Вирок № 19641822, 28.10.2011, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 1-8/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2011м.Корсунь-Шевченківський Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

прокурора - помічника прокурора району юриста другого класу ОСОБА_1

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, 13 грудня 2003 року знятий з реєстраційного обліку АДРЕСА_1 за рішенням суду від 18 вересня 2003 року як безвісно відсутній, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, не працюючий, постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи, військовозобов’язаний, не судимий, обраний запобіжний захід –взяття під варту

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.101 КК України в редакції 1960 року, суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_5 18 серпня 2001 року, приблизно, в 1 год. ночі в м. Корсуні-Шевченківському Черкаської області виявивши, що його дружина ОСОБА_6 відсутня за місцем їхнього проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, здійснюючи пошук своєї дружини і здогадуючись про те, що вона може перебувати в кв. 6 сусіднього будинку по вул. 2 Українського Фронту, через вікно кухні даної квартири, яка розташована на першому поверсі будинку, проник в середину і виявив оголених свою дружину та громадянина ОСОБА_7, які знаходились на дивані. Після цього, підсудний став вимагати пояснення від своєї дружини щодо знаходження її разом з ОСОБА_8, та вдарив її долонею по обличчю, а коли ОСОБА_7 хотів за неї заступитись, підсудний на ґрунті ревнощів та неприязного ставлення до нього, умисно дерев’яною палицею, яку приніс з собою, наніс багато численні удари потерпілому, із яких не менше чотирьох ударів в область голови, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді відкритого лінійного перелому основи і склепіння черепа, субдуральної гематоми над лівою півкулею головного мозку, субарахноїльні крововили на лівій півкулі головного мозку, крововиливи у м’які тканини голови відносно її забитих ран, забиті рани голови числом 4, синці повік обох очей, які відносяться до категорії тяжких та спричинили його смерть.

Допитаний під час досудового слідства підсудний ОСОБА_5 вину свою в пред’явленому йому обвинуваченні визнав частково посилаючись на те, що дійсно 17 серпня 2001 року в нього був день народження і на роботі він вжив, приблизно, 100 грам горілки. Додому провернувся, біля, 20 год.. Його дружина знаходилась вдома. За вечерею вони випили по 100 грам вина і він ліг спати. Через деякий час дружина повідомила, що йде до сусідки готувати їжу на свято. Прокинувся він, приблизно, в 23 год. і побачив, що дружини вдома не було. Протягом години він виготовив крісло і вирішив віднести знайомому ОСОБА_9 палицю - приспособлення для виготовлення крісел, але в його квартирі світло не горіло. Тоді він зайшов до ОСОБА_6, в якої повинна була знаходитися його дружина, яка повідомила йому, що дружина кудись пішла. Він запідозрив, що дружина може бути в квартирі № 6, що належить ОСОБА_10. Прийшовши до квартири, встановив, що двері заперті. Він постукав, але ніхто не відкрив. Тоді він вийшов з під’їзду будинку, і побачив, що в квартирі, яка була на першому поверсі, горить світло. Через незаперте друге вікно він заліз в середину квартири і потрапив на кухню. В руках у нього була палиця, яку мав намір віддати ОСОБА_9. Зайшовши до кімнати почув музику, включив світло і побачив, що на дивані сиділа оголена його дружина, а на дивані лежав ОСОБА_7. Дружина сиділа біля його ніг. Для нього це було несподівано, образливо. Він схвилювався такою поведінкою дружини і палицею вдарив по столу, став кричати на свою дружину, щоб вона все пояснила, висловлювався в її адресу нецензурними словами. У відповідь дружина йому сказала щось образливе і він долонею руки вдарив її по обличчю. ОСОБА_7 став заступатись за його дружину, лежачи на дивані, ногою вдарив його в пах, а потім рукою намагався вдарити його в обличчя, при цьому припіднявся. У відповідь він став палицею наносити тому удари хвилин 15-20. Перші удари по руках, а потім не пам’ятає, по яких частинах тулуба та скільки ударів він наніс. ОСОБА_7 першим спробував його вдарити, заступаючись за його дружину. Після цього, повернувся у свою квартиру разом з дружиною. Вранці його дружина повернулася в ту квартиру подивитись, як там ОСОБА_7, а коли повернулась, то сказала, що йому дуже погано, що потрібно викликати швидку медичну допомогу. Вранці осмисливши що сталося, він велосипедом поїхав до батьків дружини і їм все розповів. Потім зателефонувала дружина і повідомила, що ОСОБА_7 помер. Тоді він вирішив не повертатись додому і поїхав в Крим до родичів, а потім в Росію, де і знаходився до свого затримання. Вину у вчиненому злочину визнає частково, так як в цей день був тверезий і потерпілий першим його вдарив ногою в пах.          

Допитаний в суді підсудний ОСОБА_5 вину свою в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю, пред’явлені цивільні позови також повністю, хоча по суті фактично визнав вину частково і дав показання аналогічні показанням досудового слідства. Крім цього, показав, що він здогадувався,що його дружина може перебувати лише у цій квартирі і зраджує саме з ОСОБА_7. Раніше він говорив ОСОБА_7,щоб той «не трогав» його дружину. Удари він наносив на ґрунті ревнощів. Також він зазначив, що вживання ним вина не вплинуло на його поведінку у цей вечір. Пред’явлені до нього цивільні позови визнає повністю. В останньому слові вину визнав повністю.

Незважаючи на фактичне часткове визнання вини, вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.101 КК України в редакції 1960 року стверджується:

- показаннями потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в частині про те, що померлий ОСОБА_7, являється їх сином і проживав біля них. Син загинув в квартирі будинку № 2 по вул. 2 Українського Фронту в ніч на 18 серпня 2001 року, коли не прийшов додому ночувати. Дружина підсудного ОСОБА_6 кілька разів ночувала в їхньому домоволодінні. Коли їм стало відомо, що вона одружена,намагалися припинити ці зустрічі. Пред’явлені цивільні позови підтримують повністю, запропоноване прокурором покарання у виді п’яти років позбавлення волі вважають не справедливим, підсудний заслуговує на більш суворе покарання, так як вісім років перебував у розшуку;

- показаннями свідка ОСОБА_10 в частині про те, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із своїм чоловіком ОСОБА_11 та його батьками. Також вона має однокімнатну квартиру по вул. 2 Українського Фронту,2,яка розташована на першому поверсі. Взимку 2001 року вона познайомилась з ОСОБА_6 а трохи пізніше з її чоловіком ОСОБА_5 і інколи зустрічались сім’ями. Також їй відомо, що з квітня 2001 року ОСОБА_6 стала зустрічатись з ОСОБА_7. В зв’язку з тим, що домоволодіння ОСОБА_6 та її квартира по вул. 2 Українського Фронту розташовані поруч, вона віддала ключі від квартири ОСОБА_12, щоб вона доглядала за квартирою, поливала квіти. Вранці 18 серпня 2001 року за місцем їхнього проживання зателефонувала ОСОБА_6О, яка повідомила що її чоловік побився з ОСОБА_7. Чоловік поїхав на квартиру і повідомив їй, що ОСОБА_7 без свідомості, йому погано, сказав, що викликав швидку медичну допомогу і просив її продублювати виклик, а коли зателефонував вдруге, то сказав, що ОСОБА_7 помер. ОСОБА_6 розповідала їй,що її чоловік говорив ОСОБА_7 її «не трогати». Підсудний знав про таємні зустрічі його дружини з потерпілим;

- показаннями свідка ОСОБА_11, аналогічні показанням його дружини свідка ОСОБА_10. Крім того, свідок показав, що 17 серпня 2001 року в МНВК він ремонтував свій службовий автомобіль і йому допомагав ОСОБА_7 У вечірній час до них прийшла його дружина і разом з нею була ОСОБА_6 Потім він з дружиною пішли додому, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишились. Ранком наступного день зателефонувала ОСОБА_6, яка просила терміново приїхати і повідомила, що ОСОБА_7 погано, що він побився з її чоловіком. Коли він зайшов в квартиру по вул. 2 Українського Фронту, то побачив на підлозі лежачого ОСОБА_7, який був ще живий, але хрипів. Це було близько 08 год. ранку. ОСОБА_6 пояснила, що вночі вона з ОСОБА_7 сиділа і розмовляла в кімнаті. В цей час через вікно в квартиру заліз її чоловік, який кинувся до неї битись, а коли ОСОБА_7 став заступатись, то чоловік став бити його палицею по голові. Через деякий час приїхала швидка допомога, але ОСОБА_7 помер;

- показаннями свідка ОСОБА_9 в частині про те, що дійсно 17 серпня 2001 року він взяв з роботи брусок для набору лози на сидіння крісла-качалки. Вечором до нього прийшов підсудний, який також на той час працював на лозовій фабриці разом з ним, і попросив дати цей брусок. Він йому дав, але угоди про його повернення в цей же день не було;

- показаннями експерта ОСОБА_13 в частині про те, що вона приймала участь в проведенні комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, висновок якої підписали всі експерти, а тому він є належним. При вчиненні підсудним злочину стану фізіологічного афекту не було, він знаходився в стані емоційного збудження,яке не вплинуло на його волевиявлення;

- показаннями свідка ОСОБА_14 (раніше ОСОБА_6О.) оголошеними судом за правилами визначеними п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України в частині про те про те, що з 1997 року вона являється дружиною підсудного. З листопада 1999 року вони стали проживати в ІНФОРМАЦІЯ_6. Чоловік став працювати збірником меблів. З квітня 2001 року вона стала перебувати в близьких стосунках з ОСОБА_7. Зустрічалась з ним по кілька разів на місяць, заходила до нього на роботу, спала в його домоволодінні. Також зустрічались в квартирі ОСОБА_10, що розташована в сусідньому будинку. Чоловік здогадувався про її стосунки і на ґрунті ревнощів в них виникали сварки та скандали. 17 серпня 2001 року в чоловіка був день народження і він попередив, що затримується на роботі. Вона вранці цього дня, біля дитячої установи зустріла ОСОБА_7, який обіцяв заїхати до неї на роботу в ЦРЛ, але не заїхав. З 12 год. дня вона знаходилась вдома, зустрілась з ОСОБА_10, яка прибирала в своїй квартирі, а потім разом з нею та дітьми, у вечірній час пішла в напрямку районної лікарні. По дорозі вона зустріла свого чоловіка, який їхав велосипедом в напрямку залізничного вокзалу разом з ОСОБА_9 і навіть її не помітив, а вона його не покликала, так як мала інші наміри. Вони пішли в профцентр до ОСОБА_11 та ОСОБА_7, які ремонтували автомобіль. Вона запропонувала ОСОБА_7 зустрітися в квартирі ОСОБА_11 о 22 год. і пішла додому. Там, з чоловіком за вечерею вживали вино і лягли спати. Коли їхня дитина заснула, вона піднялась, повідомила чоловіка що йде до сусідки допомагати готувати їжу на свято і пішла. Зайшовши до сусідки попросила, що коли зайде її чоловік, то щоб та сказала, що вона кудись вийшла, а сама пішла в квартиру, де її чекав ОСОБА_7. В квартирі вони покурили, потім ОСОБА_7 повністю її роздягнув і вона пішла у ванну. Коли повернулась, то сіла на дивані, де лежав ОСОБА_7. В цей час відкрились двері і в кімнату зайшов її чоловік, який почав висловлюватись нецензурними словами, кинувся до неї і вдарив долонею по обличчю. ОСОБА_7 встав з дивану і хотів заступитись за неї. Чи вдарив він чоловіка, сказати не може, цього не бачила. ОСОБА_7 був напідпитку. В чоловіка у руках була палиця, якою він вдарив ОСОБА_7 в область голови. Від удару той впав на підлогу. Чоловік ще декілька разів вдарив його палицею по руках, тулубу, голові. В переривах між нанесенням ударів ОСОБА_7, чоловік бив її і допитувався, що вони тут вдвох роблять. Чоловік бив ОСОБА_7 на протязі півтори години. Той намагався піднятись на ноги, але не міг, так як перший удар в голову був самий сильний. Потім чоловік запропонував їй іти додому. Приблизно, о 02 год. 30 хв. вони вийшли з квартири, чоловік запер двері, а ключі через вікно вкинув у квартиру. Прийшовши додому, вона згадала, що одного разу чоловік вже застав її та ОСОБА_7 за будинком. Через годину вони заснули, а вранці чоловік розбудив її і сказав піти на квартиру і подивитись, в якому стані знаходиться ОСОБА_7. Через вікно вона проникла в квартиру і побачила, що ОСОБА_7 лежав на підлозі, дихав, але хропів. Вона бризнула йому води в обличчя, повернулася додому і повідомила чоловіка, що ОСОБА_7 в тяжкому стані і жити не буде. На це чоловік сказав викликати швидку медичну допомогу, після чого вона зателефонувала до ОСОБА_11, попросила його приїхати, та зателефонувала на швидку медичну допомогу. Потім повернулась до ОСОБА_7, почала йому робити прямий масаж серця, але через 20 хв. до приїзду швидкої медичної допомоги, він помер (Т.1.,а.с.28-32,160);

- показаннями свідка ОСОБА_15 оголошеними судом за правилами визначеними п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України в частині про те, що вона являється матір’ю ОСОБА_6, яка була одружена з ОСОБА_5 і вони разом проживали в м. Корсунь-Шевченківський. Чоловік її дуже ревнував і одного разу сказав, що якщо він застане дружину з кимось, то обох уб’є, а сам повіситься. Зять з травня 2001 року підозрював її дочку в зустрічах з ОСОБА_7. 18 серпня 2001 року вранці до неї зателефонувала дочка і розповіла, що ОСОБА_5 побив ОСОБА_7. Дочка пояснила, що коли з ОСОБА_7 знаходились оголеними в квартирі, раптово зайшов чоловік, який хотів її вдарити, а коли ОСОБА_7 хотів за неї заступитись, то ОСОБА_5 палицею вдарив його по голові і ОСОБА_7 впав (Т.1.,а.с.39-40,151,160);

- даними протоколу огляду місця події квартири № 6 по вул. 2 Українського фронту в частині про те, що дійсно при огляді було виявлено труп ОСОБА_7 та наволочка із слідами крові (Т.1.,а.с.3-4);

- даними протоколу огляду місця події квартири АДРЕСА_2 в частині про те, що дійсно була виявлена дерев’яна палиця, якою підсудний ОСОБА_5 наносив удари потерпілому ОСОБА_7 (Т.1.,а.с.6);

- дерев’яною палицею якою підсудний ОСОБА_5 наносив удари потерпілому ОСОБА_7 і наволочкою на яких були виявлені плями, схожі на кров та приєднаними до справі в якості речових доказів (Т.1.,а.с.41);

- даними судово-медичної експертизи №166 від 15 листопада 2001 року про те, що ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого лінійного перелому основи і склепіння черепа, субдуральної гематоми над лівою півкулею головного мозку, субарахноїльні крововили на лівій півкулі головного мозку, крововиливи у м’які тканини голови відносно її забитих ран, чотири забиті рани голови, синці повік обох очей, які відносяться до категорії тяжких та спричинили смерть (Т.1.,а.с.64-65);

- даними біологічної експертизи № 183 від 31 жовтня 2001 року про те, що на дерев’яній пальці (брусі) та наволочці виявлені сліди крові і дана кров могла належати ОСОБА_7 (Т.1.,а.с.67-69);

- даними комплексної судової психолого - психіатричної експертизи №129 від 24 березня 2010 року в частині про те, що на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій ОСОБА_5 не виявляв ознак будь-якого хронічного психічного захворювання,недоумства,тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки і при збереженні у нього емоційно –вольової сфери, інтелекту,пам’яті,критичних і прогностичних функцій –був здатний усвідомлювати на той час свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час він також не виявляє ознак будь-якого хронічного психічного захворювання,недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_5 застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру не потребує. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння ОСОБА_5 не знаходився в стані фізіологічного афекту, а також в іншому обмеженому емоційному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку (Т.1., а.с.134-140).

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, суд вважає, що пред’явлене підсудному ОСОБА_5 обвинувачення повністю доказане.

Дії підсудного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 101 КК України в редакції 1960 року, як умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого.

Суд критично оцінює показання підсудного в тому, що він вчинив дії захищаючись від протиправних дій потерпілого в силу наступного.

Так, згідно ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди,необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Про те це не значить, що шкода, заподіяна особі, яка здійснила посягання, може бути будь-якою, що закон немовби ставить цю особу поза законом, дозволяючи заподіювати їй будь-яку шкоду. Інтереси особи, яка здійснила посягання, теж охороняються законом: заподіяна шкода не повинна перевищувати певних меж, не повинна перетворюватися в акт помсти, самочинної розправи над такою особою, тобто заподіяна шкода не має перевищувати меж необхідної оборони.

Показання ж підсудного про те, що потерпілий ОСОБА_7 лежачи на дивані, ногою вдарив його в пах, а потім рукою намагався вдарити його в обличчя, при цьому припіднявся. І саме у відповідь на такі дії, він став палицею наносити тому удари хвилин 15-20 не знайшли жодного свого підтвердження і спростовуються показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що коли вона була разом з потерпілим, відкрились двері і в кімнату зайшов її чоловік, який почав висловлюватись нецензурними словами, кинувся до неї і вдарив долонею по обличчю. ОСОБА_7 встав з дивану і хотів заступитись за неї. Чи вдарив він чоловіка, сказати не може, цього не бачила. В чоловіка у руках була палиця, якою він вдарив ОСОБА_7 в область голови. Від удару той впав на підлогу. Чоловік ще декілька разів вдарив його палицею по руках, тулубу, голові. В переривах між нанесенням ударів ОСОБА_7, чоловік бив її і допитувався, що вони тут вдвох роблять. Чоловік бив ОСОБА_7 на протязі півтори години. Той намагався піднятись на ноги, але не міг, так як перший удар в голову був самий сильний. Потім чоловік запропонував їй іти додому. Тобто, в суді не встановлено, що з боку потерпілого мало місце посягання на будь-які охоронювані законом права та інтереси підсудного.

Аналізуючи показання підсудного, потерпілих, свідків,експерта та висновки судових експертиз суд відкидає як доказ показання експерта ОСОБА_16 та дані висновку проведеної ним судово-психологічної експертизи №1-73/10 від 28 лютого 2011 року, згідно яких підсудний в момент вчинення злочину знаходився в стані, який суттєво вплинув на його критичні,регулятивні можливості, тобто на його свідомість та поведінку і у нього у відповідь на тяжку образу з боку потерпілого виник стан сильного душевного хвилювання, оскільки вони суперечать показанням підсудного, які узгоджуються з показаннями потерпілих, свідків, експерта. Крім того, з іншими доказами - висновками судових експертиз. Дії підсудного пов’язані з вчиненням злочину послідовні, логічні, тривалі по часу.

Так, про те, що його дружина зраджувала йому з потерпілим, підсудному було відомо на протязі тривалого часу, як і про те, що вони зустрічаються, і могли зустрічатися в той день саме в квартирі № в будинку по вулиці 2 Українського Фронту. Підсудний вже з’ясовував стосунки з потерпілим з цього приводу. Шукаючи дружину взяв з собою дерев’яну палицю посилаючись на те, що повинен був повернути її ОСОБА_9, який це спростував. Спосіб проникнення у квартиру, де перебувала його дружина і потерпілий - через вікно. Після проникнення та встановлення оголеної дружини та практично оголеного потерпілого, почав з’ясовувати причини знаходження дружини у квартирі з потерпілим. Почав висловлюватись нецензурними словами, вдарив долонею по обличчю. На дії потерпілого,який встав з дивану і хотів заступитись за неї, вдарив ОСОБА_7 в область голови. Від удару той впав на підлогу, а підсудний ще декілька разів вдарив його палицею по руках, тулубу, голові. В переривах між нанесенням ударів потерпілому, підсудний допитувався, що вони тут вдвох роблять. Підсудний бив потерпілого на протязі півтори години. Перший удар в голову був самий сильний і спрямований підсудним саме в голову. Тільки через півтори години підсудний запропонував своїй дружині іти додому. Вийшовши з квартири, підсудний запер двері, а ключі через вікно даної квартири вкинув у квартиру.

Сам підсудний показав,що здогадувався,що його дружина може перебувати лише у цій квартирі і зраджує саме з ОСОБА_7. Раніше він говорив ОСОБА_7,щоб той «не трогав» його дружину. Удари він наносив на ґрунті ревнощів і вживання ним вина не вплинуло на його поведінку у цей вечір.

А тому, суд приходить до висновку, що вчиняючи злочин підсудний не перебував в стані сильного душевного хвилювання.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікуються як тяжкий; не судимий; що він усвідомлено виїхав з місця свого постійного проживання з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та покарання, був оголошений в розшук і тільки тоді затриманий; по колишнім місцю проживання і місцю роботи характеризується позитивно та думки потерпілих про покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_5 суд визнає: молодий вік, має на утриманні малолітню дитину, постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_5 суд не вбачає.

Суд виключає обтяжуючу обставини «вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння», оскільки сам факт вживання підсудними алкогольних напоїв без наявності медичного освідування на стан сп’яніння не є належним доказом, що підтверджує зазначену обставину.

З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_5 можливе з відбуванням покарання у виді позбавленні волі, як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_5 перебуває під вартою, на підставі ч.5 ст.72 КК України суд зараховує йому у строк покарання попереднє ув’язнення з 01 жовтня 2010 року день за день.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_5 залишається попередній взяття під варту.

Пред’явлені потерпілими до підсудного цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином на суму 10000 грн. кожному підлягають до повного задоволення в силу наступного.

Так, згідно норм міжнародного та національного права, право кожного на життя охороняється законом. Життя людини визнається в Україні найвищою соціальною цінністю,кожна людина має невід’ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя і кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від проти правних посягань.

Оскільки в суді встановлено, що підсудний саме протиправно заподіяв смерть іншій людині –сину потерпілих, то суд вважає, що його діями їм дійсно була завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, які їм довелося перенести у зв’язку з невідворотною втратою - смертю сина, що негативно позначилась на їх психічному стані, порушило повноцінність їх життя. А тому, з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позови підлягають повному задоволенню.

Суд стягує з підсудного ОСОБА_5 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати в сумі 225, 36 грн. за проведення судово - дактилоскопічної експертизи і на користь Черкаського відділення КНДІСЕ судові витрати в сумі 3255,84 грн. за проведення судово - психологічної експертизи.

Речові докази: наволочка і дерев’яна палиця , які зберігаються в кімнаті речових доказів Корсунь - Шевченківського районного суду і не мають ніякої цінності і не можуть бути використані - підлягають знищенню.

Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.101 КК України в редакції 1960 року.

Призначити засудженому ОСОБА_5 за ч.3 ст.101 КК України в редакції 1960 року покарання у виді позбавлення волі на строк дев’ять років.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання засудженому ОСОБА_5 попереднє ув’язнення день за день.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 залишити попередній - взяття під варту з триманням в СІЗО УДДУ ПВП у Черкаській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з часу затримання, тобто з 01 жовтня 2010 року.

Відбування покарання засудженому ОСОБА_5 оприділити у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Задовольнити повністю цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до засудженого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, 13 грудня 2003 року знятий з реєстраційного обліку АДРЕСА_1 за рішенням суду від 18 вересня 2003 року як безвісно відсутній, не працюючий (інші відомості про особу суду невідомі):

- на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженка і проживає ІНФОРМАЦІЯ_8, НОМЕР_1 виданий 28 листопада 1997 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області (інші відомості про особу суду невідомі) завдану злочином моральну шкоду в сумі 10000 грн.;

- на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_10, проживає ІНФОРМАЦІЯ_8, НОМЕР_2 виданий 17 листопада 2000 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області (інші відомості про особу суду невідомі) завдану злочином моральну шкоду в сумі 10000 грн.;

- на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 31254272210063 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 судові витрати в сумі 225 грн. 36 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи;

- на користь Черкаського відділення КНДІСЕ ЄДРПОУ 25584491 р/р 31251272210301 в ГУДКУ у Черкаській області МФО 854018 судові витрати в сумі 3255,84 грн. за проведення судово - психологічної експертизи.

Речові докази: наволочку і дерев’яну палицю, які зберігаються в кімнаті речових доказів Корсунь - Шевченківського районного суду - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_17