Рішення № 1961295, 10.06.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2008 р. Справа № 47/105-08 (н.р. 29/385-07)

вх. номер 3011

Суддя Господарського суду Харківської області Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шевченко О.А. за довіреністю від 12.12.2007р., Сєдих Г.В. за довіреністю від 20.05.2008р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши матеріали справи за позовом: ТОВ "Цифоротех", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Зміїв

про стягнення 193399,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2008р. касаційну скаргу ТОВ "Цифоротех" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2007р. та рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2007р. скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду від 18.04.2008р. справа була призначена до розгляду у судовому засіданні.

Позивач 21.05.2008р. надав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до неможливості або ускладнить виконання рішення суду у разі постановлення на його користь позивача.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

21.05.2008р. позивач надав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, судом було встановлено наступне.

До суду звернувся позивач з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 193 399,84грн., 1934,00грн. суми держмита та 118,00грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

21.08.2007р. Господарським судом Харківської області було прийнято рішення, яким задоволені позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2008р. касаційну скаргу ТОВ "Цифоротех" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2007р. та рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2007р. скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Як свідчать матеріали справи, позивача здійснює діяльність по продажу карток поповнення рахунків абонентів стільникового зв'язку, різних Операторів. У зв'язку з тим, що електроні коди поповнення рахунків зберігаються у відповідному Інтернет сховищі, роботу якого організовує ТОВ «НД ЛТД» на підставі окремої угоди, то для оперативного продажу вказаного товару застосовують відповідні ПОС - термінали, тобто прилад якій після введення найменування оператора, номіналу поповнення та паролю з'єднуються із мережею Інтернет із сховищем, та отримує відповідний код поповнення на відповідну суму.

28.03.2006р. між позивачем та ТОВ «НД ЛТД» було укладено угоду № 2803, відповідно до якої ТОВ «НД ЛТД» отримує від позивача електрону «prepaid» продукцію (ваучери, скреч-коди, стар-тайми, інтернет карти, карти ІР телефонії встановлених номіналів) й забезпечує її зберігання та доступ до неї через ПОС - термінали (апарат для продажу електронної «prepaid» продукції МР - 777, або інший). Згідно з п. 1.1. Угоди від 28.03.2006 р. № 2803, ТОВ «НД ЛТД» (Виконавець за угодою) організовує роботу системи обліку Товарів, це положення дублюється у обов'язках Виконавця за вказаною угодою, за що отримує відповідну винагороду.

05.06.2006р. між позивачем і відповідачем був укладений договір поставки № 06/0605 Товарів, та 13.06.2006р. був укладений договір оренди № 06\0613Ар ПОС - терміналу Dateks MP 777, серійний номер 001640 (далі за текстом - ПОС - термінал) який був переданий відповідачу 13.06.2006 р., що підтверджується відповідним Актом прийому-передачі.

Відповідно до наданої ТОВ «НД ЛТД» (як Виконавця, який організовує облік товару) довідки у період з 13.06.2006 г. по 03.02.2007р. відповідачем було продано, через ПОС-термінал (серійний № 001640) (за вартістю продажу) Товару на загальну суму 592 460,00 грн.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків станом на 21.03.2007 р. позивачем було надано товару відповідачу на загальну суму 566 537,90 грн., а відповідачем сплачено лише 373 138,06 грн., таким чином сума заборгованості складає 193 399,84грн.

21.05.2008р. позивач надав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Суд відмовляє в задоволенні заявленого позивачем клопотання, як у необгрунтованом та безпідставном, оскільки Акт звірки не є безспірним документом який підтверджує борг, а є лише одним із доказів.

Інший документ який є доказом наявності боргу є розписка, що міститься в матеріалах справи, яка написана власноручно відповідачем в присутності свідків, в якій відповідач визнає свій борг у вказаній вище сумі і зобов'язався його сплатити, відповідно до графіку. Вказана розписка судом не визнана не дійсною, сам відповідач зазначив, що саме він її писав, тому суд вважає цей документ належним доказом, що також підтверджує заборгованість.

Доводи відповідача зазначені в додатках до апеляційної скарги, щодо неможливості використання вказаним ПОС - терміналом у зв'язку з його крадіжкою, спростовані, безпосередньо відповіддю ГУ МВС України в Харківської області Зміївським районним відділом від 04.06.2008 р. № 4012 на запит, в якої зазначено, що крадіжка відбулась в ніч на 12.02.2007 р. тобто через дев'ять днів після останньої проведеної через ПОС-теріманл продажі (відповідно до довідки ТОВ «НД ЛТД»), тому крадіжка жодним чином не вплинула у вказаних правовідносинах на права та обов'язки позивача та відповідача.

Під час розгляду справи була досліджена інструкція з експлуатації «мобильная точка продажи МР - 777», відповідно до п.2.5.1.1. вказаної інструкції, при продажу ваучеру запитується пароль, тобто продаж товару без ведення паролю неможливий.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач відповідно до ст. 530 ЦК України, направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець (відповідач), повинен сплатити продавцю (позивачу) повну ціну переданого товару.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1934,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст.526, 530, 610, 612, 625, 692 ЦК України, ст. ст. 40, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідент. код. НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2в ХФ АТ "Індустріально-Експортний банк", МФО 350619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОТЕХ»(код. 33164534), 49034, м. Дніпропетровськ 193399,84 грн. заборгованості, 1934,00 грн. держмита та 118 витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення підписано 10.06.2008р.

Суддя Светлічний Ю.В.