Постанова № 196379, 17.10.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17.10.06 Справа № 9/722ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД», м. Лисичанськ

до 1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

2.Віділення державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська

про повернення 4965 грн. 24 коп.

в присутності представників:

від позивача - Мельникова А.Ф., дов. № 75 від 01.02.06,

від відповідача - Грех О.В. - держ. подат. інсп, дов № .31440/10 від 16.10.06.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про зобов’язання Ленінської МДПІ у м. Луганську повернути ТОВ «Тітан ЛТД»надмірно сплачену суму за торгові патенти на право здійснення торгівельної діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу у 4-му кварталі 2004 року та за 1-й квартали 2005 року у розмірі 4965,24 грн.

Позивач у судовому засіданні звернувся до суду з письмовою заявою про залучення до справи другого відповідача –відділу державного казначейства у Ленінському р-ні м. Луганська та зміну позовних вимог, які викладено наступним чином:

1. Зобов’язати Ленінську МДПІ у м. Луганську та ВДК у Ленінському повернути ТОВ «Тітан ЛТД»надмірно сплачену суму за торгові патенти на право здійснення торгівельної діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу у 4-му кварталі 2004 року та у 1-му квартали 2005 року у розмірі 4965,24 грн.

2. Судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідач, Ленінська МДПІ, відзивом на позовну заяву від 02.10.06р. № 29918/10 позовні вимоги не визнає, посилаючись на неправильне тлумачення позивачем чинного законодавства щодо сплати торгових патентів на право здійснення торгівельної діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу.

В обгрунтування своїх вимог позивач виклав таке.

Позивач, ТОВ «Тітан», зареєстрований в якості суб’єкта господарювання виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 07.06.94р. за № 13811050001000582.

Згідно з п. 4.2 статуту товариство здійснює операції з надання послуг у сфері грального бізнесу.

У 2004 - 2005 роках позивач придбав торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на території Ленінського району м. Луганська:

* 5 штук строком дії з 27.10.04р. по 30.09.09р. (№№ 317467 - 317471);

* 1 патент № 317497 строком дії з 11.11.04р. по 31.10.09р.

З другого кварталу 2005 року ці патенти було анульовано згідно заяви позивача.

Згідно картки особового рахунку нарахування становлять у 2004 році по строку нарахування за 4-й квартал 2004 року, 1-й квартал 2005 року та останній квартал 2009 року всього на суму 19707, сплачено позивачем 19707 грн.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно здійснив нарахування плати за торгові патенти у 2004 році, виходячи із вартості 2800 грн. на рік, а у 2005 році виходячи із вартості 4200 грн. на рік, які була встановлені ст. 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»і ст. 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" № 2505-VІ від 31.05.05р., згідно ст. 15 якого в частині третій ст. 5 цифри "1400" змінені цифрами "4200".

Такий висновок позивач робить через аналіз положень Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік»та Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.04р. № 2285-ІV та деякі інші законодавчі акти».

Позивач стверджує, що виходячи із вартості 1400 грн. за 1 патент на рік, у нього була б переплата у сумі 31500,0 грн.

Оцінивши доводи позивача і надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відповідно є загальнодержавним обов’язковим платежем, який є частиною доходів Державного бюджету України.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(далі –Закон про патентування) у фіксованому розмірі (за рік).

Щодо ствердження позивача про відсутність зміни ставки плати за патенти через аналіз положень Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік»та Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.04р. № 2285-ІV та деякі інші законодавчі акти», то такі твердження є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України (далі –БКУ), закон про Державний бюджет України –закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

При цьому під виконанням Державного бюджету України за доходами розуміється, зокрема, забезпечення органами стягнення (якими є податкові органи) своєчасно та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) (ч. 3 ст. 50 БКУ), а бюджетний період становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року (ч. 1 ст. 3 БКУ).

Таким чином, відповідно до БКУ, норми закону про державний бюджет України діють протягом календарного року та припиняють свою дію в останній день відповідного року. Тобто, зазначення у Законі України «Про державний бюджет України на 2004 рік», «Про державний бюджет України на 2005 рік» та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.04р. № 2285- ІV та деякі інші законодавчі акти про зміну ставок саме з розмірів, які були передбачені п. 3 ст. 5 Закону про патентування (у спірних правовідносинах –1400 грн.) цілком відповідає наведеним принципам законотворення та ніяким чином не свідчить про те, що Законом України «Про державний бюджет на 2004 рік», «Про державний бюджет України на 2005 рік»не змінювались ставки плати за патенти у сфері грального бізнесу.

Сплата вартості патентів за 4 квартал 2004 року та 1-й квартал 2005 року повинна була відбуватися відповідно до Закону про патентування в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», яким, як зазначалось вище, були внесені зміни до цього Закону та вартість патенту у сфері грального бізнесу встановлена у розмірі 2800 грн. на рік, тобто 700 грн. щоквартально.

Суд вважає, що нарахування плати за патенти у 1-му кварталі 2005 року здійснено відповідачем без врахування вимог законодавства, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону про патентування оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, суб’єкт господарювання вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за три місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

На день сплати вартості патентів за 1-й квартал 2005 року, тобто на 15.12.04р., діяв Закон про патентування в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», яким, як зазначалось вище, були внесені зміни до цього Закону та вартість патенту у сфері грального бізнесу встановлена у розмірі 2800 грн. на рік, тобто 700 грн. щоквартально.

За приписами п. 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни, обов’язок щодо такої сплати припиняється зі сплатою податку.

Виходячи з наведених приписів, законодавчо встановлених строків виконання зобов’язань по сплаті податку та чинних на момент виконання таких зобов’язань ставок податку, суд дійшов висновку, що у випадку належної сплати вартості патентів за 1-й квартал 2005 року за ставками, що діяли на момент їх сплати, тобто 700 грн. за один патент на місяць.

Позивач у 4-му кварталі 2004 року здійснював сплату за торгові патенти у розмірі 700 грн. за патент на квартал, у 1-му кварталі 2005 року фактично сплатив за торгові патенти, виходячи з вартості 1050 грн., переплата за 1-й квартал склала 2100 грн. за квартал, що підтверджується випискою з особового рахунку платника податків, що міститься у матеріалах справи, та з цим погоджуються сторони.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 3 ст. 94 судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Відповідно до ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Повернути позивачу, ТОВ «Тітан ЛТД», код ЄДРПОУ 21784342, 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Чекістів, б. 3 кв. 17, рахунок 2600830140111 в АКБ ПІБ м. Лисичанськ, МФО 304416, з Державного бюджету України надміру сплачену вартість торгових патентів у 1-му кварталі 2005 року в сумі 2100,0 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк –Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 на користь позивача, ТОВ «Тітан ЛТД», код ЄДРПОУ 21784342, 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Чекістів, б. 3 кв. 17, рахунок 2600830140111 в АКБ ПІБ м. Лисичанськ, МФО 304416, судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 43 грн. 14 коп.

4. В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 23.10.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Г.Ворожцов