Рішення № 19571732, 29.09.2011, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 2-673/11

РІШЕННЯ

ім'ям України

"29" вересня 2011 р. Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Федченко В.М.

при секретарі Демко В.О.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Амвросіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донгермес” про розірвання трудового договору, стягнення не донарахованої та невиплаченої заробітної плати і вихідної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

26.08.2011 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ „Донгермес” (далі відповідач) про розірвання трудового договору, стягнення не донарахованої та невиплаченої заробітної плати в сумі 1821,28 грн. і вихідної допомоги в сумі 3182,40 грн. На обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 01.04.2010 року був прийнятий на роботу до відповідача в якості водія першого класу з суміщенням посади експедитора згідно наказу №17/К від 01.04.2010 року з окладом 1060,80 грн. Перебуває у трудових відносинах з відповідачем до теперішнього часу. 03.08.2011 року позивача попросили написати заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати. Згідно цієї заяви, яку його примусили підписати, позивач знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати через відсутність роботи на підприємстві та відсутність керівника підприємства. Коли позивач звернувся до відділу кадрів за копією наказу, його повідомили про відсутність такого наказу, оскільки ніким його підписувати. Позивач також зазначає, що відповідачем неодноразово порушувалися його права, що виразилося в направленні у відпустки без збереження заробітної плати, у затримці та невиплаті заробітної плати, а також у відмові у розірванні трудового договору. Так, у звязку з переїздом на нове місце проживання до м.Одеса позивач 11.08.2011 року звертався до керівництва ТОВ „Донгермес” з заявою про звільнення за власним бажанням з 22.08.2011 року, яку надіслав відповідачеві рекомендованим листом. 16.08.2011 року отримав відповідь за №304/02 без підпису керівництва про неможливість трудового договору у зв?язку зі смертю директора та неможливістю призначити нового. Позивач вважає, що відповідачем порушені вимоги ст.ст.38, 84, 115, 116, 117 КЗпП України і тому просить суд розірвати трудовий договір з відповідачем, а також стягнути з відповідача на його користь недораховану та невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2011 року по 23.08.2011 року у розмірі 1821,28 грн. та вихідну допомогу у розмірі 3182,40 грн.

В судовому засіданні позивач уточнив заявлені позовні вимоги, надав заяву про доповнення пункту третього резолютивної частини його позовної заяви другим реченням наступного змісту: «Вважати трудовий договір, укладений між мною та відповідачем 01.04.2010 року на невизначений строк, вважати розірваним з 22.08.2011 року». Суду пояснив, що перебуває з відповідачем у трудових відносинах з 01.04.2011 року до теперішнього часу і за цей період відповідачем неодноразово порушувалися його права, що виразилося в направленні у відпустки без збереження заробітної плати строком на 15 днів у лютому та серпні поточного року, про що його прохали представники відповідача, у затримці та невиплаті заробітної плати з 01.07.2011 року по 23.08.2011 року в сумі 1821,28 грн., а також у відмові у розірванні трудового договору. Так, 11.08.2011 року він надіслав відповідачеві рекомендованим листом заяву про звільненя за власним бажанням. Однак, 16.08.2011 року отримав відповідь без підпису керівництва і визначення виконавця про те, що у зв?язку зі смертю директора і неможливістю призначити нового трудовий договір може бути розірвано тільки за рішенням суду. Тому він змушений звернутися до суду за захистом свого порушенного права. Просив суд розірвати і визнати розірваним трудовий договір, укладений 01.04.2010 року між ним та відповідачем на невизначений строк з 22.08.2011 року, а також стягнути з відповідача на його користь недораховану та невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2011 року по 23.08.2011 року у розмірі 1821,28 грн. та вихідну допомогу у розмірі 3182,40 грн.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку.

Згідно із ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач ОСОБА_1 не заперечує проти заочного вирішення справи на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, в тому числі й заяву позивача від 11.08.2011 року про звільнення за власним бажанням з 22.08.2011 року саме в звязку з переїздом на нове місце проживання до АДРЕСА_1 суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно із ст..ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю.

Відповідно до ст.44 КЗпП України при припиненні тудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору ( статті 38 і 39) - виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договром, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Так, відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України в редакції, що діяла до 19.11.2010 року, та ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», - заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України в редакції Закону №2559-VІ від 23.09.2010 року (набрання чинності з 19.11.2010 року), - заробітна плата виплачується працівникові регулярно в робочі дні у строки, передбачені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом ( а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із ст.116 КЗпП України, - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно наказу №17/К від 01.04.2010 року був прийнятий на роботу до відповідача в особі ТОВ „Донгермес” в якості водія першого класу з суміщенням посади експедитора з окладом 1060,80 грн. Упродовж 2011 року позивача двічи у лютому і серпні - направляли у відпустки без збереження заробітної плати. Заяви про відпустки позивачем написані не за власним бажанням згідно з приписами ст.84 КЗпП України, а на прохання відповідача. У період з 15.02.2011 року по 01.03.2011 року позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати за наказом №56/К від 15.02.2011 року. Наказ на відпустку у серпні поточного року відповідачем наказ не видавався у звязку зі смертю директора підприємства ОСОБА_2, що помер 24.11.2011 року. У липні 2011 року позивачеві була нарахована і невиплачена заробітна плата у розмірі 1008,0 грн. Через відсутність серпневого наказу про відпустку без збереження заробітної плати відповідач повинен нарахувати позивачу заробітну плату з 01.08.2011 року по 22.08.2011 року, тобто за 22 дні.

Сума, що підлягає сплаті за вказаний період складає 777,92 грн. (оклад 1060,80 грн. : 30 днів = 35,36 грн. за один день х 22 дні = 777,92 грн.), а всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1785,92 грн.( 1008,8 грн. + 777,92 грн. = 1785,92 грн.).

У звязку з переїздом на нове місце проживання до м.Одеса позивач 11.08.2011 року надіслав відповідачу рекомендованим листом заяву про звільнення за власним бажанням з 22.08.2011 року. Однак, 16.08.2011 року отримав відповідь за №304/02 без підпису керівництва і визначення виконавця про те, що у зв?язку зі смертю директора і неможливістю призначити нового трудовий договір може бути розірвано тільки за рішенням суду.

Оскільки позивачем 11.08.2011 року подано відповідачеві заяву про звільнення за власним бажанням з 22.08.2011 року саме у звязку з переїздом на нове місце проживання до АДРЕСА_1 а не внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, про що також свідчать зміст позову та пояснення самого позивача, то його вимога в частині стягнення з відповідача вихідної допомоги не підлягає задоволенню як необґрунтована.

Тобто, позивач не довів суду ту обставину, що він звільнявся саме на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України і тому не має права на отримання вихідної допомоги.

З оглядом на викладене суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги, розриває трудовий договір, укладений 01.04.2010 року між позивачем та відповідачем на невизначений строк, визнає зазначений договір розірваним з 22.08.2011 року та стягує з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2011 року по 22.08.2011 року в сумі 1785,92 грн.

Решту позовних вимог ОСОБА_1 слід залишити без задоволення за необґрунтованістю.

Також у відповідності із приписами ст.ст.79, 81, 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 51,0 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120,0 грн.

На підставі ст.ст.38, 115-117, 232, 233 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці», п.4 абз.3 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100 з послідуючими змінами та доповненнями, керуючись ст.ст.79, 81 ч.3, 88ч.3, 208-210, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк 01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донгермес»(87302, Донецька область, м.Амвросіївка, вул.Артема, 21, код ЄДРПОУ 23130231) та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 22 серпня 2011 року.

Трудовий договір, укладений укладений на невизначений строк 01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донгермес»(87302, Донецька область, м.Амвросіївка, вул.Артема, 21, код ЄДРПОУ 23130231) та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважати розірваним з 22 серпня 2011 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донгермес” (87302, Донецька область, м.Амвросіївка, вул.Артема, 21, код ЄДРПОУ 23130231) на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 1785 ( одна тисяча сімсот вісімдесят пять ) гривень 92 копійки.

Решту позовних вимог ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донгермес” (87302, Донецька область, м.Амвросіївка, вул.Артема, 21, код ЄДРПОУ 23130231) на користь держави судовий збір в сумі 51 (п?ятдесят одна) гривня, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Зазначене заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

СуддяВ.М. Федченко