Рішення № 19677016, 30.11.2011, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22ц-2230\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Чохонелідзе Л.М.

54 Доповідач Черниш Т. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2011

року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого Кривохижі В.І.

суддів Черниш Т.В.,

Голованя А.М.,

при секретарі Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Акціронерна страхова компанія «Омега», за участю третьої особи- ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»про стягнення страхової виплати, за апеляційною скаргою позивача на рішення Олександрійського міськрайонного суду від 24 червня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

2 лютого 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега»(далі-АСК «Омега»), за участю третьої особи-ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення на його користь суми страхового відшкодування.

В позовній заяві зазначав, що 9 березня 2010року між ним та АСК «Омега»був укладений договір добровільного страхування транспорту, за яким застрахував належний йому автомобіль марки «MITSUBISHI Outlander 2.0»державний номерний знак НОМЕР_1

1 липня 2010 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Він належним чином виконав передбачені договором умови, 19 липня 2010 року надав необхідний пакет документів, у визначений договором термін сплатив другу частину страхового платежу, однак страхова компанія 1 жовтня 2010р. відмовила йому у виплаті страхового відшкодування, безпідставно пославшись на здійснення ним відновлювального ремонту без погодження з страховиком.

Вважаючи, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про страхування», умови договору страхування, зокрема, п. 6.4.8, 6.4.10; з часу повідомлення про страховий випадок і надання необхідних документів будь-яких заходів для своєчасного розгляду питання щодо виплати страхового відшкодування не вжив, позивач просив стягнути з АСК «Омега»на свою користь невиплачену суму страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції, виходячи з розміру визначеної звітом експертної оцінки вартості відновлювального ремонту-31859 грн.34 коп., з урахуванням індексу інфляції- 1561 грн. 10 коп.; 4173,57 грн. пені відповідно до п.6.4.10 Договору, 3% річних від простроченої суми- 343 грн.03 коп. ; 1000 грн.- на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивача ставиться питання про скасування рішення суду з мотивів порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та доказам. Зазначено, зокрема, що суд, не врахував його, позивача, доводів щодо невиконання відповідачем як страховиком умов договору страхування та умисного ухилення від виконання договірних зобовязань, безпідставно послався на фіктивний акт від 12 вересня 2010 року.

В судовому засідання суду апеляційної інстанції позивач та його представник повністю підтримали доводи апеляційної скарги, представник страхової компанії ці доводи заперечував.

Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 9 березня 2010 року між ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега»(перейменованого згодом в ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега») та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, за яким застраховано на період до 9 березня 2011 року майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією належного йому автомобіля марки «MITSUBISHI Outlander 2.0», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на умовах, визначених Законом України «Про страхування»та відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених рішенням правління АСК «Омега» 26 грудня 2006 року( далі-Правила).

За умовами зазначеного договору страхувальник зобовязувався вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови договору, а страховик - у разі настання протягом одного року страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбачених цим договором, за умови відсутності підстав у виплаті, які визначені п.13 договору відповідно до ст. 991 ЦК, ст. 26 Закону України «Про страхування, Правилами (а.с. 7,8).

Під час дії договору страхування -1 липня 2010 року стався страховий випадок, визначений п.3.1.2 договору дороржньо-транспортна пригода.

Листом від 1 жовтня 2010 року АСК «Омега» повідомила ОСОБА_3 про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.13.1.14 договору- у звязку зі здійсненням страхувальником ремонту автомобіля без письмового дозволу страховика(а.с.9).

Визнаючи таку відмову правомірною і відмовляючи у звязку з цим у позові, суд послався на наведене в листі від 1 жовтня 2010 року обґрунтування відмови, повідомлення ОСОБА_3 2 серпня 2010 року про необхідність проведення додаткового огляду застрахованого автомобіля незалежним експертом та виявлення страховою компанією 12 вересня 2010 року здійснення позивачем відновлювального ремонту без попереднього погодження зі страховою компанією.

Однак, надану відповідачем на підтвердження своїх доводів копію акту огляду транспортного засобу після здійснення відновлювального ремонту від 12 вересня 2010 року (оригінал такого акту в матеріалах страхової справи відсутній) не можна визнати відповідно до ст.59 ЦПК належним та допустимим доказом порушення позивачем умов договору страхування, оскільки відсутній підпис ОСОБА_3 в графі «Підпис Страхувальника»в акті, в якому лише зазначено «Автомобіль справний, відсутня накладка крила переднього правого».

ОСОБА_3 факт такого огляду 12 вересня, як і проведення на той час відновлювального ремонту заперечував, стверджував, що ремонт автомобіля провів після отримання повідомлення АСК про відмову у виплаті страхового відшкодування, надав до суду замовлення-наряд про виконані роботи по ремонту зазначеного автомобіля 14 жовтня 2010 року.

Крім того, пунктом 8.1 Договору, п. 11.1.10 Правил зобовязано страхувальника без письмової згоди страховика не здійснювати будь-яких ремонтних робіт транспортного засобу до здійснення огляду ТЗ. Між тим, огляд застрахованого автомобіля представником АСК «Омега»було проведено наступного дня після ДТП- 2 липня 2010 року, що підтверджується відповідним актом (а.с.30).

Інших доказів на підтвердження обґрунтованості відмови у виплаті страхового відшкодування не надано.

В листі від 1 жовтня 2010 року не наведені і інші мотиви відмови

За таких обставин суд не мав достатніх правових підстав для визнання правомірною відмови АСК «Омега»у виплаті ОСОБА_3 страхового відшкодування у звязку з порушенням ним п.13.1.14 договору.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому ухвалене ним рішення не може вважатися законним й обґрунтованим та відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Матеріалами цивільної справи та страхової справи, наданої представником відповідача для огляду, підтверджено факт ДТП, що сталася 1 липня 2010року за участю застрахованого автомобіля, та наявність механічних ушкоджень цього транспортного засобу. З заявою про настання страхового випадку, визначеного п.3.1.2 договору, та виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 звернувся до АСК «Омега»2 липня 2010 року. Того ж дня представником страховика відповідно до п.6.4.7 договору було проведено огляд пошкодженого автомобіля, ним складено акт, в якому зафіксовані механічні пошкодження, повязані з ДТП. 19 липня 2010 року страхувальником надані інші документи, зазначені в розділі 11 договору , в тому числі калькуляцію та звіт про експертну оцінку колісного транспортного засобу від12 липня 2010 року, про що свідчать штампи на них вхідної кореспонденції страхової компанії (а.с.10-17).

Відповідно до п.6.4.8 договору, п.10.4.8. Правил страховик зобовязаний в термін не пізніше 12 робочих днів від дати отримання від страхувальника необхідних документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, скласти страховий акт або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Підстави для такої відмови визначені п.13 договору.

Таким чином, рішення про відмову у здійсненні страхової виплати приймається страховиком у строк не більший за передбачений договором та Правилами страхування, що встановлено і ч. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування».

Правила та договір передбачають право страховика перевіряти обставини страхового випадку.

Однак матеріали страхової справи не містять будь-яких доказів на підтвердження проведення передбачених договором дій, спрямованих саме на перевірку обставин страхового випадку, після 19 липня 2010 року і до встановленого умовами договору строку для прийняття відповідного рішення(4 серпня 2010р.).

Такі обставини свідчать про невиконання відповідачем як страховиком умов договору і необґрунтовану відмову у виплаті страхового відшкодування.

Згідно п.9.1 договору розмір виплати страхового відшкодування визначається, виходячи з фактичного розміру збитків, завданих транспортному засобу в результаті страхового випадку, на підставі огляду та документів, що підтверджують розмір спричиненого збитку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір страхової суми за договором, зменшеної на розмір франшизи.

На підтвердження розміру збитків ОСОБА_3 19 липня 2010 року надіслав до страхової компанії калькуляцію від 8 липня та звіт№10-151 від 12 липня 2010 року про експертну оцінку з ремонтними калькуляціями, виконаний субєктом підприємницької діяльності фізичною особою.

Відповідач ніяких заперечень щодо обґрунтованості визначеної суми відновлювального ремонту автомобіля позивача і відсутності узгодження з Страховиком не заявляв і не надав, не скористався визначеним договором і Правилами правом щодо перегляду і зміни розміру відшкодування. Відповідно до вимог п.9.2 договору у визначений п.6.4.6. 10-денний строк з дня огляду автомобіля(2 липня 2010р.) розрахунок вартості відновлювального ремонту(Кошторис) не зробив, не вживав заходів і до проведення незалежної експертизи протягом 5 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про страховий випадок, як передбачено п.6.4.5 Договору.

Тому колегія вважає можливим визнати належним документом, який визначає розмір шкоди, звіт №10-151 про експертну оцінку автомобіля від 12 липня 2010 року, проведений оцінювачем на підставі даних огляду транспортного засобу, відомості якого щодо механічних пошкоджень не протирічать акту огляду транспортного засобу, складеного страховиком 2 липня, за допомогою компютерної програми «Audatex», яка відповідно до Додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24 листопада 2003р. (далі-Методика), входить до переліку рекомендованих для використання компютерних програм. Згідно зазначеного висновку вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 32920 грн.37 коп., а матеріальний збиток, нанесений власнику цього транспортного засобу, дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу і складає 23385 грн.83коп.

За правилами ч. 1 ст. 988 ЦК України, ст.9 Закону «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати розмір реальних збитків. Відтак, розмір страхового відшкодування за договором страхування №092-07-2822-11 від 9 березня 2010 року, обчисленого відповідно до п.9, становить 22324 грн.80 коп. - різницю між матеріальним збитком-23385 грн.83 коп. та безумовною франшизою, визначеною п.3.3.2 договору(0,5%)-1061 грн.03 коп.

Згідно ст. 992 ЦК у разі несплати страховиком страхової виплати страхувальнику страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором чи законом.

Пунктом 6.4.10 договору на страховика покладена майнова відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків шляхом сплати пені в розмірі 0,1 % простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач заявив про стягнення пені, починаючи з 4 серпня 2010 року і до 22 грудня 2010 року- за 131 день, однак, враховуючи, що від вигодонабувача відповідь на запит страхової компанії надійшла лише 9 серпня 2010 року, виходячи з встановлених п.6.4.8, 6.4.10 строків(12 та 7 робочих днів), прострочка складає 101 день, а розмір пені в сумі 2254 грн.80 коп.( 22324,8х0,1х 101).

Колегія суддів вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо застосування ст. 626 ЦК України, яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобовязання.

Оскільки страхова компанія прострочила виконання зобовязання, прострочена сума підлягає стягненню з урахуванням індексу інфляції, встановленого з вересня по листопад 2010 року(як заявлено позивачем), що складає 831 грн. 50 коп.(22324,8х102,9%х100,5%х100,3-22324,8)

3 % річних від простроченої суми становить 185,3 грн.(22324,8 х3:365х101).

Таким чином з АСК «Омега»належить до стягнення 25596 грн. 50 коп. (22324,8+2254,9+831,5+185,3)

Зазначені кошти підлягають виплаті на користь страхувальника ОСОБА_3, враховуючи, що це питання погоджено з ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»як вигодонабувачем, що підтверджується відповідними листами, адресованими АСК «Омега»,зокрема, і відповіддю від 3 серпня 2010 року на запит страховика.

Позов в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки між сторонами існують договірні правовідносини, які врегульовані Законом «Про страхування»та Цивільним кодексом, норми статей 625,992 якого не передбачають такого виду відповідальності страховика як відшкодування моральної шкоди. Не передбачена компенсація моральної шкоди Правилами та укладеним між сторонами договором страхування.

На підставі наведеного та керуючись ст. 303, п.2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня2011 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія«Омега»на користь ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок 29096154994101 в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 331564, код 25717727 страхове відшкодування у розмірі 22324 грн. 80 коп., 2254 грн.90 коп. пені, 831 грн.50 коп. інфляційних втрат, 185 грн.30 коп.-3% річних,- всього 25596 грн.50 коп., а також 120 грн. судових витрат.

Стягнути з ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега»в дохід держави судовий збір в розмірі 255 грн.95 коп.

В задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді