Рішення № 19577092, 05.12.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

05.12.2011

справа № 2-3100-2011

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2011 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кузнєцова Р.В.,

при секретарі Дручиніній О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Святогірської міської ради, ОСОБА_3 про припинення договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

До Словянського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 із позовом до Святогірської міської ради, ОСОБА_3 про припинення договору оренди земельної ділянки. Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 09.04.2009 р. він придбав у відповідача у власність будівлі та споруди дитячого оздоровчого центу ім.А.П.Гайдара, що розташовані за адресою АДРЕСА_2. Після набуття права власності у нього виникла необхідність укласти договір оренди земельної ділянки на якій розташоване придбане нерухоме майно. Натомість укласти договір оренди земельної ділянки не є можливим оскільки на цю земельну ділянку вже існує чинний договір оренди із попереднім власником нерухомого майна ОСОБА_3. Просив припинити договір оренди земельної ділянки від 28.12.2007 р.. укладений між ОСОБА_3 та Святогірською міською радою.

Представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреністю, у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5, що діє на підставі ордеру адвокатського обєднання, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача 1 Святогірської міської ради - ОСОБА_4 позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.

Відповідач 2 ОСОБА_3, яка з огляду на приписи ч.5 ст.76 ЦПК України вважається повідомленою належним чином про час та місце судового розгляду справи, своїми процесуальними правами не скористалася письмових заперечень проти позовних вимог не надала, до судового засідання не з'явилась, про причину неявки не повідомила, з заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталася.

Суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача ОСОБА_3 на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого Відповідача 2 і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 27, 60 ЦПК України істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого відкладання справи.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 212 ЦПК України, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

28 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та Святогірською міською радою був укладений договір оренди № 040716700043 від 28.12.2007 р. земельної ділянки загальною площею 4,3402 га (кадастровий номер 1414170500:01:001:0259), що розташована за адресою АДРЕСА_2. 28 грудня 2007 року зазначена земельна ділянка була передана Святогірською міськрадою ОСОБА_3 за актом приймання-передачі. Відповідно до умов договору оренди землі від 28 грудня 2007 року (п. 3, 14) на орендованій земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди Дитячого оздоровчого центру А.П.Гайдара, земельна ділянка передається в оренду для функціонування Дитячого оздоровчого центру імені А.П.Гайдара.

Пунктом 37 зазначеного договору передбачені випадки припинення договору оренди земельної ділянки, зокрема на підставі рішення суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

09 квітня 2009 року між ОСОБА_3 та Позивачем укладений договір купівлі-продажу будівель та споруд Дитячого оздоровчого центру імені А.П.Гайдара, що знаходиться у АДРЕСА_2 на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді на підставі договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2007 року (кадастровий номер 1414170500:01:001:0259) укладеного між ОСОБА_3 та Святогірською міською радою.

17 вересня 2009 року Позивач зареєстрував право власності на вищезазначений майновий комплекс у КП «Бюро технічної інвентаризації», що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23877661 від 17 вересня 2009 року, а отже правомірно набув право власності у розумінні ст. 328 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_3 до теперішнього часу добровільно не відмовилася від вищезазначеного договору оренди земельної ділянки у звязку із переходом права власності на будівлі та споруди Дитячого оздоровчого центру імені А.П. Гайдара.

Згідно ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»підставою припинення договору оренди землі зокрема є набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці іншою особою.

Крім того, законодавством, що регулює відносини у сфері оренди землі, передбачено перехід права на оренду землі, зокрема таке положення закріплено частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі».

Так, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруди.

Частиною 1 статті 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Дана стаття має імперативний характер, оскільки у ній зазначається, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю чи споруду переходить право власності на земельну ділянку чи право користування частиною земельної ділянки. Це означає, що за ЦК України особа, яка придбала будівлю чи споруду, фактично стає власником або користувачем земельної ділянки, якщо не змінюється її цільове призначення і зазначені у договорі розміри.

Після оформлення і реєстрації договору оренди земельної ділянки набуває юридичного статусу користувача землі. ЦК України взагалі не допускає виникнення такої ситуації, коли розташований на земельній ділянці об'єкт нерухомості належить на праві власності одній особі, а земельна ділянка перебуває у власності чи на праві оренди або постійного користування у іншої.

Частиною 1 згаданої статті ЦК України встановлено, що до власника нерухомості обов'язково переходить право власності чи право користування землею за умови незмінності цільового призначення і розміру ділянки. Більше того, у ч. 2 даної статті передбачається, що коли у договорі про відчуження житлового будинку, будівлі чи споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

У цій нормі кодексу мається на увазі площа земельної ділянки по периметру будівлі чи споруди (фундаменту), а також передбачений законом чи проектно-технічною документацією розмір земельної ділянки, необхідний для обслуговування розташованих на ній об'єктів нерухомості.

У відповідності до пп. «ґ»п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»(зі змінами та доповненням внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. № 997-V і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р. № 1702-VІ.

Понесені судові витрати, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів на користь Позивача.

На підставі викладеного, та керуючись п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»(зі змінами та доповненням внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), ст.ст. 7, 31, 35 Закону України «Про оренду землі», ст. 120 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 328, 377 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 2, 4-11, 15, 22, 42, 60, 76, 88, 208, 209, 212, 214-215, 217, 218 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Святогірської міської ради, ОСОБА_3 про припинення договору оренди земельної ділянки задовольнити повністю.

Припинити договір оренди № 040716700043 від 28 грудня 2007 року земельної ділянки загальною площею 4,3402 га (кадастровий номер 1414170500:01:001:0259), що розташована за адресою АДРЕСА_2, укладений між Святогірською міською радою та ОСОБА_3.

Стягнути солідарно зі Святогірської міської ради (код за ЄДРПОУ 04053001, 84130 м. Святогірськ, вул. Героїв Сталінграду, 8) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати у розмірі 45,50 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 грудня 2011 року о 14 годині 30 хвилин

Суддя /підпис/

«З оригіналом згідно»

Суддя Словянського

міськрайонного суду Р.В.Кузнєцов