Рішення № 19611343, 22.06.2011, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 2-935/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року м.Андрушівка

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого-судді Палазюк В.М.

при секретарі Агрич Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Андрушівці цивільну справу за позовом прокурора до ОСОБА_1 про стягнення коштів.суд,-

ВСТАНОВИВ :

Прокурор звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 13. 10. 1994 року відповідач зобов”язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі ? частини доходів. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 15.07.2009 року ОСОБА_1 був оголошений у розшук з підстав невиконання зазначеного рішення суду та не встановлення його місцеперебування. У зв”язку з цим управлінням праці і соціального захисту населення Садгірської районної в м. Чернівцях ради призначено тимчасову допомогу ОСОБА_2 на утримання сина та в період з липня по грудень 2009 року їй виплачено 1306, 80 грн. Прокурор просить стягнути зазначену суму з відповідача на користь держави.

Представник позивача у судовому засіданні дав пояснення аналогічні викладеним у позові, позовні вимоги підтримав повністю, просив стягнути з відповідача суму сплаченої тимчасової допомоги .

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що протягом періоду, зазначеного в позовній заяві аліменти частково платив, про що є відповідні квитанції.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 13. 10. 1994 року відповідач зобов”язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі ? частини доходів. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 15.07.2009 року ОСОБА_1 був оголошений у розшук з підстав невиконання зазначеного рішення суду та не встановлення його місцеперебування.

Відповідно до п.2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого ПКМУ від 22.02.2006р. №189, тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується.

Згідно протоколу від 05.08.2009 р. №406692 ОСОБА_2 за її заявою УПСЗН призначило щомісячну тимчасову допомогу на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.07.2009р.- по 31.12.2009 року ( а.с.8). Всього ОСОБА_2 за липень грудень 2009 року було виплачено 1306, 80 грн., а саме за липеь жовтень 2009 року по 210, 30 грн в місяць та за листопад грудень 2009 року по 232, 80 грн. в місяць (а.с.10).

Згідно довідки Богунського ВДВС Житомирського міського управління юстиції, де знаходиться на виконанні виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , боржником були сплачені аліменти в серпні 2009 року 400 грн., в жовтні 2009 року 250 грн. Із пояснень ОСОБА_2, отриманих в результаті виконання судового доручення Садгірським райнним судом м. Чернівці видно, що вона визнає, що отримувала аліменти від ОСОБА_1 з липня по грудень 2009 року два-три рази , однак точні суми пригадати вона не може, але підтвердила що і в серпні і в жовтні 2009 року аліменти вона отримувала.

Згідно із п.12 Порядку, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у звязку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Згідно із ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено і підтверджено письмовими доказами, що у звязку із ухиленням від сплати аліментів батька дитини ОСОБА_1, відповідача по справі, УПСЗН призначило і виплатило ОСОБА_2 тимчасову допомогу на утримання дитини за період з 01.07.2009р. по 31.12.2009р. всього в сумі 1306грн.80 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню виплачена ОСОБА_2 тимчасова допомога в розмірі 656, 80 грн., тобто за мінусом суми сплачених ОСОБА_1 в цей період аліментів ( 1306,80 грн 650 грн).

Відповідно з відповідача підлягають сятгненню судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213--215 ЦПК України, ст.ст.22, 1166 ЦК України, ст. 181 СК України , Постановою Кабінету Міністрів від 22.02.2006 року № 189, суд

ВИРІШИВ :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на рахунок 35417015001417 код 03190870 в УДК в Чернівецькій області МФО 856135 - 656, 80 грн виплаченої тимчасової державної допомоги.

Стягнути з ОСОБА_1 51 грн. державного мита на користь держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський райсуд протягом десяти днів з дня проголошення рішення ,

Суддя:В. М. Палазюк