Рішення № 19675901, 26.10.2011, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 2 - 474/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі - Пугач В.І., Шковира А.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” до ОСОБА_1, ПП Фірми «Кодак», ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

          Позивач 05.09.2011 року звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Підставою звернення із позовом вважає те, що 07 квітня 2009 року в м. Умань по вул. Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Тойота Авалон”державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 під його ж керуванням та автомобіля “ВАЗ 21043”, держ. номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_4 (надалі: Відповідач). В наслідок ДТП автомобіля “Тойота Авалон” державний номер НОМЕР_1 завдано технічних ушкоджень. Вказаний автомобіль був застрахований Закритим акціонерним товариством “Страхова Група “ТАС” (надалі: Позивач) за Договором добровільного страхування наземного транспорту ДСНТ/21/НОМЕР_3 від 15.06.2007 року. Одним із страхових випадків за цим Договором є “пошкодження чи знищення транспортного засобу в наслідок ДТП”. Згідно Постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.04.2009 року, ДТП сталося в наслідок порушення п.16.11 Правил дорожнього руху України водієм автомобіля “ВАЗ 21043”, держ.номер СА 3427 АН ОСОБА_4 Згідно висновку № 24 від 15.04.2009 року авто-товарознавця ОСОБА_5, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля “Тойота Авалон” державний номер НОМЕР_1, в наслідок його пошкодження при ДТП складає: 32946,71 грн. За вказаною ДТП, ЗАТ “СГ”ТАС”, сплатила, згідно заяви вигодонабувача, відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту ДСНТ №21/НОМЕР_3 від 15.06.2007 року, страхове відшкодування в розмірі: 26357,37 грн. –80% від суми збитку: 32946,71 грн. визначеної автотоварознавчим дослідженням (Звіт № 24 від 15.04.2009 р.). При підготовці документів на виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 по даному ДТП, Відповідачем до їх страхової компанії разом з іншими документами було надано копії Договору аренди № 36/75 від 01.09.2008 року Приватним підприємством Фірма “Кодак” автомобіля “ВАЗ 21043”, дер. номер НОМЕР_2 та подорожнього листа № 387752 на автомобіль “ВАЗ 21043”, дер.номер НОМЕР_2, виписаного Фірмою “Кодак”, де водієм зазначеного в подорожньому листі автомобіля є –ОСОБА_1 та ОСОБА_5 № ВС/3486423 від 02.12.2008 року (тип:1), з франшизою за шкоду заподіяну майну: 510 грн., та лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 3-х осіб –25500 грн., виписаного Черкаською філією Закритого акціонерного товариства страхова компанія “Українська страхова група”. За даним типом ОСОБА_5 застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якого водія, який на законних підставах керує автомобілем “ВАЗ 21043”, держ.номер СА 3427 АН. 23 березня 2010 року на адресу ЗАТ СК “Українська страхова група” Позивачем було направлено Претензію № Г.26.0.0/165 вихідний № Г2600/2700 на суму: 24990 грн. На яку 27 грудня 2010 року за вих. №03/17851 від 23.12.2010 року було отримано відповідь, що …”ПАТ “СК ”Українська страхова група” вимушена відмовити у виплаті страхового відшкодування”, так як водій ОСОБА_1 керував автомобілем “ВАЗ 21043”, держ. номер НОМЕР_2 “не на законних підставах”, а отже за вище вказаним Полісом його цивільно-правово відповідальність не застрахована. 14.01.2011 року та 03.03.2011 року на адресу Відповідача ОСОБА_6 “Страхова група “ТАС” було направлено регресні вимоги № Г.08.0.0/08 та № 059 про відшкодування нанесеного ним збитку по вище згаданій ДТП, які він залишив без розгляду. Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного Кодексу України: “шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою”. Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України: “особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом”. Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування”: “до стаховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток”. Просять стягнути із відповідача на користь ПАТ “Страхова група” ТАС” 26 357 (двадцять шість тисяч триста п”ятдесят сім гривень) 37 коп. стахового відшкодування виплаченого ОСОБА_3, та судові витрати.

          19.09.2011 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло заперечення в якому він повністю заперечує проти позову, так як вважає вимоги безпідставні та позов необгрунтований. 05.10.2011 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло доповнення до заперечення в якому він повністю заперечує проти позову Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу з наступних підстав. Між страховиком ЗАТ СК “Українська страхова група” та страхувальником ОСОБА_7, укладено договір страхування І типу, що підтверджується полісом №ВС/3486423 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до вказаного полісу забезпеченим транспортним засобом є ТЗ марки ВАЗ 21043, номерний знак НОМЕР_2. Згідно п. 15.1. ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в редакції, що діяла на момент настання страхового випадку, договори обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності могли укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу). Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2009 року по справі №3-718-09 встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 Крім того, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 580928, виданого 17.08.2006 р. Уманським МРЕВ власником автомобіля НОМЕР_2 є ОСОБА_2. Згідно пояснення ОСОБА_2 від 16.09.09 року під час ДТП він знаходився в автомобілі та передав кермо ОСОБА_1. Згідно п. 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, власник транспортного засобу може передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 1.4. статті 1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в редакції, яка діяла на момент настання страхового випадку, особами, відповідальність яких застрахована, - є визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб. Крім того, Позивач не надає суду доказів, що забезпечений автомобіль вибув із володіння власника в наслідок протиправних дій Відповідача. Просить суд відмовити в задоволені позову повністю.

21.10.2011 року від відповідача ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” надійшло заперечення відповідно до якого, згідно ст. З Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Згідно ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Так, 03 грудня 2008 року між ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” та ОСОБА_7 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3486423 (забезпечений транспортний засіб “ВАЗ”державний реєстраційний № НОМЕР_2, тип полісу І). 04 квітня 2009 року відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу “ВАЗ” державний реєстраційний № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу “Тойота” державний реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3. Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2009 року ОСОБА_1 визнано винним по даній дорожньо - транспортній пригоді. 07 квітня 2009 року до ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” звернувся ОСОБА_2 з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від страхувальника та надав документи. До вказаної заяви ОСОБА_7 до ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” було надано договір оренди № 36/75 від 01 вересня 2008 року укладений з ПП Фірма “Кодак” та подорожній лист виданий на ім'я водія ОСОБА_1 Однак, відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Договір оренди транспортного засобу № 36/75 від 01 вересня 2008 року, який було надано до ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” нотаріально не посвідчений. Тобто, ОСОБА_1, який керував забезпеченим транспортним засобом на момент дорожньо - транспортної пригоди на підставі шляхового листа, виданого ПП Фірма “Кодак”, експлуатував транспортний засіб “ВАЗ” державний реєстраційний № НОМЕР_2, не на законних підставах. Про даний факт було повідомлено ОСОБА_2 16 вересня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” з заявою, в якій вказав, що в момент дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_1 керував забезпеченим транспортним засобом в його присутності. Однак, дані твердження не знайшли свого підтвердження в матеріалах адміністративної справи, так як, в матеріалах адміністративної справи знаходиться копія подорожнього листа, що є законною підставою керування транспортного засобу “ВАЗ” державний реєстраційний № НОМЕР_2 водієм ОСОБА_4 на момент дорожньо - транспортної пригоди. 24 березня 2010 року до ПАТ „СК „Українська страхова група" надійшла регресна вимога від AT “СГ ” «ТАС»(приватне). 23 грудня 2010 року ПАТ „СК „Українська страхова група" було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу AT “СГ «ТАС” (приватне), у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 експлуатував транспортний засіб ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не на законних підставах під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 07.04.2009р., він не належав до категорії осіб, цивільно-правова відповідальність, яких, на момент дорожньо-транспортної пригоди, застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3486423, а відповідно ПАТ „СК „Українська страхова група" не мала підстав класифікувати дану пригоду як страхову подію. 02 серпня 2011 року до ПАТ „СК „Українська страхова група" надійшов лист від ОСОБА_2 з проханням виплати страхового відшкодування в порядку регресу AT “СГ «ТАС” (приватне) разом з листом було надано документ “Пояснення про обставини ДТП” Директору Черкаської дирекції AT “СГ «ТАС” (приватне) від інспектора ДПС ВДАІ м. Умань ОСОБА_8 Уповноважена органами державної влади особа має перелік повноважень передбачених відповідними нормативними актами (Наказ МВС України №77 від 26.02.2009 р. та інші). Серед даного переліку немає такого документу як “Пояснення”. Крім того, оцінюючи документ “Пояснення про обставини ДТП” Директору Черкаської дирекції AT “СГ «ТАС” (приватне) від інспектора ДПС ВДАІ м. Умань ОСОБА_8, ПАТ „СК „Українська страхова група" не має можливості ідентифікувати особу, яка склала дані пояснення, оскільки, вони були надані до ПАТ „СК „Українська страхова група" страхувальником ОСОБА_7. Також, підпис уповноваженого представника відповідного органу має бути посвідченим печаткою. Отже, вважають, що ні суд, ні ПАТ „СК „Українська страхова група" не може прийняти за доказ законності експлуатації транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_9, під час ДТП, що сталося 07.04.2009р., “Пояснення про обставини ДТП” Директору Черкаської дирекції AT “СГ «ТАС” (приватне) від інспектора ДПС ВДАІ м. Умань ОСОБА_10 На підставі вищевикладеного, у ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” відсутні законні підстави для виплати страхового відшкодування по даній дорожньо-транспортній пригоді за шкоду нанесену особою, відповідальність якої не була застрахована у ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” на момент дорожньо-транспортної пригоди. Просять у позові ПАТ “Страхова група “ТАС” до ОСОБА_1, ПП Фірма “Кодак”, ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити в повному обсязі за необгрунтовністю та безпідставністю заявлених вимог.

          У судому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити. Він вважає, що при обставинах, які були досліджені і встановлені під час судового розгляду справи, страхове відшкодування їм би мала виплатити страхова компанія, яка застрахувала відповідальність транспортного засобу, водій якого винний у вчиненні ДТП, але позовні вимоги підтримує до ОСОБА_1, так як в добровільному порядку страхова компанія - відповідач відмовляється вирішити спір.

          У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, повністю підтримав надані ним заперечення. Додатково пояснив, що в період часу, коли сталася ДТП, він проходив випробування в ПП Фірма «Кодак»на посаду водія, але трудовий договір не був укладений, запис у трудовй книжці оформлений не був. На час вчинення ДТП в автомобілі знаходися власник автомобіля ОСОБА_2, а тому він на законних підставах керував автомобілем і тому вважає, що сплатити кошти позивачу повинна страхова компанія, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу ОСОБА_2 - ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група”.

          У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 –ОСОБА_11 позов не визнав. Повністю підтримав надані відповідачем ОСОБА_4 заперечення та його пояснення.

          У судовому засіданні представник відповідача ПП «Фірми «Кодак» - ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що фірма «Кодак»знаходиться в стадії ліквідації за рішенням власника. ОСОБА_1 на час вчинення ДТП проходив випробування на зайняття посади водія у фірмі без укладення трудового договору. Наявність договору оренди автомобіля та путівки на ім»я водія –ОСОБА_1 ПП «Фірми «Кодак»пояснює тим, що ці документи були виготовлені ним особисто, щоб вести облік затрат, понесених на автомобіль. Вони не мають ніякого значення для страхового випадку, були помилково надані представнику страхової компанії разом з іншими документами. В автомобілі на час ДТП він був присутній, а тому ОСОБА_1 керував автомобілем на законних підставах і відшкодування шкоди повинна нести ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група”.

          У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, вважає, що ОСОБА_1 керував автомобілем на законних підставах, відшкодування шкоди повинна нести ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група”, так як він як власник автомобіля на час ДТП був присутній в автомобілі. Цього дня ОСОБА_1 разом з ним завозив його дружину і дитину в лікарню, а коли вони повертались, сталася ДТП. Він подав всі необхідні документи у ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” для проведення відшкодування шкоди, так як ДТП сталася внаслідок вини водія його автомобіля. Про відмову у виплаті страхового відшкодування ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” він дізнався весною 2011 року, але відмову в судовому порядку не оскаржував, чекав, доки позов подасть Приватне акціонерне товариство “Страхова група “ТАС”. Заперечує проти допиту його в якості свідка.

          У судове засідання представник відповідача ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” не з»явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та про підтримання наданого заперечення.

          Допитаний в якості свідка ОСОБА_12, показав суду, що він був свідком, коли в м.Умань сталося ДТП за участі водія ОСОБА_1, який виїжджав автомобілем від лікарні. Вони обмінялися телефонами, так як можливо в майбутньому виникне необхідність в допиті свідків ДТП. Він бачив, що в момент зіткнення автомомбілів, за кермом автомобіля сидів ОСОБА_1, а власник автомобіля також перебував в автомобілі в якості пасажира. Потім під»їхали працівники ДАІ і складали документи, проводили заміри. Його в якості свідка події в документах, які складалися, не записували.

          Свідок ОСОБА_8 показав суду, що на час ДТП працював інспектором ДАІ в Уманському міському відділі міліції. Він 07.04.2009 року виїжджав на місце ДТП з участю автомобілів ВАЗ 2104 та Тойоти, складав документи. На час їх виїзду на місце ДТП біля автомобіля ВАЗ були присутні водій та власник автомобіля. ОСОБА_4 були надані : посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль, талон, а також подорожній лист. Чи повідомоляв ОСОБА_1, що він працює, не пам»ятає. Пояснення він надавав працівникам страхових компаній після того, як пройшов певний періоду часу з часу вчинення ДТП, так як вони зверталися до нього з цього приводу.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, відповідачів, показання свідків, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

          - судом встановлено, що 07 квітня 2009 року в м. Умань по вул. Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Тойота Авалон” державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 під його ж керуванням та автомобіля “ВАЗ 21043”, держ. номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_1 (а.с.49-50);

          - автомобіль “Тойота Авалон” державний номер НОМЕР_1 застрахований Закритим акціонерним товариством “Страхова Група “ТАС” за Договором добровільного страхування наземного транспорту ДСНТ/21/НОМЕР_3 від 15.06.2007 року (а.с.6-11);

- Згідно висновку № 24 від 15.04.2009 року авто-товарознавця ОСОБА_5, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля “Тойота Авалон” державний номер НОМЕР_1, в наслідок його пошкодження при ДТП складає: 32946,71 грн (а.с.29-40);.

- за вказаною ДТП, ЗАТ “СГ”ТАС” 23 березня 2010 року сплатила ОСОБА_3, відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту ДСНТ №21/НОМЕР_3 від 15.06.2007 року, страхове відшкодування в розмірі: 26357,37 грн. (а.с.48);

- відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” , ст.993 ЦК України до стаховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток;

- винним у вчиненні даної ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 Постановою Уманського міськрайонного суду від 28.04.2009 року, яка на час розгляду справи та прийняття рішення ніким не оспорювалась, є чинною (а.с.28);

- судом при розгляді даної справи встановлено, що на час вчинення ДТП відповідач ОСОБА_1 був працівником ПП Фірми Кодак, виходячи з наступного:

- згідно ст.24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи;

- відповідно до ст.26 КзпП України випробування може мати місце лише при укладенні трудового договору;

- ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП керував автомобілем “ВАЗ 21043”, держ. номер НОМЕР_2 на підставі подорожнього листа ПП Фірми «Кодак»як водій ПП Фірми «Кодак»в період з 01 до 30 квітня 2009 року, що свідчить про наявність трудових відносин між ПП Фірмою «Кодак»та водієм –відповідачем ОСОБА_4 (а.с.51);

- суд критично оцінює пояснення представника відповідача ПП Фірми Кодак, відповідача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_1, педставника відповідача ОСОБА_1 –ОСОБА_11, що ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП не перебував у трудових відносинах з ПП фірмою Кодак, так як пояснення сторін, не допитаних в якості свідків, не є доказом, відповідно до ч.2 ст.57 ЦПК України, доказів, які би спростовували даний факт, сторонами суду не надано, не дивлячись на роз»яснення судом обов»язку сторін подання доказів на підтвердження своїх доводів;

- відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків;

- згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” від 29 грудня 1992 року N 14 із наступними змінами і доповненнями, за вимогами інших осіб, що грунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків, зокрема відшкодування шкоди їх майну, відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства;

- тобто, судом встановлено, що відповідно до обставин справи та норм діючого законодавства, за дії ОСОБА_1 в даному випадку, повинно нести матеріальну відповідальність ПП Фірма «Кодак»як за свого працівника, який керував автомобілем, наданим йому працедавцем;

- також судом встановлено, що ПП Фірма Кодак володіла та користувалася автомобілем “ВАЗ 21043”, держ. номер НОМЕР_2 на час вчинення ДТП на підставі подорожнього листа виданого на підставі договору оренди № 36/75 від 01.09.2008 року, укладеного між власником автомобіля ОСОБА_7 та ПП Фірмою «Кодак»(а.с.16);

- суд вважає, що ПП Фірма «Кодак»неправомірно заволодіна та володіла на час вчинення ДТП автомобілем “ВАЗ 21043”, держ. номер НОМЕР_2, оскільки, договір оренди даного автомобіля № 36/75 від 01.09.2008 року, укладений між власником автомобіля ОСОБА_7 та ПП Фірмою «Кодак»нотаріально не посвідчений;

- згідно ч.2 ст.799 ЦК України договір найму транспортного зсобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню;

- відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним;

- сторони вимоги про визнання даного договору дійсним перед судом не ставили, доказів визання договору дійсним суду не надали, суд розглядає справу в межах пред»явлених позовних вимог та на підставі доказів сторін;

- тому суд вважає, що власник автомобіля ОСОБА_2 на незаконних підставах передав автомобіль НОМЕР_4 у користування ПП Фірми «Кодак»та вказана фірма на незаконних підставах його використовувала;

- так як відповідач ОСОБА_2 в даному випадку не виконав умов договору страхування ТЗ укладеного з ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група”, на незаконних підставах передав автомобіль у користування ПП Фірма «Кодак», тому підстави для задоволення позову з відповідача ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” відсутні;

- крім цього, ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” відмовила відповідачу ОСОБА_2 у проведенні виплати страхового відшкодування, а відповідач ОСОБА_2 дану відмову не оскаржував і не оскаржує на час прийняття рішення в установленому законом порядку, доказів неправомірності прийнятого даним відповідачем рішення, суду не надав;

- судом встановлено, що договір оренди № 36/75 від 01.09.2008 року укладено між власником автомобіля ОСОБА_7 та директором ПП Фірми «Кодак»ОСОБА_7, тобто однією і тією ж особою, але з різними повноваженнями, як в інтересах ОСОБА_2, так як він згідно п.2.1 Договору має право на отримання орендної плати згідно виставлених рахунків, так і в інтересах ПП Фірма «Кодак», яка має право використовувати автомобіль;

- також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 використовував автомобіль НОМЕР_4 в момент вчинення ДТП в особистих інтересах, а не інтересах ПП, так як возив дружину та дитину у лікарню, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12В, який підтвердив пояснення відповідача, що вони автомобілем виїжджали від лікарні, а також схематичним зображенням ДТП на а.с. 89, де автомобіль “ВАЗ 21043”, держ. номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, рухався від лікарні ;

- відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом та завдала шкоди, зобов»язана відшкодовувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом сприяла недбалість її власника, шкода відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення;

- так як відповідач ОСОБА_2, всупереч подорожньому листу ПП, використовував автомобіль у власних інтересах, як власник даного автомобіля, передав даний автомобіль ПП Фірма «Кодак»незаконно, суд вважає, що підстави для відповідальності ПП відсутні та частка відшкодування шкоди власником автомобіля ОСОБА_7 становить 100%;

- судові витрати підлягають стягненню із відповідача ОСОБА_2 в повному обсязі на підставі ст. 88 ЦПК України;

тому в задоволенні позову в частині стягнення виплаченного страхового відшкодування з інших відповідачів, необхідно відмовити.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,5,6,7,8,10,11,14, 57, 88, 158-159, 169, 213-215 ЦПК України, ст.ст.220, 799, 993, 1172, 1187 ЦК України, ст. 24,26 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року N 6 із змінами і доповненнями, Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками”від 29 грудня 1992 року N 14 із змінами і доповненнями, суд

в и р і ш и в :

          Позов задоволити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, 03062, м.Київ пр-кт Перемоги, 65, р/р 26500422 в АТ «ОСОБА_13 Аваль»в м.Києві ЄДРПОУ: 30115243 сплачене страхове відшкодування в сумі 26357 грн 37 коп, судові витрати в сумі 383 грн 57 коп , а всього 26740 (двадцять шість тисяч сімсот сорок ) гривень 94 коп.

          В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів після його проголошення через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Суддя:                                                   Д. С. Ротаєнко

Повний текст рішення виготовлено 01.12.2011 року

Справа № 2 - 474/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі - Пугач В.І., Шковира А.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” до ОСОБА_1, ПП Фірми «Кодак», ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

в и р і ш и в :

          Позов задоволити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, 03062, м.Київ пр-кт Перемоги, 65, р/р 26500422 в АТ «ОСОБА_13 Аваль»в м.Києві ЄДРПОУ: 30115243 сплачене страхове відшкодування в сумі 26357 грн 37 коп, судові витрати в сумі 383 грн 57 коп , а всього 26740 (двадцять шість тисяч сімсот сорок ) гривень 94 коп.

          В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів після його проголошення через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Суддя:                                                   Д. С. Ротаєнко