Вирок № 19691707, 09.12.2011, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа №1-181/11 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року           м. Снігурівка

                    Снігурівський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді – Яворської Н.І

при секретарі – Себестьянській І.П

з участю прокурора – Гамера Н.В.

підсудного –ОСОБА_1 та його захисника - ОСОБА_2 потерпілого - ОСОБА_3

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снігурівка кримінальну справу про обвинувачення

          ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

Уродженця с. Василівка Снігурівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, не військовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого в ТОВ Агрофірма «Ільницьких», одружений, на утриманні неповнолітня дитина, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий

у вчиненні злочину передбаченого ст..122 ч.1 КК України

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2011 року близько 20 години, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля двору домоволодіння ОСОБА_3 в с. Івано Кепино, Снігурівського району, Миколаївської області, на грунті раптово виниклої сварки між ОСОБА_3, та ОСОБА_1 останній умисно наніс один удар кулаком в область нижньої щелепи ОСОБА_3 чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді двостороннього перелому нижньої щелепи в ментальному відділі зліва і в області кута справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №158 від 20.09.2011 року за критерієм тривалості розладу здоров’я, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю. Суду пояснив, що після вживання спиртних напоїв бажав сісти за кермо автомобіля, але за раптово виниклої сварки з ОСОБА_3 , не керуючи своїми діями наніс удар в щелепу потерпілого. Просив слухати справу без дослідження доказів обмежившись допитом потерпілого, та дослідженням доказів в частині цивільного позову заявленого потерпілим, який визнає частково в розмірі 2000 грн. Цивільний позов заявлений прокурором визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що в той день підсудний в нетверезому стані намагався забрати автомобіль та сісти за кермо, він у свою чергу, щоб не сталося пригоди мав намір перешкодити в такому, тому вирішив витягнути з автомобіля акумуляторну батарею, нагнувшись відчув сильний удар в щелепу, а що відбувалося після, не пам’ятає. Цивільний позов мотивує тим, що було проведено операцію щелепи, дві неділі перебував у лікарні в м. Миколаєві, наразі за відсутності грошей не може вставити собі зубний протез. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.

          На підставі ч.3 ст.299 КПК України та за згодою учасників процесу суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, можливо обмежитись допитом потерпілого, та дослідженням доказів в частині цивільного позову.          

          Враховуючи обставини справи суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ст..122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Призначаючи підсудному покарання, суд, відповідно до ст..65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу винного, характеризується позитивно, його стан здоров’я, матеріальний стан та обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання. Обставиною, що пом’якшує покарання суд визнає повне визнання вини підсудним, першу судимість, обставини, які обтяжують покарання –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          Захисник підсудного ОСОБА_2 та підсудний заявили клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки трудового колективу, мотивуючи тим, що злочин підсудним вчинено вперше, відноситься до злочину невеликої тяжкості. Щодо цивільного позову просили задовольнити в розмірі доведеному доказами, та не брати до уваги рахунок на оплату, так як вказаної суми витрат потерпілий ще не поніс.

          Проте, зважаючи на емоційний стан підсудного в ході дослідження розміру цивільного позову заявленого потерпілим, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про передачу підсудного на поруки, крім визнання вини підсудним, щире каяття з його боку відсутнє. Судом також враховується, що ОСОБА_1 не прийнято жодних мір для відшкодування шкоди потерпілому, відсутні ініціатива та бажання вибачення перед потерпілим.          

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, визначаючи міру покарання, , суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_1 ст.75 КК України .

Відповідно до ст.1166 ЦК України цивільний позов заявлений прокурором Снігурівського району Миколаївської області в інтересах Миколаївського міського відділу охорони здоров’я підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до підсудного ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6500 грн. У відповідності до ст..1166 ЦК України, майнова шкода , завдана неправомірними діями , відшкодовується особою, яка її завдала.

          Заслухавши показання підсудного, потерпілого, дослідивши подані докази, суд рахує, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню в розмірі доведеному доказами потерпілим, при цьому суд враховуючи безпосередньо причинний зв'язок між діями підсудного та наслідками ушкодження здоров’я потерпілого, бере до уваги наданий потерпілим рахунок на оплату, яку повинен провести ОСОБА_4 для проведення лікування, оскільки останній спростував таке, понесеними затратами на операцію та відновлення стану здоров’я, що призвело наразі до відсутності грошей для протезування зубів. У зв’язку з цим до задоволення підлягає цивільний позов в розмірі 5086.40 (п’ять тисяч вісімдесят шість грн..40 коп).

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України . суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України призначивши покарання у виді двох років обмеження волі.

Застосувати ст.75 КК України та звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку –одного року не вчинить нового злочину.

          Застосувати ст. 76 КК України та покласти на нього обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

          До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.          

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної лікарні код 01998383 р\р № 35418001001161 МФО 826013 438 грн.35 коп. за лікування ОСОБА_3 (а.с.52).

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5086.40 (п’ять тисяч вісімдесят шість грн..40 коп). у відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином.(а.с.43)

          Речові докази –автомобіль «ВАЗ 2107», що на зберіганні у ОСОБА_1 залишити йому як власнику.

          На ланцюжок, що на зберіганні у ОСОБА_3 в ході досудового слідства накладено арешт, тому до повного відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 - потерпілому та лікарні, суд залишає майно на зберіганні в ОСОБА_3 (а.с.65), а після за підтвердженням належними доказами про відшкодування шкоди, повернути ланцюжок ОСОБА_1          знявши з такого арешт.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя: