Вирок № 19633131, 15.08.2011, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 1-7/11

ВИРОК

іменем України

15.08.2011 Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого – судді Колоса Ю.А. при секретарі Кирда Н.М., за участю прокурорів Безцінного О.В., Завезіона Є.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Шишаки кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно ст.89 КК України не судимого, не одруженого, не працюючого, у вчиненні злочинів, передбачених статтями: 125 ч.2, 127 ч.2, 146 ч.2 КК України,

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не судимого, приватного підприємця, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, у вчиненні злочинів, передбачених статтями: 125 ч.1, 127 ч.2, 146 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що 29.07.2009 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, на грунті особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, незаконно викрали потерпілого ОСОБА_3 та спричинили йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Злочини вчинили за наступних обставин.

29.07.2009 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, на грунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, на автомобілі таксі марки ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_1, яким управляв ОСОБА_4, прибули до будинку, де проживав потерпілий ОСОБА_3 за адресою смт.Шишаки, вул.Леніна, 113 Шишацького району Полтавської області. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти волі потерпілого зайшли до будинку, де в приміщенні кухні ОСОБА_1 почав наносити ОСОБА_3 удари руками в обличчя та ногами по голові та тулубу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна на верхній губі зліва, в правій скроневій ділянці, на задній поверхні грудної клітини зправа по лопатковій лінії на рівні 8-9 ребер, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, ран на слизовій оболонці верхньої та нижньої ггуби зліва, які згідно висновку експерта №383 від 31.08.2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень по критерію короткочасного розладу здоров’я. ОСОБА_2 в цей час наносив удари ногами по ногах ОСОБА_3, спричинивши тілесні ушкодження у виді садна на передньо-зовнішній поверхні середньої третини правої гомілки, які згідно висновку експерта №383 від 31.08.2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після цього, з метою подолання опору потерпілого, за допомогою мотузки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зв’язали руки ОСОБА_5 за спиною та накинули петлю на шию, спричинивши при цьому потерпілому тілесні ушкодження у вигляді саден навколо правого та лівого променево-п’ясткових суглобів.

Утримуючи потерпілого під руки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вивели його з будинку, підвели до автомобіля таксі та дали вказівку ОСОБА_4 відкрити багажник автомобіля, щоб помістити туди ОСОБА_5. Коли ОСОБА_4 відмовився виконувати цю вказівку, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 примусово посадили ОСОБА_5 у салон автомобіля. Далі за вказівкою ОСОБА_1 ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 поїхали в в ліс за міст через р.Псьол. По дорозі ОСОБА_1, який сидів на задньому сидінні автомобіля поруч з потерпілим ОСОБА_3, наніс останньому кілька ударів ліктем руки в голову, в результаті чого потерпілий втратив свідомість. По приїзду в ліс ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вивели зв’язаного ОСОБА_3 з автомобіля, відвели від автомобіля у ліс, де ОСОБА_1 продовжив наносити потерпілому удари кулаками та ногами в різні частини тіла, зокрема – кулаком правої руки по голові та тильною частиною стопи правої ноги по голові та тулубу. В цей час ОСОБА_2, знаходився поряд з потерпілим ОСОБА_3, підтримував дії ОСОБА_1 та своєю присутністю впливав на психічний стан потерпілого з метою придушити його намір чинити будь-який опір. Під час побиття ОСОБА_5 вдалося вирватися та втекти в ліс.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів передбачених ст.125 ч.2 та ст.146 ч.2 КК України визнав повністю, а у вчиненні злочину, передбаченого ст.127 ч.2 КК України не визнав і показав, що у травні 2009 року він почав зустрічатися з колишньою дружиною потерпілого - ОСОБА_5. Після цього у нього склалися неприязні відносини з ОСОБА_3 28 липня 2009 року близько 19 години до нього зателефонував його брат – ОСОБА_2 і запропонував відпочити в «Шашличній». На дану пропозицію він погодився і близько 21 години на своєму мотоциклі «Мінськ» він приїхав до шашличної, де за столиком його чекав ОСОБА_2 з дружиною. В цей час в шашличній знаходився ОСОБА_3, який сидів за столиком з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_3 неодноразово чіплявся до ОСОБА_1, ображав. ОСОБА_6 висловлював погрози, казав: «Я тобі покажу як відбивати чужих жінок». Він не звернув на це уваги і пішов за свій столик. Через деякий час, коли ОСОБА_1 йшов по шашлик, ОСОБА_3 піднявся і штовхнув його у праве плече і між ними виникла сварка, але бійки не було. Коли ОСОБА_1 вийшов з шашличної, то не знайшов свого мотоцикла. Зателефонувавши до ОСОБА_2, сказав йому, що викрали мотоцикл. ОСОБА_2 сказав, що бачив біля мотоцикла ОСОБА_3. Після цього на таксі вони поїхали до магазину «Рушничок», оскільки ОСОБА_3 там часто відпочивав, а потім до кафе «Воробєйчик». Зайшовши в кафе, він у ОСОБА_5 запитав, де ОСОБА_3, і розповів, що у нього викрали мотоцикл, а ОСОБА_2 бачив біля мотоцикла ОСОБА_5. Яна сказала, що він або вдома або в гуртожитку. Тоді вони поїхали на таксі додому до ОСОБА_3 Постукали у двері, але їм ніхто не відчинив. Світло в будинку горіло. Тоді він постукав у вікно. Двері відчинив ОСОБА_3 і вони зайшли на кухню. Він запитав у ОСОБА_3, навіщо він взяв його мотоцикл, а ОСОБА_3 вдарив його правою рукою у лівий висок, між ними почалася бійка і вони впали. ОСОБА_2 їх розборонив і сказав, що треба їхати в міліцію. Вони стали виходити з кухні в коридор, він йшов першим, за ним ОСОБА_2, а тоді ОСОБА_3. В цей час він почув крик, повернувшись побачив, що ОСОБА_2 тримаючись за руку присів на підлогу, а ОСОБА_3 тримає у руці палицю. Він не встиг відвернутися і ОСОБА_3 ударив його палицею по спині і він упав. Піднявшись він звалив ОСОБА_3 на підлогу, побачивши на полу в коридорі вірьовку, він схопив її і зв’язав ОСОБА_3 руки. Після цього ОСОБА_1 сказав, що треба їхати в міліцію. Тоді ОСОБА_3 сказав, що покаже місце де він сховав його мотоцикл і все вирішать миром. Після цього вони вийшли з будинку, сіли в таксі, яке чекало їх біля будинку і яким керував ОСОБА_4. Потім поїхали в ліс, по дорозі заїхали купили пива, щоб помиритися. Біля бару «Погрібок» вони зупинилися. ОСОБА_2 пішов по пиво, а ОСОБА_3 в машині хотів затіяти сварку, але вона скінчилася нічим. Приїхавши в ліс, ОСОБА_2 вийшов першим із машини, тоді вийшов ОСОБА_3, а тоді він. ОСОБА_2 відійшов в сторону і сів під деревом, а він запитав у ОСОБА_3 де мотоцикл. Між ними знову розпочалася сварка і бійка. ОСОБА_8 втік у ліс, а вони сіли в машину, від’їхавши 300 метрів і чекали, думали, що ОСОБА_8 їхатиме мотоциклом. Таксі вони відпустили і чекали 10 хвилин. ОСОБА_9 не було. Тоді вони визвали інше таксі і поїхали до кафе «Воробєйчик». Там він пішов до ОСОБА_5, вона закривала кафе і вони пішли додому, ОСОБА_2 теж пішов додому. На протязі всього часу ніяких вимог до ОСОБА_5 щодо відмови від його частки у власності на будинок не пред’являли.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів передбачених ст.125 ч.2 та ст.146 ч.2 КК України визнав повністю, а у вчиненні злочину, передбаченого ст.127 ч.2 КК України - не визнав і підтвердив показання ОСОБА_1

Крім визнання підсудними своєї вини, їх вина у вчиненні інкримінованих їм злочинів передбачених ст.125 ч.1, 125 ч.2, 146 ч.2 КК України підтверджується наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що що 28.07.2009 року близько 20 год. він разом з товаришем ОСОБА_6 знаходився в смт. Шишаки в кафе «Шашлична». Близько 22 год. 30 хв. він пішов з шашличної до свого домогосподарства. Зайшовши в будинок, вхідних дверей він не замикав, так як хотів ще дати собакам їсти. Зайшовши до кімнати, він зняв футболку, розвернувся і раптом відчув удар в в область лівого вуха. Від удару він упав на підлогу в кімнату кухні і побачив, що даний удар наніс ОСОБА_1 Потім ОСОБА_1 наніс декілька ударів стопою ноги по лівій частині голови, в цей час він кричав, щоб ОСОБА_3 відмовився від своєї частки будинку. В цей час ОСОБА_2 ногами завдавав удари по ногах ОСОБА_3. ОСОБА_2 чув, що говорив ОСОБА_1, і йому піддакував. Їхні дії були спільними і злагодженими. Після його побиття ОСОБА_1 сказав: «Щоб тобі краще дійшло зараз ми тебе зв’яжемо та вивеземо в ліс». Потім він скрутив ОСОБА_5 руки за спиною, а ОСОБА_2 зірвав мотузку для сушіння одягу і подав її ОСОБА_1, який зв’язав ОСОБА_5 руки і обмотав мотузку навколо шиї. В цей час ОСОБА_2 тримав його за плечі. Після цього вони взявши ОСОБА_5 під руки повели його на вулицю, підвели до автомобіля ВАЗ 2107 темно-синього кольору, на якому були ввімкнуті габаритні вогні. ОСОБА_1 наказав водієві відкрити багажне відділення, водій відмовився. В цей час ОСОБА_1 затягував на шиї мотузку від чого ОСОБА_5 не міг навіть говорити. Після цього ОСОБА_1 відчинив двері автомобіля та штовхнув його на заднє сидіння, сам сів поряд, ОСОБА_2 сів на переднє сидіння. ОСОБА_1 наказав водієві їхати в центр смт.Шишаки. Зупинившись в центрі біля кафе «Погрібок», ОСОБА_2 пішов до кафе, а ОСОБА_1 почав наносити удари ліктем по обличчі ОСОБА_5, від чого він втратив свідомість. Прийшов до тями ОСОБА_5 в лісі в автомобілі який стояв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вивели його з автомобіля і повели в ліс за шлагбаум, де ОСОБА_1 продовжував наносити удари. В один з моментів ОСОБА_5 вдалось вирватись, і він утік через дорогу в ліс, де переховувався від ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

- показаннями свідка ОСОБА_4, який показав, що 28.07.2009 року близько 23 год. він під’їхав до кафе «Ай-Нікола» де зустрів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 які на той час знаходились у стані алкогольному сп’яніння. Вони сіли до машини та сказали їхати до кафе «Воробейчик», де, вийшовши з автомобіля, пішли в приміщення кафе. Через кілька хвилин ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повернулись і сказали їхати до будинку, де проживала ОСОБА_5. Біля будинку ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вийшли з автомобіля і пішли у двір. Через 15 хв. вони повернулись до автомобіля і ОСОБА_1 наказав відкривати багажне відділення автомобіля. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_4 побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які тримали під руки ОСОБА_5, руки якого були за спиною, на шиї у останнього видно було мотузку білого кольору. ОСОБА_10 в багажному відділення ОСОБА_4 відмовився і тому всі сіли до салону, ОСОБА_2 сидів на передньому сидінні, а ОСОБА_1 та ОСОБА_5 сіли на заднє. ОСОБА_11 сказав їхати до кафе «Погрібок», де ОСОБА_2 вийшов і пішов до кафе. В цей час ОСОБА_11 почав наносити удари по голові ОСОБА_5, на це ОСОБА_4 зробив зауваження. Коли повернувся ОСОБА_2 ОСОБА_11 сказав їхати до мосту через річку. За мостом проїхали ще близько 2 км. і за вказівкою ОСОБА_11 зупинились. ОСОБА_11 та ОСОБА_2 вивели ОСОБА_5 з автомобіля та направились в ліс. Вони відійшли за 50 м. від автомобіля та стали навпроти нього. У світлі фар ОСОБА_4 бачив, як ОСОБА_11 наніс два удари в обличчя ОСОБА_5. ОСОБА_2 в цей час сидів біля дерева та спостерігав за цим. Раптом ОСОБА_4 побачив, як повз його автомобіль пробіг ОСОБА_5, руки у нього були зв’язані та знаходились за спиною. За ОСОБА_5 до автомобіля підбігли ОСОБА_11 та ОСОБА_2, які сіли в салон і ОСОБА_11 сказав їхати в напрямку мосту. Через 200 м. Товстоліт та ОСОБА_11 вийшли з автомобіля, а ОСОБА_4 поїхав до смт.Шишаки.

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка показала, що 28.07.2009 року близько 23 год. до її будинку прийшов ОСОБА_3, з яким вона кілька хвилин поговорила і ОСОБА_3 пішов додому. 29.07.2009 року вранці близько 4 год. вона прокинулась від стуку в двері, коли відчинила то побачила, що перед нею стояв ОСОБА_3. він був весь побитий з обличчя текла кров, далі ОСОБА_3 пояснив, що цієї ночі його побили та вивезли з дому ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на таксі. Від неї ОСОБА_3 зателефонував до міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_5, даними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, яка показала, що 28.07.2009 року близько 24 год. в кафе "Воробейчик" в смт.Шишаки, де вона працювала, до неї прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що саме вони спілкувались на даний час вона не пам’ятає. Хлопці замовили три пляшки пива і потім пішли. Вона бачила, що на них чекав таксист ОСОБА_4, який до бару не заходив, а стояв біля вхідних дверей бару. Близько 01 год.15 хв. до кафе знову прийшов ОСОБА_1 і запропонував провести її додому. Вдома цієї ж ночі вона відпочивала з ОСОБА_1 і коли близько 5 год. ранку до її будинку прийшли працівники міліції, то від них вона дізналась про те, що її колишнього чоловіка - ОСОБА_3 вночі побив ОСОБА_1

- показаннями свідка ОСОБА_6, даними в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні, який показав, що 28.07.2009 року він разом з ОСОБА_3 пішли до шашличної, щоб повечеряти, до них того вечора підсів ОСОБА_7 Також на шашликах був ОСОБА_1, який зі слів ОСОБА_3 раніше погрожував «розібратись» з ним за те, що останній проживає в будинку, який належить ОСОБА_5;

- показаннями свідка ОСОБА_7, даними в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні, який показав, що 28.07.2009 року він перебував на території шашличної в смт.Шишаки та відпочивав разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за одним столом. Під час відпочинку він побачив як ОСОБА_3 зіткнувся з ОСОБА_1 Підсівши до столу ОСОБА_3 пояснив, що даний чоловік з ОСОБА_5 хочуть «вижити» його з будинку, в якому він проживає. Від шашличної він пішов перший, а наступного дня, випадково зустрівшись з ОСОБА_5, дізнався від нього, що в ніч з 28 на 29 липня 2009 року його побили та вивезли в ліс ОСОБА_1 з невідомим чоловіком на таксі;

- показаннями свідка ОСОБА_13, яка показала, що у вечері 28.07.2009 року вона відпочивала в шашличній в смт.Шишаки поблизу автостанції разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 Згодом до них приєднався ОСОБА_1 Близько 23 год. вона та ОСОБА_2 вирішили їхати додому і, підійшовши до кафе "Ай-нікола", побачила, як до них підходить ОСОБА_1, який пояснив, що у нього викрали мотоцикл. ОСОБА_2 сказав їй іти додому, а сам сів до автомобіля ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 та кудись поїхали. Того вечора ОСОБА_13 мотоцикл, який належить ОСОБА_1 не бачила;

- показаннями свідка ОСОБА_14, даними в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні, який показав, що 28.07.2009 року він відпочивав в кафе «Погрібок» в смт.Шишаки. Стоячи на сходах даного кафе близько 24 години ночі він зустрів ОСОБА_2, який виходив з кафе йому назустріч і кудись поспішав, ОСОБА_2 був сам. Він пояснив, що поспішає їхати дивитися на мотоцикл. В руках в ОСОБА_2 він помітив пляшки з пивом.

Крім показань вищевказаних свідків вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.146 ч.2, 125 ч.1,2 КК України доведена наступними письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 29.07.2009 року в ході, якого було оглянуте домогосподарство гр. ОСОБА_3 та вилучено речові докази; (ОСОБА_8 І а.с11-15 )

- протоколом огляду від 12.08.2009 року в ході, якого було оглянуто автомобіль НОМЕР_2; (ОСОБА_8 І а.с.17-18)

- висновком судово-медичної експертизи №383 від 31.08.2009 року, згідно якої у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна на верхній губі з ліва, в правій скроневій ділянці, на задній поверхні грудної клітки справа, по лопатковій лінії на рівні 8-9 ребер, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, навколо правого та лівого променево-пясткових суглобів, на передньо-зовнішній поверхні середньої третини правої гомілки, рани на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи з ліва. Усі вище вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих предметів, по давності утворення можуть відповідати, вказаній в постанові даті, та по ступеню тяжкості відносяться: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку та всі ушкодження на голові у своїй сукупності – до легких тілесних ушкоджень, по критерію короткочасного розладу здоров’я, садно на задній поверхні грудної клітки, правому ліктьовому суглобі, правому та лівому променево-п’ясткових суглобах, правій гомілці – до легких тілесних ушкоджень.

Садна навколо правого та лівого променево-пясткових суглобів, у вигляді незамкнутих, переривчастих смуго подібних подряпин могли утворитись при затягуванні навколо них мотузки, наданої на експертизу.

Покази потерпілого ОСОБА_3, дані ним під час відтворення обстановки та обставин події, можуть відповідати судово-медичним даним, щодо механізму спричинення йому тілесних ушкоджень; (ОСОБА_8 І а.с86-87)

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.08.2009 року, згідно з яким потерпілий ОСОБА_3 вказав на всі обставини скоєного злочину, та підтвердив свої показання дані під час допиту; (ОСОБА_8 І а.с.104-117)

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.08.2009 року, згідно з яким свідок ОСОБА_4 вказав на всі обставини скоєного злочину та підтвердив свої показання дані ним підчас допиту; (ОСОБА_8 І а.с.118-123)

- протоколом очної ставки від 03.09.2009 року проведеною між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в ході якої останні на своїх показах даних при допиті наполягли і ОСОБА_2 підтвердив факт сварки та бійки між Ткаченком.П.П. та ОСОБА_1; (ОСОБА_8 І а.с.124-125)

-          протоколом очної ставки від 03.09.2010 року проведеною між потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4 ; (Том ІІ а.с.24-25)

- протоколом огляду мотузки, вилученої в домоволодінні ОСОБА_3 при огляді місця події; (Том ІІ а.с.102-106)

- речовими доказами та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.125 ч.2 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, та за ст.146 ч.2 КК України, як незаконне викрадення людини, вчинене за попереднім зговором групою осіб.

Дії ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані за ст.125 ч.1 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, та за ст.146 ч.2 КК України, як незаконне викрадення людини, вчинене за попереднім зговором групою осіб.

Така кваліфікація дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані також за ст.127 ч.2 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю шляхом нанесення побоїв потерпілому з метою спонукати його до вчинення дій, що суперечать його волі, вчинене за попереднім зговором групою осіб.

Така кваліфікація дій підсудних не знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки в судовому засіданні не встановлено достатніх доказів про заподіяння потерпілому сильного фізичного болю та про те, що підсудними висувались вимоги щодо відмови потерпілого від своєї частки у спільному майні.

Показання потерпілого ОСОБА_3 в частині того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під час спричинення йому тілесних ушкоджень вимагали від нього відмовитись від належної йому частки в спільному домоволодіння спростовується як показаннями підсудних, так і показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 згідно ст.89 КК України не судимий, вчинив злочин невеликої тяжкості (ст.125 ч.2 КК України) та злочин середньої тяжкості (ст.146 ч.2 КК України), не працюючий, за місцем проживання характеризується як особа, на яку відсутні компрометуючі матеріали, частково визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував потерпілому матеріальні та моральні збитки завдані злочином.

ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягається вперше, вчинив злочин невеликої тяжкості (ст.125 ч.2 КК України) та злочин середньої тяжкості (ст.146 ч.2 КК України), є приватним підприємцем, за місцем проживання характеризується позитивно, частково визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував потерпілому матеріальні та моральні збитки завдані злочином, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виявлено.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та повне відшкодування потерпілому завданих злочином матеріальних та моральних збитків.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає щире каяття, повне відшкодування потерпілому завданих злочином збитків. а також те, що на утриманні підсудного перебувають двоє малолітніх дітей.

Згідно медичних висновків Шишацької ЦРЛ від 30.07.2009 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2Ю здорові, працездатні, примусового лікування не потребують. (т.1а.с.168, 192)

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що наявність у ОСОБА_1 кількох пом’якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, при відсутності обтяжуючих обставин, з урахуванням особи підсудного і його майнового стану, дає підстави для застосування статті 69 КК України, в силу якої, при призначенні покарання за вчинення злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України суд призначає покарання у виді штрафу.

ОСОБА_1 29 липня 2009 року вчинив злочин, передбачений ст.125 ч.2 КК України, який є злочином невеликої тяжкості. На день постановлення вироку двохрічний строк, визначений п.1) ч.1 ст.49 КК України минув.

Враховуючи вищенаведені обставин суд застосовує ч.5 ст.74 КК України, в силу якої звільняє ОСОБА_1 від покарання за вчинення злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України

ОСОБА_2 29 липня 2009 року вчинив злочин, передбачений ст.125 ч.1 КК України, який є злочином невеликої тяжкості. На день постановлення вироку двохрічний строк, визначений п.1) ч.1 ст.49 КК України минув.

Враховуючи вищенаведені обставин суд застосовує ч.5 ст.74 КК України, в силу якої звільняє ОСОБА_2 від покарання за вчинення злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України

ОСОБА_2 має на утриманні двох малолітніх дітей і на нього поширюється дія ст.1 п. „в” Закону України „Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року.

Цивільний позов прокурора про відшкодування збитків, завданих злочином підтверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України та з застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 6000 (шести тисяч) гривень.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України і на підставі ст.ст.49 ч.1 п.3, 74 ч.5 КК України від покарання звільнити у зв’язку з закінченням строку давності.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.146 ч.2 КК України і на підставі ст.1 п. „в”, ст.6 Закону України „Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року від кримінальної відповідальності звільнити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України і на підставі ст.ст.49 ч.1 п.3, 74 ч.5 КК України від покарання звільнити у зв’язку з закінчення строку давності.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ст.127 ч.2 КК України виправдати за недоведеністю їх вини у вчиненні злочину.

Цивільний позов прокурора Шишацького району Полтавської області про відшкодування матеріальних збитків, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового відділу Шишацької райдержадміністрації на розрахунковий рахунок №31413544700515, одержувач – місцевий бюджет Шишацький район, 24060300, код ЗКПО 34698694, банк УДК в Полтавській області, МФО 831019 витрати понесені Шишацькою центральною районною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 1056 (одна тисяча п’ятдесят шість) гривень 77 копійок.

Речові докази по справі:

- мотузку, вилучену в домоволодінні ОСОБА_3 – знищити;

- автомобіль НОМЕР_3 – повернути у власність користувачу за довіреністю – ОСОБА_15;

- відеокасети з записом слідчих дій – знищити.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 днів з наступного дня після його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий