Постанова № 19746984, 13.12.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-1593/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.12.2011 р.м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

судді Бондаренко Г.В.,

при секретарі Титенко Ю.А.,

з участю прокурора Ткачук Ю.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

провівши в приміщенні суду попередній розгляд кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Стайки, Кагарлицького району, Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, працюючого ТОВ ПВК «Будівельник»водієм, раніше не судимого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

встановив:

15.09.2011 року приблизно об 11-30 год., керуючи технічно справним автомобілем FM 13»(бетонозмішувач) реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в першій смузі руху проїзної частини вулиці Заболотного зі сторони вулиці Столичне шосе в напрямку площі Одеської в м. Києві зі швидкістю руху приблизно 61-69 км\год, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поруч з перехрестям з вулицею Квітучою, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху України, по якому переходила проїжджу частину зліва направо по ходу руху автомобіля FM 13»пішохід ОСОБА_2

В цей час попереду автомобіля FM 13»в попутному йому напрямку в другій смузі руху до вказаного пішохідного переходу наблизився невстановлений автомобіль «Деу Ланос», водій якого зупинив транспортний засіб перед пішохідним переходом, надаючи дорогу вказаному пішоходу.

Під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3, 12.4, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем FM 13», рухався в межах населеного пункту зі швидкістю, яка перевищує максимально дозволену, не уважно стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_2., перед яким зупинився транспортний засіб, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом після того, як почав зменшувати швидкість і зупинився вказаний транспортний засіб, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_2 і не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух, внаслідок чого на нерегульованому пішохідному переході через проїзну частину вулиці Заболотного, розташованому поруч з перехрестям з вулицею Квітучою в м. Києві, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, внаслідок чого останній спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Порушення вимог пунктів 1.5, 2.3, 12.4, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться в прямому причинному зв'язку між виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст.286 КК України.

Вказана кримінальна справа надійшла до суду 8.12.2011 року та підсудна Голосіївському районному суду м. Києва.

В ході попереднього розгляду справи обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у звязку із дійовим каяттям та про закриття справи, посилаючись на те, що він вчинив злочин вперше, визнає свою вину, щиро кається, відшкодував завдані збитки.

Заслухавши думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення заявленого обвинуваченим клопотання, суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», передбачене у ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обовязковим. Його необхідно здійснювати в порядку, встановленому ст. 7-2 КПК України.

Як вбачається з обвинувального висновку, ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, визнає свою вину, відшкодував завдані збитки, повідомляв органу досудового слідства всі обставини вчиненого ним злочину, зокрема, дату, час, місце, конкретні обставини справи, не укривав відому йому інформацію по обставинам вчиненого ним злочину, що вказує на наявність такої ознаки як активне сприяння в розкритті злочину.

Враховуючи те, що у справі наявні всі обовязкові елементи, перелічені у ст.45 КК України, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, та, керуючись вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», згідно якої, передбачене у ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обовязковим, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання обвинуваченого, звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальну справу відносно останнього закрити.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7-1, 7-2, 248 КПК України, 45 КК України, Постановою ПВС України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суд

постановив:

кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у звязку із дійовим каяттям.

Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати по справі: вартість автотехнічної експертизи № 581ат від 23.11.2011 року в розмірі 412 грн. 80 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу постанови в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Постанова суду може бути оскаржена учасниками процесу до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту проголошення.

Суддя Г. В. Бондаренко