн. і на користь ОСОБА_2 3672,53 грн. без виконання. Скарга мотивована тим, що державним виконавцем не були прийняті всі передбачені законом заходи для виявлення майна, на яке могло бути звернене стягнення. Крім того, державною виконавчою службою у Красногвардійському районі при пред'явлені до примусового виконання виконавчого листа № 2-423 ОСОБА_1 10 листопада 2005 року, виконавче провадження було відкрито лише 25 січня 2006 року, чим порушено ст.24 Закону України “Про виконавче провадження”.

Підчас знаходження справи в суді скаргу було доповнено посиланням на приховування майна боржником та умисне невиконання ним рішень суду про стягнення грошових коштів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та представник заявників ОСОБА_3, який представляв їх інтереси на підставі виданої довіреності, підтримали доводи скарги. Відповідно до пояснень представника заявників на момент складання державним виконавцем акту про неможливість стягнення від 19 жовтня 2006 року у боржника було майно, яке не знаходилось під заставою і на яке можна було звернути стягнення. Державним виконавцем не було вжито всіх заходів для виявлення майна, а винесено постанову від 24 жовтня 2006 року по повернення виконавчого документа стягувачам. Після отримання в листопаді 2006 року копій вказаної постанови заявники звернулись до суду з відповідною скаргою на зазначене рішення. Просив дати судом правову оцінку дій посадових осіб, які здійснювали виконавче провадження по стягненню заборгованості на користь заявників, а також посадовим особам боржника, спрямованих на приховування майна, на яке може бути звернене стягнення.

В судовому засіданні старший державний виконавець державної виконавчої служби у Красногвардійському районі АР Крим Саледінова Г.К. скаргу заявників не визнала. Відповідно до пояснень державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з боржника ВАТ “Красногвардійський масловиробничий завод” боргу на користь фізичних та юридичних осіб були вжиті передбачені законом заходи для виявлення майна боржника та звернення на нього стягнення. Неодноразово накладались арешти на майно боржника, в тому числі на рахунки, відкриті в банківських установах. За скаргами боржника судовими рішеннями арештоване майно (його частина) було звільнено з-під арешту, оскільки знаходилось під заставою. На підставі акту про неможливість стягнення, складеного 19 жовтня 2006 року, було винесено постанову від 24 жовтня 2006 року про повернення виконавчих документів стягувачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, так як вжитими заходами майна, на яке могло бути звернене стягнення, на той час виявлено не було. Постановою заступника начальника державної виконавчої служби у Красногвардійському районі АР Крим від 15 листопада 2006 року було скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачам від 24 жовтня 2006 року, і в той же день зведене виконавче провадження № 143 було відновлено. Після повідомлення про це стягувачів з направленням їм копії вказаної постанови і надходження 28 листопада 2006 року виконавчих документів від ОСОБА_1 та ОСОБА_2, постановою від 30 листопада 2006 року виконавче провадження за їх виконавчими листами було теж відновлено. Провадяться виконавчі дії, зокрема 12 грудня 2006 року було виявлено та накладено арешт на автотранспортні засоби боржника, про що складено акт опису й арешту майна. Заборгованість за виконавчим листом № 2-472 про стягнення на користь ОСОБА_23672,53 грн. погашена боржником в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника заявників, державного виконавця, дослідивши матеріали зведеного виконавчого провадження № 143, інші письмові докази, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в державній виконавчій службі у Красногвардійському районі АР Крим знаходиться зведене виконавче провадження

№ 143 відкрите 08.09.00 про стягнення з боржника ВАТ “Красногвардійський масловиробничий завод” грошових коштів на користь фізичних та юридичних осіб. Після надходження до державного виконавця виконавчого листа, виданого Красногвардійським районним судом 21.03.05 по справі № 2-423 про стягнення з ВАТ “Красногвардійський масловиробничий завод” на користь ОСОБА_1 20855,82 грн., у передбачений ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.99 № 606-XIV з наступними змінами та поповненнями (далі Закон № 606-XIV) строк було винесено постанову від 27.01.06 про відкриття виконавчого провадження, яке було об'єднане у зведене виконавче провадження.

При проведенні виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженні на підставі ст.63 Закону № 606-XIV державним виконавцем були арештовані рахунки в банківських установах.

У зв'язку з відсутністю коштів на рахунках в установах банків, відповідно до ст.64 Закону № 606-XIV 23 травня та 25 квітня 2006 року державним виконавцем було описано й арештоване майно боржника, яке на підставі судових рішень Красногвардійського районного суду від 16 травня 2006 року та 17 липня 2006 року було звільнено з-під арешту, оскільки знаходилось під заставою.

Постанова державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачам, прийнята 24 жовтня 2006 року, була скасована заступником начальника державної виконавчої служби у Красногвардійському районі АР Крим 15 листопада 2006 року і в той же день зведене виконавче провадження № 143 відновлено.

Після отримання від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28 листопада виконавчих листів, постановою державного виконавця від 30 листопада 2006 року виконавче провадження про стягнення на їх користь грошових сум з боржника теж було відновлено.

Державним виконавцем 12 грудня 2006 року було виявлене, описане й арештоване майно боржника, а саме: автомобіль ГАЗ 330210 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 1995 року випуску, ЗІЛ 474401 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 2002 року випуску, та автомобіль ВАЗ 21099 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, 2005 року випуску, про що складено акт серії АА № 138543 від 12.12.06.

Вся заборгованість за виконавчим листом № 2-472 в сумі 3672,53 грн. перед ОСОБА_2 погашена боржником 10 січня 2007 року, що підтверджено відповідною квитанцією № 183/274, та перерахована стягувачу.

Таким чином, з врахуванням наданих суду та оцінених в сукупності доказів, підстав для визнання неправомірними рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, у провадженні якого перебувають виконавчі документи стягувачів, на час ухвалення судом рішення немає. Рішення та дії державного виконавця Саледінової Г.К. прийняті в межах її компетенції та відповідно до закону.

Крім державного виконавця Саледінової Г.К., інші посадові особи, на яких вказують у своїй скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, участі у виконанні судових рішень на користь стягувачів не приймали.

Доказів того, що виконавчий лист № 2-423 ОСОБА_1 до примусового виконання було пред'явлено 10 листопада 2005 року, а провадження за ним було відкрито державним виконавцем державної виконавчої служби у Красногвардійському районі АР Крим лише 25 січня 2006 року, суду надано не було.

Статтею п'ятою частиною третьою Закону № 606-XIV передбачено право державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом, вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників - юридичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження. Наявність чи відсутність підстав для притягнення до відповідальності винних осіб на підставі ст.88 Закону № 606-XIV встановлює сам державний виконавець і в межах наданих йому прав приймає відповідне рішення.

Відповідно до ст.385 ЦПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця під час виконання ним судового рішення може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

У зв'язку з тим, що копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, прийнята державним виконавцем 24 жовтня 2006 року, не була направлена ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рекомендованим листом із повідомленням, а в матеріалах справи є лише копія поштового конверту про направлення Білогрудовим кореспонденції державною виконавчою службою у Красногвардійському районі з датою відправлення 01.11.06 і неможливістю встановлення точної дати отримання стягувачами копії вказаної постанови, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка надійшла до суду 15 листопада 2006 року, подана з дотримання передбаченого законом строку.

Відповідно до статей 79, 388 ЦПК України та на підставі підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, підпункту 6 пункту 2 Розміру витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.05 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути в доход держави судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп. з кожного, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі по 03 грн. 75 коп.

Керуючись статтями 5, 24, 63, 64, 88 Закону України “Про виконавче провадження”, 79, 383-388 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні  їх скарги від 15 листопада 2006 року на рішення та дії державного виконавця державної виконавчої служби у Красногвардійському районі АР Крим підчас виконання виконавчого листа № 2-423 від 21.03.05 та виконавчого листа № 2-472 від 14.10.05 про стягнення з боржника ВАТ “Красногвардійський масловиробничий завод” на їх користь присуджених грошових сум.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в сумі 03 грн. 40 коп. з кожного на розрахунковий рахунок 31417537600131 банк УДК в АР Крим м. Сімферополь МФО 824026 отримувач місцевий бюджет Красногвардійської селищної ради АР Крим код 22090100, ОКПО 24040797.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 03 грн. 75 коп. з кожного на розрахунковий рахунок: 37319012000604 Управління Держказначейства в АР Крим МФО 824026 ОКПО 26273942; отримувач: Управління ДСА України в АР Крим; призначення платежу: оплата за інформаційно-технічне забезпечення Красногвардійського районного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк, з дня проголошення ухвали, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя