Ухвала суду № 1968662, 21.07.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 17/102                                          Головуючий 1 інстанції: Коршенко Ю.О.

Категорія: 36                                                      Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 липня 2008 р.                                           Справа № 22-а-2657/08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С.,

Гуцал М.І.

при секретарі Житєньовій Н.М.

за участю представників:

позивача –Основіна К.Л., Москаленко Н.Ю., Візир О.В.

відповідача – Кінаш Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, ДПІ у м. Полтава, на постанову господарського суду Полтавської області від 16.11.2007р. по справі №17/102

за позовом  ВАТ «Полтавський турбокомпресорний завод»

до                   ДПІ у м. Полтава

про                визнання нечинним податкових повідомлень - рішень

встановила:

Позивач, ВАТ «Полтавський турбокомпресорний завод», звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування (визнання нечинними) податкових повідомлень-рішень №000102302/0 та №0000092302/0 від 01.06.2007р.

Постановою господарського суду Полтавської області від 16.11.2007р. по справі №17/102 вимоги позивача задоволені. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0000102302/0 від 01.06.2007р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 386880,00 грн. в т.ч.: за основним платежем -257 923,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -128957,00 грн.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0000092302/0 від 01.06.2007р., яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 299 602,00 грн. в т.ч.: за основним платежем -239 673,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 59 929,00 грн.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Полтавської області від 16.11.2007р. по справі №17/102 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 16.11.2007р. по справі №17/102 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши  суддю – доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень – рішень був  акт №894/23-6/00110792 від 22.05.2007р. про результати виїзної планової перевірки ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2006р., в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

1.Товариство не нараховувало податкові зобов’язання по податку на додану вартість на товари, які відпускаються працівникам із шкідливими умовами праці безкоштовно відповідно до кількості отриманих талонів;

2. Несвоєчасно віднесло до скоригованих валових витрат за ІІІ квартал 2006р., витрати за виконані роботи по авторському супроводженню виготовлення деталей й вузлів турбодетандерів в сумі 239000,00 грн.

З.У жовтні 2005р. до складу податкового кредиту віднесено суму зобов’язань по векселям по яким податок на додану вартість не сплачено до бюджету грошовими коштами на загальну суму 10394,00 грн.

4. Не включило до складу валового доходу за 2006р. різницю між цінами на відвантажену готову продукцію пов’язаній особі ТОВ "Укртехносинтез" та цінами на аналогічну продукцію, відвантажену покупцям на території України;

На підставі Акту перевірки податковим органом були винесені повідомлення-рішення:

№ 0000102302/0 від 01.06.07р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі -386 880,00 грн. у тому числі:

за основним платежем - 257 923,00 грн.,

за штрафними (фінансовими) санкціями - 128 957,00 грн.

№ 0000092302/0 від 01.06.07р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі -299 602,00 грн. у тому числі:

за основним платежем - 239 673,00 грн.,

за штрафними (фінансовими) санкціями - 59 929,00 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

1. Стосовно податкових зобов’язань по податку на додану вартість на товари, які відпускаються працівникам із шкідливими умовами праці безкоштовно відповідно до кількості отриманих талонів.

 В Акті перевірки № 894/23-6/00110792 від 22.05.2007р. податковий орган посилається на те, що позивачем порушено п.3.1. ст. З, п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема не нараховані податкові зобов’язання по податку на додану вартість на вартість молока, яке відпускалося працівникам із шкідливими умовами праці безкоштовно відповідно до кількості отриманих талонів. Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів  являє собою будь-яку, операцію згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки, які передбачають передачу права власності. На думку відповідача у даному випадку мають місце операції платників   податку з   поставки   товарів   та   послуг. У разі ставки   товарів (робіт, послуг) без оплати або   часткової оплати, база   оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Висновки відповідача не можуть бути визнані обґрунтованими.

Безоплатна  видача   працівникам   за   встановленими   нормами   молока   або   інших рівноцінних харчових продуктів на роботах зі шкідливими умовами праці передбачена ст.6 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (зі змінами та доповненнями), а саме: роботах з особливо шкідливими умовами праці лікувально-профілактичне харчування дається безплатно за встановленими нормами.

Крім того, право працівників на пільги й компенсації за важкі та шкідливі умови праці передбачено ст. 7 Закону України від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ "Про охорону праці" (зі змінами доповненнями). Зокрема, працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі і інші пільги й компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робочим та службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами труда, затверджено постановою Держкомпраці СРСР та Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13 "Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робочим та службовцям, що зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці". Крім того порядок безоплатної видачі молока встановлений колективним договором підприємства.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок а додану вартість" (зі змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться а митній території України. Визначення терміну "поставка товарів" наведено у п. 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, а саме:

«Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів результатів робіт та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.»

Згідно визначення «поставка товару», відсутня жодна з умов, під яку б підпадав обов'язок роботодавця забезпечити працівника молоком згідно Кодексу законів про працю України та ЗУ «Про охорону праці». Відносини які складаються між роботодавцем і працівником стосовно видачі молока регулюються трудовим законодавством. Висновок відповідача про те, що операція з надання певним категоріям працівників з важкими та шкідливими умовами праці лікувально-профілактичного харчування, зокрема молока є цивільно правовою угодою, поставкою - суперечить Цивільному кодексу України в якому існує визначення термінів «поставка» , «договір» та поняття «цивільно-правові відносини».

Помилкова думка ДПІ, що видача працівникам молока є безоплатною поставкою, підтверджується також тим, що отримання молока не є доходом працівника, а є компенсацією за особливі умови праці.

Отже, операція з надання певним категоріям працівників з важкими та шкідливими умовами праці лікувально-профілактичного - харчування, зокрема молока, не є фактично операцією з «поставки товарів», а тому відсутній обов'язок у підприємства нарахувати ПДВ при здійсненні цієї операції в порядку, визначеному п. 4.2 ст. 4 Закону № 168/97-ВР.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що  податкове повідомлення рішення № 0000102302/0 від 01.06.07р. є протиправним в частині донарахування податку на додану вартість в сумі -61 313,00 грн.

2. Стосовно авторського супроводження виготовлення деталей й вузлів турбодетандерів.

Актом перевірки визначено порушення ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод"п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5, пп.8.3.9. п.8.3. ст.8, п.1.2. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме товариство до складу скоригованих валових витрат за І квартал 2006р. несвоєчасно віднесло витрати по авторському супроводженню виготовлення деталей і вузлів турбодетандерів в сумі 239000,00 грн. Відповідач, відповідно до Положення про бухгалтерський облік, вважає вказані витрати нематеріальними активами.. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" нематеріальні актив - об’єкти інтелектуальної власності, в тому числі промислової власності, а також іншу аналогічні права, визнані у порядку встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку. Об’єктом авторського права є твір, виражений у будь-якій об’єктивній формі. Підприємство, яке придбало право на використання продукту інтелектуальної діяльності, враховує цей нематеріальний актив на рахунок №125. По закінченню терміну використання підприємством цього продукту, ліквідаційна вартість такого нематеріального активу списується з балансу на витрати звітного періоду. Підприємство повинно було віднести до складу валових витрат суму витрат за виконану роботу по авторському супроводженню виготовлення деталей і вузлів турбодетандерів у І кварталі 2006р. - 59 750,00 грн., півріччя 2006р. - 119 500,00 грн., З квартал 2006р. - 179 250,00 грн., за 2006р. - 239000,00 грн. Всього за час дії договору №26016 від 20.01.2005р. -59 750,00 грн. Через несвоєчасне віднесення до складу валових витрат послуг ( з 20.01.2006р. по 31.12.2006р.) підприємство занизило податок на прибуток -1 квартал 2006р. - 44 813,00 грн., півріччя 2006р. - 29875,00 грн., З квартал 2006р. - 14 938,00 грн.. Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган нарахував товариству штрафну санкцію у розмірі 11 950,00 грн. та виніс відповідне податкове повідомлення-рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що предметом договору № 374/06 від 01.02.2006 року, який укладений між ВАТ «Турбогаз», м.Харків та ВАТ «ПТМЗ», є виконання робіт по авторському супроводженню виготовлення деталей і вузлів турбодетандерів. Визначення ДПІ у м. Полтаві предмету договору, як придбання нематеріального активу є неправомірним оскільки:

1)предметом договору є виконання робіт,

2)між ВАТ «ПТМЗ» та ВАТ «Турбогаз» відсутній будь-який договір купівлі - продажу об'єкту інтелектуальної, промислової власності чи інших аналогічних прав, який би свідчив про передачу права власності. Згідно п.1.2. ст..1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що нематеріальний актив - об'єкт інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

3)Згідно п. 4 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» передбачено, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. З урахування вимог п. 4 цього Положення твердження ДПІ про те, що підприємство придбало об'єкт інтелектуальної власності (нематеріальний актив) не правомірне, оскільки згідно договору роботи були виконані менше чим один рік.

Крім цього в ході проведення перевірки ДПІ у м. Полтаві зроблено запит №8820/10/23-640 від 23.04.07 року щодо надання інформації по даному договору та його відображенні в податковому та бухгалтерському обліку підприємства. На запит ВАТ «ПТМЗ» листом № 1/3-2852 від 04.05.07 року обґрунтувало, що проведення авторського нагляду є обов'язковим та регламентується державними стандартами України ГОСТ 18.304.80, 180 90001-2001 та віднесено до валових витрат згідно ст.. 5.4.2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». Додатково листом № 2/21-3001 від 11.05.07р. була подана до ДПІ інформація за візами технічних служб підприємства щодо обов'язковості та необхідності проведення даного виду робіт при виготовлені технічно складних вузлів турбодетандерів.

Матеріали справи свідчать про те, що під час проведення перевірки працівникам ДПІ надавались креслення, журнали змін до креслень, акти та протоколи вирішення технічних питань, які виникали під час виробничого процесу за підписами працівників ВАТ «ПТМЗ» та ВАТ «Турбогаз», що свідчить про надання послуг, а не придбання нематеріального активу.

Статтею 5.4.2. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом».

До кінця проведення перевірки ДПІ не було подано експертний висновок Міністерства України по справам науки і технологій. Таким чином прийняття рішення про встановлення порушення ВАТ «ПТМЗ» ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження податку на прибуток без експертного висновку міністерства України по справам науки і технологій є неправомірним, чим порушено ст.. 5.4.2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином посилання ДПІ на порушення підприємством п. 5.3.2. п.5.3. ст..5 пп.8.3.9 п. 8.3. ст.. 8 п.1.2. ст..1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР є неправомірними.

3. Стосовно зобов’язань по векселям по яким податок на додану вартість не сплачено до бюджету грошовими коштами.

ДПІ у м. Полтаві посилається на порушення товариством ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" - підприємство не віднесло до складу податкового кредиту суму зобов'язань по векселям ПДВ по яких не сплачено до бюджету -10394,00 грн.

Згідно Порядку погашення ПДВ та відображення їх у податковій звітності "Методичних рекомендаціях, щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів" право на включення ПДВ 1 категорії до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому відбулася його оплата. Так, ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" в декларації з ПДВ відобразив податкові векселі по рядках: вересень 2005р. рядок "Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя" — відображено суму 10394,00 грн., за жовтень та листопад 2005р. рядок "погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді" - відображені суми 10394,00 грн. Відповідно до п.п. 3.1.2. п.3.1. ст. З Закону України "Про податок на додану вартість" - об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів у митному режимі або реімпорту, тобто при імпорті товарів необхідно нараховувати податкові зобов’язання, а при сплаті податкових зобов'язань необхідно відображати їх у складі поточного кредиту.

Відповідно до ст. 11.5. ЗУ «Про податок на додану вартість» № 168/97 ,-ВР від 03.04.97р., підприємством були видані наступні податкові векселі:№763314785Д5і від 06.09.2005р. на суму 3659,49 грн., термін погашення до 05.10.2005р., фактично    підприємство оплатило грошовими     коштами -22.11.22005р.; №763314785155 від 16.09.2005р. на суму 4578,13 грн., термін погашення до 15.10.2005р., фактично підприємство оплатило грошовими коштами - 22.11.2005р.; №763314785171 від 19.05.05р. на суму 2156,29 грн., термін погашення до 18.10.2005р., фактично підприємство оплатило грошовими коштами - 22.11.2005 р. Загальна сума податкових векселів становить - 10393,91 грн.

З 28.07.05р. в ст.. 4.5. ЗУ «Про податок на додану вартість» були внесені зміни. Статтею 11.5. ЗУ «Про податок на додану вартість» передбачено:

«якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата».

«Методичні рекомендації щодо порядку адміністрування, видачі та погашення податкових векселів» № 25595/7/16-1517 були затверджені листом від 22.12.05р., в яких були надані роз'яснення щодо відображення сум ПДВ по податковим векселям в декларації по ПДВ. Підприємство відобразило видачу та погашення податкових векселів наступним чином:

Відображення операцій з податковими векселями в деклараціях ПДВ за вересень-листопад 2005р. ТОВ "Полтавський турбомеханічний завод мало такий вигляд: у вересні в рядку "податкове зобов’язання" було відображено +10394 грн., у вересні в рядку 19.1 " до зменшення" підприємство не відображало ніяких операцій, в рядку 12,2 "податковий кредит (погашені податкові векселі)" у жовтні та в листопаді (погашено грошовими коштами) підприємством відображено - 10394 грн.

Відповідно до Методичних рекомендацій операції з податковими векселями в деклараціях по ПДВ повинні бути відображені наступним чином:

Вересень Рядок 6 «+» (податкове зобов'язання) +10 394;

Вересень Рядок 19.1. «- » до зменшення (-) - 10 394;

- Листопад( погашено грошовими коштами)Рядок 12.2 (податковий кредит) погашені податкові векселі.

Згідно Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування, видачі та погашення податкових векселів» № 25595/7/16-1517 від 22.12.05р., розділу «Порядок погашення податкових векселів та відображення їх у податковій звітності»:

-платник податку, яким видано ПВ 1-ї категорії, не включає суму зобов'язань по ПДВ до складу податкових зобов'язань по податковій декларації та погашає ПВ шляхом перерахування коштів до бюджету.

В податковій декларації з ПДВ за звітний період, в якому ПВ видано, такий ПВ відображається в рядку 6 із знаком « + « та в рядку 19.1. із знаком « - », і до рядка 19.2. не включається ні в декларації за звітний період, в якому ПВ видано, ні в деклараціях за наступні звітні періоди.

-право на включення ПВ 1-ї категорії до складу податкового кредиту виникає у тому звітному періоді, в якому відбулася його оплата».

Таким чином, підприємством, у зв'язку з неузгодженістю нормативних актів, було відображено суми виданих та погашених ПВ в рядках декларацій по ПДВ:

- не заповнено р. 19.1. ( - ) (ПДВ до зменшення) в вересні 2005 р. в сумі 10 394 грн.;

- заповнено р. 12.2. (податковий кредит на ПВ) в жовтні 2005 р. в сумі 10 394 грн.

що в цілому не призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ, як зазначено в п. 2 акта перевірки.

Тому, висновки ДПІ у м. Полтаві, щодо порушення ст.. 11.5. ЗУ «Про податок на додану вартість», в частині «віднесення в жовтні 2005р. до складу податкового кредиту сум зобов'язань по векселям ПДВ по яких не сплачено до бюджету на загальну суму 10 394,00 грн.» є неправомірним.

4. Стосовно не включення позивачем  до складу валового доходу за 2006р. різниці між цінами на відвантажену готову продукцію пов’язаній особі ТОВ "Укртехносинтез" та цінами на аналогічну продукцію, відвантажену покупцям на території України;

В Акті перевірки податковий орган визначив порушення товариством пп. 1.20.2 п.1.20 ст. 1; п.1.26 ст. 1; пп.. 7.4.1. п.7.4. ст.. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ "Про податок на додану вартість" та донарахував підприємству ПДВ в сумі 186 216,00 грн. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що ТОВ "Укртехносинтез" являється засновником ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" з часткою в статутному фонді 94,424%. Відповідно до умов Договору купівлі - продажу продукції №2-12/6-2003 від 01.01.2006р. ТОВ "Укртехносинтез" є покупцем, а ТОВ "Турбомеханічний завод" - продавцем. Відповідно до наказу від 20.12.2004р. про застосування системи знижок покупцям, товариство надає знижки на продукцію відповідно до обсягів її відвантаження. Під час перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ "Укртехносинтез" отримує більші знижки на відвантажену продукцію ніж інші покупці. Вибірковою перевіркою податкового органу встановлено, що ціни на відвантажену готову продукцію, відповідно до податкових накладних" ТОВ "Укртехносинтез" у грудні 2006р. відрізняються на 931 081,00 грн., від цін за аналогічну продукцію відвантажену іншим покупцям.

В Декларації з податку на прибуток за 2006р. підприємство різницю між цінами на відвантажену готову продукцію ТОВ "Укртехносинтез" за грудень 2006р. та цінами на аналогічну продукцію відвантажену іншим покупцям в сумі 931 081,00 грн. не включило до складу скоригованого валового доходу та не відобразило склад доходів від продажу товарів, ( порядках 01.1) в сумі 206855131 грн.

В порушення ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством занижено податкові зобов’язання на різницю між цінами на відвантажену готову продукцію та цінами на аналогічну продукцію відвантажену іншим покупцям.

Відповідно до п. 1.20.8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Також, при визначенні звичайної ціни не був проведений повний аналіз цін на компресорні установки, станції, агрегати та іншу продукцію, не були використані статистичні дані внутрішнього ринку, не були дотримані вимоги щодо пояснення звичайної ціни та не була досліджена маркетингова політика по продажу даного виду продукції.

Викладені обставини підтверджуються також тим, що в додатку № 9 до Акту перевірки «Порівняльна таблиця відпускних цін для СУБП «Укртехносинтез» та для інших покупців» на один вид продукції, а саме станцію компресорну пересувну ПКСД 5,25 ДМ визначено дві різних звичайні ціни – 29 275,83 грн. та 27 250,53 грн., з якими порівнюється і ціна відвантаження даної продукції на адресу СУБП «Укртехносинтез» та розраховується різниця відпускних цін, що свідчить про необґрунтованість визначення рівня звичайних цін ДПІ у м. Полтаві.

Крім того ДПІ порушила вимоги ст.. 1.20.2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», яка передбачає для визначення звичайної ціни використовувати інформацію про укладені договори з ідентичними товарами у співставних умовах.

Пов'язана особа СП «Укртехносинтез» є офіційним та єдиним дилером ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» згідно дилерського договору № 1 від 02.01.03 р. Умови даного договору, та порядок надання знижок офіційному дилеру відображено працівниками ДПІ в акті перевірки.

Вказано також і обсяги реалізації продукції СП «Укртехносинтез» із загального обсягу реалізованої підприємством продукції на території України, а саме : 71.1% або 24812,0 тис. грн.. за період з 01.07.05р. по 31.12.05р. та 64.2% або 56361,3 тис. грн. за 2006 рік. Тобто працівниками ДПІ підтверджується той факт, що СП «Укртехносинтез» є єдиним покупцем продукції ВАТ «ПТМЗ», який придбаває продукцію в таких обсягах.

Колегія суддів вважає, що відповідач не вірно здійснив співставлення умов дилерського договору з іншими договорами на купівлю продаж продукції так, як:

дилерський договір, що укладений з СП «Укртехнозинтез» є єдиним договором у підприємства з умовами що викладені в ньому.

дилер має найбільші обсяги реалізації продукції в порівнянні з іншими існуючими у підприємства покупцями та відповідно має більші знижки на ціну продукції;

-в дилерському договорі передбачені умови (обов'язки покупця): просування товарів серед покупців України та закордону, сервісного та гарантійного обслуговування продукції тоді, як у інших договорах такі умови відсутні.

Таким чином порівняння ціни реалізації встановлені для офіційного дилера та ціни реалізації на аналогічну продукцію придбану іншими покупцями на умовах договорів купівлі-продажу, що носять разовий характер, є помилковим та суперечить ст. .1.20.2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, в ході проведення перевірки працівниками ДПІ встановлено, що реалізація продукції власного виробництва пов'язаній особі, як і іншим покупцям, проводиться по цінам не нижче собівартості. Це також відображено в акті перевірки.

Статтею 1.20.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів даного пункту, то для доказу обґрунтування її рівня можуть бути взяті до уваги правила, визначені відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. На ВАТ «ПТМЗ» формування вільних відпускних цін здійснюється згідно Методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції в промисловості, розроблених Мінпромполітики України (Наказ № 47 від 02.02.01 р.) за правилами встановленими національними стандартами бух. обліку на підставі затверджених норм матеріальних витрат на сировину, матеріалів та комплектуючих виробів, витрат на оплату праці, інших витрат та планової норми рентабельності.

Таким чином, встановлення рівня відпускних цін офіційному дилеру СП «Укртехносинтез» не суперечить ст. 1.20,5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а ціни реалізації, що наведені в додатку-5 до Акту, є для ВАТ «ПТМЗ» звичайними.

Під час проведення перевірки податковим органом визначено, що ВАТ «ПТМЗ» не включило до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ по наданих послугах мобільного зв'язку, отриманих від ЗАТ «Український мобільний зв'язок ( код ЄДРПОУ 4333937) м. Київ згідно податкових накладних: від 31.07.2005р. - 2022,76 грн., від 1.08.2005р. - 3457,49 грн., 30.09.2005р. - 1665,32 грн., 31.1О.20О5р. - 1761,31 грн., 0.11.2005р. - 2854,06 грн. 31.12.2005р. - 2458,91 грн., 31.01.2006р. - 2077,45 грн., :8.02.2006р. - 1928,98 грн., 31.03.2006р.- 2447,34 грн., 30.04.2006р.- 2181,45 грн., И.05.2006р. - 2549,56 грн., 30.06.2006р. -2533,07 грн., 31.07.2006р. - 2723,45 грн., 11.08.2006р., 2509,50 грн., 30.09.2006р. - 2528,60 грн., 31.10.2006р.-2735,60 грн., 30.11.2006р. -2758,28 грн., 31.12.2006р. 2718,87 грн. Всього: 43 912,00 грн.

Таким чином, загальна сума податкового кредиту по ПДВ за період, що перевіряється складає 43 912,00 грн. В ході проведення перевірки оригінали вищеназваних податкових накладних надавались працівникам ДПІ для ознайомлення.

У відповідності до ст.. 74.5., 7.5. ЗУ «Про податок на додану вартість» вищевказані податкові накладні можуть бути включені в склад податкового кредиту.

За період з 01.07.05р. по 31.12.06 р. підприємством здійснювались операції по ліквідації основних засобів 2-4 груп. Підприємство має право не нараховувати ПДВ в розмірах 20% на залишкову вартість таких основних фондів у відповідності до ч.2 ст..4.9. ЗУ «Про податок на додану вартість», якою передбачено:

«... якщо платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.»

З даного питання існує роз'яснення ДПА України в листі № 2235/6/16-12-15-26 від 06.05.01р. «Про податок на додану вартість», де роз'яснено застосування ст.. 4.9. ЗУ «Про податок на додану вартість», а також вказано перелік підтверджуючих документів щодо знищення, розібрання недоамортизованого основного фонду, а саме «Акт на списання основних засобів».

По всім операціям ліквідації основних засобів інспектору ДПІ були надані відповідні акти, які не прийняті до уваги при написанні акту перевірки.

По вказаних операціях сума нарахованих зобов'язань з ПДВ складає: 09.2005р. -600,61 грн., 12.2005р. - 3749,59 грн., 08.2006р. - 7 106,46 грн. 12.2006р. - 1817,75 грн. ВСЬОГО: 13 274,41 грн.

Враховуючи викладене, під час перевірки перевіряючими не було взято до уваги зайво нараховані підприємством зобов'язання по ПДВ в сумі 13 274,41 грн. та недорахований податковий кредит по ПДВ в сумі - 43 912,00 грн., загальною сумою на користь ВАТ «ПТМЗ» * 57 186,41 грн. З викладених підстав податкове повідомлення рішення № 0000102302/0 від 01.06.07р. підлягає визнанню нечинним у зв'язку з порушенням підпункту б) п.4.2.2 ст. 4.2. ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Методичних вказівок по визначенню стандартів якості контрольно-перевірочної роботи» (додаток до наказу ДПАУ від 02.12.05р. №540).

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

                                                      ухвалила:

Постанову господарського суду Полтавської області від 16.11.2007р. по справі №17/102 залишити без змін.

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Полтава, на постанову господарського суду Полтавської області від 16.11.2007р. по справі №17/102 залишити без задоволення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її повного тексту.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 28.07.2008 р.

        Головуючий суддя             підпис                    Філатов Ю.М.

                     Судді                      підпис                 Водолажська Н.С.

                                                          підпис                 Гуцал М.І.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя                                                                        Ю.М. Філатов