Постанова № 1966876, 18.06.2008, Харківський окружний адміністративний суд

                                                                                                                                                     Справа № 2а-3935/08

ПОСТАНОВА

   іменем України

18червня 2008 року                                                                                         м.Харків

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого – cудді Зінченка А.В.,

при секретарі – Набока О.О.

За участі представників сторін:

позивача Культурбаєва Л.М., Караваєва О.О.

відповідача Малихіна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання недійсною постанови про накладення арешту ,-

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило суд після уточнення позовних вимог скасувати акт опису й арешту майна ДП „Центрально конструкторсько-технологіче бюро” від 05.02.08 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області листами від 06.02.08 №№ 19/4252, 19/4253 щодо надання оригіналів технічної документації у зв’язку з необхідністю проведення дій по підготовці арештованого майна до подальшої реалізації (акт опису та арешту майна від 05.02.08) та проведенням виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення з ДП „Центральне конструкторсько-технологіче бюро” (м. Харків,  пр. Гагаріна, 98, код ЄДРПОУ 14312677) заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, Червонозаводського районного центру зайнятості та Харківського обласного центру зайнятості.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, від 29.11.01 № 2864-ІІІ, встановлено мораторій на відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва державних підприємств. Якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою.

У зв’язку з чим Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області вказані дії були оскаржені до начальника Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. За результатами розгляду скарги начальником Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відмовлено в її задоволенні з посиланням на відсутність обставин, які зумовлюють неможливість звернення стягнення на майно        ДП „Центрального конструкторсько-технологічного бюро” .

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Харківській області не погоджується з цим з наступних підстав:

- майно ДП „Центральне конструкторсько-технологіче бюро”, на яке накладено арешт згідно Наказу Фонду державного майна України № 2146 від 28.11.03 підлягає приватизації та внесено до переліку об’єктів державної власності групи А, підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні;

- відповідно до ст. 2 Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, від 29.11.01 № 2864-ІІІ, встановлений мораторій на відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва державних підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, однак постанова про арешт майна від 05.02.08 винесена з метою подальшої реалізації майна;

-  відповідно до ст. 55 абзацу 2 Закону України „Про виконавче провадження” арешт на майно боржника може бути накладено у межах суми стягнення за виконавчими документами. В даному випадку загальний розмір заборгованості ДП „Центральне конструкторсько-технологічне бюро” складає 139008,35 грн., а вартість майна, на яке накладено арешт, складає 924194,45 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, поклавшись на обставини викладені в позовній заяві та прохоли суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача та Відповідач в своїх письмових запереченнях проти позову заперечули та в обґрунтування наданих заперечень повідомили, що в провадженні державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ДП „Центральне конструкторсько-технологічне бюро” (м. Харків,  пр. Гагаріна, 98, код ЄДРПОУ 14312677) на користь УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова та інших юридичних осіб відповідно до виконавчих документів, виданих господарським судом Харківської області та Харківським окружним адміністративним судом. Загальний розмір заборгованості за зведеним виконавчим провадженням, з урахуванням виконавчого збору, складає 274183,19 грн.

ДП „Центральне конструкторсько-технологічне бюро” є державним підприємством. Законом України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” від 29.11.01 № 2864-ІІІ із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 21.10.04 № 2103 – ІV, встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, тобто відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва що забезпечують ведення виробничої діяльності, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою. З огляду на положення цього Закону державним виконавцем було направлено запит до ДП „Центральне конструкторсько-технологічне бюро” з метою визначення майна, належного боржнику, і яке не забезпечує ведення виробничої діяльності та відчуження яких не перешкодить веденню виробничої діяльності підприємством.

Керівником підприємства – боржника 28.12.07 було надано відповідь на запит з визначенням такого майна, а саме виробничі приміщення конструкторського бюро площею 1019,4 м2  (4 поверх), які в документах про право власності зазначені, як нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-11, 11-а, 12-15, 15а, 16-26, 26а, 27, 27а, XVІІ,  XVІІІ в приміщенні літ. „2-4” площею 1019,4 м2.

На підставі отриманих від боржника відомостей державним виконавцем відповідно до приписів ст. 50, 55 Закону України „Про виконавче провадження” було складено акт опису й арешту майна боржника від 05.02.08. При цьому постанова про відкриття виконавчого провадження або постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.02.08 державним виконавцем не виносились. 

В акті опису й арешту майна боржника від 05.02.08 відповідно до вимог п. 5.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій було вказано оцінку внесених в акт предметів, виходячи з балансової вартості майна. До того ж ДП „Центрально конструкторсько-технологіче бюро” до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було надано листа зі змісту якого встановлено, що залишкова вартість виробничого приміщення - конструкторського бюро площею 1019,4 м2 літ. „2-4” станом на 01.01.08 складала 924194,45грн.    

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідачем – в особі державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції під час здійснення виконавчих дій, спрямованих на виконання виконавчих документів щодо стягнення заборгованості з ДП „Центральне конструкторсько-технологічне бюро” на користь юридичних осіб, було звернуто стягнення на нерухоме майно зазначеного підприємства, зокрема: нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-11, 11-а, 12-15, 15а, 16-26, 26а, 27, 27а, XVІІ, XVІІІ в приміщенні літ. „2-4” площею 1019,4 м2, що підтверджується матеріалами справи.

Дані дії виконавця були здійснені в межах зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до приписів ст.ст. 1, 2  Закону України „Про виконавче провадження” Державною виконавчою службою здійснюється примусове виконання рішень судів, та інших органів (посадових осіб) на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 4 вказаного вище Закону визначені заходи примусового виконання рішень, зокрема звернення стягнення на майно боржника.

Порядок звернення стягнення на майно боржника регламентований ст.ст. 50, 64 Закону України „Про виконавче провадження” та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5.

Відповідно до зазначених норм звернення стягнення на майно боржника полягає в  його арешті (опису), вилученні та примусової реалізації.

В свою чергу п. 5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5 передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом направлення запитів до установ та організацій уповноважених здійснювати реєстрацію права власності на окремі види майна тощо) описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.   

Абзацом другим пункту 6.1. визначено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника – юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в тому числі в органах Державного казначейства в порядку, передбаченому Законом.

Відтак під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було вжито заходів, спрямованих на виявлення коштів, належних підприємству - боржнику в установах банку.

За результатами здійснених заходів постановами державного виконавця на виявлені кошти боржника, розміщених в установах банку, накладено арешт.

Під час судового засідання представником відповідача було доведено суду про недостатність коштів на рахунках боржника, відкритих в банківських установах, для погашення виниклої заборгованості.

Абзацом другим пункту 5.1.3. передбачено, що у разі відсутності в боржника коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржнику інше майно.

Статтею 64 Закону України „Про виконавче провадження” визначено, що у разі відсутності у боржника – юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржнику – на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковуються на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника – юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

За таких обставин відповідачем – в особі державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції під час здійснення виконавчих дій, спрямованих на виконання виконавчих документів щодо стягнення заборгованості з ДП „Центральне конструкторсько-технологічне бюро” на користь юридичних осіб, в порядку, визначеному ст.ст. 50, 55, 64 Закону України „Про виконавче провадження” було звернуто стягнення на нерухоме майно зазначеного підприємства, зокрема: нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-11, 11-а, 12-15, 15а, 16-26, 26а, 27, 27а, XVІІ, XVІІІ в приміщенні літ. „2-4” площею 1019,4 м2, що підтверджується матеріалами справи, тобто 05.02.08 року складено акт опису й арешту майна серія АА № 093380.

Статтею 55 Закону України „Про виконавче провадження” визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Окрім цього зазначеною нормою визначено, що арешт застосовується  для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачу або реалізації.

Підставою для звернення до суду Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області слугувало наявність двох чинників, це існування Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” від 29.11.01                       № 2864-ІІІ із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 21.10.04 № 2103 – ІV, яким встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна та те, що ДП „Центральне конструкторсько-технологічне бюро” є державним підприємством.

Відповідно до положень Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” від 29.11.01 № 2864-ІІІ із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 21.10.04 № 2103 – ІV, встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Але для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється лише відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв’язку із трудовим відносинами. Таким чином йдеться про відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, тобто зазначеним нормативним актом не заборонено звернення стягнення на майно підприємств визначеної категорії підприємств.

Більш того у даному випадку під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було вжито заходи, спрямовані на виявлення майна, відчуження якого не буде зашкоджувати веденню виробничої діяльності підприємства, тобто, виробниче приміщення конструкторського бюро, площею 1019,4 м2, Лит.”А-1” (4 поверх), що підтверджується матеріалами справи (лист виконуючого обов’язки директора                       ДП „ЦКТБ”). Окрім цього під час судового засідання представником відповідача було  звернуто увагу на те, що вказані дії, пов’язані зі зверненням стягнення на майно боржника, спрямовані на забезпечення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням, оскільки на цей час державним виконавцем не проведено дії щодо визначення вартості арештованого майна в порядку, визначеному ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження”.

Враховуючи наведене вище суд приходить до висновку, що дії державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції не суперечать приписам чинного законодавства України про виконавче провадженнята про введення мораторію на примусову реалізацію майна. 

За таких обставин твердження викладені у позовній заяві Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Харківській області є безпідставними та не підлягають задоволенню. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання недійсною постанови про накладення арешту – відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 23 червня 2008 року.

Суддя                                                                                                             А.В.Зінченко