Рішення № 19698655, 06.12.2011, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 2-693/11

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2011 року                                                                                 м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді –Гусєвої Н.Д.,

при секретарі –Максимчук О.І.,

за участю прокурора – Терзі В.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи –органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача, в якому просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні його сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що вона є матір’ю неповнолітнього ОСОБА_3, який проживає разом з нею та знаходиться на її забезпеченні. З відповідачем по справі вона перебувала у шлюбі, який був розірваний 24 січня 2002 року. З відповідачем проживають окремо. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні сина. Відповідач сина не відвідує, не поздоровляє з днем народження, а також не відвідує батьківські збори, не цікавиться його навчанням, взагалі не цікавиться життям дитини. Також позивачка вказує на те, що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 01.06.2011 року складає 4611,66 гривень. Таким чином позивачка прийшла до висновку, що батько ухиляється від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. При цьому позивачка пояснила суду, що відповідач є батьком їх спільної дитини, сина –ОСОБА_3, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. З сином відповідач перестав спілкуватися з січня 1999 року. Відповідач не приймає участі в вихованні та утриманні сина, він не намагається відвідувати сина, не цікавиться його здоров’ям, розвитком, навчанням, взагалі не цікавиться життям дитини.

Відповідач у судовому засіданні, позовні вимоги позивачки визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову та позбавлення його батьківських прав відносно сина. При цьому відповідач вказав, що діє в інтересах свого сина.

Прокурор, який вступив до участі у справі в порядку ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», вказав, що з огляду на обставини справи, відповідача ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав, оскільки відповідач не цікавиться про життя та стан здоров’я своєї дитини, не відвідує її, також він не надає сину ні моральної, ні матеріальної допомоги.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області в судовому засіданні позов також підтримала, просила позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, надані сторонами, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем заявленого позивачкою позову не суперечить закону не порушує права чи інтереси інших осіб, тому, в силу ч.4 ст.174 ЦПК України, позов підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованим, заснованим на законі та доведений доказами, дослідженими судом.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з ухиленням батька від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3, народився 17 грудня 1996 року, в свідоцтві про його народження батьками зазначені ОСОБА_2 –відповідач у справі та ОСОБА_4 –позивачка у наявній справі, яка змінила прізвище на наявне внаслідок розірвання шлюбу з відповідачем (а.с.6, 7).

Згідно довідки, виданої КП «Житловик»від 30 червня 2011 року, ОСОБА_3 проживає разом з матір’ю ОСОБА_1 та знаходиться на утриманні (а.с.8). Неповнолітній ОСОБА_3 за місцем навчання характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою та довідкою, виданими адміністрацією навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія м.Арциз», в яких також зазначається, що вихованням дитини цікавиться лише його мати ОСОБА_1, а батько дитини жодного разу школу не відвідував та дитиною не цікавився (а.с.9,29).

З протоколу бесіди від 21 липня 2011 року, проведеного завідуючою сектору служби у справах дітей ОСОБА_5 з неповнолітнім ОСОБА_3, вбачається, що свого батька ОСОБА_2 він знає тільки теоретично, зі слів матері, батька він бачив останній раз у 3 роки, але сам він цього не пам’ятає, за всі роки батько жодного разу не приходив до нього, не дзвонив, його життям та здоров’ям не цікавився, до школи не приходив, батьківські збори не відвідував. Також, ОСОБА_3 в ході бесіди вказав, що бажає, щоб його батька, ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав (а.с.27).

Рішенням Арцизького районного суду м.Арциз Одеської області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6, які відповідачем на користь позивачки сплачуються частково, внаслідок чого в нього виникла заборгованість, яка станом на 01 червня 2011 року складає 4611,66 гривень, що підтверджується повідомленнями ВДВС Арцизького РУЮ Одеської області (а.с.10).

З висновку органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської міської ради, видно, що орган прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина ОСОБА_3 (а.с.26).

Більш того, допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3, пояснив суду, що він проживає разом з матір’ю та її другим чоловіком (який перебуває у фактичних відносинах з ОСОБА_1В.), з яким у нього склалися дружні стосунки та якого від вважає своїм батьком, виходячи з того, що його вихованням та утриманням займаються він та мати –позивачка по справі. ОСОБА_3 просив суд, позбавити його біологічного батька ОСОБА_2 батьківських прав.

Пленум Верховного суду своєю Постановою №3 від 30 березня 2007 року (з наступними змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»роз’яснив судам, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом достовірно встановлено, і це не заперечувалось та не спростовувалось сторонами по справі, а також підтверджено поясненнями позивачки та наданими нею доказами, відповідач ОСОБА_2 не надає своєму синові достатньої батьківської турботи не спілкується з ним, не цікавиться його життям, здоров’ям та розвитком, інтересами, навчанням, а також не відвідує батьківські збори, матеріально не забезпечує його. Крім того, судом встановлено, що на день звернення позивачки до суду, відповідач має велику заборгованість по аліментах.

Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 вихованням дитини не займається, розвитком і здоров'ям дитини не цікавиться, матеріальну допомогу на утримання сина надає не регулярно, аліменти взагалі сплачує частково, у зв’язку з чим має чималу заборгованість по аліментах, дитина проживає разом з матір'ю, яка його доглядає, виховує створює всі умови для його нормального розвитку, навчання та проживання.

Таким чином, з огляду на вище викладене, обставини справи та досліджені судом докази, які дають суду підстави дійти до однозначного висновку, що відповідач, свідомо нехтує своїми обов'язками як батька дитини, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню сином загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умови для отримання дитиною освіти, тобто ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо утримання і виховання неповнолітнього сина.

Разом з тим, суд не може взяти до уваги акт опитування свідків від 22 серпня 2011 року, згідно якого відповідач ОСОБА_2 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки він не містить інформації щодо предмета доказування у наявній справі, відповідно до ст. 58 ЦПК України.

При прийнятті рішення у наявній справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа "Савіни проти України" (Заява N 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року у ст. 111 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

За статтею 112 цього ж закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини...Держава надає батькам... допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей..., захищає права сім'ї".

Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили ( ст. 114 наведеного вище Закону).

Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, виходячи лише з інтересів дитини, суд вважає, що в судовому засіданні були встановлені усі підстави, які надають суду прийти до однозначного висновку, щодо необхідності позбавлення ОСОБА_2, який свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків та навіть не заперечував проти позову позивачки, батьківських прав у відношенні його сина –ОСОБА_3, оскільки на думку суду таке рішення буде захистом прав неповнолітнього, у зв’язку з чим позов позивачки підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.ст.15, 150, 152, 155, п.2 ч.1 ст.164 СК України, керуючись ст.ст. 6, 15, 30, 62, 88, 208, 213, 215, 217, 174, 208-210, 212-215 ЦПК України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи –органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області про позбавлення батьківських прав –задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 8 (вісім) гривень 50 копійок, які підлягають зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: найменування та адреса суду: Арцизький районний суду Одеської області, м.Арциз Одеської області, вул.Орджонікідзе, буд.29, код ЄДРПОУ суду: 02897649, отримувач коштів: УДК в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ 23214755), банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО):828011, номер доходного рахунку щодо сплати судового збору (рахунок отримувача): 31218206700038, код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо сторони, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя

Арцизского районного суду                                                   ОСОБА_7