Рішення № 19740702, 17.02.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-299/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"17" лютого 2011 р.

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника Вознесенської міжрайпрокуратури Мазуренко Н.А., представників третьої особи без самостійних вимог: Олійник К.Р., Власової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за підтриманим Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2011 року орган опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що відповідачка є матірю неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

Відомості про батька дітей внесені до актових записів про їх народження за вказівкою матері.

Рішенням Вознесенського міського суду Миколаївської області від 13 червня 2001 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були відібрані від матері без позбавлення останньої батьківських прав та направлені до школи-інтернату.

Цим же рішенням з ОСОБА_7 на утримання дітей стягнуто аліменти.

З моменту відібрання дітей ОСОБА_7 їх долею не цікавиться та ухиляється від виконання своїх обовязків щодо їх виховання, а саме: за час перебування неповнолітніх в інтернаті їх не відвідувала, не піклувалася про стан здоровя дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не займалася вихованням, не утримувала їх матеріально.

Враховуючи вказані обставини позивач просив позбавити ОСОБА_7 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей.

Ухвалою суду від 02 лютого 2011 року до участі в справі допущено Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не зявилася, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлена, причину неявки суду не повідомила.

Представники третьої особи без самостійних вимог Олійник К.Р., Власова А.В. в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників третьої особи, думку представника Вознесенської міжрайонної прокуратури Мазуренко Н.А., яка вбачала підстави для задоволення позову, а також враховуючи думку неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтвердили факт невиконання їхньою матірю своїх батьківських обовязків та вказували на необхідність задоволення позову, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що відповідачка є матірю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

Відомості про батька дітей внесені до актових записів про народження на підставі заяви матері згідно ч. 2 ст. 55 КпШС України.

Рішенням Вознесенського міського суду Миколаївської області від 13 червня 2001 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були відібрані від матері без позбавлення останньої батьківських прав та направлені до школи-інтернату.

Цим же рішенням з ОСОБА_7 на утримання дітей стягнуто аліменти.

Відповідачка є дієздатною особою, за місцем проживання характеризується негативно, знаходиться на обліку Вознесенського МВ УМВС України, притягувалася до адміністративної відповідальності, ухилялася від сплати аліментів на утримання дітей.

Разом з тим з моменту відібрання дітей ОСОБА_7 їх долею не цікавиться, ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню дітей, а саме: за час перебування неповнолітніх в інтернаті їх не відвідувала, не піклувалася про стан здоровя дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не займалася вихованням, ухилялася від їх матеріального утримання.

Водночас відповідачка не надала суду доказів, що підтверджують поважність причин їх невиконання в минулому та доказів, що свідчать про бажання виконувати ці обовязки в майбутньому.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобовязані виховувати дитину, піклуватися про здоровя дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обовязками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

За таких обставин, враховуючи думку неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області від 05 січня 2011 року, суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_7 батьківських прав щодо її дітей.

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 167 СК України в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід та іншим родичі.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Проте ст. 245 СК України, п. 3.6 «Правил опіки та піклування», затверджених наказом Держкому України в справах сімї та молоді, Міносвіти України, Мінохорони здоровя України, Міністерством праці та соціальної політики України за N 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року та зареєстрованих в Мінюсті 17 червня 1999 року за N 387/3680 вказують на те, що якщо над дітьми, які виховуються у навчально-виховних закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, особами, які потребують опіки (піклування) і влаштовані у відповідні лікувальні установи чи установи соціального захисту населення, опікуни (піклувальники) не призначені, то виконання обовязків опікунів і піклувальників від імені держави здійснюють ці установи в особі керівників цих установ.

Тому, оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_6 не мають інших близьких родичів, які б виявили бажання виконувати функції піклувальників, навчаються у школах-інтернатах, які здійснюють утримання та навчання дітей, а також функції піклувальника, а тому суд вбачає всі підстави для залишення їх в цих навчальних закладах.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачки також підлягають стягненню й всі судові витрати.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

Неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження залишити на опікуванні адміністрації навчальних закладів за місцем навчання.

Стягнути з ОСОБА_7 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) гривень на користь державного бюджету м. Вознесенська: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007).

Стягнути з ОСОБА_7 08 (вісім) гривень 50 копійок державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007).

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: