Вирок № 19592781, 02.12.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №1-338/11

                                                                                          Номер стат. звіту - 20

Код суду - 0707

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2011 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючого - судді                              Куцкір Ю.Ю.

при секретарі                               Славич М.В.

з участю прокурора                              Кунак Н.О.

          підсудних                                        ОСОБА_1

                                                                                ОСОБА_2

                              захисників                                        ОСОБА_3

                                                                                ОСОБА_4

                                                                                ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 09.04.2010 року Мукачівським міськрайонним судом за ст.296 ч.1 КК України до 1-го року 6-ть місяців обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого поваром в ресторані “Міленіум” в м. Мукачево, раніше не судимого.

у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

          19 листопада 2010 року біля 22 години 45 хвилин в м. Мукачево по вул. Вокзальній, неподалік пішохідного мосту через залізничні колії, ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, за попередньою змовою з ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп’яніння, маючи на меті відкрите викрадення чужого майна та попередньо розприділивши між собою участь кожного у вчинені злочину, згідно з яких ОСОБА_1, підбіг із заді до потерпілого ОСОБА_6, який в той час йшов у тому ж напряму по вищевказаній вулиці, після чого ОСОБА_1 застосувавши до потерпілого фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я останнього, що виразилося у поштовху рукою в область спини потерпілого ОСОБА_6, внаслідок чого останній впав на землю, чим самим спричинив йому фізичного болю, після чого ОСОБА_1 схопив його обома руками за тулуб, щоб останній не мав змоги чинити їм опір, а ОСОБА_2 в той час, діючи узгоджено з ОСОБА_1, відкрито викрав із кишені куртки потерпілого ОСОБА_6, грошові кошти в сумі 770 гривень, при цьому ОСОБА_1

                                                            -2-

Йосипович коли відпустив потерпілого відкрито викрав його мобільний телефон марки “Нокіа” моделі “1200”, бувший у використанні, який лежав на землі біля останнього та вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи за №173 від 28 січня 2011 року становить 145 гривень, в середині якого знаходилась СІМ-карта мобільного оператора зв’язку “МТС”, вартість якої згідно довідки фахівця - товарознавця ОСОБА_7 від 26.01.2011 року становить 10 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 15 гривень, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном втекли, чим самим потерпілому ОСОБА_6 спричинили фізичної та матеріальної шкоди на загальну суму 940 гривень.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою у скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав суду, що в листопаді місяці 2010 року біля 22 години він знаходився на залізничному вокзалі в м. Мукачево біля ларька “Кури-гриль” і в цей час йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2 і сказав, що знаходиться на залізничному вокзалі в м. Мукачево в кафе “Тамара” та п’є пиво зі своїм другом, а біля них за іншим столиком сидить незнайомий чоловік, в якого є мобільний телефон та запропонував йому разом з ним викрасти у даного чоловіка телефон та можливо при ньому будуть гроші, які також можна буде викрасти. На дану пропозицію ОСОБА_2 він погодився і через деякий час він побачив, що з кафе “Тамара” вийшов чоловік віком біля 50 років, а за ним на відстані 10 метрів йшов ОСОБА_2 та відразу пішов в слід за незнайомим чоловіком, а він також направився наздоганяти ОСОБА_2. ОСОБА_8, а це вже було біля 22 години 45 хвилин вони вже разом підійшовши до неосвітленого місця перед пішохідним мостом і підійшли до незнайомого чоловіка, він штовхнув його із заді і чоловік впав на землю, після чого намагався встати, але він схопив його руками за тулуб, так що чоловік не міг розмахувати руками і притис його до себе. Пізніше йому стало відомо, що це був ОСОБА_6. Коли він утримував потерпілого ОСОБА_6 то в цей час ОСОБА_2 почав перевіряти кишені на одязі потерпілого. Через деякий час він відпустив потерпілого і побачив на землі мобільний телефон, якого забрав. Після цього вони побігли на перон і сіли в електричку і вже в електричці ОСОБА_2 дав йому 25 гривень. Також показав, що разом з ними в пограбуванні потерпілого брав участь ОСОБА_9, який знаходився разом з ОСОБА_2 в кафе “Тамара” в м. Мукачево.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину свою у скоєнні злочину визнав повністю і показав суду, що 19 листопада 2010 року близько 22 години він знаходився на залізничному вокзалі в м. Мукачево в кафе “Тамара” та пив пиво із своїм другом ОСОБА_9. Через деякий час він зателефонував ОСОБА_1 та сказав йому, що знаходиться в кафе “Тамара” та п’є пиво і запропонував йому зайти в кафе на що ОСОБА_1 погодився. Через деякий час ОСОБА_1 зайшов в кафе “Тамара” та присів до них з ОСОБА_9 за столик і при цьому він не вживав ніяких алкогольних напоїв. Також в кафе за сусіднім столиком сиділи двоє незнайомих їм людей. Під час спілкування ОСОБА_1 запропонував їм із ОСОБА_9 пограбувати незнайомого чоловіка, який сидів за сусіднім столиком, але вони відмовилися. Через деякий час, коли незнайомий чоловік вийшов з кафе то за ним вийшов і ОСОБА_1, а через деякий час вийшов на вулицю і він де ОСОБА_1 знову запропонував пограбувати незнайомого чоловіка нащо він погодився. Після цього вони пішли в слід за незнайомим чоловіком, як пізніше йому стало відомо це був ОСОБА_6 і підійшовши до неосвітленого місця перед пішохідним мостом підійшли із заді до потерпілого ОСОБА_6 де ОСОБА_1 штовхнув його, після чого останній впав на землю, а ОСОБА_1 схопив його руками за тулуб, а він в цей час почав перевіряти кишені у потерпілого в яких знайшов гроші та забрав їх. Також показав суду, що ОСОБА_9 не брав участь у пограбуванні потерпілого ОСОБА_6.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав суду, що 19 листопада 2010 року біля 22 години 45 хвилин він йшов до пішохідного мосту, який знаходиться біля залізничного вокзалу та розташований по вул. Вокзальна в м. Мукачево. Підходячи до мосту він почув, як із заді його хтось вдарив, і після удару він впав на землю. Він намагався піднятися, але не зміг, так як його хтось схватив руками та притис до себе і почав утримувати, а інший хтось почав перевіряти його кишені. Під час нападу в нього було таке відчуття, що даний напад було вчинено трьома особами, але впізнати він може лише одного, це ОСОБА_2. Під час нападу з його кишені зник мобільний телефон марки “Нокіа-1200” та гроші в розмірі 770 гривень.

                                                  -3-

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що в листопаді місяці 2010 року він в себе вдома в шкафу побачив мобільний телефон чорного кольору марки “Нокіа-1200”. Після цього він спитав свого брата ОСОБА_1 кому належить даний телефон, на що останній відповів, що телефон належить йому і він може його брати та користуватися. Деякий час він користувався мобільним телефоном, а пізніше обміняв його на кросівки фірми “Адідас” у свого знайомого ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_11 показав суду, що десь в листопаді 2010 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_10 і під час спілкування він спитав ОСОБА_10 чи не має на продаж мобільного телефону, так як він свій загубив. ОСОБА_10 сказав, що має, а саме мобільний телефон “Нокіа-1200”, але так як в нього не було грошей то за мобільний телефон він віддав ОСОБА_10 свої кросівки фірми “Адідас”

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що в листопаді 2010 року біля 22 години він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 знаходився у кафе “Тамара” в м. Мукачево де спілкувалися та пили пиво. Пізніше в кафе прийшов ОСОБА_1. Під час спілкування ОСОБА_1 запропонував йому разом із ОСОБА_2 пограбувати незнайомого чоловіка, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_6, який сидів за сусіднім столиком та вживав спиртні напої. Від даної пропозиції вони відмовилися. Через деякий час потерпілий ОСОБА_6 встав із-за столика та вийшов на вулицю, а за ним вийшов ОСОБА_1. Пізніше він разом із ОСОБА_2 теж вийшли із кафе і вже на вулиці попрощавшись з ним, пішов до стоянки таксі, щоб поїхати додому.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.2 та ч.3 статті 62 Конституції України, ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також, суд критично відноситься до показів підсудного ОСОБА_1, які він давав в судовому засіданні відносно того, що напад на потерпілого ОСОБА_6 було вчинено також і ОСОБА_9, оскільки вони спростовуються явкою з повинною підсудного ОСОБА_1, а також протоколом допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваного та допиту його в якості обвинуваченого на досудовому слідстві де він зазначав, що напад на потерпілого ним було вчинено з ОСОБА_2.

Суд також, критично оцінює покази потерпілого ОСОБА_6, які він давав в судовому засіданні в тій частині, що напад на нього було вчинено трьома особами, оскільки вони спростовуються показами підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вони давали на досудовому слідстві, що саме вони двоє вчинили напад на потерпілого, а також показами самого потерпілого ОСОБА_6, при допиті його в якості потерпілого під час досудового слідства, де він показав, що у нього були викрадені його речі двома незнайомими людьми.

Вина ОСОБА_1Й та ОСОБА_2 в скоєні інкримінованого їм злочину підтверджується також:

-          заявою про злочин потерпілого ОСОБА_6 від 18.01.2011 року (т.1 а.с.3),

- явки з повинною ОСОБА_1 від 17.01.2011 року (т.1 а.с. 4),

-          явкою з повинною ОСОБА_2 від 18.01.2011 року (т.1 а.с.18),

-          протоколом огляду місця події від 17.01.2011 року (т.1 а.с. 22-23),

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19.01.2011 року ( т.1 а.с. 86-91),

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19.01.2011 року ( т.1 а.с.92-97),

-          протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 19.01.2011 року (т.1 а.с. 98-105),

-          протоколом пред’явлення особи для впізнання від 24.01.2011 року (т.1 а.с. 106-109),

-          та іншими матеріалами справи.

          За таких обставин, суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковані досудовим слідством за ст.186 ч.2 КК України, тобто грабіж, відкрите викрадення чужого майна поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, вірно і в судовому засіданні підтвердилися повністю.

                                                            -4-

          При обрані виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності злочину, всі обставини справи, особи підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підсудні скоїли тяжкий злочин, вину свою визнали повністю, по місцю проживання характеризуються позитивно, частково відшкодували заподіяну шкоду, ОСОБА_1 раніше судимий.

          Також потерпілим ОСОБА_6 було пред’явлено до підсудних позов про стягнення з них солідарно 16000 (шістнадцять тисяч) гривень, з яких 1000 (одна тисяча) гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, як відшкодування моральної шкоди. Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відшкодували потерпілому ОСОБА_6 1000 (одну тисячу) гривень, як відшкодування матеріальної шкоди.

          Обставини, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає:

-          з’явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину,

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не знаходить.

          Обставини, що пом’якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає.

-          з’явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину,

          Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 суд визнає:

          вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Речові докази по справі - мобільний телефон марки „Нокіа-1200”-залишити у потерпілого ОСОБА_6.

Судові витрати по справі складають за проведення товарознавчої експертизи №173 від 28.01.2011 року 278,64 гривень.

Цивільний позов по справі заявлено на суму 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

          На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

          На підставі ст. 76 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

          До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 підписку про невиїзд - залишити.

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

          На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 09 квітня 2010 року, перевівши при цьому, за правилами ст. 72 ч.1 п.б КК України, обмеження волі у позбавлення полі і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

          Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

          Строк відбування покарання відраховувати засудженому ОСОБА_1 з 19 січня 2011 року з часу його затримання.

Речові докази по справі-мобільний телефон марки „Нокіа-1200”-залишити у потерпілого ОСОБА_6

Цивільний позов по справі задовольнити частково та стягнути солідарно з ОСОБА_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, вул.

                                                  -5-

Духновича, 123 Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9 2000 (дві тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №173 від 28.01.2011 року 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 64 копійки на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 25575144, Банк - УДК в Закарпатській області, КЕКД 25010100, МФО 812016 р/р 31256272210434).

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд на протязі 15-ти днів з наступного дня після його оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий                                                   Ю.Ю. Куцкір