ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.10.2006 Справа № 12/170
За позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород - Оноківці
до відповідача Великобичківського державного лісомисливського підприємства, смт. В. Бичків
про стягнення збитків в сумі 3 375,39 грн. за несанкціонований відбір електроенергії.
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача –Борсак М. В., (представник за довіреністю № 3860 від 25.09.2006 року)
Від відповідача – Кісь Б. С., (представник за дорученням від 01.09.2006 року)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці до Великобичківського державного лісомисливського підприємства, смт. В. Бичків про стягнення збитків в сумі 3 375,39 грн. за несанкціонований відбір електроенергії.
Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.
У попередніх судових засіданнях інтереси позивача за довіреністю № 3493 від 04.10.2005 року представляв Гусак С. М.
Представник позивача підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.
Відповідач та його представник заперечують позов з мотивів зазначених у письмовому відзиві на позов (вх. № 8170 від 21.09.2006 року), однак ґрунтовних доказів в підтвердження своїх заперечень суду не надали.
Представник позивача у судовому засіданні 16.10.2006 року надав суду нормативно –правове обгрунтування підстав нарахування збитків (зазначених у позовній заяві) – Постанову Національної Комісії Регулювання електроенергетики України (далі –НКРЕ) від 19.12.2001 року № 1223, якою доповнена Постанова НКРЕ № 1197 від 05.12.2001 року „Про затвердження Методики обчислення обсягу електроенергії, не донарахованої внаслідок порушення споживачем –юридичною особою Правил користування електричною енергією”, де в п.5, зокрема, зазначено, що розрахунок обсягу та вартості не донарахованої електроенергії здійснюється по формулі:
Д=Д (нарах.) + Д (усун.), де Д (нарах.) – кількість робочих днів від дня останнього контрольного зняття представником електропостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки, але не більше кількості робочих днів протягом 6 календарних місяців.
Д (усун.) –кількість робочих днів від дня перевірки, під час якої було виявлено порушення, до дня усунення порушення (зазначеного в акті порушень).
Позаяк, наведеним вище та наданням суду позивачем письмового пояснення від 25.10.2006 року відповідальної особи –механіка –енергетика ДЛМП (підприємства –відповідача) гр. Тафійчука В. Д., яким засвідчено факт самовільного підключення до електроспоживання –повністю спростовуються мотиви заперечення відповідача, що має наслідок наявності вини для цивільно –правової відповідальності.
Через прийняття до уваги клопотань відповідача, спонукання судом сторін до добровільного врегулювання спору розгляд справи неодноразово відкладався.
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши позиції представника кожної сторони, суд
ВСТАНОВИВ:
Збитки в сумі 3 375,39 грн. спричинені відповідачем несанкціонованим відбором електроенергії, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- актом № 48256 від 21.10.2005 року;
- протоколом № 511 від 25.10.2005 року;
- рахунком до акту № 48256 від 21.10.2005 року;
- актом № 50110 від 21.10.2005 року;
- протоколом № 512 від 25.10.2005 року;
- рахунком до акту № 50110 від 21.10.2005 року;
- письмовим поясненням від 25.10.2005 року працівника підприємства відповідача, відповідальної особи з вирішення питань, пов’язаних з використанням електроенергії - механіка –енергетика ДЛМП гр. Тафійчука В. Д.;
- п.5 Постанови НКРЕ № 1223 від 19.12.2001 року;
- розрахунком позову, а за таких обставин сума спричинених збитків підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04), п. п. 7.31, 7.32 Правил користування електричною енергією (затв. Постановою НКРЕ № 928 від 22.08.2002 року, зареєстрованою в Міністерстві Юстиції України від 14.11.2002 року за № 903/7191).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
Позаяк, відповідно ч.1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Крім цього, п.2 ст. 275 ГК України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відтак, п. 1 ст. 277 ГК України визначено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом (п.5 ст. 277 ГК України).
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є спричинені відповідачем збитки несанкціонованим відбором електроенергії (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов’язок відповідача оплатити збитки завдані несанкціонованим відбором електроенергії є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість діяльності відповідача, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово – майнового стану сторони у спорі.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст. ст. 224-226 ГК України; ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з Великобичківського державного лісомисливського підприємства (смт. В. Бичків Рахівського району, вул. Промислова, 39; код 221146707119) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород - Оноківці, вул. Головна, 57; код 00131529) суму 3 375,39 (три тисячі триста сімдесят п’ять грн. 39 коп.) – збитків та 102 (сто дві грн.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.
Судове рішення № 195857, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 16.10.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: