Справа № 2-167/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2011 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим
в складі:головуючого- судді Тощевої О.О.
при секретарі- Ібрагімової А.С., Трифонової С.О.
Сідорова О.Г.
за участю
представника позивачки- адвоката ОСОБА_3
представника відповідача- ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства Совєтської селищної ради «Житлсервіс» про стягнення матеріальної і відшкодування моральної шкоди, завданих залиттям квартири,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_5 у березні 2011 року звернулася до суду із позовом до КП ССР «Житлсервіс» про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири АДРЕСА_1.
Вимоги мотивовані тим, що з 2003 року вона є власником названої вище квартири, яка розташована на пятому поверсі пятиповерхового будинку. Між нею та відповідачем склалися правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Посилаючись на те, що 09 жовтня 2010 року квартира була повністю залита дощовими водами через неякісний ремонт даху будинку, який повинен був контролювати відповідач, їй була завдана матеріальна шкода в сумі 9532 гривні, а також моральна шкода, яку вона оцінює у сумі 10000 гривень.
Вважаючи наявність вини у залитті квартири саме КП ССР «Житлсервіс», просила стягнути з нього матеріальну та моральну шкоду у зазначеному вище розмірі, а також сплачені нею судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в загальному розмірі 315 гривень 32 копійки.
Згодом позивачка збільшила розмір позовних вимог та просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 11336 гривень, моральну шкоду у сумі 10000 гривень, судовий збір в сумі 213 гривень 36 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 2840 гривень 93 копійки та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 600 гривень.
Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 12 квітня 2011 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Совєтську селищну раду Совєтського району АР Крим.
Відповідно до ухвали суду від 28 листопада 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_5 до Совєтської селищної ради Совєтського району АР Крим закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Позивачка в судове засідання не зявилася, про місце, дату та час розгляду справи сповіщена належним чином, в матеріалах справи є заява ОСОБА_5 в якій посилаючись на стан здоровя просить суд справу розглядати у її відсутності за участю свого представника ОСОБА_3 (а.с. 49).
З урахуванням наведеного, думки представника позивачки та представника відповідача, а також відповідно до положень ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд вважає за можливим справу розглянути у відсутності позивачки.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 посилаючись на викладені у позові обставини заявлені позивачкою вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала посилаючись при цьому на те, що вини відповідача у спричиненні позивачці матеріальної і моральної шкоди не має, оскільки ремонтом будинку займалося ПБП «Фірма «АВС» на підставі договору підряду із Совєтською селищною радою АР Крим.
Отже, на думку представника відповідача саме ПБП «Фірма «АВС» та Совєтська селищна рада АР Крим повинні нести відповідальність за неякісний ремонт даху будинку і як наслідок залиття квартири позивачки.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій і мешкає. Зазначені обставини не заперечувалися у судовому засіданні представником відповідача та підтверджуються належними і допустимими доказами (а.с. 11, 12).
Відповідач у справі є самостійною юридичною особою, створеною на підставі рішення Совєтської селищної ради № 7 від 18 лютого 2004 року, та відповідно до п. 2.1 Статуту є зобовязаним утримувати у належному стані будинки, які знаходяться у комунальній власності громади і передані йому на балансоутримання, в тому числі і будинку де мешкає позивачка. Основною його діяльністю є надання комунальних послуг (а.с. 172).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» права та обовязки сторін між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах.
Під час розгляду справи встановлено, що між позивачкою та КП Совєтської селищної ради «Житлсервіс» існують договірні відносини, оскільки ОСОБА_5 сплачує комунальні послуги за утримання будинку, в якому мешкає, та прибудинкової території.
Наведені обставини не заперечувалися сторонами, а також встановлені рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 22 грудня 2010 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії, тому в силу ч. 1 та ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Згідно Статуту КП ССР «Житлсервіс», воно є підприємством комунальної форми власності, засновником якого є Совєтська селищна рада. При цьому, відповідно до п. 6.1 названого Статуту Совєтська селищна рада здійснює фінансування капітального ремонту належним йому будинків (а.с. 175).
Отже, як засновник комунального підприємства і власник житлового фонду територіальної громади Совєтська селищна рада 05 липня 2010 року відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» уклала із ПБП «Фірма «АВС» договір № 83 на капітальний ремонт крівлі житлового будинку АДРЕСА_1
Юридичний аналіз Статуту КП ССР «Житлсервіс» у взаємному звязку із п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дозволяє зробити висновок про те, що саме відповідач повинен контролювати виконання ПБП «Фірма «АВС» ремонтних робіт крівлі житлового будинку АДРЕСА_1 та перевіряти якість цих робіт.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, у тому числі встановлено зазначеними вище рішеннями судів, які набрали законної сили, 09 жовтня 2010 року належна позивачці квартира була затоплена дощовими водами. Цей факт також повністю підтвердили допитані під час розгляду справи свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8. та свідок ОСОБА_7
При цьому вказане залиття мало місце із-за неякісного стану крівлі будинку, відповідальність за технічний стан якої повинно нести саме КП Совєтської селищної ради «Житлсервіс» (а.с. 15-19, 32-39).
Враховуючи наведене, суд вважає позбавленими буд-яких підстав доводи представника відповідача про те, що саме ПБП «Фірма «АВС» та Совєтська селищна рада АР Крим повинні нести відповідальність за неякісний ремонт даху будинку і залиття квартири позивачки.
Згідно висновку проведеної у справі будівельно-технічної експертизи № 1436 від 22 серпня 2011 року вартість ремонтно-відновлюваних робіт і матеріалів, необхідних для усунення пошкоджень, спричинених внаслідок залиття квартири позивачки з 08 на 09 жовтня 2010 року, складає 11336 гривень (а.с. 90-101).
Висновок експерта містить чіткі, категоричні висновки на поставлені судом питання, а тому суд вважає цей висновок допустимим і достатнім доказом у справі, який не потребує додаткових досліджень і підтверджує розмір спричиненої позивачці матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.
Таким чином, враховуючи положення п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення з КП ССР «Житлсервіс» матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, у розмірі 11336 гривень, є законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить із вимог п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України згідно якого моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними, рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, передбачених законодавством.
Оскільки судом встановлено, що саме з вини відповідача позивачка ОСОБА_5 понесла і продовжує нести моральні страждання у звязку із пошкодженням її квартири внаслідок залиття, порушенням звичного способу її життя, то суд приходить до висновку про заподіяння їй відповідачем моральної шкоди.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг заподіяних позивачці моральних страждань, ступінь вини відповідача, тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках позивачки та приходить до висновку про обґрунтованість стягнення з КП ССР «Житлсервіс» на користь позивачки моральної шкоди в розмірі 1000 гривень.
Судові витрати, понесені позивачкою у справі, зокрема судовий збір з вимог майнового характеру в сумі 113 гривень 36 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 2840 гривень 93 копійки та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 600 гривень в силу статті 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на її користь в повному обсязі у звязку із задоволенням позову.
При цьому, сплачений ОСОБА_5 судовий збір з вимог немайнового характеру в сумі 100 гривень підлягає стягненню на її користь у відповідності до статті 88 ЦПК України в розмірі, пропорційному до задоволеної частини вимог немайнового характеру, а саме в сумі 10 гривень.
Доводи представника відповідача про те, що витрати ОСОБА_5 на правову допомогу у сумі 600 гривень є завищеними та не відповідають виконаній адвокатом ОСОБА_3 роботі, до уваги судом не беруться з огляду на наступне.
Суду надані належні та допустимі докази щодо витрат понесених ОСОБА_5 на правову допомогу, зокрема передбачена статтею 12 Закону України «Про адвокатуру» угода між позивачкою та адвокатом ОСОБА_3 від 11 квітня 2011 року, а також додаток до неї від 03 вересня 2011 року і квитанція про сплату коштів в сумі 600 гривень від 04 вересня 2011 року (а.с. 43-44, 137, 138).
Згідно вимог ч. 2 ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Однак ця норма на день розгляду справи чинності не набрала відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України.
Відтак, на час розгляду справи граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590, який не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Враховуючи, що журналами судових засідань в сукупності підтверджується участь адвоката ОСОБА_3 в судовому розгляді справи на протязі восьми годин, тому витрати позивачки ОСОБА_5 на правову допомогу в 600 гривень, не перевищують граничного розміру компенсації, встановленому наведеною постановою Уряду України. При цьому, судом враховано, що витрати на правову допомогу є співмірними із ціною заявленого позову.
На підставі вищенаведеного, ст.ст. 7, 19, 20, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 30, 57-61, 66, 79, 81, 84, 86, 88, 158 ч. 2, 169, 208, 209, 212-218, 294 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства Совєтської селищної ради «Житлсервіс» (адреса місцезнаходження: АР Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. Первомайська, б. 1 а, ідентифікаційний код 32672627) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Роздольне Совєтського району Автономної Республіки Крим (адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1): 11336 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, 1000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, 123 гривні 36 копійок у рахунок відшкодування судового збору, 120 гривень у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 2840 гривень 93 копійки у рахунок відшкодування витрат на проведення будівельно-технічної експертизи та 600 гривень у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 16020 (шістнадцять тисяч двадцять) гривень 29 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддя:
Судове рішення № 19546971, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 30.11.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-167/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: