Вирок № 19738720, 29.11.2011, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-285/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням:

судді - Куца В.І.

при секретарі - Колесник Ю. В.

з участю прокурора - Соп’яненко Н. В.

адвоката - ОСОБА_1

потерпілих –ОСОБА_2 та ОСОБА_3

представника потерпілого та цивільного позивача –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми справу про обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працездатного, військовозобов’язаного, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва фермерського господарства «Зернова долина», раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296 та ст.. 128 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2011 року, близько 21-й години 30 хвилин, ОСОБА_5 зі своїм знайомим ОСОБА_6 знаходилися в барі «Садко», розташованому в с. Кияниця Сумського району, де проводили вільний час і вживали пиво. Під час відпочинку в барі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від своїх знайомих по мобільному телефону дізнались про те, що на зупинці громадського транспорту, яка розташована по вул.. Супруна в с. Кияниця Сумського району , ОСОБА_2 / матеріали відносно якого виділені в окреме провадження /, вчинив побиття ОСОБА_7

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 маючи на меті з’ясування обставин побиття ОСОБА_7, близько 22-ї годин, прийшли до вище вказаної зупинки громадського транспорту, де побачили серед інших мешканців с. Кияниця Сумського району ОСОБА_2

Там ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_2 і запитав у нього щодо обставин побиття ОСОБА_7 Не почувши від ОСОБА_2 пояснень на своє запитання ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, використовуючи малозначний привід, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, прагну показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві , самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб протиставити себе іншим городянам, діючи умисно та цілеспрямовано, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, безпричинно, проявляючи особливу зухвалість, не маючи наміру на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, зненацька наніс потерпілому ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в область обличчя, від чого той впав та вдарився головою об асфальт, втративши при цьому свідомість.

ОСОБА_5 під час своїх хуліганських дій не передбачав, що потерпілий ОСОБА_2 від нанесеного ним удару упаде та вдарившись головою об асфальт отримає тяжкі тілесні ушкодження, хоча повинен був і міг це передбачити.

В результаті нанесеного ОСОБА_5 удару потерпілий ОСОБА_2 впав та вдарившись головою об асфальт отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності за життя у вигляді ЗЧМТ, лінійного перелому тім’яної кістки з переходом на скроневу кістку справа, забій головного мозку, епідурального крововиливу в проекції перелому, крововиливів м’яких тканин біля орбітальної області справа та потилочної області справа.

Після цього ОСОБА_5 продовжуючи свої хуліганські дії, використовуючи малозначний привід, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи умисно та цілеспрямовано, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, проявляючи особливу зухвалість, безпричинно вчинив побиття ОСОБА_3, який в той час був товаришем ОСОБА_2 та теж знаходився на зазначеній зупинці, а саме наніс потерпілому ОСОБА_3 4-5 ударів кулаком правої руки в області обличчя, від чого потерпілий впав, після чого ОСОБА_5 самостійно припинив хуліганські дії.

В наслідок хуліганських дій та побиття з боку ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді забію м’яких тканин правої біля вушної жувальної області.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину визнав повністю і пояснив, що ввечері 24 квітня 2011 року разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 вони знаходилися в барі «Садко»в с. Кияниця Сумського району, де він випив 3-и пляшки пива. По мобільному телефону дізнались від ОСОБА_8, що на зупинці громадського транспорту в с. Кияниця побили ОСОБА_7, після чого пішли туди з бару. На шляху до зупинки на вул.. Супруна в с. Кияницяз устріли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які вели під руки ОСОБА_7 З ними також був і ОСОБА_3 У ОСОБА_7 було побите обличчя і в крові. На його запитання ОСОБА_8 йому сказав, що його побив ОСОБА_2, але за що побив не сказав. Разом з ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 пішли на зупинку громадського транспорту в с. Кияниця, щоб розібратися хто і за що побив ОСОБА_7 На зупинці громадського транспорту побив ОСОБА_2 та інших хлопців, всього 5-6 чоловік.

Він підійшов до ОСОБА_2 і запитав у нього навіщо він побив ОСОБА_7 Потерпілий став висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. Він не втримався і наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівої щоки, після чого ОСОБА_2 впав на асфальтове покриття площадки на спину і перебував без свідомості. Ззаді нічого не кажучи став до нього підходити ОСОБА_3 Він подумав, що ОСОБА_3 йшов до нього заступатись за ОСОБА_10, і наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівої щоки, від якого той також впав на асфальт. Після цього пощупав пульс у ОСОБА_2, а потім У ОСОБА_3, зрозумів, що вони живі, попросив хлопців , щоб вони привели їх в себе і порозходились по домам, і сам пішов до дому. Тоді в нього не було умислу на заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень і тоді не думав, що той від удару може впасти і вдаритись головою об асфальт.

Вважав, що відносно потерпілих він вчинив хуліганські дії, так як у нього не було підстав для їх побиття.

Заявлений прокурором Сумського району цивільний позов про стягнення 7446 гривень 62 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого в медичному закладі визнав повністю. Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_4 про стягнення 9672 гривень матеріальної шкоди та 50000 гривень моральної шкоди визнав частково, але не вказав у яких розмірах.

Крім повного особистого визнання вина підсудного підтверджується іншими доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, пояснившого суду, що він не пам»ятає про обставини події 24 квітня 2011 року, так як після спричинення йому тілесних ушкоджень він втратив пам»ять. В результаті заподіяння йому тілесних ушкоджень він став інвалідом 3-ї групи. Заявлений в його інтересах його матір»ю ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення 50000 гривень моральної шкоди підтримав в повному обсязі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними ним в судовому засіданні, що ввечері 24 квітня 2011 року разом з ОСОБА_11 та його товаришами вони знаходилися в барі «Садко»в сю Кияниця Сумського району. Після телефонного дзвінка разом з ОСОБА_11 вийшли з бару і пішли в напрямку зупинки. По дорозі на перехресті зустріли ОСОБА_2, в якого було щось намотане на руці. Він йому сказав, щоб він зняв його з руки, щоб не було ексцесів. Втрьох підійшли до зупинки, де на лавочці сиділи молоді хлопці. ОСОБА_2 став щось          питати у хлопців. На його запитання хтось з хлопців йому відповів, що того хто свистів немає і він скоро підійде. До зупинки підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_9 Став розмовляти з ОСОБА_9 і почув ззаді 2-а глухих удари. Повернувся обличчям до лавки і побачив, що ОСОБА_7 лежав на бетонному покритті без свідомості і в нього обличчя було в крові. Побачив, що ОСОБА_2 відлучився за зупинку і почув звідти звук металу. За його пропозицією разом з ОСОБА_9 повели ОСОБА_7 до колонки, щоб обмити його водою. Біля бару «Садко»зустріли ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які йшли в напрямку зупинки. ОСОБА_9 повів ОСОБА_7 до колонки, а він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішов до зупинки.

На зупинці громадського транспорту хтось із хлопців став висловлюватись нецензурною лайкою. Побачив, що ОСОБА_2 впав на асфальт і направився до нього, але як він падав не бачив. ОСОБА_5 наніс йому удар кулаком в область правої щоки, від якого він втратив свідомість і впав. При цьому він не вчиняв відносно підсудного ніяких неправомірних дій, нічого йому не висловлював і у нього не було причин для нанесення йому удару. Його друг ОСОБА_11 допоміг йому прийти до тями. ОСОБА_2 лежав на спині і не приходив до тями. Разом з ОСОБА_11 вони віднесли ОСОБА_2 до дому, занесли в житловий будинок і поклали на диван.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними ним на досудовому слідстві, що ввечері 24 квітня 2011 року на зупинці громадського транспорту в с. Кияниця хтось із хлопців став наносити йому удари кулаками обох рук в область обличчя і від останнього удару він впав і втратив свідомість / ар. с. 118 –121, т. 1 /.

Протоколом відтворення обставин і обставин події з участю ОСОБА_3 та фото таблицями до нього, де він пояснив і показав механізм його побиття, що підсудний чи інша особа нанесли йому 2-а удари кулаками правої та лівої руки в область обличчя / т. 1, ар. с. 122-125 / .

Протоколами очної ставки потерпілого ОСОБА_3 з свідками: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_14 та підсудним ОСОБА_5, де він підтвердив свої показання в судовому засіданні і на досудовому слідстві про побиття його в той вечір на зупинці громадського транспорту в с. Кияниця / т. 1, ар.с. 126-127, 128-129, 130-131, 132-133, 134-135, 137-138 /.

Показаннями свідка ОСОБА_6, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що ввечері 24 квітня 2011 року разом з підсудним та іншими особами він знаходився в барі «Садко»в с. Кияниця, куди йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_8 і повідомив, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_7 ланцюгом. Після цього разом з ОСОБА_5 вони вийшли з бару і пішли до зупинки. На вулиці Супруна зустріли ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3, які вели ОСОБА_7 під руки, який не балакав і в якого обличчя було в крові. Разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 прийшли до зупинки громадського транспорту в с. Кияниця, де знаходились ОСОБА_2 та інші хлопці. ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_2, який став його ображати. ОСОБА_5 наніс ОСОБА_2 удар кулаком, від якого той впав на асфальтове покриття. ОСОБА_3 став рухатися в напрямку підсудного і ОСОБА_5 наніс йому удар кулаком в область обличчя, від якого той впав на асфальт. Він тоді нікого не бив. Після цього разом з ОСОБА_5 пішли по домівках / т.1, ар.с. 202-204/.

Показаннями свідка ОСОБА_15, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що 24 квітня 2011 року, близько 21 години 30 хвилин, разом з ОСОБА_9 вони від бару «Садко»повернулись на зупинку громадського транспорту в с. Кияниця, де побачив незнайомого хлопця. Пізніше від дізнався, що то був ОСОБА_2, який висловлювався на адресу ОСОБА_8 та ОСОБА_12 нецензурною лайкою і кричав на них, чого вони свистять. Він підійшов ближче до ОСОБА_2 і сказав йому, що навіщо він чіпляється до хлопців і щоб він вів себе нормально. Потерпілий сказав, що скоро повернеться, забрав свої речі і пішов в напрямку домоволодіння за місцем мешкання його батьків. ОСОБА_8 сказав, що він не врівноважений. Вони вирішили сходити до нього до дому, так як ОСОБА_2 міг взяти з собою якийсь травмуючий предмет та прийти до них на розбірки. Разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прийшли до нього до дому, де на їх стук вийшов його батько і сказав, що ОСОБА_2 там не живе. Втрьох повернулися на зупинку. На зупинці ОСОБА_2 ударив його кулаком з намотаним на ньому ланцюгом по голові, після чого він втратив свідомість і прийшов до тями біля колонки / т. 1, ар.с. 158-161 /.

Показаннями свідка ОСОБА_14 , даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що ввечері 24 квітня 2011 року разом з ОСОБА_3 від бару «Садко»вони вони прийшли на зупинку в с. Кияниця, де ОСОБА_2 чіплявся до молодих хлопців і на них кричав. Разом з ОСОБА_16 вони відійшли в сторону і стали розмовляти. Під час розмови почув гучний удар і зрозумів, що хтось когось вдарив. На зупинці побачив ОСОБА_7, який був без свідомості і на обличчі якого була кров. Поблизу нього знаходився ОСОБА_2 і він зрозумів , що саме він ударив ОСОБА_7 ОСОБА_9 та ОСОБА_3 повели ОСОБА_7 у напрямку бару «Садко», щоб умити водою з колонки. До зупинки підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_2 щось крикнув на ОСОБА_5 і той наніс йому один удар кулаком в область голови, після чого потерпілий впав на асфальт без свідомості. Побачив, що ОСОБА_3 також впав на землю, але хто його ударив не бачив. Коли ОСОБА_3 піднявся разом з ним підійшли до ОСОБА_2. який лежав без свідомості на спині на асфальті. Разом з ОСОБА_3 віднесли ОСОБА_10 до дому до його батьків / т. 1, ар.с. 188-191, 192-193 /.

Показаннями свідка ОСОБА_17, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві , що 24 квітня 2011 року . близько 21 години 30 хвилин , разом з іншими хлопцями він знаходився на зупинці громадського транспорту в с. Кияниця, де під час розмови ОСОБА_8 свиснув. Підійшов ОСОБА_2, покликав до себе ОСОБА_8 став йому казати, щоб він не свистів , а потім схватив його руками за одяг і став його трусити в різні сторони. ОСОБА_18 сказав потерпілому, що ОСОБА_8 свиснув не до нього , щоб він йшов до себе до дому і не заважав їм відпочивати, після чого ОСОБА_2 став висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. До них підійшов ОСОБА_7 і став потерпілому казати, чому він пристав до ОСОБА_18 і кричать в такий святковий день. ОСОБА_2 став кричати на ОСОБА_7 нецензурною лайкою і ображати його, сказав, що він віднесе свої речі і повернеться, та пішов від зупинки. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 иІ ОСОБА_7 пішли за ним до нього додому, щоб він нічого не взяв з собою. ОСОБА_2 ОСОБА_2 повернувся до них разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_19 ОСОБА_2 став питати за ОСОБА_7, а коли той до них підійшов став висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою і ображати його. Він Відвернувся і побачив як ОСОБА_7 сидів уже на присядки, ОСОБА_2 став над ним і казав йому, що він хотів щось доказати і що чи він зрозумів за що отримав. Після цього ОСОБА_2 забіг за зупинку і він почув звук ланцюга, який впав. ОСОБА_7           був без свідомості і його обличчя було в крові. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_6 і ОСОБА_5 і сказав, щоб вони прийшли на зупинку і допомогли уладити конфлікт. Хлопці повели ОСОБА_7 умиватись , а ОСОБА_2 залишився на зупинці. Хвилин через 5 на зупинку повернувся ОСОБА_8, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а ОСОБА_3 йшов ззаді них.

          ОСОБА_2 став висловлюватись на ОСОБА_5 нецензурною лайкою, казати йому, чому вони туди прийшли. Коли вони підійшли один до одного ОСОБА_2 став штовхати підсудного тулубом і йти на нього. ОСОБА_5 наніс йому один удар кулаком в область обличчя, від якого ОСОБА_2 впав на асфальт. ОСОБА_3 направився до ОСОБА_5 і той наніс йому удар. Він не бачив, як підсудний наніс йому удар, але побачив як ОСОБА_3 вже лежав на землі на відстані близько 4-х –5-и метрів від ОСОБА_2 Після нього він пішов до дому і потерпілі при ньому ще лежали / т.1, ар.с. 205 –208/.

Показаннями свідка ОСОБА_8, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що в вечері 24 квітня 2011 року разом з іншими хлопцями він знаходився на зупинці громадського транспорту в с.Кияниця і під час розмови він свиснув. В той час по вулиці йшов ОСОБА_2, який покликав його до себе, став йому казати, щоб він більше не свистів, погрожувати його закопати, схопив його рукою за одяг і став трусити. До них підійшов ОСОБА_12, став йому казати,щоб він від нього відчепився, після чого потерпілий став висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. До них підійшов ОСОБА_7 і став йому казати, чому він пристав до ОСОБА_12 У відповідь потерпілий став висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою, сказав, що він віднесе свої речі до дому і повернеться назад, після чого пішов від зупинки. Разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 пішли до дому до батьків потерпілого, щоб він щось не взяв дома для розборів. Там до них вийшов батько потерпілого і сказав їм, що він там не проживає.

Близько 21 години 30 хвилин повернулися на зупинку і він побачив там ОСОБА_2, на правій руці якого був намотаний ланцюг. ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_7 кулаком з ланцюгом в область обличчя, від якого той впав. Коли ОСОБА_7 став підніматися від землі ОСОБА_2 наніс йому удар ногою в область обличчя, від якого той знову впав на землю. ОСОБА_2 забіг за автобусну зупинку і викинув ланцюг. По мобільному телефону він зателефонував ОСОБА_6, сказав йому, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_7 і щоб він прийшов на зупинку і його успокоїв. Разом з хлопцями повели ОСОБА_7 до колонки і на вулиці зустріли ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими він повернувся до зупинки. ОСОБА_2 знаходився на зупинці і став висловлюватись на адресу ОСОБА_20 нецензурною лайкою. Вони стали підходити один до одного і ОСОБА_5 нічого не кажучи наніс один удар рукою ОСОБА_2 в область обличчя, від якого той впав спиною на асфальт. ОСОБА_3 взяв підсудного рукою за плече і ОСОБА_5 наніс йому удар рукою в область обличчя, від якого той впав. Після цього він звідти пішов і в той час потерпілі ще лежали на асфальті. В його присутності більше їх ніхто не бив / т. 1, ар.с. 222-223/.

Показаннями свідка ОСОБА_12, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що ввечері 24 квітня 2011 року разом з іншими хлопцями він знаходився на зупинці громадського транспорту в с. Кияниця, коли туди разом з 2-а хлопцями повернувся ОСОБА_2 До них підійшов ОСОБА_7 і він побачив, як ОСОБА_2 наніс йому один удар рукою в область голови, від якого той спав на асфальт.

Через деякий час на зупинку прийшли ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_3, де знаходився ОСОБА_2 Там ОСОБА_5 став питати у ОСОБА_2, хто побив ОСОБА_7 Потерпілий став щось кричати і ОСОБА_5 наніс ОСОБА_2 один удар рукою в область обличчя, від якого той впав на асфальт. Більше його там ніхто не бив. Коли він звідти уходив ОСОБА_2 лежав на асфальті, а ОСОБА_3 стояв біля зупинки / т.1, ар.с. 169-170/.

Показаннями свідка ОСОБА_13, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що ввечері 24 квітня 2011 року він разом з хлопцями був на зупинці громадського транспорту в с. Кияниця. Під час його розмови з ОСОБА_3 ОСОБА_2 вдарив на зупинці ОСОБА_7 Він стояв до них спиною, тому не бачив як він його ударив. Коли повернувся в їх сторону ОСОБА_2 вже був за зупинкою і він почув звідти звук удару ланцюга об асфальт, а ОСОБА_7 лежав без свідомості на асфальті. Разом з ОСОБА_3 та іншими хлопцями повели ОСОБА_21 до колонки. На вулиці зустріли ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які йшли в напрямку зупинки. З ними туди пішов і ОСОБА_3 і що там відбулося між підсудними і потерпілими він не бачив / т. 1, ар.с.168/.

Показаннями свідка ОСОБА_16, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що ввечері 24 квітня 2011 року разом з іншими хлопцями він знаходився на зупинці громадського транспорту в с. Кияниця, де також був і ОСОБА_2 На зупинку прийшли ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_2 і став у нього питати, чому він чіпав молодих хлопців і у відповідь потерпілий став висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_5 замахнувся на ОСОБА_2 рукою і після того той впав на асфальт. Моменту нанесення удару не бачив, так як там було темно. Після цього ОСОБА_5 ударив ОСОБА_3, після чого той впав / т.1, ар.с. 183-186/.

Висновком судово медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_2 були виявлені тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечні для життя у вигляді ЗЧМТ, лінійного перелому тім»яної кістки з переходом на скроневу кістку справа, забію головного мозку,спідурального крововиливу в проекції перелому, крововиливів м»яких тканин біля орбітальної області справа та потилочної області справа, які могли утворитись при падінні з вертикального положення з прискоренням правої половини голови на тверду поверхню / т.1, ар.с. 90-91/.

Висновком додаткової судово-медичної експертизи, згідно якого виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли утворитись при вказаних ОСОБА_5 обставинах –при нанесенні удару рукою в ліву половину обличчя /голови/ ОСОБА_2 і послідуючого його падіння правою половиною голови на тверду поверхню / т.1, ар.с.95/.

Висновком судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_3 були виявлені легкі тілесні ушкодження. Йому було нанесено не менше 4-5 ударів /т.1, ар.с. 143-144/.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю підсудного ОСОБА_5 та фото таблицями до нього /т.1, ар.с. 235-242/.

При визначенні кількості нанесених ОСОБА_5 ОСОБА_3 ударів суд приймає до уваги висновок судово-медичної експертизи та перші показання ОСОБА_3 на досудовому слідстві, що тоді йому було нанесено не менше 2-х ударів.

Таким чином суд вважає, що вина підсудного в судовому засіданні була встановлена повністю.

Дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати :

За ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він вчини в умисні дії, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, які супроводжувалися особливою зухвалістю, що виразилось у нанесенні потерпілому ОСОБА_2 удару заподіянні потерпілому ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень;

За ст.. 128 КК України, оскільки він необережно заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів; особу винного, який характеризується з позитивної сторони; обставини, які пом»якшують покарання: він раніше не судимий, свою вину визнав повністю і розкаюється в скоєному, прийняв міри для відшкодування шкоди, а також неправомірні дії потерпілого ОСОБА_2 до і при вчиненні злочину; обставину, яка обтяжує покарання,- скоєння ним злочинів в стані алкогольного сп»ягніння.

З урахуванням даних обставин йому необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі.

По справі заявлені цивільні позови : прокурором Сумського району в інтересах держави про стягнення 7446 гривень 62 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в медичному закладі та представником потерпілого ОСОБА_4 про стягнення 9672 гривень матеріальної шкоди та 50000 гривень моральної шкоди.

Позов прокурора Сумського району про стягнення 7446 гривень 62 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в КЗ «Сумська ОКЛ» є обґрунтованим, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і підлягає повному задоволенню з підсудного на користь держави в особі Головного фінансового управління Сумської облдержадміністрації.

З урахуванням наданих позивачкою ОСОБА_4 платіжних документів на загальну суму 4248 гривень 42 копійки та добровільного відшкодування підсудним 900 гривень з нього на її користь необхідно стягнути 3348 гривень 42 копійки витрат на лікування сина.

З урахуванням наданих позивачкою ОСОБА_4 платіжних документів на загальну суму 2433 гривні 22 копійки з підсудного на її користь необхідно стягнути дану суму транспортних витрат.

ОСОБА_4 не надали суду відповідних доказів про заподіяння їй матеріальної шкоди по витратам на медикаменти та по транспортним витратам в більшому розмірі та про її син потребував посиленого харчування, тому їй необхідно відмовити в останній частині позову про стягнення матеріальної шкоди за його необґрунтованістю.

Таким чином з підсудного на її користь необхідно стягнути 5781 гривню 64 копійки матеріальної шкоди.

В результаті злочинних дій підсудного ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, переніс фізичну біль і нервове потрясіння, значний час перебував на стаціонарному і амбулаторному лікуванні, в нього суттєво погіршився стан здоров»я і він став інвалідом 3-ї групи.

З урахуванням даних обставин та матеріального становища підсудного розмір відшкодування моральної шкоди з підсудного на користь ОСОБА_2 становить 12000 гривень.

Потерпілий та ОСОБА_4 не надали суду відповідних доказів про заподіяння йому моральної шкоди в більшому розмірі, тому йому необхідно відмовити в останній частині позову за його необґрунтованістю.

Керуючись ст..ст. 323 та 324 КПК України,

П Р И Г О В О Р И В:

Визнати винним ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 296 та ст.. 128 КК України і призначити йому по даним законам покарання :

-          за ч. 1 ст. 296 КК України –у вигляді 1-го року та 3-х місяців обмеження волі ;

-          за ст.. 128 КК України –у вигляді 1-го року обмеження волі.

На підставі ст.. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити йому за сукупністю даних злочинів остаточне покарання у вигляді 1/одного/ року та 3/трьох/ місяців обмеження волі.

          Запобіжний захід відносно ОСОБА_5.В. у вигляді підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без зміни і рахувати йому строк відбування покарання з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

          Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Головного фінансового управління Сумської обласної державної адміністрації / р/р 31415544700001 в ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код 23632949 для перерахування КЗ «Сумська ОКЛ, р/р 35428008001239, спец. рахунок в УДК Сумської області, МФО 837013, код 02000381, КФК 080101/ - 7446 / сім тисяч чотириста сорок шість/ гривень 62 копійки витрат на стаціонарне лікування потерпілого у медичному закладі.

          Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5781 / п»ять тисяч сімсот вісімдесят одну/ гривню 64 копійки матеріальної шкоди по витратам на лікування та по транспортним витратам, відмовивши їй в останній частині позову за його необґрунтованістю.

          Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 12000 / дванадцять тисяч/ гривень моральної шкоди, відмовивши йому в останній частині позову за його необґрунтованістю.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 15-и діб після його проголошення.

Суддя В.І.Куц