Вирок № 19725134, 28.11.2011, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 1-13/11

ВИРОК

Іменем України

28.11.2011 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

судді Литвин Л.І

при секретарі Левченко Ю.В.

за участю прокурора Карпович Д.В.

народних засідателів Васько В.В., Головатого В.І., Цимбалюк М.М.

за участю захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілого адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відритому судовому засіданні Яготинського районного суду справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Велика Писарівка Сумської області, без визначеного місця проживання, цигана, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого згідно вироку Ахтирського міського суду Сумської області від 12 вересня 2008 року за ст.ст.185 ч.3, 69, 102 ч.1 КК України до 6 місяців позбавлення волі, згідно вироку Бахмацького районного суду Чернігівської області від 5 березня 2010 року за ст..186 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі,

в злочині передбаченому ст.ст.15 ч.2, 185 ч.3, п.п.6,9 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с.Маріуполя Краснопільського району Сумської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, без визначеного місця проживання, циганки, громадянки України, з неповною середньою освітою, не одружена, що має на утриманні малолітню дитину, сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючої, судимої згідно вироку Яготинського районного суду Київської області від 10 березня 2011 року за ст.. 190 ч.2 КК України , ст.. 75 КК України до одного року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

в злочині передбаченому ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Яготин Київської області, мешканця АДРЕСА_2 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, цигана, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, судимий згідно вироку Смілянського районного суду Черкаської області від 7 квітня 2000 року за ст.94 КК України до 8 років позбавлення волі, згідно вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 7 квітня 2000 року за ст..ст. 189-4 ч.1, 43 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 7 жовтня 2007 року,

в злочині передбаченому ст.ст.15ч.2, 185 ч.3, 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна, повторно за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, та вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині вчинене з метою приховати інший злочин. ОСОБА_5 вчинила замах на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою, групою осіб з проникнення у житло. ОСОБА_7 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло, а також таємне викрадення чужого майна повторно.

Злочин вчинений при таких обставинах.

Маючи непогашену судимість за вчинення злочину передбаченого ст.. 185 ч.3 КК України, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9, близько першої години ночі, разом з ОСОБА_5, ОСОБА_8, матеріали кримінальної справи відносно котрої виділені в окреме провадження, перебували у свого родича ОСОБА_7 в гостях, за адресою АДРЕСА_3, де розпивали спиртне. Під час розпивання спиртних напоїв у ОСОБА_7 виник умисел направлений на вчинення крадіжки грошей з будинку своєї сусідки ОСОБА_9, яка проживала в АДРЕСА_4. Повідомивши ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про те, що його сусідка похилого віку, мешкає сама і має вади зору та слуху, а також в своєму будинку зберігає гроші, так як отримує пенсію, яку нікуди не витрачає, ОСОБА_7 схилив останніх до вчинення крадіжки, на що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 погодилася. Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошей ОСОБА_9 в розмірі місячної пенсії, що згідно довідки управління Пенсійного Фонду в Яготинському районі становить 613 грн. 55 коп., ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 через паркан проникли на територію домоволодіння та підійшли до будинку АДРЕСА_4, який на праві приватної власності належить потерпілій ОСОБА_9. Відразу після цього, ОСОБА_7 залишився біля будинку, щоб у разі появи сторонніх осіб попередити інших про небезпеку, а ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_8, витягнувши скло з вікна, проникли до вказаного будинку, де розійшлися по кімнатах та стали шукати гроші. ОСОБА_4 зайшов до спальної кімнати, де був виявлений господаркою будинку ОСОБА_9, яка прокинулася від сторонніх звуків і розпочала кричати. В цей момент ОСОБА_4, з метою приховати вчинений ними злочин, побоюючись бути застигнутими на місці, того що крики ОСОБА_9 почують сторонні та їх викриють у скоєному, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті, та бажаючи настання саме цих наслідків, маючи умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_9, поклав на її обличчя подушку, яку утримував до удушення ОСОБА_9. Відповідно до висновку судово- медичної експертизи смерть потерпілої ОСОБА_9 настала від механічної асфіксії, на що вказують виражені загально асфіктичні ознаки, підтверджені гістологічно. Відсутність видових ознак інших механічних асфіксій може вказувати на те, що мала місце механічна асфіксія в наслідок закриття отворів рота та носа м?яким предметом типу подушки. Смерть потерпілої настала відразу після закриття отворів носа та рота. По закінченню своїх злочинних дій ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які шукали гроші і перебували в різних кімнатах будинку про те, що ОСОБА_9 без свідомості, на що останні, злякавшись викриття у злочині, припинили свої дії та разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не знайшовши грошових коштів, з місця вчинення злочину зникли.

Крім цього, ОСОБА_7 повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння в залі очікування для пасажирів Північного залізничного вокзалу станції Ім.Т.Шевченка Одеської залізниці, який розташований в адміністративних межах м.Сміла Черкаської області, в період часу з 22 години 20 березня 2011 року до 3 години 15 хвилин 21 березня 2011 року, таємно викрав з кишені курточки громадянина ОСОБА_11, який спав сидячи на лавочці в залі очікування , мобільний телефон марки LG "КР 110", вартістю 109 гривень 20 копійок з вмістом сімкартки оператора мобільного зв?язку «Київ-Стар», вартістю 25 гривень, заподіявши таким чином громадянину ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 134 гривні 20 копійок.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину визнав частково та показав, що того вечора він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 розпивали спиртне у ОСОБА_7 Під час розмови ОСОБА_7 порадив їм зняти квартиру у його сусідки ОСОБА_9, яка проживала в будинку напроти. Після цього, близько першої години ночі, вони вчотирьох вирішили сходити до ОСОБА_9, розпитати її за найм житла. ОСОБА_7 залишився біля паркану, щоб «не злякати»сусідку, а вони втрьох з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 спочатку постукали у фіртку, а потім, так як їм ніхто не відчинив, перелізли через загорожу на подвірйя. Коли він опинився біля будинку, то запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_8 забратися всередину та вкрасти звідти гроші, оскільки він випадково дізнався, що ОСОБА_9 погано чує, коли зустрів її на подвірї ОСОБА_7. Після цього він витягнув скло з вікна веранди, та вони залізли всередину будинку, де розійшлись по кімнатах, шукаючи гроші. Він зайшов до кімнати, де спала ОСОБА_9, але остання через деякий час прокинулась та почала кричати, звати людей на допомогу. Злякавшись, що її можуть почути, він взяв в руки подушку та поклав її на обличчя ОСОБА_9, а коли через декілька секунд забрав подушку з лиця, то ОСОБА_9 лежала не рухаючись. При цьому, потерпіла намагалась встати, звільнитися, але він утримував її вагою власного тіла, та ніхто йому в цей момент не допомагав. Він спробував привести ОСОБА_9 до тями, та набравши в коридорі води, облив її, проте остання не прокинулась. Про те,що ОСОБА_9 не приходить до тями, він одразу розповів ОСОБА_5 та ОСОБА_8, та вони залишили будинок, оскільки злякались того, що трапилось, та того, що їх можуть застигнути в будинку, а коли про це дізнався ОСОБА_7, то порадив їм поїхати з м.Яготин, що вони і зробили. Вбивати ОСОБА_9 він не хотів, та її смерть настала через його необережність. Чому він взяв з собою з території домоволодіння ОСОБА_7 викрутку та власні шкіряні рукавички пояснити не може.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 вину визнала та дала покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_4, пояснивши, що саме вона на прохання ОСОБА_4 принесла з коридору алюмінієвий ковшик з водою, щоб привести ОСОБА_9 до тями. Так як вважала, що може полегшити долю свого співмешканця ОСОБА_4, то під час досудового слідства давала неправдиві покази в тій частині, що допомагала закинути ноги ОСОБА_9 на ліжко, під час того як ОСОБА_4 душив потерпілу. Коли ОСОБА_9 прокинулась та почала кричати, то всі вони припинили шукати гроші.

Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні вину визнав частково, та показав, що він пішов разом з ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, показати останнім, де знаходиться будинок ОСОБА_9, для того, щоб останні змогли домовитись про найм житла. Зговору про вчинення крадіжки між ними перед тим не було. Показавши який будинок належить ОСОБА_9, він залишився на вулиці.. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 постукали у фіртку, потім перелізли через загорожу. Він бачив як вони забрались до будинку через вікно. Про те, що останні мали намір вчинити крадіжку йому відомо не було. Через деякий час ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 повернулись, та ОСОБА_4 йому повідомив, що ОСОБА_9 без свідомості чи вбита. Після цього він порадив їм поїхати з м.Яготина.

В березні 2011року він на станції м.Сміла познайомився з ОСОБА_11, з котрим розпивали спиртне. Потім в залі очікування для пасажирів, скориставшись тим, що ОСОБА_11 заснув, та ніхто з присутніх не звертає на нього увагу, викрав з кишені його курточки мобільний телефон, так як у нього не було грошей на білет та він хотів продати телефон, проте його затримали працівники міліції.

Не дивлячись на те, що підсудні вину визнали частково, їх вина в судовому засіданні доводиться показами свідків, потерпілого, іншими доказами, зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні.

Так, з показів потерпілого ОСОБА_12, даних в судовому засіданні вбачається, що він приїхав до матері в м. Яготин ІНФОРМАЦІЯ_9 о 21 годині 30 хвилин. Він виявив, що вхідні двері до будинку були відчинені, з середини, в дверному замку був вставлений ключ. Коли він зайшов до приміщення веранди, то побачив, що на вікні обірвана занавіска, у віконній рамі відсутня шибка та під вікном лежить розбите скло. В будинку був повний безлад, речі розкидані по підлозі. На дивані лежала його матір без ознак життя. На підлозі він також побачив порожній гаманець. Скільки у матері було коштів йому невідомо, проте остання мала заощадженні, так як збиралась переїхати проживати до сестри в іншу країну. В ході розслідування даної справи у присутності працівників міліції ОСОБА_13 та ОСОБА_14 він особисто чув, як ОСОБА_5 говорила, що допомагала ОСОБА_4 тримати ноги матері, коли той її душив. Оскільки діями підсудних йому була завдана непоправна моральна шкода, то ОСОБА_12 в рахунок відшкодування шкоди просив стягнути з ОСОБА_4 200000 грн., з ОСОБА_7 200000 грн., з ОСОБА_5 100000 грн., а також просив стягнути з ОСОБА_4 6000 грн. матеріальної шкоди, завданої йому витратами на поховання матері, а саме, на придбання труни, оплату ритуальних послуг, оплати поминальних обідів.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дав покази, що він як працівник міліції знаходився в будинку ОСОБА_9 під час складання протоколу огляду місця події, проте, не памятає чи бачив серед розкиданих речей порожній гаманець.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав покази, що під час того як доставляли підсудних в м.Яготин його автомобілем, то в його присутності ОСОБА_5 розповідала, що ОСОБА_4 душив ОСОБА_9, а вона своїм тілом утримувала руки та ноги потерпілої, щоб та не чинила опір.

З показів свідка ОСОБА_13 даних в судовому засіданні вбачається, що він як працівник міліції доставляв ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4 з Дніпропетровської області в м. Яготин. По дорозі підсудні розповідали, що від ОСОБА_7 їм стало відомо про те, що ОСОБА_9 є одинокою жінкою з вадами слуху та зору, та в неї в будинку є заощадження. Після цього, вони з метою крадіжки грошей проникли через вікно до будинку, а ОСОБА_7 залишився біля будинку. Коли прокинулась ОСОБА_9, то ОСОБА_4 задушив її подушкою, тримаючи подушку декілька хвилин, на обличчі ОСОБА_9, поки остання не перестала чинити опір. При цьому, ОСОБА_5 чи ОСОБА_8 сказала, що одна з них тримала ноги потерпілій. Йому здається, що в будинку він бачив порожній гаманець червоного кольору, але точно він не памятає. Ніхто з присутніх не казав, що надавав допомогу ОСОБА_9 після того, як остання перестала подавати ознаки життя.

З показів свідка ОСОБА_14, даних в судовому засіданні видно, що він знаходився в автомобілі разом з ОСОБА_13 та в його присутності підсудні розповідали як саме вони вчинили злочини, проте всіх деталей він не памятає, оскільки пройшло багато часу.

З показів свідка ОСОБА_17 вбачається, що він був присутній під час складання протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5, яка в добровільному порядку розповіла яким чином з метою вчинення крадіжки грошей підсудні проникли до будинку, а також показала як діяв ОСОБА_4 після того, як прокинулась потерпіла. Деталі описаних ОСОБА_5 подій точно не памятає, але в підписаному ним протоколі все відображено вірно. Ніякого тиску з боку працівників міліції чи інших осіб на ОСОБА_5 не було.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що була запрошена в якості понятого під час складання проколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4, який в присутності понятих показав, що підсудні проникли до будинку з метою вкрасти гроші. Коли прокинулась ОСОБА_9, він поклав яким чином він утримував ОСОБА_9 на ліжку та як тримав на її обличчі подушку. Всіх подробиць його показів вона вже не памятає, проте в підписаному їй протоколі все відображено вірно. Під відтворення на ОСОБА_4 будь якого тиску не чинилось, та він розповідав все особисто в добровільному порядку.

Свідок ОСОБА_19.в судовому засіданні дала покази аналогічні показам свідка ОСОБА_18

З показів свідка ОСОБА_20 та аналогічних показів свідка ОСОБА_21, які були понятими під час складання протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_8, вбачається, що остання в добровільному порядку розповідала за яких обставин відбувались події злочинів, та в підписаних ними протоколах покази ОСОБА_8 відображені вірно.

З показів свідка ОСОБА_22 та аналогічних показів свідка ОСОБА_23, даних в судовому засіданні видно, що вони були присутніми в якості понятих під час складання протоколу огляду місця події. Вони бачили розбите вікно у веранді будинку, труп жінки у кімнаті. У вхідних дверях будинку з середини в замку були вставлені ключі, по кімнатах розкидані речі. Чи був виявлений під час огляду порожній гаманець вони не памятають.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_7 познайомився біля залізничного вокзалу станції ім..Т.Шевченка, запропонував йому випити. Потім вони розпили літр самогону, та він ввечері повернувся додому, а ОСОБА_7 залишився на вокзалі. Наступного дня він знову повернувся на залізничний вокзал, де ОСОБА_7 дав йому знову гроші на спиртне та вони розпили ще пляшку самогону. Потім ОСОБА_7 в залі очікування побачив свого знайомого, який спав сидячи на лавочці, щоб попросити в нього цигарки. Спочатку ОСОБА_7 попросив сигарети у знайомого, який на вигляд був пяним, а потім почав їх шукати сам, під час чого він побачив, що ОСОБА_7 з внутрішньої кишені куртки непомітно витягнув мобільний телефон. Пізніше ОСОБА_7 ходив по вокзалу та пропонував купити у нього цей телефон, проте його затримали працівники міліції.

З показів свідка ОСОБА_26 даних в судовому засіданні вбачається, що на території Північного вокзалу за його участю як працівника міліції був затриманий ОСОБА_7, у котрого був вилучений мобільний телефон. Останній зізнався, що вказаний мобільний телефон він викрав у ОСОБА_11

З показів потерпілого ОСОБА_11 оголошених в судовому засіданні (а.с.66-67 т.3) видно, що 20 березня 2011 року він їхав у потязі сполученням Дніпропетровськ-Трускавець. Так як в потязі вживав спиртні напої, то на ст..Т.Шевченка був знятий з потягу та доставлений працівниками міліції до лінійного відділу. Після складення протоколу та огляду особистих речей , близько 21 години 20 березня 2011 року, працівники міліції відпустили його та повернули його мобільний телефон марки LG "КР 110", в якому знаходилася сім-карта мобільного оператора «Київстар». Коли він заходив до залу очікувань, то помітив, що на одній з лавок сидів чоловік циганської національності та сиділи ще якісь люди, але на них він уваги не звернув. Сидячи на лавці він заснув. Скільки часу відпочивав не знає, але коли прокинувся, то мав намір зателефонувати дружині, проте свого телефону не знайшов. В цей час до нього підійшло два працівники міліції та запитали, чи має він мобільний телефон. На що, він відповів, що його телефон марки LG "КР 110"чорного кольору зник. Після чого, один з працівників міліції показав його мобільний телефон, повідомивши, що даний телефон вилучений у чоловіка циганської національності біля вокзалу. Яким чином було викрадено мобільний телефон він не бачив, та даний телефон був придбаний ним на ринку м.Дрогобич Львівської області за 500 гривень, а сім-карту оператора мобільного звязку «Київстар»він купив за 25 гривень.

З показів свідка ОСОБА_27 оголошених в судовому засіданні (а.с.39 т.3) видно, що 20 березня 2011 року, зайшовши до залу очікувань для пасажирів Північного вокзалу він присів поряд з незнайомим чоловіком, який спав сидячи на лавці. Через деякий час до цього чоловіка підійшов незнайомець циганської національності та почав його будити за допомогою рук. Оскільки той не прокинувся, то чоловік циганської національності заліз в ліву кишеню його куртки, і з кишені дістав мобільний телефон. Після чого, піднявся з лавки та стоячи біля чоловіка, що спав натискав на кнопки мобільного телефону, а потім залишив зал очікування. Він зрозумів, що ці особи є знайомими, а тому ці дії як вчинення крадіжки не розцінював. Про те, що таким чином була вчинена крадіжка мобільного телефону, йому стало відомо від працівників міліції під час його допиту.

З показів свідка ОСОБА_8, оголошених в судовому засіданні (а.с.231-236 т.1), вбачається, що під час розпивання спиртних напоїв ОСОБА_7 розповів, що у нього по сусідству проживає жінка похилого віку, яка проживає сама, і що в цієї жінки є гроші. Наявність грошей у жінки ОСОБА_7 пояснював тим, що остання отримує пенсію, яку складає, і що гроші вона ні на що не витрачає. Тому він запропонував вчинити крадіжку грошей з її будинку та показав де знаходиться її домоволодіння. ОСОБА_7 дав їй та ОСОБА_5 по парі гумових медичних перчаток, а ОСОБА_4 дав господарські тряпчані рукавички для того щоб не залишилось відбитків. Ці перчатки ОСОБА_7 дістав з кишені своїх брюк і до цього їм ці перчатки не показував. Всі в чотирьох пішли до подвіря даної жінки, проникли до будинку через вікно. А ОСОБА_7 залишився біля будинку на випадок, якщо їх хтось побачить. ОСОБА_4 був виявлений господаркою будинку ОСОБА_9, яка прокинулася від сторонніх звуків і розпочала кричати. В цей момент ОСОБА_4, закрив рот жінки правою рукою, а лівою утримував її за кисть правої руки, яка лежала на животі. Коли жінка хотіла звільнити руку, то ОСОБА_4 взяв двома руками подушку, яка лежала на ліжку, та накрив нею голову жінки. Все це відбувалось декілька секунд, і після того, як ОСОБА_4 забрав з обличчя жінки подушку, то та не рухалась та перестала кричати. Потім ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_4 принесла води, та вони намагались привести до тями ОСОБА_9, проте остання ознак життя не подавала.

З показів судово-медичного експерта ОСОБА_28 даних в судовому засіданні вбачається, що тривалість насильницький дій з моменту перекриття отворів носу та роту до настання смерті потерпілої могла становити незначний проміжок часу, 1-3 хв, а тому у висновках експертизи зазначено, що смерть ОСОБА_9 настала одразу після закриття отворів рота та носа для утримання подушки на обличчі потерпілої ОСОБА_4 не міг не прикладати зусиль, оскільки людина намагаючись визволитись він предмета, що перекриває дихальні шляхи, в даному випадку повинна була чинить опір за допомогою ніг, рук, рухати головою.

З протоколу огляду місця події з фототаблицями (а.с.61-65 т.1, а.с. 70-102), з протоколу перегляду відеозапису (а.с.67 т.1), вбачається, що оглядається домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_5, на момент огляду хвіртка відчинена, двері на момент огляду відчинені та в них міститься вставлена звязка ключів, пошкоджень дверей не виявлено, за вхідними дверима розташована кімната веранди у якій знаходяться два віконні отвори, в одному з них відсутнє скло, із зовнішньої сторони вікна на бетоні лежить три «штапіка»від вікна. У вітальні з права під стіною стоїть софа на якій лежить труп жінки, голова лежить на подушці, ноги виправлені, ліва рука лежить паралельно до тулуба, права рука лежить на грудях, зігнута у лікті, на лівій руці одягнений наручний годинник. Речі в будинку розкидані на підлозі, відкриті дверцята шаф, висунуті ящики з меблів.

З копії лікарського свідоцтва про смерть (а.с.51 т.1) вбачається, що ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_9.

З акта судово-медичного дослідження № 112 (а.с.59-60 т.1) вбачається, що смерть ОСОБА_9 настала від механічної асфіксії внаслідок закриття отворів рота та носа, на що вказують гістологічні ознаки механічної асфіксії. Ушкоджень на тілі трупа не виявлено, що може вказувати на закриття отворів рота та носа мяким предметом, який не залишає після себе ушкоджень на шкірі та слизових оболонках рота та носа (наприклад подушкою, ковдрою і т.д.). На момент смерті ОСОБА_9 була твереза.

З висновку судово медичної експертизи № 17/т (а.с.111-112 т.1) вбачається, що на тілі трупа ОСОБА_9 будь-яких механічних ушкоджень не виявлено. Смерть потерпілої настала від механічної асфіксії на що вказують виражені загально асфіктичні ознаки, підтверджені гістологічно. Відсутність видових ознак інших механічних асфіксій (задушення руками, петлею і т.д.) може вказувати на те, що мала місце механічна асфіксія внаслідок закриття отворів рота та носа, мяким предметом типу подушки, ковдри і т.д., що не залишає після себе ушкоджень на шкірі та слизових оболонках. Смерть потерпілої настала відразу після закриття отворів рота та носа. Смерть потерпілої могла настати ІНФОРМАЦІЯ_9 близько першої години ночі.

З довідки Управління Пенсійного фонду в Яготинському районі Київської області (а.с.2 т.2) вбачається, що ОСОБА_9 отримувала пенсію в середньому розмірі 613 гривень 55 коп..

З довідки Науково- дослідного експертно криміналістичного центру при ГУМВС України в київській області (а.с.103) вбачається, що слід пальців рук у домоволодінні потерпілої залишено ОСОБА_8.

З висновку експерта № 35 з ілюстрованою таблицею (а.с.124-134 т.1) вбачається, що серед слідів пальців рук №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 та слідів долоні руки № 2 вилучених під час огляду місця події 8 серпня 2009 року в будинку ОСОБА_9, сліди пальців рук під №№ 1,4, 11 придатні для ідентифікації особи, сліди пальців рук під №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10 та сліди долоні руки № 2 для ідентифікації особи не придатні. Сліди пальців рук №№ 1,4, 11 залишені не гр..ОСОБА_12, не гр..ОСОБА_4, не гр..ОСОБА_7, не гр..ОСОБА_5, а залишені слід пальця руки під № 1 вказівним пальцем правої руки гр..ОСОБА_8, слід пальця руки № 4 безіменним пальцем лівої руки, слід пальця руки під № 11 вказівним пальцем лівої руки гр..ОСОБА_9, слідів пальців рук залишених інших осіб не мається.

З висновку експерта № 254 (а.с.161-163 т.1) вбачається, що на носовій хустинці під №№ 1,3,4 і наволочці 1-й під №№5-10, 2-ї під №№ 11, 12, 3-й під № 19 надісланих для проведення обстеження для визначення видової та групової належності в разі виявлення слюни та належності крові та слюни ОСОБА_9, видно, що кров на досліджених обєктах не виявлена, встановити належність слюни ОСОБА_9 неможливо, в звязку з відсутністю зразку її крові..

З висновку експерта № 39 з ілюстрованою таблицею (а.с.180-189 т.1) вбачається, що поверхневий слід взуття, що був вилучений з місця проведення огляду 8 серпня 2009 року - придатний для встановлення групової належності взуття залишивши слід, та чи придатний для ідентифікації взуття, буде можливим встановити, при наявності взуття яким залишений слід. Поверхневий слід взуття, що був вилучений з місця проведення огляду 8 серпня 2009 року залишений взуттям іншої групової належності,а не взуттям такої групової належності, як взуття № 1 шльопанцями вилученими у гр..ОСОБА_8, як взуття під № 21 шльопанцями вилученими у гр..ОСОБА_5.

З акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 991 (а.с.202-203 т.1) вбачається, що ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому стані. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведення обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусвоих заходів медичного характеру не потребує. Клінічних ознак у ОСОБА_4 під час досудового слідства не виявлено.

З протоколу про адміністративне затримання, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови за справою про адміністративне правопорушення (а.с.105, 106, 109 т.3) вбачається, що ОСОБА_7 затримано та за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст..178 ч.1 КпАП України, та у ОСОБА_7 під час особистого огляду вилучено мобільний телефон марки телефон марки LG "КР 110" з сім карткою № НОМЕР_1.

З висновку товарознавчої експертизи (а.с.30-31, 59-63 т.3) вбачається, що ринкова вартість мобільного телефону телефон марки LG "КР 110", з врахуванням фізичного зносу та часу експлуатації, викраденого у гр..ОСОБА_11, станом на 21.03.2011 року, визначена в розмірі 109,20 гривень без вартості зарядного пристрою.

Таким чином, з врахуванням всіх зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів суд вважає, вину підсудних доведеною, а дії ОСОБА_4 за ст..ст. 15 ч.2, 185 ч.3, п.9 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_7 за ст.. ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ст.. 185 ч.2 КК України, кваліфікованими вірно, так як ОСОБА_4 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна, повторно за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, та вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині вчинене з метою приховати інший злочин. ОСОБА_5 вчинила замах на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою, групою осіб з проникнення у житло. ОСОБА_7 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, а також таємне викрадення чужого майна повторно.

При цьому суд вважає, що в судовому засіданні не доведено тієї обставини, що вбивство ОСОБА_4 було вчинено з корисливих мотивів, оскільки його злочинні дії були зумовлені бажанням уникнути викриття у вчиненні крадіжки, приховати сліди злочину. Будь яких доказів по справі, які б свідчили, що підсудний, позбавляючи життя потерпілої, бажав одержати у звязку з цим матеріальні блага для себе або для інших осіб в судовому засіданні не здобуто, в звязку з чим з предявленого ОСОБА_4 обвинувачення необхідно виключити кваліфікуючу ознаку передбачену п.6 ч.2 ст. 115 КК України як зайву.

Суд не може прийняти до уваги зауважень захисту щодо неконкретизованості обвинувачення в частині спрямованості умислу підсудних на крадіжку грошей в сумі місячної пенсії потерпілої, оскільки з показів ОСОБА_5 допитаної в якості обвинуваченої (а.с.118-122 т.2), з показів ОСОБА_8 допитаної в якості підозрюваної та обвинуваченої (а.с.175-182, 191-196 т.2), з показів ОСОБА_4 допитаного в якості підозрюваного та обвинуваченого (а.с.12-18, 76-80 т.2) вбачається, що наявність у ОСОБА_9 грошей ОСОБА_7 пояснював саме тим, що потерпіла отримує значну пенсію, та остання ці гроші нікуди не витрачає.

Суд також вважає, що досудовим слідством вірно кваліфіковано дій підсудних як замах на вчинення крадіжки, оскільки злочин не був закінчений з причин, які не залежали від їх волі. Так, з показів ОСОБА_4, ОСОБА_5 даних в судовому засіданні, оголошених в судовому засіданні показах ОСОБА_8 вбачається, що вони злякались тяжкості скоєного ОСОБА_4 злочину, того, що ОСОБА_9 кричала, а тому вони могли бути викриті у злочині, в звязку з чим залишили будинок ОСОБА_9.

Суд ставиться критично до показів підсудного ОСОБА_4 в тій частині, що він не бажав настання смерті ОСОБА_9 та розцінює його покази як бажання уникнути відповідальності, приймаючи до уваги наступне. Так, ОСОБА_4 неодноразово змінював свої покази щодо обставин скоєного ним вбивства. Під час очної ставки з ОСОБА_5 підсудний ОСОБА_4 (а.с. 251) зазначав, що коли жінка прокинулась та почала кричати, то він закрив їй рота правою рукою, а лівою тримав її за плече, при цьому утримуючи ноги жінки коліном, а коли він зрозумів, що не може «втримати»жінку, взяв подушку і поклав її на обличчя потерпілій, щоб та не кричала. Коли жінка перестала кричати, то він позвав ОСОБА_5 та ОСОБА_8 і сказав їм, що «бабушка не дише». На його прохання ОСОБА_5 принесла води у кружці, та він облив їй грудну клітку, проте жінка не дихала. З цих показів вбачається, що ОСОБА_4 прикладав значні зусилля, щоб подалати опір потерпілої, він сам зазначає, що не міг її втримати, а тому почав душити її подушкою і тримав до тих пір поки та не припинила кричати. З показів судово- медичного експерта витікає, що тривалість таких дій повинна становити 1-3 хв. Утримуючи на обличчі жінки похилого віку подушку такий тривалий час, з прикладенням значних зусиль до подолання її опору, перекриваючи дихальним шляхам доступ до повітря, підсудний, на думку суду, не міг не розуміти що в результаті його дій як наслідок настане смерть потерпілої та останній не міг не бажати настання смерті потерпілої. Під час відтворення обстановки та обставин події (а.с.323) ОСОБА_4 змінив свої покази, та показав, що подушку він тримав на обличчі потерпілої на протязі «секунд чи хвилин», а також тричі забирав подушку з обличчя жінки, щоб та дихала, а коли забрав подушку останній раз, то ОСОБА_9 не подавала ознак життя. Крім цього, останній зазначав, що коли душив жінку, то ОСОБА_5 та ОСОБА_8 були в інших кімнатах, та все це продовжувалось 5-10 хвилин. Разом з тим, в судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зазначали, що ОСОБА_4 прикладав до обличчя потерпілої подушку лише раз на декілька секунд. З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5 видно, що вона показала, (а.с.295 301 т.1), що оскільки потерпіла продовжувала кричати, то ОСОБА_4 взяв подушку та «приклав її до рота»потерпілої, «жінка трохи покрутилася та замовкла», після чого ОСОБА_4 пішов по воду, щоб надати допомогу. З показів підсудного, даних в судовому засіданні також вбачається, що воду для того, щоб надати допомогу він приніс з коридору сам. Тобто, покази підсудних в тій частині, що вони намагались надати допомогу потерпілій є також неправдивими, оскільки під час досудового слідства та в судовому засіданні останні постійно плутались хто з них та в чому приніс воду для потерпілої, що вказує також на надуманість цих показів.

Суд ставиться критично і до показів ОСОБА_5,ОСОБА_7, ОСОБА_4 в тій частині, що ОСОБА_7 не знав про наміри ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вчинити крадіжку з будинку ОСОБА_9, так як, з протоколів очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.250-254), між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с.261-264), між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а.с.268-272),вбачається, що ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 давали послідовні покази в тій частині, що саме ОСОБА_7 запропонував їм вчинити крадіжку грошей з будинку ОСОБА_9, оскільки та отримує велику пенсію, потім дав їм викрутку та рукавички, знаходився біля будинку ОСОБА_9, де допоміг виставити скло з вікна, а потім спостерігав біля будинку за тим, щоб їх не викрили. Такі ж покази підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 давали і під час їх допиту в якості підозрюваних та обвинувачених, (а.с.118-122 т.2), (а.с.175-182, 191-196 т.2), (а.с.12-18, 76-80 т.2). Зміну показів підсудних в тій частині суд розцінює, як зацікавленість в результатах розгляду справи щодо долі ОСОБА_7, а покази останнього щодо обставин вчинення крадіжки, як бажання уникнути відповідальності.

Разом з тим, суд не може прийняти до уваги доводи потерпілого в тій частині, що підсудні викрали з будинку значну суму грошей, оскільки будь яких переконливих доказів щодо наявності заощаджень у потерпілої під час розгляду справи не здобуто. Не може свідчити про крадіжку грошей і наявність виявленого під час огляду місця події порожнього гаманця, (а.с.64 т.1) так як з показів потерпілого вбачається, що він приїхав до матері близько 21 години 30 хв., виявив вхідні двері незачиненими, тобто до будинку протягом дня був вільний доступ для сторонніх осіб. Суд також вважає, що в судовому засіданні не здобуто достовірних та переконливих доказів стосовно того, що ОСОБА_5 допомагала ОСОБА_4 тримати потерпілу під час її вбивства, а тому суд не може прийняти до уваги покази потерплого в цій частині. Так, сама підсудна пояснювала зміну своїх показів в тій частині тим, що бажала зменшити ступінь вини свого співмешканця, а покази свідків ОСОБА_13,ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_8, підсудного ОСОБА_4 є суперечливими, а тому їх не можна покласти в основу вироку.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ними злочинів та особу підсудних, те що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, всі вони позитивно характеризуються по місцю проживання, вчинили злочин в стані алкогольного спяніння, що є обставиною яка обтяжує відповідальність, те що ОСОБА_5 має малолітню дитину, та вважає, що міру покарання їм необхідно обрати у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей, що передбачають відповідальність.

Враховуючи, що ОСОБА_5 згідно вироку Яготинського районного суду Київської області від 10 березня 2011року була засуджена до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст.. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік за злочин передбачений ст.. 190 ч.2 КК України, вчинений нею 31 січня 2011 року, та за новим вироком їй обирається покарання у вигляді позбавлення волі, то вироки суду необхідно виконувати окремо.

Приймаючи до уваги, те що ОСОБА_4 вчинив злочини до постановлення відносно нього вироку Бахмацьким районним судом Чернігівської області від 5 березня 2010 року, згідно котрого він засуджений за ст.. 186 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі, то остаточне покарання йому необхідно призначити за правилами ст.. 70 ч.4 КК України, зарахувавши в строк покарання призначеного ОСОБА_4 за сукупністю злочинів покарання відбутого за попереднім вироком.

Цивільний позов ОСОБА_12 підлягає до задоволення частково. Так, в судовому засіданні ОСОБА_4 визнав позов в частині завданої матеріальної шкоди, а тому суд вважає, що з нього на користь потерпілого необхідно стягнути 6000 грн. понесених ним витрат на поховання ОСОБА_9 Суд приймає до уваги, що діями ОСОБА_4, в результаті котрих настала смерть матері потерпілого, останньому завдана безмежна, непоправна шкода. Проте, в силу ст.. 23 ЦК України суд при визначенні розміру відшкодування враховує як вимоги справедливості так і вимоги розумності. Виходячи з цих вимог, суд вважає, що на користь ОСОБА_12 з ОСОБА_4 необхідно стягнути 20000 грн. моральної шкоди. Враховуючи характер злочину вчиненого ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ступінь їх вини, глибину завданих ОСОБА_12 моральних страждань, те що їх дії прямо не повязані з настанням смерті матері ОСОБА_12, хоча само проникнення їх до будинку потерпілої з метою вчинення крадіжки послужило підґрунтям подальших дій ОСОБА_4, суд вважає, що з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, з кожного, на користь ОСОБА_12 необхідно стягнути по 5000 гривень моральної шкоди.

Керуючись ст..ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним за ст..115 ч.2 п.9 КК України, за ст.. 15 ч.2, ст..185 ч.3 КК України та призначити йому покарання за цими статтями:

За ст.. 15 ч.2,ст..185 ч.3КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

За ст..115 ч.2 п.9 КК України 11(одинадцять) років позбавлення волі.

Згідно ст.. 70 ч.1 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити 11 (одинадцять ) років позбавлення волі.

Згідно ст.. 70 ч.4 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 призначити шляхом часткового складання покарань 13 (тринадцять) років, 6 (шість) місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з 24 серпня 2009 року.

ОСОБА_7 визнати винним за ст.. 15 ч.2, ст..185 ч.3 КК України, ст.. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання за цими статями

За ст.. ст.. 15 ч.2,185 ч.3 КК України 3 (три) роки позбавлення волі;

За ст.. 185 ч.2 КК України 2 ( два) роки позбавлення волі.

Згідно ст.. 70 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити

-3 (три) роки 6(шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 31 березня 2011 року.

ОСОБА_5 визнати винною за ст.. 15 ч.2, ст..185 ч.3 КК України та призначити їй покарання 3 (три) роки позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з 22 липня 2011 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередню тримання під вартою в Чернігівському СІЗО Державного департаменту з питань виконання покарань.

Цивільний позов ОСОБА_12 задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 6000 гривень матеріальної та 20000 гривень моральної шкоди, з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 з кожного, стягнути по 5000 гривень моральної шкоди.. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Речові докази по справі: наволочки одягнені на дві подушки та носова хустинка, поверхневий слід, вилучені під час проведення ОМП з будинку потерпілої ОСОБА_9, ліхтарик на елементі живлення, вилучений під час виїмки з будинку потерпілої ОСОБА_9, здані на зберігання до кімнати речових доказів Яготинського РВГУ МВС України в Київській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на користь науково - дослідного експертно криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області, м.Київ, вул. Воздвиженська 2, (НДЕКЦ МВС України , Код ЗКПО:25574713, розрахунковий рахунок: 35222002000460, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018), з кожного, по 486 грн. 77 коп. за проведення судово дактилоскопічної та судово - трасологічної експертиз.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту отримання ними копій вироку, шляхом подачі апеляції.

Головуючого судді Кисіль О.А.

Судді Литвин Л.І.

народних засідателів

Васько В.В.

Головатого В.І.

Цимбалюк М.М.