Рішення № 19733208, 08.12.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №2-4017/11

Ряд. стат. звіту №26

код суду 0707

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2011 м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Бондаренко О.Ю.

при секретарі Мочарко М.М.

з участю представника позивачаКупець К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 03.03.2006 року отримала кредит у розмірі 19860 доларів США зі сплатою 1 % на рік на суму залишку кредиту з кінцевим терміном повернення 01.03.2021 року. З метою виконання зобов”язань за кредитним договором № МКАОGК00000053 від 03.03.2006 року між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно квартира що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу. Відповідач належним чином умови договору щодо сплати кредиту та відсотків по ньому не виконував. Станом на 27 вересня 2011 року заборгованість ОСОБА_2 становить 123292, 51 грн.

Банк просить в погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, звернути стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, виселити в вищезазначеної кваритри відповідача та інших мешканців, що зареєстровані або проживають в ній, зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України та стягнути судови витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечивши проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з”явився, по невідомій суду причині, про час і місце розгляду справи повідомлявся на лежним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно кредитного договору № МКАОGК00000053 від 03.03.2006 року ОСОБА_2 отримала кредит для купівлі житла, у розмірі 17000 доларів США зі сплатою відсотків за користування у розмірі 1 % на рік на суму залишку кредиту з кінцевим терміном повернення 01.03.2021 року (а.с.19-21). У забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором МКАОGК00000053 від 03.03.2006 року між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на прав приватної власності (а.с.22-23). Згідно до розрахунку заборгованості по кредиту позичальника ОСОБА_2 заборгованість по кредиту станом на 27 вересня 2011 року складає 123292, 51 гривень (а.с.12-17). Банк просить в погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, звернути стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та виселити в вищезазначеної кваритри відповідача та інших мешканців що зареєстровані або проживають в ній, зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України.

Відповідно до п.10 Договору іпотеки початкова ціна квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 101000 гривень.

Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, згідно яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Божник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором (ст.1049 ЦК України).

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено що в разі якщо позичальник взяв на себе обов”язок повернути позику частинами, то в разі просрочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилась та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст.33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання боржником основного зобовязання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основне зобовязання /зобовязання за договором кредиту/ шляхом звернення на предмет іпотеки.

Стаття 35. (Закон, ВР України, від 05.06.2003, № 898-IV "Про іпотеку") Повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору регламентує, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Письмова вимога про усунення порушення щодо виконання основного зобовязання, було направлена 16.09.2011 року.

Відповідно до ч. 1,2 ст.109 Житлового кодексу України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою.

Вимога щодо виселення інших громадян не підлягає до задоволення, як неконкретизована та необгрунтована.

З огляду на те, що від імені особи можна вчиняти правочини, виключно на підставі довіреності, яка банком не надано, то в задоволення вимога щодо укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем не підлягає задоволенню.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

Рішення про виселення громадян з житлового будинку є підставою для зняття цієї особи з реєстраційного обліку.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 526, 625,1049-1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88,ч.4 ст.169, 208, 209, 212-218, 224-226 ЦПК України, ст.109 ЖК України, ст.ст.33, 35 Закону України „Про іпотеку”, суд

р і ш и в :

Позов задоволити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № МКАОGК00000053 від 03.03.2006 року, звернути стягнення на предмет іпотеки кваритру, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності.

Початкова ціна квартири, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_1, для її подальшої реалізації - 101000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ - 14360570 1241, 43 грн. судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Ю.О. Бондаренко