Вирок № 19567241, 31.10.2011, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 1-206/11/2229/

ВИРОК

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Головко Н.П.,

при секретарях Якимчук І.І.,

Камфорович Н.В.,

за участю прокурорів Піонтковського В.О.,

Вознюка Р.П.,

захисникаОСОБА_3,

потерпілихОСОБА_4,ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шепетівці справу по обвинуваченню

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Віри, Білопільського району, Сумської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, жителя міста Шепетівка, Хмельницької області, утримуючого престарілу хвору матір, раніше судимого:

15.09.2010 року Шепетівським міськрайонний судом за ст. 190 ч.1 КК України до 100 годин громадських робіт, покарання не відбув,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 190 ч.2 КК України, суд

встановив:

3 вересня 2010 року на початку 1 год. ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, через хвіртку проник в господарський двір ОСОБА_4, що по АДРЕСА_1, звідки повторно таємно викрав її майно, а саме: з приміщення курника, в яке проник, пошкодивши вікно, 4 курки, вартістю по 50 грн. кожна, на суму 200 грн.; з приміщення сараю, в яке проник зірвавши з дверей навісний замок, - велосипед марки «Ардіс», вартістю 800 грн., несправний мотоцикл, марки «Восход 2М», який не був придатний для керування і руху на ньому, вартістю 300 грн.; з приміщення дровника, в яке проник шляхом вільного доступу, пакет, вартістю 1 грн., а всього на загальну суму 1301 грн.

Не зупиняючись на досягнутому, 11 жовтня 2010 року, близько 2 години, ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, зірвавши навісний замок вхідних дверей, проник в сарай ОСОБА_8, який розташований в АДРЕСА_2, звідки, повторно, таємно викрав її майно, а саме: 3 столярні молотки, вартістю по 12 грн. за один, на суму 36 грн.; двоє плоскогубців, вартістю по 18 грн. за одні, на суму 36 грн.; девять викруток, вартістю по 4 грн. за одну, на суму 36 грн.; шість рожкових ключів, вартістю по 4 грн. за один, на суму 24 грн.; електричний дриль, вартістю 200 грн.; ножівку, вартістю 50 грн.; дорожній велосипед «Салют», разом з насосом, загальною вартістю 700 грн., ящик, який не має вартості, а всього на загальну суму 1082 грн.

Крім того, 19 жовтня 2010 року, близько 4 год. ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в гостях у ОСОБА_9 у будинку, що по АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав її майно, а саме: дублянку чоловічу, вартістю 400 грн., телевізор марки «Меридіан», вартістю 800 грн., мобільний телефон марки «Нокія», вартістю 300 грн., з СІМ-карткою мобільного оператора «КиївСтар», вартістю 25 грн., з рахунком в сумі 1,37 грн., загальною сумою 326 грн. 37 коп., а всього на загальну суму 1526,37 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, 11 листопада 2010 року, близько 14 год. 30 хв., ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в своєму помешканні, що по АДРЕСА_4, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав дорожню сумку квартирантки ОСОБА_10, вартістю 200 грн.

Крім цього, 12 листопада 2010 року, близько 11 год. 45 хв., ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в магазині ПП «ОСОБА_13.», що по АДРЕСА_5, шляхом зловживання довірою ОСОБА_11, повторно заволодів її майном, а саме: мобільним телефоном марки Е720», вартістю 300 грн., з СІМ-картою мобільного оператора «КиївСтар»(Діджус), вартістю 25 грн., з рахунком в сумі 6 гривень, а всього на загальну суму 331 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 вину у скоєних злочинах визнав частково. Повністю визнав вину у викраденні майна ОСОБА_4, ОСОБА_14, та частково - у викраденні майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оспорюючи кількість викраденого. Не визнав вини у викрадені майна ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_6 та не визнав заволодіння шахрайським способом майном ОСОБА_11

По суті предявленого обвинувачення показав, що перебуваючи у нетверезому стані 3 вересня 2010 року, через хвіртку проник в господарський двір ОСОБА_4 та викрав велосипед, несправний мотоцикл, 4 курки. 11 жовтня 2010 року, перебуваючи у нетверезому стані, в селі Судилків проник в сарай ОСОБА_8, з якою раніше перебував у фактичних шлюбних стосунках, маючи намір забрати інструменти, які залишив у неї під час спільного проживання. Взявши ящик з інструментами, зрозумів, що він важкий, викрав велосипед потерпілої, щоб перевезти інструменти. Пізніше виявив, що серед інструментів були інструменти ОСОБА_8, а саме 2 молотки, 1 плоскогубці, 6 викруток. Зазначив, що серед інструментів не було електричного дриля, а було точило, виготовлене ним саморобним способом, та не було ножовки. 19 жовтня 2010 року, перебуваючи в стані алкогольного спяніння в гостях у ОСОБА_9, серед ночі викрав телевізор та телефон, заперечив викрадення чоловічої дублянки. Пояснив, що перебуваючи у квартирі своєї матері, з якої він проживав, шукав дорожню сумку для того, щоб скласти власні речі, зайшовши в кімнату, у якій проживали дівчата студентки та, побачивши сумку, викинув з неї речі, що там знаходилися та забрав її. Кількість, вартість та спосіб викраденого майна, по викладених епізодах не оспорював. По інших епізодах вини не визнав, пояснюючи написання по них явок з повинною під моральним тиском працівників міліції, які вказали, що така кількість епізодів не вплине на кваліфікацію його дій, і значення не матиме, все рівно його посадять. Пояснив, що не викрадав курей та курчат з хліва ОСОБА_5, на відтворенні розказував обставини крадіжки як його навчили працівники міліції.; не викрадав дорожнього велосипеда з двору ОСОБА_16 Пояснення ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_17 спростував тим, що не зізнавався у викраденні велосипеда, а на їх претензії лише сказав, що якщо ОСОБА_16 потрібен велосипед, то він знайде йому подібний. Показав, що не мав наміру заволодіти телефоном ОСОБА_11, хотів лише зателефонувати, однак телефон випав у нього з рук і зламався. У ОСОБА_15 не викрадав спортивного костюма та кросівок, вказані речі на його прохання надав сам ОСОБА_15, щоб перевдягнутися, оскільки власний одяг, у якому допомагав ОСОБА_15 по господарству був брудний, що може підтвердити ОСОБА_18, який з дружиною проживав у другій частині будинку, винаймаючи у ОСОБА_15 житло. У скоєному щиро кається.

Незважаючи на те, що підсудний свою вину визнав частково, його винність об'єктивно підтверджується поясненнями потерпілих, свідків, матеріалами справи, дослідженими в ході судового слідства.

Так, потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що в ніч на 3 вересня 2010 року, з її господарських приміщень було вчинено крадіжку майна на загальну суму 1301 грн. З приміщення курника, в якому було розбите вікно, викрадено 4 курки, з приміщення сараю, в якому був зірваний навісний замок, викрадено велосипед марки «Ардіс», несправний мотоцикл марки «Восход-2М», який не придатний для керування і руху на ньому, з приміщення дровника викрадено пакет. Крадіжку вчинив її колишній зять ОСОБА_12 Підтримала цивільний позов на суму 1301 грн.

Потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що проживає в АДРЕСА_2. Ввечері, 10 жовтня 2010 року, закрила двері сараю навісним замком і лягла спати. Вранці йшла на роботу, виявила, що замок з дверей зірваний і пропав велосипед, на якому вона їздила на роботу. Пізніше виявила, що з приміщення сараю викрадено інструмент, що був у ящику. Частково підтвердила показання ОСОБА_12, вказавши, що серед викрадених інструментів, зазначених в обвинуваченні підсудному належали: один молоток, одні плоскогубці, одні кусачки, три викрутки, 14 рожкових ключів. Цивільного позову не заявляла.

Потерпіла ОСОБА_9 показала, що проживає в с.Лозичне Шепетівського району. На прохання кума ОСОБА_12 домовилася із сусідкою, що він допоможе їй бетонувати господарське приміщеня. Ввечері 18 жовтня 2010 року він залишився ночувати в її будинку. Прокинувшись вранці наступного дня, виявила, що ОСОБА_12 не має, а з будинку викрадено дублянку чоловічу, телевізор марки «Меридіан», мобільний телефон марки «Нокія», з СІМ-карткою мобільного оператора «КиївСтар», з рахунком в сумі 1 грн. 37 коп., на загальну суму 326 грн. 37 коп., а всього майна на загальну 1526 грн. 37 коп. В суді підтримала цивільний позов на вказану суму.

Потерпіла ОСОБА_10 суду показала, що винаймає в двокімнатній квартирі ОСОБА_19 матері підсудного окрему кімнату. 11 листопада 2010 року близько 8 години пішла на навчання, повернувшись біля 16 год. виявила крадіжку сумки, вартістю 200 грн. ОСОБА_19 розповіла, що приходив її син ОСОБА_12 і брав якісь речі. Збитки їй відшкодовано в повному обсязі, претензій до підсудного не має.

Потерпіла ОСОБА_11 суду показала, що ОСОБА_12 є колишнім чоловіком її хрещеної мами. 12 листопада 2010 року вона знаходилась на роботі в магазині ПП «ОСОБА_13.» по АДРЕСА_5, де працює продавцем. Близько 11 год. 45 хв. в магазин зайшов ОСОБА_12 і попросив пива в борг. Вона відмовила. Тоді, він попросив мобільний телефон, щоб зателефонувати. Вона дала йому свій мобільний телефон, оскільки йому довіряла. ОСОБА_12 розмовляв по телефону. Сказав, що йому мають зателефонувати, і залишивши телефон у себе, вийшов на вулицю. Через кілька хвилин вона побачила як ОСОБА_12 пішов в провулок. Відразу телефонувала на свій телефон, але він вже був відключений. Зрозуміла, що ОСОБА_12 зловживаючи її довірою, викрав належний їй мобільний телефон марки Е720», вартістю 300 грн., з СІМ-картою КиївСтар Діджус, вартістю 25 грн., з рахунком 6 грн., а всього на суму 331 грн. Відмовилась від заявленого цивільного позову на суму 331 грн., вказуючи на повернення їй телефону матірю підсудного.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що працює оперативним уповноваженим сектора карного розшуку Шепетівського МВВС. В листопаді 2010 року під час чергування в слідчо-оперативній групі поступило повідомлення, що у продавця магазину «ОСОБА_13.»шахрайським способом викрадено телефон. При виїзді на місце було встановлено, що злочин вчинив ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_21 суду показав, що працюючи старшим оперативним уповноваженим сектора карного розшуку Шепетівського МВВС, ним було встановлено, що ОСОБА_12 вчинив крадіжку майна ОСОБА_8 в с. Судилків та ОСОБА_9 в селі Лозичне. У вчинених злочинах ОСОБА_12 добровільно зізнався. Пояснив, що явки зх повинною ОСОБА_12 складав добровільно, працівники міліції не стимулювали його до цього.

Свідок ОСОБА_22 суду показала, що винаймає разом з ОСОБА_10 в квартирі ОСОБА_19 по АДРЕСА_4 в м. Шепетівка окрему кімнату. 11 листопада 2010 року близько 8 год. вона і подруга пішли на навчання. Повернувшись в кімнату біля 16 год., виявили крадіжку сумки ОСОБА_10 ОСОБА_19 розповіла, що приходив її син ОСОБА_12, який збирав свої речі. Вони запідозрили в крадіжці ОСОБА_12

Свідок Свідок ОСОБА_17 ствердила, що 20.09.2010 року, близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_12 стукав у вікна її будинку, але вона його в будинок не впустила. Вранці, сусід ОСОБА_6 повідомив, що з його двору викрадено велосипед. Вони запідозрили в крадіжці ОСОБА_12 Згодом, вона зустріла ОСОБА_12, якого запитала навіщо він викрав велосипеда у її сусіда, нащо він обіцяв взамін викраденого повернути подібний велосипед.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що працює оперативним уповноваженим сектора карного розшуку Шепетівського МВВС. В листопаді 2010 року під час чергування в слідчо-оперативній групі поступило повідомлення, що у продавця магазину «ОСОБА_13.»шахрайським способом викрадено телефон. При виїзді на місце було встановлено, що злочин вчинив ОСОБА_12 Крім того ОСОБА_15 звернувся у райвідділ міліції із заявою про те, що у вересні 2010 року у нього ночував ОСОБА_12, вони спільно вживали спиртне, а вранці він виявив, що пропав його спортивний костюм, футболка та пара кросівок. ОСОБА_15 підозрював ОСОБА_12 у вчиненому злочині.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що у неї на квартирі проживають дівчата студентки, її син ОСОБА_12 часто залишався на ніч у неї, мав вільний доступ до всіх речей та кімнат. В один із днів дівчата повідомили їй, що зникла сумка. Зрозумівши, що сумку міг забрати син, який збирав свої речі, вона придбала сумку та повернула її. Крім того, пояснила, що після затримання сина та взяття його під варту до неї зателефонували з ломбарду і запропонували викупити за 220 грн. телефон, якого приніс син, оскільки термін закінчився. Як пізніше зясувалося це був телефон ОСОБА_11, якого вона їй повернула.

Вина ОСОБА_12 у вчинені крадіжки майна ОСОБА_4 обєктивно підтверджується даними протоколу відтворення обстановки та обставин події (т.1 а.с.42-44), відповідно до яких ОСОБА_12 розповів і показав як вчинив крадіжку майна ОСОБА_4 шляхом проникнення в приміщення; даними протоколу огляду місця події (т.1 а.с.10-13), відповідно до яких місцем вчинення крадіжки є господарські приміщення ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 спосіб викрадення - проникнення в приміщення курника шляхом пошкодження вікна, в приміщення сараю - шляхом зривання з дверей навісного замка, в приміщення дровника - шляхом вільного доступу; даними протоколу огляду вилученого з місця події пошкодженого навісного замка дверей сараю, який є речовим доказом (т.1 а.с.14-16), даними довідок про вартість викраденого майна (т.1 а.с.46-47, 71).

Крім того, вина ОСОБА_12 у вчинені крадіжки майна ОСОБА_8 стверджується: даними протоколу відтворенням обстановки та обставин події (т.1 а.с.247-251), згідно яких ОСОБА_12 розповів і показав як вчинив крадіжку майна ОСОБА_8 шляхом проникнення в приміщення; даними протоколу огляду місця події (т.1 а.с.214-218), згідно яких місцем вчинення крадіжки є сарай ОСОБА_8 в АДРЕСА_2; даними висновку судово-криміналістичної експертизи (т.1 а.с.235-240), відповідно до яких на поверхні навісного замка, вилученого при огляді місця події, виявлені сліди дії стороннього предмету; даними довідки про вартість викраденого майна (т.1 а.с.257).

Вина ОСОБА_12 у вчинені крадіжки майна ОСОБА_9 також підтверджується: даними протоколу відтворенням обстановки та обставин події (т.2 а.с.20-24), згідно яких що ОСОБА_12 вчинив крадіжку майна ОСОБА_9 шляхом вільного доступу; даними протоколу огляду місця події (т.2 а.с.5), відповідно до яких місцем вчинення крадіжки є будинок ОСОБА_9 в с.Лозичне; даними довідок про вартість викраденого майна та керівництвом по експлуатації викраденого телевізора (т.2 а.с.36-39).

Також вина ОСОБА_12 у вчинені крадіжки майна ОСОБА_10 доводиться: даними протоколу огляду місця події (т.1 а.с.193), відповідно до яких місцем вчинення крадіжки є квартира по АДРЕСА_4; даними довідки про вартість викраденого майна (т.1 а.с.205) та іншими матеріалами кримінальної справи.

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 179 від 14 вересня 2011 року ОСОБА_12 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, ускладнений психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Проте цей розлад не залишав та не залишає його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому відносно скоєного і на теперішній час він є осудним (а.с. 234-236).

Враховуючи те, що ОСОБА_12 заволодів мобільним телефоном ОСОБА_11 шляхом зловживання її довірою, суд приходить до переконання про виключення із обвинувачення такої кваліфікуючої ознаки, як заволодіння чужим майном шляхом обману.

Таким чином суд знаходить, що вина ОСОБА_12:

у таємному викрадені майна ОСОБА_4, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення та сховище, у таємному викрадені майна ОСОБА_8, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України;

у таємному викрадені майна ОСОБА_9 вчиненому повторно, у таємному викрадені майна ОСОБА_10 вчиненому повторно доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України;

у заволодінні майном ОСОБА_11 шляхом зловживання довірою, вчиненому повторно доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 190 К України.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_12 обвинувачується у вчинені крадіжок чужого майна при наступних обставинах.

10 вересня 2010 року близько 3 год. ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, шляхом вільного доступу, проник через огорожу в господарське подвіря ОСОБА_5, що розташоване по АДРЕСА_7, де через незамкнені вхідні двері проник в приміщення сараю, звідки, повторно, таємно викрав майно потерпілої, а саме: 8 курей, вартістю по 50 грн. кожна, на суму 400 грн., 6 курчат, вартістю по 30 грн. кожна, на суму 180 грн., а всього на загальну суму 580 грн.

Крім того, 20 вересня 2010 року, близько 22 год., ОСОБА_12 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, через хвіртку проник в двір ОСОБА_6, що по АДРЕСА_6, який є сховищем, звідки повторно, таємно викрав дорожній велосипед марки «Україна», вартістю 200 грн.

27 вересня 2010 року, близько 4 год., ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в гостях у помешканні ОСОБА_15, що розташоване по АДРЕСА_6, повторно, таємно викрав майно останнього, а саме: спортивний костюм чоловічий, вартістю 200 грн., футболку чоловічу, вартістю 50 грн., пару кросівок чоловічих, вартістю, згідно судово-товарознавчої експертизи, 102 грн., а всього на загальну суму 352 грн.

Перевіривши в ході судового слідства докази обвинувачення ОСОБА_12 по викладених епізодах, суд знаходить, що вказані епізоди слід виключити з обвинувачення, оскільки його вини у вчиненні вказаних злочинів не доведено.

Так, потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що в дворі будинку по АДРЕСА_7 є господарське подвіря, у якому вона має сарай. 10 вересня 2010 року о 7 год. виявила крадіжку з сараю 8 курей, вартістю 50 грн., на суму 400 грн. та 6 курчат, вартістю по 30 грн., на суму 180 грн., а всього на суму 580 грн. Цивільний позов до ОСОБА_12 не заявляла.

Потерпілий ОСОБА_6 в суді показав, що 20 вересня 2010 року, біля 17 години, у дворі свого будинку по АДРЕСА_6, який огороджений і ним охороняється, він залишив свій велосипед «Україна». Вранці виявив крадіжку велосипеда, вартістю 200 грн. Сусідка ОСОБА_17 розповіла, що ввечері ОСОБА_12 стукав у вікна її будинку, однак вона не відкрила і він пішов. Через кілька днів, ОСОБА_17 розповіла, що бачила ОСОБА_12, який обіцяв віддати подібного велосипеда. Цивільний позов не заявляв.

З показань потерпілого ОСОБА_15, які оголошені в судовому засіданні слідує, що з 20 вересня 2010 року в його будинку по АДРЕСА_6 проживав ОСОБА_12 Ввечері, 26 вересня 2010 року, вдома, він і ОСОБА_12 повечеряли, випили горілки і заснули. Близько 5 год. 27 вересня 2010 року, він прокинувся і виявив крадіжку пари кросівок, вартістю 102 грн., спортивного костюму, вартістю 200 грн., футболки, вартістю 50 грн., на загальну суму 352 грн. ОСОБА_12 вже не було і він зрозумів, що останній викрав вказане майно.

Визнана судом потерпілою після смерті ОСОБА_15 ОСОБА_7 показала, що про обставини крадіжки їй нічого не відомо. Підтвердила в суді факт проживання квартирантів в другій частині будинку, що належав брату. Цивільний позов не заявила, претензій до підсудного не має.

Свідок ОСОБА_17 ствердила, що 20.09.2010 року, близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_12 стукав у вікна її будинку, але вона його в будинок не впустила. Вранці, сусід ОСОБА_6 повідомив, що з його двору викрадено велосипед. Вони запідозрили в крадіжці ОСОБА_12 Згодом, вона зустріла ОСОБА_12, якого запитала навіщо він викрав велосипеда у її сусіда, нащо він обіцяв взамін викраденого повернути подібний велосипед.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що ОСОБА_15 звернувся у райвідділ міліції із заявою про те, що у вересні 2010 року у нього ночував ОСОБА_12, вони спільно вживали спиртне, а вранці він виявив, що пропав його спортивний костюм, футболка та пара кросівок. ОСОБА_15 підозрював ОСОБА_12 у вчиненому злочині.

Інших доказів, які б підтверджували предявлене підсудному обвинувачення органом досудового слідства та прокурором не надано, не встановлено таких і в ході судового слідства.

Допитаний за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_18 суду показав, що до затримання його по обвинуваченню у вчинені злочину та взяття під варту, з дружиною винаймав частину будинку у ОСОБА_15 по АДРЕСА_6. В вересні 2010 року був період, коли у ОСОБА_15 проживав ОСОБА_12. В один із днів ОСОБА_12 попросив у ОСОБА_15 одяг переодягнутися, і останній дав свій спортивний костюм темного кольору та кросівки темного кольору

Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до висновку, що предявлене ОСОБА_12 обвинувачення у вчинені крадіжок майна потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_15 є припущенням і ґрунтувалося лише на первинних показах ОСОБА_12 та результатах відтворення обстановки та обставин події, від яких в подальшому підсудний відмовився, показаннях працівників міліції, які провадили дізнання та слідство.

Аналізуючи всі наведені докази, слід зробити висновок, що факт вчинення крадіжок майна по викладених епізодах не знайшов свого підтвердження в ході судового слідства.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_12 у вчиненні крадіжок майна потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_15 органами досудового слідства не доведена, а тому вказані епізоди підлягають виключенню з обвинувачення.

При призначенні підсудному виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_12 суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочинів.

Органом досудового слідства обставиною, що обтяжує покарання підсудному враховано вчинення злочинів особою повторно.

Разом з тим, повторність є кваліфікуючою ознакою злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України, за якими підсудний ОСОБА_12 притягується до кримінальної відповідальності, в звязку з чим відповідно до ч.4 ст. 67 КК України не може бути визнана як обставина, що обтяжує покарання, а тому вказана обставина підлягає виключенню з обвинувачення.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд визнає вчинення злочинів в стані алкогольного спяніння.

Підсудний ОСОБА_12 характеризується посередньо, хворіє хронічною гіпертонією ІІ ступеня, має на утримані престарілої хвору матір, що в сукупності з декількома обставинами, які помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, позицією потерпілих, які просять його суворо не карати, ставленням підсудного до вчиненого, що з урахуванням принципів справедливості та індивідуалізації покарання, дає підстави суду призначити покарання із застосуванням інституту призначення більш мякого покарання ніж передбачено законом.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів підсудному слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи попередню судимість, за якою підсудний не відбув покарання, суд не знаходить підстав для застосування ст. 75 К К України та звільнення ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 на суму 1301 грн., ОСОБА_9 на суму 1526 грн. 37 коп. до ОСОБА_12 підлягають задоволенню повністю, оскільки нанесення їм матеріальної шкоди в таких розмірах підсудним повністю підтверджується вищевказаними доказами.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.81 КПК України, а судові витрати покласти на засудженого.

Цивільний позов в ході судового слідства за заявою потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_7 залишено без розгляду .

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України 1 рік 2 місяці позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за цим та попереднім вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2010 року призначити ОСОБА_12 1 рік 2 місяці 10 днів позбавлення волі.

- за ч.2 ст. 185 КК України - 1 рік позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 190 КК України 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_12 за сукупністю злочинів покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2010 року остаточно призначити до відбуття 1 рік 6 місяців 10 днів позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_12 рахувати з 25.11.2010 року.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишити попередній тримання під вартою.

Речові докази: навісний замок, який зберігається в потерпілої ОСОБА_4 залишити в користуванні останньої; навісний замок, який зберігається в потерпілої ОСОБА_8 залишити в користуванні останньої; пару викрадених кросівок, які зберігалися в потерпілого ОСОБА_15 залишити в користуванні ОСОБА_7

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_12 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_4 1301 грн. матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_12 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_9 1526 грн. 37 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_12 судові витрати по справі за проведення судово-криміналістичної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, р/р № 31258272210321, МФО 815013, код № 25575309 «за дослідження-5»348 грн.30 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя