Вирок № 19603216, 28.09.2011, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-14/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої –судді           Хоминець М.М.

з участю секретарів                               Номгаудіс І.І., Павликівської Т.В.

прокурорів                               Кузенка В.М., Бояна І.П.

           потерпілих                     ОСОБА_1, ОСОБА_2

           захисників                              ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, несудимого громадянина України,

          у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_6 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

          Злочин скоєно за наступних обставин.

          13 вересня 2009 року близько 00 год. 30 хв. підсудний, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вийшовши з приміщення магазину-кафе «СТ Кордяків», що по вул. Незалежності, 58 в с. Козино Тисменицького району Івано-Франківської області, побачив позаду кафе потерпілого ОСОБА_7, який у стані алкогольного сп’яніння сидів на землі. Підсудний вирішив допомогти потерпілому піднятись, підійшов до нього і намагався його підняти. Однак, потерпілий почав обзивати підсудного нецезурними словами та, сидячи на землі, вдарив останнього по нозі, у зв’язку з чим між підсудним та потерпілим виник конфлікт. У ході конфлікту підсудний, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклої неприязні, наніс потерпілому удари руками і ногами у життєво важливі ділянки тіла, а саме: голову, грудну клітку, живіт, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, живота та їх органів з переломами 5-7 ребер справа, крововиливом у тканину нижньої долі правої легені, крововиливом у діафрагму справа, множинними розривами печінки, що ускладнилась масивною внутрішньою крововтратою, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер.

Підсудний ОСОБА_6 у судовому засіданні своєї вини у пред’явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що він 12 вересня 2009 р. з 21 год. 30 хв. знаходився у приміщенні магазину-кафе «СТ Кордяків»в с. Козино Тисменицького району, де вживав спиртні напої. Його двоюрідний брат ОСОБА_7 також знаходився в кафе і розпивав спиртне; між ОСОБА_7 і ОСОБА_8 виник конфлікт, остання покликала на допомогу свого хлопця ОСОБА_9 ОСОБА_7 і ОСОБА_9 вийшли з приміщення. Він, підсудний, бачив, як ОСОБА_9 вдарив потерпілого ногою під коліно, той впав, а коли хотів піднятись, ОСОБА_9 наніс потерпілому ще один удар рукою в груди, потім притиснув його коліном до землі, ОСОБА_7 кричав. Він, підсудний, відійшов від них десь на два метри, зайшовши за кут приміщення магазину, почув сильний удар, потім побачив потерпілого, який вибіг із-за кута приміщення і зразу впав; за ним вийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ОСОБА_7 лежав на землі і не рухався; він, підсудний, лише штовхнув потерпілого два рази ногою, щоб зрозуміти, що з ним сталось; жодних ударів останньому не наносив, ніяких тілесних ушкоджень потерпілому не спричиняв. Він зізнався у вчиненні злочину, придумавши визнавальні показання, оскільки боявся ОСОБА_9 Згодом підсудний заявив, що на досудовому слідстві працівники УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області із застосуванням психологічного тиску заставили його зізнатись у вчиненні злочину, якого він не вчиняв.

Вина підсудного в умисному заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть останнього, незважаючи на невизнання ним своєї вини, доводиться сукупністю таких доказів:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що 12 вересня 2009 р. вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 і малолітньою дочкою ОСОБА_10 перебували у с. Козино Тисменицького району, де допомагали батькам чоловіка копати картоплю; цього дня біля 21 год. чоловік поїхав на скутері у центр села, щоб випити пива; близько 01 год. 30 хв. вона пішла шукати чоловіка, який додому не повернувся; по дорозі зустріла сільського голову ОСОБА_11, яка сказала, що ОСОБА_7 мертвий лежить на лавці біля магазину-кафе «СТ Кордяків»; вона побігла туди і побачила свого чоловіка ОСОБА_7, який лежав на лавці обличчям догори без ознак життя;

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що 12 вересня 2009 р. її син ОСОБА_12 разом з невісткою допомагали копати картоплю, а вечором син поїхав у магазин-кафе; близько 01 год, 40 хв. їй зателефонувала невістка і повідомила, що ОСОБА_7 вбили; вона разом з чоловіком побігли на місце події, де побачила свого сина ОСОБА_12, який лежав на лавці мертвий;

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що вечором 12 вересня 2009 р. він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_8 перебував у магазині-кафе «СТ Кордяків»в с. Козино; коли він вийшов з приміщення покурити, ОСОБА_8 покликала його і розповіла, що ОСОБА_7 чіпляється до неї, вдарив її і обзивав нецензурними словами; він, свідок, зайшов у приміщення і спокійно попросив ОСОБА_7 вийти на вулицю; надворі він сказав ОСОБА_7 вибачитись перед ОСОБА_8, той не хотів; так як ОСОБА_7 не хотів вибачатись, він вдарив його лівою ногою під праве коліно, тримаючи своєю рукою його за праву руку; навколо них зібрались люди, він попросив всіх розійтись, сказавши, що це не спектакль; ОСОБА_7 присів, при цьому він тримав потерпілого за руки, щоб той не наносив ударів; коли потерпілий вибачився перед ОСОБА_8, він, свідок, разом з ОСОБА_8 відійшли від ОСОБА_7, який залишився сидіти на тому самому місці; через кілька метрів вони зустріли підсудного ОСОБА_6, який шукав ОСОБА_7; бачив, як підсудний наніс потерпілому 2-3 сильних удари ногою в голову; він крикнув підсудному, щоб той не бив ОСОБА_7, на що підсудний сказав, що йому нічого не буде; після цього свідок з ОСОБА_8 поїхали геть;

- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що біля 12 год. ночі 13 вересня 2009 р., коли вона знаходилась у магазині-кафе «СТ Кордяків»в с. Козино, у неї виник конфлікт з ОСОБА_7, який був п’яний, впав на неї, а потім відкинув її до барної стійки, обзиваючи нецензурними словами; вона вибігла з приміщення і покликала на допомогу свого хлопця ОСОБА_9; коли вони повернулись у бар, підсудний і потерпілий сварились між собою; ОСОБА_9 вивів ОСОБА_7 з приміщення, надворі попросив вибачитись перед нею; ОСОБА_7 не хотів вибачатись, а хотів вдарити ОСОБА_9, той зловив потерпілого за руки, зробив йому «підножку», у результаті ОСОБА_7 сів на землю, а ОСОБА_9 присів коло нього; коли ОСОБА_7 вибачився перед нею, вони залишили його; по дорозі зустріли підсудного, який шукав ОСОБА_7; бачила, як підсудний копнув потерпілого ногою; на зауваження ОСОБА_9, який крикнув підсудному, щоб не бив ОСОБА_7, підсудний відповів, що йому нічого не буде; після цього вона з ОСОБА_9 поїхали геть;

- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що вечором 12 вересня 2009 р. вона перебувала на дискотеці у магазині-кафе «СТ Кордяків»в с. Козино, бачила, як ОСОБА_8 вибігла з бару, шукала свого хлопця ОСОБА_9; бачила, як ОСОБА_9 вивів ОСОБА_7 з приміщення бару, як вони пішли за магазин; потім бачила, як підсудний ОСОБА_6 вийшов з бару і пішов туди ж, за магазин; чула, як підсудний, будучи п’яним, казав, що за ОСОБА_8 може будь-кого побити; потім бачила, як потерпілий ОСОБА_7 сидів на лавці, а ОСОБА_14 відливала його водою;

- показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що вночі 13 вересня 2009 р. вона, перебуваючи біля приміщення магазину-кафе «СТ Кордяків»в с. Козино, бачила, як ОСОБА_8 вибігла з бару, потім повернулась зі своїм хлопцем ОСОБА_9; після цього ОСОБА_9 вивів ОСОБА_7 під руку з приміщення бару, вони пішли за магазин; вона через кілька хвилин також пішла туди, побачила, як ОСОБА_7 лежав на землі на спині, спершись на лікті; ОСОБА_9 заставляв його вибачитись перед ОСОБА_8 та сказав всім розійтись; вона відійшла, потім чула, як ОСОБА_9 кричав «Не бий», «Не чіпай його», звертався «ОСОБА_6, нащо б’єш?»; після цього ОСОБА_9 сказав їй, що він просив, щоб підсудний не бив потерпілого; коли ОСОБА_9 з ОСОБА_8 поїхали, вона запитала у підсудного, навіщо він бив ОСОБА_7, на що підсудний відповів, що не дасть нікому ображати ОСОБА_8;

- показаннями експерта ОСОБА_16 про те, що він разом з експертом ОСОБА_17 проводив судово-медичне дослідження, а потім експертизу трупа ОСОБА_7; такі тілесні ушкодження, які були у потерпілого, а саме: закрита травма грудної клітки, живота та їх органів з переломами 5-7 ребер справа, крововиливом у тканину нижньої долі правої легені, крововиливом у діафрагму справа, множинними розривами печінки, –могли бути спричинені при нанесенні не менше одного удару в ділянку передньої поверхні грудної клітки і живота справа; удар мав бути достатньо сильний; подібний удар могла нанести людина з такими антропологічними даними, як підсудний; для спричинення таких тілесних ушкоджень не потрібно спеціальної фізичної підготовки;

- даними протоколу огляду місця події від 13.09.2009 р. та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто прилеглу до магазину-кафе «СТ Кордяків»в с. Козино Тисменицького району Івано-Франківської області територію, де на лавці неподалік приміщення магазину виявлено та оглянуто труп потерпілого ОСОБА_7; під час огляду вилучено сліди крові та мікрооб’єкти з долонь трупа, куртку чорного кольору (т.1, а.с.8-12, 14-27);

- даними протоколу явки з повинною від 13.09.2009 р., згідно якого ОСОБА_6 зізнався у спричиненні потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень (т.1, а.с.99);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 15.09.2009 р. за участю підозрюваного ОСОБА_6, згідно якого останній на місці відтворив обставини заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень (т.1, а.с.121-123);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 14.09.2009 р. за участю свідка ОСОБА_9, згідно якого останній на місці відтворив обставини конфлікту, що мав місце між ним та потерпілим ОСОБА_7 13 вересня 2009 р., та нанесення ОСОБА_6 двох сильних ударів в область голови потерпілому ОСОБА_7 (т.1, а.с.125-126);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 365-Е від 28.10.2009 р., згідно якого смерть ОСОБА_7 настала від закритої травми грудної клітки, живота та їх органів з переломами 5-7 ребер справа, крововиливом у тканину нижньої долі правої легені, крововиливом у діафрагму справа, множинними розривами печінки, що ускладнилась масивною внутрішньою крововтратою; вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення; враховуючи характер розташування тілесних ушкоджень, слід вважати, що вони могли бути заподіяні при обставинах, вказаних у протоколі відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_6, тобто від ударів рукою і ногою в ділянку голови, грудної клітки і живота справа, коли потерпілий перебував у сидячому положенні і був повернутий до нападника передньо-правою стороною тіла, після чого впав на лівий бік і вдарився головою до землі; з урахуванням характеру розташування тілесних ушкоджень слід вважати, що потерпілому було спричинено не менше шести ударів у ділянку голови, не менше, як по одному удару в ділянку третього ребра справа та передньої поверхні грудної клітки і живота справа; закрита травма грудної клітки, живота та їх органів з переломами 5-7 ребер справа, крововиливом у тканину нижньої долі правої легені, крововиливом у діафрагму справа, множинними розривами печінки, що ускладнилась масивною внутрішньою крововтратою, спричинена при нанесенні не менше одного удару в ділянку передньої поверхні грудної клітки і живота справа; з урахуванням характеру закритої травми грудної клітки, живота та їх органів малоймовірною є можливість її утворення внаслідок одномоментного падіння та удару до твердої поверхні (т.2, а.с.22-28);

- даними висновку судово-цитологічної експертизи № 137 від від 29.09.2009 р., згідно якого при дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки потерпілого ОСОБА_7 знайдено клітини епітеліальної тканини особи чоловічої генетичної статі; при визначенні групової приналежності клітин виявлені антигени А і В системи АВО; розташування клітин у вигляді пластів може свідчити про травматичне їх походження; при цьому не виключається походження антигену В від самого потерпілого; не властивий йому антиген А міг виникнути від чоловіка, у крові якого даний антиген міститься, у тому числі за рахунок клітинних елементів обвинуваченого ОСОБА_6 (т.2, а.с.55-57);

- даними висновку медико-криміналістичної експертизи одягу потерпілого ОСОБА_7 від 27.10.2009 р. та фототаблиць до нього, згідно якого на спинці футболки виявлені сліди ковзання у вигляді деформації, сплощення пучків волокон, пошкодження поверхневих волокон, порошкоподібних накладень сірого і чорного кольорів, які могли утворитись внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня дороги (землі); на передній і задній поверхні штанів виявлені інтенсивні накладення піску, що утворились від контакту з поверхнею, на якій знаходився пісок; слід вважати, що тілесні ушкодження потерпілому могли бути заподіяні при обставинах, вказаних у протоколі відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_6, тобто від ударів рукою і ногою в ділянку голови, грудної клітки і живота справа, коли потерпілий перебував у сидячому положенні і був повернутий до нападника передньо-правою стороною тіла, після чого впав на лівий бік і вдарився головою до землі (т.2, а.с.149-154);

- даними висновку криміналістичної експертизи від 31.10.2009 р., згідно якого серед волокон, вилучених з рук трупа ОСОБА_7, виявлено поліефірні волокна (частини волокон) білого кольору, що мають комплекс співпадаючих ознак з волокнами зі складу спортивного светра ОСОБА_6 (т.2, а.с.160-165).

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 30 вересня 2009 р. (т.2, а.с.141-143) підсудний психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, перебував та перебуває у стані, при якому здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Суд вважає, що заперечення підсудним своєї вини у вчиненні злочину під час судового слідства спрямоване на ухилення його від відповідальності. Посилання підсудного на те, що працівники міліції із застосуванням психологічного тиску заставили його зізнатись у вчиненні злочину, якого він не вчиняв, є голослівним. На виконання судового доручення згідно постанови Тисменицького районного суду від 31.01.2011 р. прокуратурою Тисменицького району проведено перевірку заяви підсудного на неправомірні дії щодо нього з боку працівників міліції, під час якої посилання підсудного на застосування до нього недозволених методів слідства не знайшло свого підтвердження, у зв’язку з чим заступником прокурора району 04.03.2011 р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю у діях працівників міліції складу злочину.

Показання підсудного у судовому засіданні щодо нанесення ОСОБА_9 ударів потерпілому не знайшли свого підтвердження під час судового слідства. Безпідставним суд вважає посилання захисту на те, що підсудний оговорив себе у явці з повинною. Доводи, на які посилався підсудний та його захисники, заперечуючи вину у вчиненні злочину, суд визнає надуманими та необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина підсудного у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть останнього.

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, його молодий вік, а також відсутність обставин, що пом’якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання, якою суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння. Суд враховує також думку потерпілої ОСОБА_2, яка просила суворо не карати підсудного, та думку потерпілої ОСОБА_1, яка не наполягала на суворому покаранні підсудного.

Суд вважає, що підсудному слід обрати покарання у виді позбавлення волі, так як вказане покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 підлягає до задоволення у частині відшкодування матеріальної шкоди та до часткового задоволення –щодо відшкодування моральної шкоди. З підсудного слід стягнути в користь потерпілої 1495 грн. понесених нею витрат у зв’язку з похороном чоловіка. Злочинними діями підсудного потерпілій завдано моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, яких остання зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою підсудного щодо свого чоловіка та його смертю. Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог розумності і справедливості та враховує характер вчиненого злочину, глибину душевних страждань потерпілої, малолітня дочка якої залишилась без батька. З підсудного слід стягнути у користь потерпілої 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі підлягають до знищення, крім компакт-диску, який слід залишити при матеріалах справи.

З підсудного слід стягнути судові витрати за проведення експертиз.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з часу його фактичного затримання, а саме з 13 вересня 2009 р., зарахувавши попереднє ув’язнення у строк відбуття покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 у користь ОСОБА_1 1495 (одну тисячу чотириста дев’яносто п’ять) грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 30000 (тридцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 31495 (тридцять одну тисячу чотириста дев’яносто п’ять) грн.

Речові докази по справі, що зберігаються в канцелярії Тисменицького районного суду, –знищити, а компакт-диск із записами слідчих дій – залишити при матеріалах кримінальної справи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_6 у користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області, р/р 31255272210165 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області, 1595 (одну тисячу п’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 76 коп. судових витрат.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 –тримання під вартою –залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п’ятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, –у той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляції через Тисменицький районний суд.

Головуюча                                                                                           М.М.Хоминець